Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
22 results
Search Results
Item Оптимізація лікування гострого бронхіту у дітей шкільного віку за допомогою застосування гомеопатичного препарату "Траумель"(Сумський державний університет, 2017) Моісеєнко, К.А.Проблема гострих бронхітів залишається актуальною у педіатричній практиці, у зв'язку зі значною поширеністю (250 випадків на 1000 дітей) і стабільним збільшенням кількості хворих (за 10 років у 3,6 рази) [49]. Підвищенню частоти гострих бронхітів сприяє порушення загального імунологічного стану дитячого організму,особливо клітинних факторів імунного захисту [29]. У 90% випадків етіологічний чинник гострого бронхіту в дітей - віруси, найбільш поширеними з яких є грип А, В, С, парагрип, аденовірус, респіраторно-синцитіальний вірус та риновірус. Cеред бактеріальних збудників найбільше значення мають S. pneumoniaе, M. catarrhalis, H. influenzaе та M. pneumoniaе[30]. Основою патогенезу гострого бронхіту є запалення, яке відіграє захисну роль незалежно від етіології. На ранніх етапах захворювання на рівні тканин воно супроводжується вазодилатацією, збільшенням проникності судин, ексудацією з наступним набряком міжклітинного простору, вивільненням медіаторів запалення, зміною секреції та активацією механізмів ерадикації збудника. За несприятливого перебігу запалення прогресує і стає патологічним- змінюється прохідність дихальних шляхів, знижується мукоциліарний кліренс, порушується утворення та склад слизу, частіше у бік гіперпродукції з накопиченням гістаміноподібних речовин, виникає стаз, що веде до скупчення продуктів розпаду тканин та мікроорганізмів. Це є чудовим поживним матеріалом для розмноження бактерій, чинником підтримки запального процесу та розвитку ускладнень – обструкції, набряку легень, нагноєння [55]. Незважаючи на те, що гострий бронхіт найчастіше має вірусну етіологію, 50–79% дітей при гострому бронхіті лікарі призначають антибіотики, з них у понад половині випадків — широкого спектра дії [5]. Клінічне спостереження доводить, що застосування антибіотиків не запобігає розвитку ускладнень, не прискорює зникнення основних симптомів гострого бронхіту і не чинить істотного впливу на перебіг хвороби [49]. Ефективність лікувальних заходів у повній мірі залежить від раннього і цілеспрямованого впливу на хід запального процесу [67]. Для впливу на запалення нерідко призначають нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Проте слід пригадати, що за частотою побічних реакцій НПЗЗ займають третє місце [65]. Окрім того,дана група лікарських засобів, блокуючи запалення, не вирішує задачу повноцінного завершення запального процесу і максимального розкриття його саногенетичного потенціалу. Відсутність корекції гіпоксії, енергодефіциту та інших патогенетичних механізмів запалення може призвести до розвитку ускладнень і хронізації запалення. Нові можливості вирішення цього питання пропонує біорегуляційний підхід і створені на його принципах комплексні біорегуляційні препарати (КБП). Їх надмалі дози сприяють активації детоксикації та відновленню саногенетичних процесів саморегуляції [17, 28]. Важлива властивість КБП — відсутність фармакокінетики. Це пов'язано з тим, що надмалі дози діючих речовин не метаболізуються в організмі. По суті, це інша фармакологія — «фармакологія малих / надмалих доз», на відміну від традиційних лікарських засобів — «фармакології великих доз». Слід зазначити, що ці дві фармакології прекрасно поєднуються і доповнюють одна одну за умови своєчасного і правильного застосування та поєднання [33]. Базовим препаратом у терапії запальних процесів серед КБП є добре відомий лікарям різних спеціальностей Траумель С (виробництва компанії «БіологішеХайльміттель Хеель ГмбХ») [65], який складається з 14 рослинних та мінеральних компонентів у гомеопатичних дозах. Траумель С сприяє відновленню балансу системи регуляції, яка контролює перебіг запального процесу. Це відбувається завдяки допоміжній імунологічній реакції, яка ініціюється надмалими дозами компонентів препарату через активацію роботи регуляторних лімфоцитів (Th3-лімфоцитів). Останні, синтезуючи TGFβ, який регулює активність Т-хелперних клітин (Th-1, Th-2),контролюють баланс прозапальних та протизапальних цитокінів. Така дія сприяє завершенню запалення з відновленням функції та структури тканини, попереджує розвиток ускладнень і зводить до мінімуму можливість хронізації процесу [54]. У літературі є поодинокі відомості щодо ефективного застосування парентеральних форм Траумелю С при гострому гнійному бронхіті [54]. На сучасному етапі дослідження периферійної