Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
14 results
Search Results
Item Імуногістохімічний аналіз експресії катепсину к та остеопонтіну клітинними елементами кісткової тканини регенерату в умовах впливу протипухлинних хіміопрепаратів(Полтавський державний медичний університет, 2021) Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana Vasylivna; Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii Volodymyrovych; Понирко, Аліна Олексіївна; Понырко, Алина Алексеевна; Ponyrko, Alina Oleksiivna; Теслик, Тетяна Петрівна; Теслик, Татьяна Петровна; Teslyk, Tetiana Petrivna; Гула, Вікторія Іванівна; Гулая, Виктория Ивановна; Hula, Viktoriia IvanivnaУ пацієнтів з онкологічними захворюваннями відмічається високий відсоток виникнення переломів кісток, обумовлений розвитком порушень кісткового метаболізму у вигляді метастатичного ураження кісток, остеопорозу та виникнення патологічних переломів. У зв’язку з необхідністю призначення тривалих курсів про типухлинних хіміопрепаратів для лікування раку загоєння переломів у таких пацієнтів часто відбувається на фоні застосування цитотоксичної терапії. Тому метою нашого дослідження було вивчення активності маркерів резорбції та кісткоутворення в ділянці кісткового регенерату в умовах впливу протипухлинних хіміопрепара тів. Дослідження було проведене на лабораторних щурах, яким наносився дірчастий дефект діаметром 2мм в ділянці середньої третини діафізу стегнової кістки. Тварини були поділені на контрольну, а також три екс периментальні групи, яким після нанесення травми вводили внутрішньоочеревинно протипухлинні хіміопре парати: I – доксорубіцин (60мг/м²), II – 5-фторурацил (600мг/м²), III—метотрексат (40мг/м²). Через кожну 21-у добу тваринам експериментальних груп повторювали введення відповідного хіміопрепарату на протязі усього експерименту. На 15-ту, 30-ту, 45-ту, 60-ту добу після травми тварин виводили з експерименту. Застосовуючи імуногістохімічне дослідження визначали експресію катепсину К та остеопонтіну клітинними елементами реге нерату. Було встановлено, що протипухлинні хіміопрепарати посилюють експресію катепсину К в ділянці кіст кового регенерату: доксорубіцин – на 25,72% (p˂0,005), 5-фторурацилу – на 17,64% (p˂0,005), метотрексат – на 22,76% (p˂0,005) у порівнянні з контрольною групою на 60-ту добу експерименту. Поряд із цим, протипухлинні хіміопрепарати викликали зниження активності остеопонтіну в кістковому регенераті: доксорубіцин – на 20,62% (p˂0,005), 5-фторурацилу – на 18,87% (p˂0,005) та метотрексат – на 21,89% (p˂0,005) у порівнянні з контролем на 60-ту добу після травми. Найбільш виражений негативний вплив на формування кісткової мозолі відмічався при застосуванні метотрексату та доксорубіцину. Призначення протипухлинних хіміопрепаратів призводить до посилення процесів резорбції в кістковому регенераті внаслідок активації остеокластогенезу та зниження функ ціональної активності остеобластів, що сповільнює мінералізацію в ділянці переломуItem Мікроскопічні та ультрамікроскопічні зміни головних екзокриноцитів слизової оболонки шлунка за умов сублетальної загальної дегідратації організму(Запорізький державний медичний університет, 2018) Гула, Вікторія Іванівна; Сікора, Віталій Зіновійович; Сикора, Виталий Зиновьевич; Sikora, Vitalii Zinoviiovych; Ярмоленкo, Ольга Сергіївна; Ярмоленко, Ольга Сергеевна; Yarmolenkо, Olha Serhiivna; Бумейстер, Валентина Іванівна; Бумейстер, Валентина Ивановна; Bumeister, Valentyna Ivanivna; Пернаков, Микола Станіславович; Пернаков, Николай Станиславович; Pernakov, Mykola Stanislavovych; Гулая, Виктория Ивановна; Hula, Viktoriia Ivanivna; Бойко, Володимир Олександрович; Бойко, Владимир Александрович; Boiko, Volodymyr OleksandrovychНа сьогоднішній день патологія системи органів травлення у структурі поширеності серед усіх захворювань в Україні займає третє місце. Було виявлено, що дегідратаційні порушення мають вплив на структурні зміни шлунка як центрального органу шлунково-кишкового тракту. Але морфологічні та ультрамікроскопічні зміни клітинного складу тканин шлунка за умов дегідратації до сьогодні не були достатньо досліджені та описані у літературних джерелах. Функціональний стан головних клітин слизової оболонки шлунка відображує здатність до розщеплення білків та повноцінного засвоєння необхідних