Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
5 results
Search Results
Item Right to Privacy of Transgender Persons (Reproductive Rights Aspect)(Cherkas Global University, 2021) Славко, Анна Сергіївна; Славко, Анна Сергеевна; Slavko, Anna Serhiivna; Bondhas, D.A.Права ЛГБТК+ тепер захищені та визнані правами людини відповідно до національного законодавства та міжнародних документів з прав людини та інших консенсусних документів. Однак група людей, яка найдовше намагається боротися з гнобленням у своєму приватному житті, – це трансгендери. Через їхню «невизначену стать» у багатьох частинах світу їм заборонено майже все відповідно до приватного права, від усиновлення, народження дитини та шлюбу до примусової зміни статі через хірургічне втручання, працевлаштування тощо. Сьогодні існує багато організацій, діяльність яких захищає або включає захист і тлумачення прав трансгендерних людей, таких як Міжнародна асоціація Гаррі Бенджаміна з гендерної дисфорії, ООН та інші. Серед основних актів у цій сфері – Міжнародні конференції з трансгендерного права та політики зайнятості, Міжнародний білль про гендерні права та ін. Права ЛГБТК+ людей мають бути так чи інакше закріплені для кожного члена спільноти в усіх конституціях світу. Однак, незважаючи на зусилля активістів, право на приватність трансгендерів досить часто порушується. У цій роботі ми пропонуємо звернути увагу на права трансгендерів у приватному житті. У статті також аналізуються проблеми, які виникають при реалізації репродуктивних прав ЛГБТК+ людейItem COVID-19: чи вистоять права людини у боротьбі з пандемією?(Сумський державний університет, 2020) Славко, Анна Сергіївна; Славко, Анна Сергеевна; Slavko, Anna SerhiivnaПриєднуючись до міжнародних пактів та конвенцій про права людини держави беруть на себе зобов’язання гарантувати особам, які знаходяться під їх владою, певний мінімальний набір прав і свобод. Зокрема, відповідно до статті 1 ЄКПЛ Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I Конвенції. Такі ж положення закріплено у статтях 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права. Проте, всі визначені міжнародними актами права не можуть носити абсолютного характеру і забезпечуватись без жодних перерв і винятків. Відтак, за можливістю обмеження у юридичній доктрині виділяють три види прав: 1) ті, які не підлягають обмеженням за жодних умов (наприклад, заборона катування); 2) ті, які підлягають обмеженням для забезпечення поточних інтересів суспільства, таких як збереження державної таємниці чи розслідування злочинів (наприклад, свобода вираження поглядів чи право на приватність); 3) Ті, які підлягають обмеженням виключно за умов надзвичайної ситуації, такої як війна чи техногенна катастрофа [1].Item Звернення до Європейського суду з прав людини як спосіб захисту права власності(Сумський державний університет, 2020) Низова, А.Р.; Славко, Анна Сергіївна; Славко, Анна Сергеевна; Slavko, Anna SerhiivnaОсновною гарантією захисту права власності є можливість звернення за захистом порушеного, невизнаного або оспорюваного права до суду – як на національному рівні, так і до Європейського суду з прав людини. Відповідне право передбачене Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – ЄКПЛ, Конвенція), а також законодавством України, прийнятим на виконання зобов’язань за Конвенцією. Зауважимо, що інститут права власності є центральним інститутом цивільного права, який розглядається як повне та абсолютне панування особи над майном. За своєю юридичною природою право власності є абсолютним правом і реалізується у можливості власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності майном. Саме такий підхід до розуміння права власності знайшов свого закріплення у ст. 317 Цивільного кодексу України [1]. Також, варто зазначити, що цілковито виключається будь-яке незаконне втручання у здійснення повноважень власника. Безсумнівно, закріплене у Цивільному кодексі України право на захист є однією з найважливіших гарантій відновлення порушених прав та інтересів суб’єктів цивільного права. За загальним правилом, таке суб’єктивне цивільне право виникає у особи у разі порушення належних їй цивільних прав та інтересів, а зокрема несвоєчасного виконання зобов’язання або безпідставного утримання третьою особою майна, невизнання цього права (наприклад, невизнання права власності на майно) або оспорювання цивільного права (оспорювання права на спадщину, оспорювання права власності) тощо. Фактично реалізація цього права є юридичною реакцією на порушення таких прав та інтересів [7].Item Тлумачення принципу презумпції невинуватості європейським судом з прав людини(Сумський державний університет, 2019) Василенко, В.; Славко, Анна Сергіївна; Славко, Анна Сергеевна; Slavko, Anna SerhiivnaОчевидним видається той факт, що правова система сучасної України нині переживає період входження до європейського правового простору. З огляду на необхідність приведення вітчизняного права у відповідність до норм і принципів міжнародного права важливим є вивчення європейського правового досвіду та європейської правової доктрини. Особливо цей процес стосується сфери забезпечення прав людини.Item Правові санкції у механізмі реалізації прав і свобод людини(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2009) Славко, Анна Сергіївна; Славко, Анна Сергеевна; Slavko, Anna SerhiivnaЮридична відповідальність, незважаючи на досить значну кількість наукових праць, присвячених даній тематиці, й досі залишається одним із найбільш проблемних питань юриспруденції. З огляду на це, не можна не зазначити, що проблематика місця юридичних санкцій у механізмі захисту прав людини має ще більше нез’ясованих аспектів. Доволі часто санкції розглядають лише як засоби обмеження прав і свобод, при цьому не звертається увага на те, що за допомогою них забезпечується правопорядок, а отже – дотримання прав і свобод кожного конкретного індивіда. Щоб з’ясувати місце правових санкцій у механізмі правового регулювання, необхідно проаналізувати низку питань, а саме – місце юридичної відповідальності у механізмі правового регулювання, співвідношення санкції та юридичної відповідальності тощо.