крові залишаються надійним критерієм оцінки стану здоров’я хворих. Про це свідчать публікації, в яких висвітлюється роль використання умовних інтегральних показників крові для кількісної оцінки тяжкості захворювання і порівняльної оцінки ефективності різних методів терапії при різній соматичній патології [32, 58]. Відомості про те, що інтегральні показники крові можуть змінюватися на ранніх стадіях захворювання, дає підставу до застосування умовних інтегральних гематологічних коефіцієнтів без спеціальних методів дослідження для оцінки в динаміці стану імунного гомеостазу та ефективності терапії. Оскільки відомості щодо інтегральних гематологічних коефіцієнтів при гострих простих бронхітах є поодинокими, а вплив гомеопатичного препарату Траумелю С на перебіг даного захворювання не вивчався, то це питання є актуальним і сьогодні. Мета дослідження – підвищення ефективності лікування дітей, хворих на гострий бронхіт, шляхом застосування антигомотоксичного препарату Траумель С на фоні традиційної (базисної) терапії.Item Клінічні особливості перебігу негоспітальної пневмонії асоційованої із залізодефіцитною анемією у дітей раннього віку(Сумський державний університет, 2017) Зіміна, Н.А.Захворювання органів дихання широко розповсюджені серед дитячого населення та займають велику частку в структурі загальної захворюваності. Провідне місце у структурі дитячої захворюваності займають негоспітальні пневмонії (НП) [2, 5, 7]. Пневмонія продовжує залишатися найбільш поширеною хворобою органів дихання, яка і в ХХІ столітті є важливою медико-соціальною проблемою. В останні роки рівень захворюваності на гостру пневмонію у дитячому віці не знижується, а навпаки має тенденцію до росту. Щорічна захворюваність на дану патологію становить близько 15–20 на 1000 дітей перших трьох років життя і приблизно 5-6 випадків на 1000 дітей старше трьох років. Летальність від пневмонії в різних регіонах України коливається від 1,5 до 6 на 10000 дітей. Запальні захворювання у дітей, індуковані інфекційними агентами, часто проходять на фоні залізодефіцитної анемії (ЗДА). Залізо відіграє значну роль в імунній відповіді організму [2, 5, 9, 10, 12]. На сьогоднішній день розповсюдженість залізодефіцитної анемії коливається від 33–44,5 % у дітей переддошкільного віку до 4–35 % у дошкільнят. Залізо – це життєвоважливий елемент, який каталізує процеси транспорту електронів, окисно-відновні реакції, є незамінним атрибутом синтезу гемоглобіну і міоглобуліну, регулює біоенергетику організму. Залізовмісні білки необхідні як для цитогенезу, синтезу органічних кислот, енергозабезпечення, так і для нормального функціонування імунної системи — проліферації і мітотичної активності Т-лімфоцитів, повноцінного фагоцитозу, підтримання високої активності природних кілерів, бактерицидної здатності сироватки. Саме тому дефіцит заліза можна розглядати як причину імунодифіциту,що призводить до розвитку частих вірусних та бактеріальних інфекцій [11, 29, 65, 57]. На данний час, незважаючи на вдосконалення профілактики, різноманітність проведених наукових досягнень у плані вивчення етіології, патогенезу, стану імунітету, діагностики і прогрес медицини в розробці нових антибактеріальних препаратів, до теперішнього часу істотних тенденцій до зниження питомої ваги пневмоній у захворюваності та смертності дитячого населення не відзначається. Крім того, залишаються недостатньо розкритими питання щодо лікування дітей переддошкільного та дошкільного віку, хворих на негоспітальну пневмонію у поєднанні із залізодефіцитною анемією. Вище зазначене підкреслює актуальність і велике значення вивчення найбільш типових клінічних проявів пневмонії, асоційованої із ЗДА у дітей раннього віку [2 , 9, 10]. Мета дослідження: вивчення особливостей клінічної симптоматики та факторів ризику негоспітальних пневмоній, асоційованих із залізодефіцитною анемією у дітей раннього віку на підставі вивчення анамнестичних даних, клініколабараторних показників та рентгенологічних ознак.Item Мікроекологія кишечнику у дітей раннього віку на фоні гострого обструктивного бронхіту(Сумський державний університет, 2017) Гуріна, С.В.