Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
138 results
Search Results
Item Структурно-семантичний аналіз назв медичних закладів України(Сумський державний університет, 2023) Дорош, П.Останнім часом відбувається значний стрибок у розвитку медичної галузі. З’являються нові медичні приватні клініки, які готові надати свої послуги населенню України. Завдяки інтегрованим процесам з’являються нові поняття та їх назви, які потребують лінгвістичного дослідження. Проблеми сфери медицини активно вивчаються науковцями різних галузей науки: психологами, лінгвістами, істориками, педагогами. Для лінгвістів цей об’єкт дослідження є новим і цікавим. Аналіз назв закладів медичної галузі (освіта та лікувальна справа) досі не досліджувався. Проте спроби вивчення лексики медичної сфери зроблено в працях Л.О. Бондарук, О.О. Кучеренко, М.О. Вакуленко, І.В. Шевченко та ін. Мета – проаналізувати та систематизувати назви медичних закладів вищої освіти (далі – ЗВО).Item Проблеми і перспективи пенсійного забезпечення приватних підприємців в Україні(Видавництво ФОП Вишемирський В.С., 2023) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Уніат, Л.Д.Розглянуто особливості пенсійної системи України. Проаналізовано проблеми пенсійного забепечення приватних підприємців, які є найбільш соціально незахищеними з точки зору пенсійного вітчизняного законодавства. Обгрунтовано необхідність посилення персоналізованого пенсійного забезпечення громадян та реформування пенсійної системи в цьому напрямі.Item Механізми соціально-солідарного фінансування для повоєнної відбудови України(Київський національний економічний університеті імені Вадима Гетьмана, 2023) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Маслій, М.Ю.Обґрунтовано доцільність залучення механізми соціально-солідарного фінансування для повоєнної відбудови України. Проаналізовано особливості таких механізмів, надано рекомендації щодо їх використання.Item Локалізація Національного плану дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року: нормативно-правовий аспект(Сумський державний університет, 2023) Даценко, К.Забезпечення гендерної рівності – одна з Цілей сталого розвитку ООН. Реалізація Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» (далі – Резолюція 1325) в Україні належить до пріоритетів державної гендерної політики на сучасному етапі. За останні роки прогалини у нормативних документах щодо забезпечення гендерної рівності у сфері безпеки України скоротились у рази. За цей час було не лише напрацьовано, але й внесено зміни до другого Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року (далі – НПД). Актуальність внесення змін наприкінці 2022 році була очікувано обумовлена суттєвою зміною контексту, а саме – повномасштабним вторгненням росії в Україну. Але ще з самого початку, від затвердження першого НПД у 2016 році, поступово розпочалась його локалізація – процес перенесення та адаптації на локальний (регіональний) рівень. Першочергово це пов’язано з децентралізаційною реформою в Україні та означає відповідальність органів місцевого самоврядування за імплементацію НПД на рівні територіальних громад. Водночас, попри відповідність українських доктрин у галузі гендерної рівності зразкам країн ЄС, необхідно констатувати, що силові структури у всьому світі будучи переважно патріархатними, зумовлюють недостатнє залучення жінок до процесів миротворчості. Для ефективної локалізації НПД необхідним є узгодження нормативно-правової бази у питаннях децентралізації, гендерної рівності та безпеки. Мета розвідки – з’ясувати нормативно-правові передумови для локалізації Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року в сучасних умовах України.Item Соціально-психологічні особливості безробітних як виклик для профорієнтаційної роботи кар’єрного радника(Сумський державний університет, 2023) Опанасюк, Валентина Володимирівна; Опанасюк, Валентина Владимировна; Opanasiuk, Valentyna Volodymyrivna; Скринник, Я.Безробіття є актуальним соціально-економічним явищем, яке вимагає достатньої уваги для формування та розвитку стратегій зменшення його рівня. Експерти Національного інституту стратегічних досліджень у своїх висновках про стан безробіття в період повномасштабної війни в Україні опираються на результати підрахунків Міністерства економіки та Національного банку України. Так, станом на січень 2023 р. чисельність офіційно зареєстрованих безробітних в Україні становила 2,6 млн осіб – за статистикою Міністерства економіки. Оцінки НБУ значно вищі – 4,2 млн осіб. Ці показники обґрунтовують пріоритетність проблеми безробіття для України [1]. В умовах війни для зменшення рівня тривалого безробіття та посилення мотивації до офіційного працевлаштування значимим є дослідження соціально психологічного стану безробітних і його впливу на роботу кар’єрних радників центрів зайнятості. Метою даної статті є з’ясувати роль соціально-психологічних особливостей безробітних у профорієнтаційній роботі кар’єрного радника.Item Проблеми та перспективи розвитку фондового ринку України(Сумський державний університет, 2021) Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Селін, А.С.