для організму речовин за умов впливу загальної дегідратації організму важкого ступеня. Мета: Виявити морфологічні та ультрамікроскопічні зміни головних екзокриноцитів фундального відділу шлунка щурів за умов впливу загального зневоднення організму сублетального ступеня тяжкості. Матеріали і методи. На зрілих лабораторних щурах експериментальної серії був змодельований вплив загального зневоднення сублетального ступеня, який досягався на 9 добу експерименту. Під час проведення експерименту тварин тримали на повному безводному режимі та годували сухим гранульованим кормом. Виготовлення зразків для мікроскопічного та ультрамікроскопічного дослідження проводилося за загальноприйнятими методиками. Результати оцінювалися на світловому мікроскопі «Olympus» з фотографічною реєстрацією морфологічної картини відеокамерою Baumer/optronic. Typ: СX05c та електронному мікроскопі ЕМ-125. Морфометричне дослідження проводилося за допомогою програми «Digimizer». Результати. Досліджені середні показники площі перерізу цитоплазми та ядер головних клітин, їх мікроскопічні та ультрамікроскопічні зміни за умов важкого ступеня загальної дегідратації організму. Висновки. Важкий ступінь загальної дегідратації організму супроводжується зменшенням загальної кількості клітин у власних залозах шлунка на 21,22% (р<0,0001), а також середньої кількості головних екзокриноцитів на 19,43% (р<0,0001) на одну залозу відносно групи контролю. У відсотковому значенні від загальної кількості клітин у власних залозах шлунка на 9 добу експерименту головні екзокриноцити складають 37,66%. Морфометричним дослідженням виявлено зменшення площі перерізу цитоплазми клітин на 37,73% (р<0,0001), ядер - на 21,97% (р=0,0110). Ультраструктурні трансформації головних екзокриноцитів є ознаками різкого зниження інтенсивності синтетичних процесів у даних клітинах, а також порушення не лише синтезу секрету, але і процесу його виведення із цитоплазми. Виявлені ультраструктурні зміни клітинних органел головних екзокриноцитів власних залоз слизової оболонки шлунка являються наслідками гіпоксичної альтерації та метаболічних порушень (як проявів загальної дегідратації) та мають деструктивно-дистрофічний з переходом у некробіотичний характер.Item Дослідження впливу легкого ступеню позаклітинної дегідратації організму на слизову оболонку фундального відділу шлунка(Сумський державний університет, 2017) Гула, Вікторія Іванівна; Гулая, Виктория Ивановна; Hula, Viktoriia Ivanivna; Степовик, К.В.; Степовик, К.В.; Довбиш, Н.А.; Удовиченко, С.Я.Вступ. Позаклітинна дегідратація організму проявляється при переважних втратах організмом електролітів, особливо натрію та хлору. Зменшення кількості Na в організмі сприяє зневодненню позаклітинного простору, включаючи внутрішньосудинний сектор. Частіше за все такі порушення відбуваються позанирковим, рідше - нирковим шляхом. У першому випадку солевмісна рідина може втрачатися через відділи травного тракту. Під впливом чинника позаклітинної дегідратації організму спостерігалися зміни в морфологічній структурі шлунка.Item Гістоморфометричний аналіз змін стінки шлунку за умов загальної дегідратації організму(Дніпропетровська медична академія МОЗ України, 2016) Гула, Вікторія Іванівна; Гулая, Виктория Ивановна; Hula, Viktoriia Ivanivna; Сікора, Віталій Зіновійович; Сикора, Виталий Зиновьевич; Sikora, Vitalii ZinoviiovychРезюме. На білих лабораторних щурах вивчено вплив загальної дегідратації, яка моделювалася шляхом утримування тварин на повністю безводній дієті. Вивчені гістоморфометричні зміни фундального відділу шлунку на 3-тю, 6-ту та 9-ту добу експерименту. Отримані результати свідчать про стоншення шарів стінки шлунку, незворотні дистрофічні зміни та загибель частини клітин власних залоз, а також порушення місцевого кровообігу та гемореологічні зміни у судинах мікроциркуляторного русла, які прогресують від легкого до важкого ступеню загальної дегідратації.Item Ультраструктурні зміни судин мікроциркуляторного русла шлунка за умов клітинної дегідратації організму(Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, 2017) Гула, Вікторія Іванівна; Гулая, Виктория Ивановна; Hula, Viktoriia IvanivnaРезюме. Клітинне зневоднення моделювалося шляхом вживання у якості пиття лабораторними щурами 1,2% гіпертонічного розчину хлориду натрію та