Щорічно в світі реєструється понад мільярд випадків гострих респіраторних інфекцій, при цьому поширеність захворювань органів дихання у дітей у 6 разів вище, ніж у дорослих. Актуальність даної проблеми зумовлена тим, що захворювання, які супроводжуються синдромом бронхіальної обструкції (бронхообструктивним синдромом - БОС), у дитячій практиці зустрічаються дуже часто, іноді мають тяжкий перебіг, із розвитком дихальної недостатності. БОС у дітей раннього віку привертає увагу практичних лікарів, що пов'язано з гетерогенністю його ґенезу, важкості диференціальної діагностики та високої частоти зустрічаємості. Поширеність БОС за останні роки зросла з 9,7 % до 16,1 %. Мікроекологічна система дитячого організму, яка формується в перші роки життя є одним з провідних регуляторних факторів, що має значний вплив на процес морфо-функціонального дозрівання імунної системи дитини. Тому порушення процесу становлення мікрофлори у дітей раннього віку неминуче відбивається на резистентності дитячого організму. При цьому дисбіотичні зміни у складі мікробіоценозів основних біотопів організму дитини є предвісниками змін в його фізіологічному статусі, пов'язаних з хронічною інтоксикацією, алергізацією та пригніченням імунобіологічного захисту, а в подальшому зростанням кількості респіраторних захворювань, а саме гострого обструктивного бронхіту [15, 22, 28, 32, 51]. Мета дослідження: дослідити кількісний та якісний стан мікробіоцинозу кишківника у дітей раннього віку, хворих на гострий обструктивний бронхіт.Item Особливості перебігу гострих деструктивних захворювань легень у дітей та визначення факторів ризику їх виникнення(Сумський державний університет, 2017) Дейнека, К.М.Найбільш поширеною патологією серед загальної популяції дітей в Україні є хвороби органів дихання. Вони посідають перше рангове місце у структурі захворюваності і поширеності з часткою 54,9 % та 51,3 % відповідно [5]. Серед захворювань дихальної системи пневмонія є однією з найважливіших медико-соціальних проблем сучасної педіатрії. За даними ВООЗ, серед основних причин дитячої смертності гострі респіраторні інфекції, а саме пневмонія складають 19 % усіх смертей [22]. У структурі дитячої смертності в Україні пневмонія займає 3 місце. За різними даними частота смерті дітей від позагоспітальної пневмонії становить в середньому 13,1 на 100 тис. дитячого населення [92,22]. Причиною цього часто є її ускладнення - гостре деструктивне захворювання легень (ГДЗЛ), в основі якого є руйнування і некроз легеневої тканини [92, 88, 25]. ГДЗЛ має гострий початок зі значним інтоксикаційним синдромом, швидким розвитком патологічного процесу та тяжкими ускладненнями вже на початку захворювання. Часто дана патологія хибно маскується під початок ГРВІ, хвороби органів дихання без деструкції, тому важливо віддиференціювати ГДЗЛ від інших станів. Час постановки діагнозу може бути вирішальним у подальшій правильній тактиці ведення пацієнтів [8].У дорослих деструктивна пневмонія частіше виникає в імуноскомпроментованих людей, а саме за наявності хронічних захворювань, довготривалого лікування імуносупресивними препаратами, шкідливих звичок [93, 67]. На противагу цьому, педіатричні пацієнти на перший погляд складають групу попередньо здорових дітей. [97, 52, 24]. У наш час захворюваність на ГДЗЛ дітей становить від 5 % до 10 % усіх випадків пневмонії [81, 66]. Отже, на сучасному етапі розвитку медичної науки хвороби дихання у дітей, а саме гостре деструктивне захворювання легень (ГДЗЛ), залишаються важливою проблемою педіатричної практики.Item Ефективність остеопатичної корекції у дітей з вегето-судинною дисфункцією за змішаним типом(Сумський державний університет, 2016) Шарова, О.В.Вегетативна дисфункція (ВД) – одне з найбільш поширених захворювань, що діагностують у 20-29% дітей. У 33% дітей дана патологія зберігається у наступні періоди життя та трансформується у хронічні захворювання травної, серцево-судинної, ендокринної, дихальної системи тощо. Хоча і нині єдиної точки зору щодо термінології вегетативних порушень не існує, більшість неінфекційних захворювань дітей і підлітків визначаються саме ВД[1]. Згідно даних літератури[7] вегетативні дисфункції ВД зустрічаються у 20-80% дитячого населення. Вже у віці 7-8 років 76% дітей скаржаться на головні болі. Для 32% дітей 10-12 років – це скарги на головокружіння при зміні положення тіла. 45% дітей скаржаться на підвищену втомлюваність. У 41% випадків – зниження пам’яті, розсіяність. 73% дітей скаржиться на емоційну лабільність, нестриманість, плаксивість. Також відмічаються такі негативні прояви, як тривога, конфліктність, емоційна напруженість, втрата свідомості.Item Клініко-функціональна характеристика серцево-судинної системи у дітей з ожирінням(СумДУ; Мед. ін-т, 2015) Овечкіна, Я.В.У магістерській роботі вперше розкриті епідеміологічні особливості дитячого ожиріння у Сумській області та виявлені тенденції захворюваності на нього у нашому регіоні, вивчені особливості морфологічних та функціональних змін серцевого м’язу та його електричної активності при ожирінні та надмірній вазі, а також виявлені компенсаторні можливості серцево-судинної системи у дітей з ожирінням.Item Вміст і баланс мікроелементів в органах осіб молодого віку (експериментальне дослідження)(Вид-во СумДУ, 2014) Гула, Вікторія Іванівна; Гулая, Виктория Ивановна; Hula, Viktoriia IvanivnaВідомо, що для забезпечення функціонування на субклітинному та клітинному рівнях обмінних процесів необхідно до 2000 різноманітних ферментів, оскільки кожен з них каталізує певну хімічну реакцію. Таким чином, забезпечення каталітичної активності ферментів відбувається за допомогою коферментів небілкового походження, а саме – органічних сполук або неорганічних елементів (іони металів – макро – та мікроелементи). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36631Item Клінічні особливості та предиктори несприятливого перебігу гострих кишкових інфекцій у дітей(СумДУ; Мед. ін-т, 2013) Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna OleksandrivnaГострі кишкові інфекції є актуальною проблемою охорони здоров’я XXI сторіччя, що пов’язано з постійно високою захворюваністю в усіх вікових групах, нерідко тяжкістю перебігу та можливим розвитком ускладнень. Найвищий рівень захворюваності спостерігається в країнах, що розвиваються, де кожна дитина щорічно переносить більше трьох епізодів кишкових інфекцій. Епідемічний процес у цих країнах характеризується високою смертністю в групі дітей раннього віку: до 2,5 – 3,2 млн. випадків на рік. У розвинутих країнах рівень летальності при кишкових інфекціях невеликий, у той же час захворюваність та економічний збиток значні. Так, у США, з приводу кишкових інфекцій щорічно госпіталізується біля 450 000 дорослих і 160 000 дітей. За даними ВООЗ смертність від ГКІ в окремих країнах складає 50 – 70% від загальної смертності дітей до 5 років. У структурі дитячої смертності з причин інфекційної патології питома вага ГКІ перевищує 30%. Щороку в Україні від цього захворювання помирає 40- 60 дітей. Причинами широкої поширеності ГКІ є збільшення спектра мікроорганізмів, що викликають інфекційні процеси; ряд чинників, що сприяють підвищенню вірулентних властивостей умовно – патогенної мікрофлори; несприятливі соціально-економічні умови; недостатній рівень санітарної освіти населення; інколи несвоєчасна та нераціональна антибактеріальна терапія. За останні роки спостерігаються суттєві тенденції в зміні деяких уявлень про клініку ГКІ у дітей, що диктує необхідність сучасного викладу основних принципів клінічної діагностики кишкових інфекції в дитячому віці. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33905Item Діагностичне значення визначення прозапальних цитокінів у новонароджених з ішемічною нефропатією(СумДУ; Мед. ін-т, 2013) Бабій, О.Р.Гіпоксія плода і новонародженого – одна з основних проблем сучасної перинатології, що обумовлене поширеністю патології та тяжкістю проявів і ускладнень. Гіпоксичне ураження різних органів і систем у гострому періоді призводить до порушення їх функціонування в інші вікові періоди, знижує адаптаційні можливості дитячого організму. В умовах гіпоксії відбувається перерозподіл плодового кровотоку з переважним кровопостачанням життєво важливих органів і спазм периферичних судин, у першу чергу, судин нирок. Морфофункціональна незрілість нирок у дітей в періоді новонародженості обумовлює високу імовірність їх ураження з ушкодженням ниркової тканини. Внаслідок гіпоксичного ураження відбувається зростання рівня цитокінів, які відповідають за формування універсальної запальної реакції на ушкодження. Прозапальні цитокіни впливають на функціонування всіх органів і систем організму, що приймають участь в регуляції гомеостазу, в т.ч. на нирки. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33903Item Ефективність фітотерапії в лікуванні хронічних пієлонефритів у дітей(СумДУ; Мед. ін-т, 2013) Ухань, А.В.Поширеність хвороб сечостатевих органів серед дітей в Україні зросла протягом останнії 5 років. Все більше реєструється інфекцій нирок і сочовивідних шляхів. Європейська асоціація трансплантації та гемодіалізу нирок стверджує, що на даний момент ПН займає третю сходинку серед причин, що викликають розвиток НН у дітей, і поступається лише спадковим вродженим нефропатіям та гломерулонефриту. За загальної ініціативи Всесвітнього Нефрологічного суспільства щорічно у березні, починаючи з 2006 року, відзначається Всесвітній день нирки. Україна приєдналася до Глобального проекту, який підтримало вже 80 країн світу, в 2008 році. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33896
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »