Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
75 results
Search Results
Item Аналіз бізнес-моделей діяльності банків в Україні(Сумський державний університет, 2020) Чалик, М.О.; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna ValeriivnaРезультат діяльності банку визначається його бізнес-моделлю. Саме правильний вибір останньої допомагає зробити раціональним співвідношення між залученими та розміщеними ресурсами.Item Використання нечіткої логіки для оцінки здоров’я економіки України(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2021) Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina HennadiivnaДосягнення стану здорової економіки є базисом для стабільного економічного зростання та буфером для мінімізації негативного впливу зовнішніх ризиків. У статті застосовані два підходи для оцінювання здоров’я економіки: підхід за Маастрихтськими критеріями та підхід К. Колінз. З використанням методу нечіткої логіки, який реалізовано в пакеті прикладних програм MATLAB, проведено оцінку здоров’я економіки України і окремих країн ЄС у 2003-2020 рр. В результаті отримано, що економіка України протягом періоду дослідження характеризується як «хвора», хоча і не зазнала катастрофічного стану. У зв’язку з цим економічні втрати у випадку продовження коронакризи (втрати ВВП; втрати непрацездатності та витрати на лікування; втрати внаслідок непрацездатності із-за захворювання, яке триває від 3 тижнів і більше; втрати економіки від карантинних обмежень) можуть набути значних масштабів та спровокувати різке погіршення стану економіки.Item Управління фінансами, орієнтоване на результат, як підхід до синергії інструментів державної політики(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna ValeriivnaУ статті узагальнюється міжнародна практика застосування підходів до управління державними фінансами, орієнтованого на результат. Проведена класифікація моделей управління державними фінансами, орієнтованого на результат, за ознаками виду стратегії реформування державного сектору; традицій застосування моделей управління фінансами; та умов інтегрування елементів орієнтованості на результат. Досліджена міжнародна практика впровадження управління державними фінансами, орієнтованого на результат, на прикладі Франції, США, Великобританії та Австралії. Спільними для всіх моделей управління фінансами, орієнтованого на результат, є такі позитивні ефекти: підвищення управлінської гнучкості, автономії державних організацій, а також фінансової гнучкості у досягненні поставлених цілей фінансової політики.Item Environmental quality as a factor of influence on mortality from СOVID-19(Kazakhstan, 2021) Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna IvanivnaАнотація. Важливо оцінити деструктивні фактори, що впливають на смертність хворих з COVID-19. Цей аналіз може знадобитися для формування дорожньої карти, щоб уряди зосередилися на запобіганні та зменшення наслідків COVID-19. Дослідження спрямоване на аналіз факторів, що впливають на спричинену смертність за COVID-19 на основі даних із країн світу та національних рівнів. Серед таких факторів, висвітлено вплив екологічної складової. Методологія та наукові підходи: а порівняльний аналіз – при встановленні середнього рівня показників для груп країн залежно від індекс людського розвитку ІЛР, а також для критичних показників, що характеризують рівень довкілля «навантаження» на рівні регіонів України, метод синтезу – економічно обґрунтовані результати аналізу середні рівень показників для груп країн залежно від індексу людського розвитку ІЛР, метод узагальнення – при формуванні загальних висновків дослідження, статистичних методів (співвідношень і метод середніх величин) – при оцінці впливу факторів на смертність від COVID-19. Результати дослідження: в У статті проведено дослідження з аналізу факторів, що впливають на смертність від COVID-19. Показники які беруть участь в аналізі факторів, що впливають на смертність від COVID-19. У світі використовуються провідні показники для оцінки рівня життя та здоров'я населення позначені. Середні рівні показників для груп країн залежно від людського розвитку розраховується індекс HDI. Залежності цих показників та їх вплив на рівень смертності від COVID-19 є економічно обґрунтованими. У розрізі регіонів України проведено аналіз наслідків показники, що впливають на рівень смертності від COVID-19, використовуючи деякі складові екологічного «навантаження». Проведено дослідження провідних показників для оцінки наслідків поширення COVID-19, та проаналізовано їх значення на регіональному рівні. Можливість використання результатів у подальших дослідженнях може стосуватися формування економічної моделі факторів, що впливають на смертність від COVID-19, яка передбачатиме різні сценарії деструктивних показників смертності від COVID-19 залежно від здійснення заходів по боротьбі з поширенням захворювання серед урядів країн. The Практичне значення дослідження полягає в тому, що на основі аналізу результатів опитування можуть формуватися уряди ефективні управлінські рішення щодо протидії поширенню COVID-19 на міжнародному та національному рівнях. Соціальні наслідки включають соціальні ефекти, які випливають з результатів цього аналізу через ефективні рішення урядів щодо охорони здоров'я. Ключові слова: оцінка, рівень економічного розвитку, смертність, екологія, COVID-19.Item Актуальні тенденції впровадження елементів електронного урядування у сфері громадського здоров’я умовах загрози світової пандемії(Хмельницький університет управління та права ім. Леоніда Юзькова, 2020) Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii Ihorovych; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid MykolaiovychСучасні технології використовують безпілотники, записи відеокамер вуличного спостереження, підключення до мереж Wi-Fi для відстеження громадян у карантинних умовах. Одним із найдієвіших інструментів моніторингу у сфері громадського здоров’я виявились електронні додатки для смартфонів. Актуальними є електронні інструменти у сфері громадського здоров’я на регіональному рівні, на урбанізованих територіях. При цьому в країнах Азії держави системно впроваджують подібні інструменти за підтримки і згоди місцевого населення. А в Європі уряди намагаються охороняти демократичні свободи громадян і використовують знеособлені дані мобільних операторів щодо фіксації масових скупчень людей на електронних мапах. Міністерство цифрової трансформації України запустило мобільний додаток «Дій вдома» з початку квітня 2020 року для моніторингу карантинного режиму спостереження та самоізоляції. Отже, використання електронних інструментів у сфері охорони здоров’я, особливо під час глобальної пандемії, дає державним та регіональним органам влади можливість контролювати ситуацію. Однак залишається питання балансу між до-триманням громадської санітарно-епідеміологічної безпеки та збереженням демократичних прав і свобод людини. Практика застосування інструментів електронного урядування відкриває дослідникам додатковий аспект для вивчення — достовірна і своєчасна інформація про надзвичайні події, розміщена на державних платформах в інтернеті дозволяє громадським і право-захисним організаціям ефективніше контролювати діяльність публічних органів влади в кризових ситуаціях і не допускати по-рушення прав і свобод особистості, проводити моніторинг використання бюджетних коштів під час пандемії і оцінювати як-ість виконання профільними службами держави і регіонів своїх функціональних обов’язків. Ключові слова: електронний уряд, громадське здоров’я, охо-рона здоров’я, пандемія, публічна політика.Item Узгодження інструментів економічної політики в контексті зростаючих чинників вразливості(Видавнича група «Наукові перспективи», 2021) Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid MykolaiovychУкраїні механізм вирішення потенційних конфліктів та міжвідомчого узгодження цілей економічної політики не є чітко визначеним. В умовах нестабільності зовнішнього середовища та виникнення непередбачуваних чинників вразливості (приклад – пандемія Covid-19) відсутність прозорого алгоритму міжвідомчої комунікації послаблює ефективність управлінських рішень та знижує швидкість регуляторного реагування. Метою статті є аналіз поточного стану узгодження інструментів економічної політики в Україні та формування пропозиції щодо удосконалення процедур міжвідомчої взаємодії і узгодження цілей державної економічної політики на основі досвіду провідних країн світу. Обґрунтовано, що наявна нормативна база в Україні не встановлює порядку визначення кола зацікавлених осіб при обговоренні рішень, а у випадку відсутності зауважень фактично використовується процедура «погодження за замовчуванням».Item Механізм синергетичної взаємодії інструментів економічної політики як драйвер стабілізації секторів економіки в контексті пандемії COVID-19(ТОВ «Коллаж-Принт», 2021) Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Деміхова, Надія Володимирівна; Демихова, Надежда Владимировна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Бухтіарова, Аліна Геннадіївна; Бухтиарова, Алина Геннадьевна; Bukhtiarova, Alina Hennadiivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Ободяк, Віктор Корнелійович; Ободяк, Виктор Корнелиевич; Obodiak, Viktor KorneliiovychУ монографії розглянуті питання теоретичних аспектів системи формування механізму вибору інструментів економічної політики за умов їх синергетичної взаємодії, поглиблення методичного інструментарію їх точного налаштування з урахуванням впливу екстернальних та інтернальних факторів вразливості, що загострюються внаслідок пандемії COVID-19. Розроблено програмний комплекс візуалізації результатів моделювання потенційної конфліктності управлінських рішень державних органів в умовах невизначеності. Визначено організаційні засади узгодження політик між державними органами в процесі прийняття управлінських рішень в умовах в умовах виключної невизначеності ситуації внаслідок пандемії COVID-19.Item The Causal Nexus of Consumer and Business Confidence Indexes in Early Pandemic Period: Evidence from OECD Countries(MDPI, 2021) Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Halík, J.; Рябушка, Людмила Борисівна; Рябушка, Людмила Борисовна; Riabushka, Liudmyla BorysivnaThe COVID-19 pandemic has been shown dire consequences for the global economy, not only in the past and present but also in the future. These consequences are not only humanitarian but also financial and economic. This article raises the question of whether the state of the health system is a factor that determines the direction of changes in consumer and business sentiment during the COVID-19 or whether other factors are more significant. The goal is to find out whether there is real progress in the national health system of a particular country or a regression and on this base to answer the question: What is more important for the expectations of the population and industry during the spread of the pandemic; the dynamics of the development of the health system or other factors? To assess the dynamics of the development of the health care system in different countries, we used the annual data on individual health indicators of the OECD countries for 2006–2019. There were identified countries with dynamic development and a slowing/deteriorating health system. Based on Granger’s approach in EViews, we used the Augmented Dickey–Fuller test and admit that health care systems are not a determining factor in consumer and business sentiment during a pandemic, i.e., only economic factors. The research contributes to the developed COVID-19 research by examining the impact of the changes in the mutual influence of Confidence indexes and macro indicators during the pandemic.Item Необхідність впровадження фінансового нагляду в Україні(Сумський державний університет, 2019) Сикса, О.М.; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna16 жовтня 2019 року відбулося підписання Президентом закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг», який після адаптаційного періоду, що триватиме до 1 липня 2020 року, скорочує кількість регуляторних та контролюючих органів на ринках небанківських фінансових послуг шляхом розподілу функцій Нацкомфінпослуг між Національним банком та Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно, обсяги нагляду Нацбанку зростають і будуть включати страхові, лізингові, факторингові компанії, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові компанії.Item Визначення фаз економічних циклів в Україні(Сумський державний університет, 2019) Зимогляд, А.В.; Кириєнко, Т.А.; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna ValeriivnaВизначення фази економічного циклу є важливим питанням в багатьох сферах: і в кредитуванні, і при складанні бюджетів, ін. Це вимагає використання спеціального статистично-математичного апарату, що автоматизовано в багатьох спеціалізованих програмах, таких як SPSS, Statistica, STATA, EViews, ін. Методів для такої процедури існує досить багато, і вони узагальнені під назвою Time series. Так, різноманіття підходів для вирішення зазначеної вище задачі включає методи: Хольта, Ходріка-Прескотта, Брауна тощо. Завдання полягає в тому, щоб дослідник зміг ідентифікувати фазу циклу: зростання, пік, спад, дно. Основна мета – визначити, в якій фазі циклу ми знаходимося на даному етапі розвитку.