У роботі представлено результати дослідження проблем і персектив розвитку фондового ринку України. Поточний стан фінансового ринку нашої країни відображається нестабільністю, нерегульованістю, подвійним характером регулювання з боку регулятора. Ситуація на ринку з точки зору залучення інвестицій у підприємницьку діяльність за рахунок випуску акцій невтішна, так як за останні п'ять років спостерігається зниження об'єктів випуску акцій, їх реєстрація.Item Розвиток благодійності серед українців під час війни(Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ, 2023) Герасименко, В.В.; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna MykolaivnaРозглянуто феномен благодійності в Україні за час російсько-української війни. Досліджено грошові та негрошові форми благодійності, динаміку фінансової підтримки та напрями благодійної діяльності в країні. Проаналізовано вплив благодійності на посилення солідарної економіки.Item Метафоризація концепту УКРАЇНА в сучасному американському публіцистичному дискурсі(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Степанов, Віталій Валерійович; Степанов, Виталий Валерьевич; Stepanov, Vitalii Valeriiovych; Носова, А.С.Cтаття присвячена вивченню асоціативних механізмів соціально значущого концепту УКРАЇНА в американській спільноті. Тобто, які саме ментальні образи формуються за осмислення УКРАЇНИ в свідомості мешканців Сполучених Штатів. Розвідка ототожнює асоціативність з метафоризацією, так що концепт досліджується за методикою концептуальної метафори Дж. Лакоффа та М. Джонсона у поєднанні з параметрами порядку метафоризації Н.В. Таценко. Останніми виступають дискретність, дименсіальність, спаціальність і спаціальна трансференція, персоніфікація, артефактність, перцептивність. Лінгвістичним аналогом свідомості в студії визнається дискурс. Корпус, як мініатюрна модель дискурсу, використовується в якості матеріалу дослідження. Серед найбільш авторитетних корпусів американського дискурсу обирається корпус COCA, з якого випадковою вибіркою вилучаються 220 контекстів за запитом Ukraine (ім’я концепту УКРАЇНА). Обрані контексти походять зі 132 публіцистичних джерел. Дата створення джерел: друга декада XXI століття. За результатами розвідки встановлено, що в корпусній вибірці американського публіцистичного дискурсу асоціативний ряд концепту УКРАЇНА репрезентований 27 концептуальними метафорами. УКРАЇНА є МІСЦЕ; ВМІСТИЩЕ; ВМІСТ; КОМПЛЕКСНИЙ ОБ’ЄКТ; СКЛАДНИК ОБ’ЄКТА; ФІЗИЧНЕ ТІЛО; РУХОМИЙ ОБ’ЄКТ; МІШЕНЬ; ОБ’ЄКТ ЗАХИСТУ; ОБ’ЄКТ або СУБ’ЄКТ КОНТРОЛЮ; ВЛАСНИК; ОПОНЕНТ; ЖЕРТВА; КОРАБЕЛЬ; ПАРТНЕР; ЦІННІСТЬ; ІНСТРУМЕНТ; ВАРІАТИВНИЙ ОБ’ЄКТ або СУБ’ЄКТ; ІСТОТА; ОБ’ЄКТ ОБГОВОРЕННЯ, СПРИЙНЯТТЯ, УЯВИ, АНАЛІЗУ, ПОРІВНЯННЯ, ПОКАЗУ. Усі образи УКРАЇНИ відсортовані за параметрами порядку метафоризації, ілюструються кількома прикладами з вибірки. Активаторами образів у контекстах є семантично валентні суміжні і несуміжні колокації лексеми Ukraine (ім’я концепту УКРАЇНА) та інших слів. Вони ідентифікують ментальні асоціації, крізь призму яких УКРАЇНА метафорично переосмислюється. Перспектива майбутніх досліджень – вивчення метафоризації концепту УКРАЇНА на ширших вибірках корпусу COCA або в дискурсах інших мов. Крім того, метафори як перцептивно-образний складник можуть бути вихідною точкою для реконструкції цілісної трикомпонентної будови концепту УКРАЇНА у форматі шарової, польової та інших когнітивних моделей.Item Робота з віддаленим доступом: розвиток в Україні та світі(Київський національний економічний університет, 2022) Миколенко, О.А.; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna MykolaivnaОбгрунтовані причини зростання популярності дистанційної зайнятості у світі. Визначено вплив пандемії COVID-19 та війни на поширення віддаленої роботи в Україні. Проаналізовано переваги та недоліки віддаленої зайнятості.Item Історія становлення відносин Україна-ЄС(Сумський державний університет, 2022) Медведкова, Н.; Новикова, Інна Володимирівна; Новикова, Инна Владимировна; Novykova, Inna VolodymyrivnaКурс України на інтеграцію в Європейський Союз є природним наслідком здобуття нашою державою незалежності. Витоками європейської інтеграції України є історія нашого народу та усвідомлення права жити в демократичній, економічно розвиненій, соціально орієнтованій країні. Створення масштабних внутрішніх перетворень для входження до спільноти європейських розвинутих країн є сьогодні домінантою внутрішньої та зовнішньої державної політики. Намір України розбудовувати відносини з Європейським Союзом був вперше проголошений у Постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993 року "Про основні напрями зовнішньої політики України". Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як представник головуючої в ЄС країни, у своєму листі від імені Європейського Союзу офіційно визнав незалежність України. У подальшому стратегічний курс України на європейську інтеграцію був підтверджений та розвинутий у Стратегії інтеграції України до ЄС, яку схвалено 11 червня 1998 року, та Програмі інтеграції України до ЄС, схваленій 14 вересня 2000 року. В ній була проголошена довготермінова стратегічна мета - європейська інтеграція України. Відповідно до статті 11 Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" однією з основоположних засад зовнішньої політики України є забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС.