Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
6 results
Search Results
Item Нормативно-правове забезпечення компонентів структурно-функціональної моделі публічного управління в сфері охорони здоров’я(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2021) Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychАктуальність дослідження: надання медичної допомоги при бронхолегеневій дисплазії є актуальною проблемою сучасної меди-цини. Нині є необхідність розробити модель медичної допомоги ді-тям з бронхолегеневою дисплазією з високим ризиком диспласти-козалежної патології бронхолегеневої системи. Актуальність такої моделі зумовлена існуючою соціально-медичною значимі-стю проблеми збереження здоров’я. Мета дослідження: розро-бити комплекс нормативно-правового забезпечення структурно-функціональної моделі медичної допомоги дітям з бронхолегене-вою дисплазією. Матеріали та методи дослідження: проведений аналіз наукових джерел і практичних управлінських питань, об-рані напрями подальшого дослідження. Застосовані наступні ме-тоди: системного підходу, бібліосемантичний, епідеміологічний і статистичний. Результати та їхнє обговорення: вивчені різні наукові джерела і розглянуті результати управлінських рішень в медичних закладах. Проаналізовано проєкти законів України, які пропонують інструменти формування та реалізації публічної політики в сфері охорони здоров’я. Вказана модель системи медичної допомоги дітям з бронхолегеневою дисплазією має такі відмінні риси як системність та персоніфікований підхід з інте-грацією зусиль спеціалістів суміжних профілів, а також економі-чність, оскільки ефективно використовується ресурсна база в ме-дичній системі. Висновки: уточнено повноваження суб’єктів пуб-лічної політики охорони здоров’я, деталізовано вимоги до моніто-рингу реалізації публічної політики охорони здоров’я, порядку про-ведення та оцінки результативності. Задля покращення право-вого забезпечення, в статті приведені напрями реалізації проєк-тів законів, підготовлених протягом 2013–2016 років. Доповне-ний термінологічний апарат, який гармонізований з міжнарод-ними стандартами. Перспективи подальших досліджень: увагу варто зосередити на питаннях соціально-медичної ефективності законодавчого і нормативного забезпечення компонентів струк-турно-функціональної моделі, які пов’язані з оцінкою їх впливу на впровадження здоров’язберігаючих технологій на рівні регіону, територіальної громади і родини.Item Правовий напрям публічної політики у сфері громадського здоров`я в аспекті забезпечення соціальної підтримки вразливих верств населення(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2020) Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii Ihorovych; Шипко, А.Ф.; Шкляр, С.П.Мета дослідження - обґрунтувати та розробити система-тизований комплекс нормативно-правового забезпечення структурно-функціональної моделі (СФМ) медичної допомоги (МД) дітям з бронхолегеневою дисплазією (БЛД), зокрема щодо соціа-льно-медичної допомоги та соціальної підтримки сімей, у яких утримується дитина з інвалідністю (дитина з особливими по-требами). Наведено авторське визначення нормативно-правового забезпечення компонентів структурно-функціональної моделі медичної допомоги дітям з бронхолегене-вою дисплазією, зокрема щодо соціальної підтримки сімей, у яких виховуються діти з інвалідністю, що була зорієнтована на поси-лення соціального захисту, індивідуалізації робочого графіку та зайнятості, розширення доступності та здешевлення продуктів харчування, пацієнт-орієнтованої соціальної допомоги та пок-ращення економічного стану осіб, які утримують неповносправ-них дітей та дітей з інвалідністю, інші актуальні проблеми хворих на БЛД. Законом України № 5067–VI «Про зайнятість населення» відновлено права громадян, які мають додаткові га-рантії у працевлаштуванні та забезпечені цих гарантій, а щодо цільового контингенту СФМ — посилює соціальний захист ба-тьків, встановлення скороченої тривалості робочого часу або неповного робочого дня чи робочого тижня не тільки для жінок, які виховують дитину з інвалідністю, індивідуалізація робочого часу під час здійснення догляду за хворим членом сім’ї. Передба-чається забезпечення справедливості в оподаткуванні згідно з Директивою Ради ЄС № 2006/112, а щодо цільового контингенту СФМ — здешевлення харчових продуктів для спеціального харчу-вання дітей. Забезпечується також реалізація соціальної спра-ведливості в пенсійному забезпеченні батьківської сім’ї та щодо цільового контингенту СФМ — покращення економічного стану осіб, які утримують неповносправних дітей та дітей з інвалід-ністю. Визначено комплексне реформування системи охорони здоров’я задля створення мережі державних та комунальних за-кладів з достатнім рівнем самостійності, що стосується цільо-вого контингенту СФМ і реалізує підходи, спрямовані на ство-рення системи, орієнтованої на пацієнта, здатної забезпечити медичне обслуговування в умовах закладу. Для вдосконалення за-конодавчого та нормативно-правового забезпечення впродовж 2014–2017 років визначено напрями реалізації законодавчої іні-ціативи. Удосконалено соціально-медичну допомогу: посилено со-ціальний захист батьків, що мають на утриманні дитину віком до 6 років, індивідуалізовано тривалість робочого часу під час здійснення догляду за хворим членом сім’ї, встановлено здешев-лення харчових продуктів для спеціального харчування дітей, об-ґрунтовано створення системи допомоги, орієнтованої на паціє-нта, покращено економічний стан осіб, які утримують дітей під час одночасного підвищення взаємної відповідальності бать-ків у матеріальній допомозі та інше, чим удосконалено норма-тивно-правове забезпечення цього компоненту СФМ медичної допомоги дітям з БДЛ.Item Current aspects of digitalization in the area of public health in Ukraine in conditions of epidemiological threats(Сумський державний уніветситет, 2021) Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychНаразі в Україні та в усьому світі актуальним стає питання розвитку громадського здоров’я з огляду на поширення коронавірусної інфекції COVID-19. У цьому контексті варто розглянути процес оцифровки охорони здоров’я та пов’язані з цим питання захисту персональних даних, обмеження особистих свобод заради суспільного добробуту, ефективні. Мета – проаналізувати сучасний стан цифровізації у сфері охорони здоров’я в Україні та світі та визначити подальші сфери застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій у цій сфері. Суть BIG-DATA та LONG-DATA для глобальних управлінські рішення щодо подолання майбутніх епідемій. Напрям політики громадського здоров’я особливо актуальний в умовах глобального карантину, протиепідеміологічних заходів та посилення цифрового контролю, коли людство стикається з вимушеною соціальною атомізацією та запровадженням covid-паспортів.Item Стратегія регіонального розвитку громадського здоров’я в Україні: інноваційні аспекти(Одеський регіональний інститут державного управління НАДУ, 2021) Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychНа фоні поширення коронавірусу COVID-19 питання розвитку системи громадського здоров’я в регіонах набуло додаткової актуальності. Особливо гостро в сучасних умовах стає питання активної промоції вакцинації від коронавірусної інфекції з боку представників центрів громадського здоров’я. Також вказані центри потребують матеріально-технічного дооснащення і посилення власного кадрового складу. В публікації пропонуються інноваційні кроки покращення публічного управління в сфері регіонального громадського здоров’я, зокрема, такі як ініціювання наукових досліджень у сфері громадського здоров’я, активізація з боку відповідних співробітників інформаційно-роз’яснювальної та комунікаційної діяльності з місцевим населенням щодо популяризації вакцинації і взагалі тренду культури здоров’я, запровадження моніторингу, оціювання та прогнозування ситуацій в сфері громадського здоров’я, комплексна розробка регіональної політики з обов’язковим урахуванням специфіки питань громадського здоров’я і відповідного кращого світового досвіду.Item Стан забезпечення благоустрою територій в Україні в контексті впливу на громадського здоровя: оновлення публічної політики(Харківський інститут державного управління, 2021) Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychНа фоні зміни клімату, епідемії COVID-19 і трансформації економічних моделей цілих дер- жав, роль населених пунктів і крупних міст у прогресі суспільства постійно зростає, і благоустрій виконує в цій системі важливу функцію – формує в населеному пункті середовище, придатне для життя, стимулює збереження та відтворення здоров’я громади. Для комплексного вирішен- ня цих питань вкрай необхідно на рівні місцевих суб’єктів публічного управління стратегічно планувати заходи з благоустрою територій. Ураховуючи взаємозв’язок благоустрою з громад- ським здоров’ям, дослідження відповідної публічної політики є надзвичайно актуальним. У статті проаналізовано сучасний стан забезпечення благоустрою в Україні в контексті його впливу на громадське здоров’я та на цій основі виявити проблеми відповідної державної та місцевої публічної політики.Item Цифрова трансформація сфери громадського здоров’я в Україні(Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2021) Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IgorovychЗараз коронавірусна інфекція поширюється по всьому світу. Фахівцям охорони здоров’я необхідно розробити нові інструменти для забезпечення епідеміологічної безпеки громадян. Перш за все, це стосується реалізації політики охорони здоров’я та культури здоров’я на міжгалузевому рівні. Допомагають у цьому аналітика великих даних, розумні рішення для вакцинації від COVID-19 та моніторингу захворюваності, мобільні додатки для моніторингу пересування та контактів людей, персональні розумні пристрої, кіберфізичні технології та інфраструктура розумного міста. Наукові праці дослідників присвячені впливу цифрової економіки на розвиток суспільства, застосуванню цифрових комунікацій у діяльності органів державної влади, особливостям формування цифрової культури, кібербезпеці та електронній демократії. Експерти НУО пропонують свої проекти цифрової трансформації в країні, в тому числі в сфері охорони здоров’я. Питання електронних інструментів у сфері охорони здоров’я та пов’язаної з нею державної політики поки що не розглядається в останніх наукових публікаціях. Мета статті – з’ясувати сучасний стан цифрової трансформації в державному управлінні та політиці України та світу, визначити подальші ефективні сфери застосування ІТ-інструментів у сфері політики громадського здоров’я. У статті досліджуються вітчизняні закони та нормативні акти у сфері електронного урядування. Проаналізовано запропоновані громадськими організаціями альтернативні проекти цифрової трансформації України. Встановлено, що на національному рівні сформовано основи цифрової трансформації у сфері охорони здоров’я та здоров’я населення зокрема. Автор статті фіксує приватну ініціативу професійних об’єднань ІКТ-фахівців, бажання та зусилля третього сектору у напрямку динамічного розвитку цифровізації охорони здоров’я. Регіони та місцеві громади на рівні об’єднаних територіальних громад недостатньо охоплені цифровим розвитком. Запропоновано напрями цифровізації державного управління та державної політики. Таким чином, використання цифрових та мобільних робочих місць у державному секторі та в органах місцевого самоврядування наблизить працівників до суспільства; дозволить їм якісно виконувати функції обслуговування, у тому числі охорони здоров’я. Інструменти електронного урядування займають одну з провідних позицій у формуванні державної політики. Сьогодні Україна заклала основи для цифрової трансформації державного управління та державної політики. Розроблено необхідну законодавчу та нормативно-правову базу для розвитку електронного урядування, у тому числі щодо профілактики захворюваності, моніторингу та оцінки стану здоров’я населення, пропаганди здорового способу життя, протиепідеміологічних заходів, формування культури здоров’я та розвитку здоров’я. збереження регіонального та місцевого бачення. Проте залишається проблема подальшого розвитку на регіональному рівні охорони здоров’я. Не вистачає коштів у місцевих бюджетах та досвідчених кадрів. Подальші дослідження мають зосередитися на аспектах гуманістичної політики охорони здоров’я, орієнтованої на людину, особливо в умовах карантину.