звичайного гранульованого комбікорму у якості їжі. Легкий ступінь клітинного зневоднення досягався на 10 добу, середній – на 20-ту, важкий – на 30 добу експерименту. Отримані дані свідчать про збільшення площі перерізу внутрішнього просвіту судин фундального відділу шлунка за мірою зростання ступеня тяжкості дегідратаційних порушень. На ультрамікроскопічному рівні виявлялися прояви деструктивно-дистрофічних процесів у ендотеліоцитах. Такі зміни відбувалися поряд із звуженням просвіту капіляру у результаті набряку відростків даних клітин. Виявлені ультраструктурні трансформації органел ендотеліальних клітин капілярів мікроциркуляторної сітки шлунка відображають порушення їх функціонального стану та обумовлюють посилення дистрофічних змін клітинного складу тканин шлунка з їх переходом у деструктивні.Item Дослідження впливу легкого ступеню позаклітинної дегідратації організму на слизову оболонку фундального відділу шлунка(Сумський державний університет, 2017) Гула, Вікторія Іванівна; Гулая, Виктория Ивановна; Hula, Viktoriia Ivanivna; Степовик, К.В.; Довбиш, Н.А.; Удовиченко, С.Я.Вступ. Позаклітинна дегідратація організму проявляється при переважних втратах організмом електролітів, особливо натрію та хлору. Зменшення кількості Na в організмі сприяє зневодненню позаклітинного простору, включаючи внутрішньосудинний сектор. Частіше за все такі порушення відбуваються позанирковим, рідше - нирковим шляхом. У першому випадку солевмісна рідина може втрачатися через відділи травного тракту. Під впливом чинника позаклітинної дегідратації організму спостерігалися зміни в морфологічній структурі шлунка. Мета дослідження. Вивчення впливу легкого ступеню позаклітинної дегідратації організму на слизову оболонку фундального відділу шлунка.Item Сучасний погляд на проблему дегідратаційних порушень організму (огляд літератури)(Буковинський медичний вісник, 2016) Гула, Вікторія Іванівна; Гулая, Виктория Ивановна; Hula, Viktoriia Ivanivna; Приходько, Ольга Олексіївна; Приходько, Ольга Алексеевна; Prykhodko, Olha Oleksiivna; Бумейстер, Валентина Іванівна; Бумейстер, Валентина Ивановна; Bumeister, Valentyna Ivanivna; Ярмоленкo, Ольга Сергіївна; Ярмоленко, Ольга Сергеевна; Yarmolenkо, Olha Serhiivna; Болотна, Ірина Василівна; Болотная, Ирина Васильевна; Bolotna, Iryna VasylivnaУ статті опрацьовано та докладно розглянуто сучасний літературний матеріал стосовно ролі води в організмі та дегідратаційних порушень водного балансу, а саме: детально описані позаклітинний (ізо- та гіпоосмолярний), внутрішньоклітинний (гіперосмолярний) та загальний (як наслідок першого і другого варіантів) види зневоднення.Item Морфологічні зміни фундального відділу шлунка під впливом загальної дегідратації організму(Сумський державний університет, 2016) Гула, Вікторія Іванівна; Гулая, Виктория Ивановна; Hula, Viktoriia IvanivnaВідомо, що під впливом водного дефіциту в організмі вмикається низка компенсаторно-пристосувальних механізмів. Так, для збереження водного резерву відбувається зниження секреторної активності усіх травних залоз. Це стосується і залоз слизової оболонки шлунка. Під впливом чинника загальної дегідратації організму спостерігалися зміни в їх морфологічній структурі.Item Літературні відомості про морфологію шлунка(Сумський державний університет, 2015) Гула, Вікторія Іванівна; Гулая, Виктория Ивановна; Hula, Viktoriia IvanivnaДобре відомо, що система травлення дуже чутлива до дії великої кількості різноманітних шкідливих факторів. Але, не зважаючи на велике значення для клініки, багато питань, що належать до функціональної морфології шлунка, ще залишаються нерозкритими достатньою мірою.Item Вміст і баланс мікроелементів в органах осіб молодого віку (експериментальне дослідження)(Вид-во СумДУ, 2014) Гула, Вікторія Іванівна; Гулая, Виктория Ивановна; Hula, Viktoriia IvanivnaВідомо, що для забезпечення функціонування на субклітинному та клітинному рівнях обмінних процесів необхідно до 2000 різноманітних ферментів, оскільки кожен з них каталізує певну хімічну реакцію. Таким чином, забезпечення каталітичної активності ферментів відбувається за допомогою коферментів небілкового походження, а саме – органічних сполук або неорганічних елементів (іони металів – макро – та мікроелементи). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36631