Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
Search Results
Item Детермінанти розвитку людського капіталу та національної економіки: економіко-математичне моделювання взаємозв’язку(Західноукраїнський національний університет, 2024) Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Дрозд, Сергій Анатолійович; Drozd, Serhii AnatoliiovychВзаємозв’язок між громадським здоров’ям і національною економікою складний і багатогранний. З одного боку, здоров’я людей впливає на їхню продуктивність, ефективність і креативність, впливаючи на економічні показники країни. З іншого боку, фінансові умови в країні впливають на доступність і якість медичних послуг, харчування, житла та інших факторів, що визначають багатогранну сутність здоров'я людей. Мета дослідження. Метою дослідження є розробка інтегральних показників здоров’я як найважливішої складової людського капіталу та національної економіки. Також перевіряються чотири гіпотези: гіпотези H1 і H2 спрямовані на перевірку значущості зв'язків між інтегральними показниками; гіпотеза Н3 – перевірка впливу показників здоров’я на інтегральний показник національної економіки; гіпотеза Н4 присвячена питанню впливу показників національної економіки на інтегральний показник здоров'я. Методи дослідження. Дослідження базується на методах пошуку, аналізу та нормалізації даних, багатовимірного статистичного аналізу. Інтегральні показники здоров’я та національної економіки розроблено за допомогою методики аналізу головних компонент у програмі Statistica 12 з використанням адитивної згортки. Ця методика дозволила визначити вагові значення для кожного компонента, що входить до інтегральних показників. Для оцінки значущості зв’язків в отриманих парних регресіях для інтегральних показників та в моделях, що описують вплив показників здоров’я на інтегральний показник національної економіки, вплив показників національної економіки на інтегральний показник здоров’я, статистичні критерії Стьюдента, Фішера, значення використовували коефіцієнти детермінації, довірчі інтервали та рівні значущості за допомогою програмного забезпечення Stata 18. Результати. Під час дослідження було зібрано базу даних із дев’ятнадцяти макропоказників для 38 країн, що стосуються охорони здоров’я та національної економіки, у різних масштабах та одиницях вимірювання. Дані нормалізуються для наступного алгоритму перевірки чотирьох гіпотез дослідження. Інтегральні показники розраховуються за допомогою адитивної згортки з урахуванням значень вагових коефіцієнтів для факторів стимулювання та факторів дестимулювання людського капіталу та національної економіки. Згідно із запропонованими гіпотезами було проведено чотири регресійні аналізи. Встановлено, що при зміні інтегрального індексу національної економіки на одиницю інтегральний індекс здоров’я зміниться на 0,9305. У зворотному випадку показник національної економіки зміниться на 0,3214 при зміні інтегрального показника здоров'я на одиницю його виміру. Аналіз впливу складових національної економіки на інтегральний показник здоров’я виявив статистично значущий позитивний вплив трьох показників: індексу свободи ведення бізнесу, свободи торгівлі та валового національного доходу на душу населення. Аналіз впливу складових галузі охорони здоров'я на інтегральний показник національної економіки не виявив жодного статистично значущого показника. Перспективи спрямовані на подальший розвиток науково-методичного забезпечення моделювання впливу людського капіталу як суттєвої складової економіки здоров’я на ефективність національної економіки та впровадження практичних заходів щодо підвищення рівня людського капіталу, який залежить на значеннях показників національної економіки конкретної країни. Отримані значення інтегральних показників для країн дослідження, по-перше, дають інформацію про рівень їхнього людського капіталу та національної економіки, а по-друге, характеризують їхнє становище у сфері економіки та охорони здоров’я. Значущість впливу показників національної економіки на інтегральний показник людського капіталу дозволить керівним органам відповідних країн усвідомити тенденції до змін, розробки подальшої політики та здійснених реформ у сферах народного господарства та охорони здоров'я.Item Моделі децентралізації публічної влади(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Стогова, Ольга Володимирівна; Stohova, Olha VolodymyrivnaАвтором виділені три основні моделі децентралізації публічної влади: з високим, середнім та низьким ступенем децентралізації. Кожній моделі надано характеристику, проаналізовані основні принципи розподілу владних повноважень за рівнями влади. Зроблено висновки, що модель з високим ступенем децентралізації співвідноситься з федеративною формою державного устрою. Друга модель із середнім ступенем децентралізації влади повторює характеристики першої з відмінністю, що мінімум законодавчої влади передається субнаціональному рівню влади. У моделі з низьким ступенем децентралізації влади центральний уряд зберігає за собою повноту влади.