Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
189 results
Search Results
Item Захист прав дітей: сучасні виклики та перспективи вдосконалення(Сумський державний університет, 2023) Шокорова, Д.Г.Актуальність теми дослідження зумовлена викликами, які постали перед людством в сучасних умовах. З розвитком суспільства сформувалось уявлення про те, що діти як окрема категорія населення потребують особливого захисту та спеціальних гарантій дотримання їх прав. Метою роботи є дослідження правового регулювання захисту прав дитини як на міжнародному рівні, так і на національному, а також визначити перспективи імплементації закордонного досвіду захисту прав дітей в Україні. Об'єктом дослідження виступають суспільні відносини щодо захисту прав дитини. Предметом є особливості реалізації положень, що регламентують захист прав дитини як в Україні, так і закордоном. У результаті дослідження автор доходить висновку, що на міжнародному рівні встановлено дієві та достатні гарантії захисту прав дітей. Серед базових актів у цій царині варто виділити як Конвенцію ООН про права дитини та регіональні правозахисні акти, такі як Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, Американська конвенція про права людини та Африканська хартія про права людини і народів. Проте, на національному рівні існує низка проблем у контексті захисту прав людини. Серед таких можна назвати бідність, експлуатацію дітей для порнографії та секс-послуг, високу залученість дітей до злочинних організацій, дискримінацію тощо. У дослідженні проаналізовано досвід Польщі та Італії щодо захисту прав дитини та основні національні акти, які спрямовані на гарантування дітям прав на освіту, медичну допомогу, на родину і саморозвиток тощо. Також в роботі проаналізовано стан захисту прав дітей в Україні, особливо в умовах збройного конфлікту. Надано пропозиції щодо удосконалення механізмів захисту прав дітей в Україні в сучасних умовах.Item Клінічні особливості суглобового синдрому при реактивних артритах у дітей(Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, 2022) Юсупова, Аліна Бахадурівна; Юсупова, Алина Бахадуровна; Yusupova, Alina Bakhadurivna; Терешок, П.О; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna IvanivnaВідповідно до сучасних уявлень, до реактивних артритів (РА) відносяться асептичні артрити, що розвинулися в тісному хронологічному зв›язку з будь-якою перенесеною інфекцією. Поліморфізм клінічної картини та різноманітність захворювань, що супроводжуються суглобовим синдромом. Нерідко РА набуває хронічного перебігу і призводить до ранньої інвалідизації.Item Клінічні особливості та характер перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку у поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього(Група компаній «МедЕксперт», 2021) Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Мощич, О.П.; Резніченко, Ю.Г.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Сядриста, Ю.О.Гострий бронхіт є надзвичайно поширеним захворюванням у дітей. Під час запалення, у тому числі респіраторного тракту, до процесу залучаються гіпофіз та щитоподібна залоза, від відповіді яких залежить захисна та адаптаційна стійкість організму. Тому від адекватності функціонування цих органів залежить характер перебігу гострих інфекційних хвороб, зокрема гострого бронхіту. Так. у дітей з цим захворюванням нерідко розвивається синдром еутиреоїдної патології, що проявляється найчастіше у формі «синдрому низького ТЗ». Мета — вивчити клінічні особливості перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку в поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього. Матеріали та методи. Обстежено 135 дітей дошкільного віку (від 3 до 6 років), хворих на гострий бронхіт (основна група), і 28 здорових дітей (контрольна група). Усіх пацієнтів основної групи поділено на дві: І групу становили хворі на гострий бронхіт (92 дитини), а II групу — хворі на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології (43 дитини). Застосовано клініко-анамнестичні (збір скарг, анамнезу захворювання та життя, фізикальне обстеження) методи дослідження. Результати. З'ясовано, що в пацієнтів із гострим бронхітом з ознаками синдрому еутиреоїдної патології виявлено більшу кількість випадків пролонгованої неонатальної жовтяниці, перинатального ураження центральної нервової системи та народження з масою тіла менше 2800 г. Установлено, що для захворюваності дітей дошкільного віку на гострий бронхіт характерний зимово-весняний підйом. Провідними клінічними синдромами у хворих на гострий бронхіт були інтоксикаційний, катаральний та гіпертермічний. Загальна слабкість була основним симптомом інтоксикаційного синдрому у хворих на гострий бронхіт без ознак синдрому еутиреоїдної патології, тоді як занепокоєння частіше відзначалися в дітей II групи. Основним симптомом катарального синдрому був денний сухий кашель. Гіпертермічний синдром достовірно частіше проявлявся фебрильною температурою. Гектична температура тіла виявлялася в більшості хворих на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології, ніж без нього. Діти з ознаками синдрому еутиреоїдної патології хворіли довше. Висновки. Пацієнти з гострим бронхітом, поєднаним із синдромом еутиреоїдної патології, загалом мають більш обтяжений анамнез життя та захворювання, тяжчий перебіг гострого бронхіту, ніж пацієнти без відхилень у гормональному статусі. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.Item Поширеність хронічних гастроентерологічних захворювань серед дітей та підлітків шкільного віку(Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров’я України, 2021) Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Самодай, В.О.; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna IvanivnaЗахворювання шлунка і дванадцятипалої кишки є найпоширенішим серед всіх хвороб органів травлення у дітей і складають 58-65 % у структурі дитячої патології. При цьому їх тривалий рецидивуючий перебіг призводить до значного зниження якості життя дітей і розвитку різних ускладнень. Іноді дані ускладнення є причиною хірургічного лікування та інвалідизації вже в юнацькому віці.Item Використання методу ультрасонографії в оцінці структурних особливостей піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на хронічний тонзиліт(European Scientific Platform, 2021) Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena HennadiivnaМатеріали та методи дослідження: було обстежено 23 дитини віком від 13 до 18 років, хворих на хронічний тонзиліт, компенсовану форму. Контрольну групу склали 15 практично здорових дітей, які відповідають за віком та статтю. Ультразвукове дослідження піднебінних мигдаликів проводили на апараті Tosiba nemio 5500. Для статистичної обробки результатів була використана стандартна статистична комп’ютерна система «Microsoft Excel» (2007), адаптована для медико-біологічних досліджень. Дослідження було схвалено Інституціональним комітетом з біоетики та відповідає принципам, що зазначені в Гельсінкській декларації. Результати дослідження: за даними ультрасонографії мигдаликів у хворих на компенсовану форму хронічниго тонзиліту мало місце збільшення розмірів піднебінних мигдаликів, з чіткими контурами, однорідної структури та середньої ехогенності, поряд з цим реєструвались фіброзні зміни мигдаликів, потовщення капсули, поглиблення лакун. На відміну від хворих на хронічний тонзиліт, у практично здорових дітей мигдалики реєструвалися у вигляді овальних структур з чіткими краями, розмірами не більше 15 мм, однорідної структури та середньої ехогенності, лакуни були не змінені, не містили патологічного вмісту. Висновки: таким чином, за даними ультрасонографії піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на хронічний тонзиліт, встановлені зміни структури мигдаликівів, що можна використовувати для доповнення візуального огляду отоларигологів. Крім того, ретельне вивчення ультразвукових змін піднебінних мигдаликів допоможе встановити критерії компенсованої та некомпенсованої форми хронічного тонзиліту, що дозволить вчасно обрати адекватну тактику лікування хворих та попередити розвиток токсичних тонзилогенних ускладнень.Item Особливості динаміки рівня ІЛ-10 у дітей з ротавірусною інфекцією(Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2021) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro IvanovychМетою нашого дослідження було вивчити особливості динаміки рівня ІЛ-10 у дітей, хворих на ротавірусну інфекцію. Матеріали та методи. Дослідження проводилось на базі КУ Дитяча клінічна лікарня "Святої Зінаїди" СМР. Нами було обстежено 46 дітей віком від 1 до 5 років. Контрольну групу склали 21 практично здорова дитина, до основної групи увійшло 25 дітей, хворих на ротавірусну інфекцію. Визначення рівня ІЛ-10 проводилось на початку захворювання та у періоді реконвалесценції, на основі твердофазного "сендвіч'-варіанта імуноферментного аналізу з використанням моноклональних антитіл за допомогою тест-систем "Вектор Бест". Статистична обробка отриманих результатів проводилась за допомогою стандартної статистичної комп'ютерної системи "Micro soft Excel" (2007), адаптованої для медико-біологічних досліджень. Результати. У пацієнтів основної групи в гострому періоді захворювання рівень ІЛ-10 в сироватці крові становив (17,12 0,32) пг/м л, тоді як у дітей контрольної групи даний показник був (5,87 0,27) пг/м л, (р < 0,001). При обстеженні хворих на ротавірусний гастро ентерит у періоді реконвалесценції у сироватці крові визначалось достовірне зниження ІЛ-10 (15,32 0,27) пг/м л при порівнянні з ана логічним показником пацієнтів у періоді розпалу захворювання, (р < 0,01). Висновки. Отже, гострий період захворювання у пацієнтів з ротавірусною інфекцією характеризувався достовірним зростанням рівня ІЛ-10 у сироватці крові. Дослідження показника у хворих після проведеного лікування показало достовірне зниження даного цитокіну в сироватці крові, проте він не досягав значень здорових дітей. Отримані результати свідчать про необхідність продовження лікувальних заходів у дітей, хворих на ротавірусну інфекцію після виписки зі стаціонару.Item Перинатальні ураження нервової системи(Просвіта, 2020) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Резніченко, Г.І.; Резніченко, Ю.Г.; Борзенко, Ю.В; Бєленічев, І.Ф.; Горчакова, Н.О.; Риженко, О.І.; Сосюка, В.Г.В книжці систематизовані та узагальнені дані сучасної літератури про перинатальні ураження нервової системи. Авторами представлені результати власних клінічних спостережень та експериментальних досліджень. Авторами на підставі власних досліджень представлено сучасне уявлення щодо молекулярно-біохімічних механізмів ураження ЦНС після перинатальної гіпоксії. Обгрунтована необхідність проведення лікування супутньої соматичної патології. Вперше обгрунтована можливість цілеспрямованого використання засобів метаболітотропної терапії. Запропонований 5-етапний комплекс заходів, направлених на зменшення частоти перинатальних уражень нервової системи та їх ускладнень. Для педіатрів, дитячих неврологів, неонатологів, акушерів-гінекологів.Item Медикаментозна алергія у дітей(2019) Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola Petrovych; Касян, Світлана Миколаївна; Касян, Светлана Николаевна; Kasian, Svitlana Mykolaivna; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna IvanivnaЛікарі в своїй роботі все частіше зустрічаються з алергійними ускладненнями. Медикаментозна алергія – хвороба рукотворна. Вона залежить не від лікаря або препарата, а від особливостей взаємодії ліків і організму дитини. Метою дослідження було встановлення особливостей побічної дії медикаментів у дітей Сумської області.До ускладнень фармакотерапії включають побічні небажані синдроми, що виникають внаслідок медикаментозної терапії. Реакції на ліки можуть бути небезпечними для життя (анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк гортані, генералізований вплив на організм тощо) та такі, які не представляють небезпеки життю (висипи, кропив’янка, шкірний свербіж, еозинофілія, нудота, блювота, гіперемія та ін.). Призначення препаратів без урахування їхніх кумулятивних властивостей може призвести до їх передозування.Item Особливості ураження органів травлення у дітей, які хворіють на бронхіальну астму(2020) Швачко, Д.В.; Александрова, Л.В.Однією з найчастіших типів патології поєднаних з бронхіальною астмою (БА) є патологія органів травлення. Анатомічна схожість слизових оболонок дихальної та травної систем створює умови для поєднаних уражень при подібних патоморфологічних процесах. Метою дослідження було вивчення особливостей перебігу БА у дітей з дисплазією сполучної тканини при одночасному ураженні органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Проведені дослідження показали, що у дітей з БА на тлі малих стигм часто зустрічається поєднане ураження ШКТItem Можливості діагностики та попередження розвитку діабетичної нефропатії у дітей із цукровим діабетом 1-го типу(Видавничий дім "Заславський", 2019) Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Шандиба, Ірина Олександрівна; Шандыба, Ирина Александровна; Shandyba, Iryna OlexandrivnaСтрімке зростання поширеності цукрового діабету (ЦД) 1-го типу зробило пріоритетним дослідження зазначеної патології в осіб дитячого віку. Діабетична нефропатія (ДН) належить до найпоширеніших мікроваскулярних ускладнень ЦД і характеризується ураженням судин нирок, розвитком гломерулосклерозу та згодом хронічної ниркової недостатності. Надзвичайно важливо знати механізми формування ДН. Основним завданням лікарів є своєчасна діагностика ДН та призначення адекватної терапії. Безсимптомний перебіг захворювання на ранніх етапах ускладнює діагностичні та профілактичні заходи. Мікроальбумінурія (МАУ) розвивається через 5-7 років після встановлення діагнозу ЦД і не є основним показником ураження ниркових структур на ранніх стадіях ДН. Біомаркери відіграють важливу роль у ранній діагностиці, аналізі прогресування патологічного процесу та призначенні адекватних лікувальних заходів. Метою огляду є розгляд потенційних ранніх біомаркерів ДН та їх структурно-функціональна характеристика. Для написання статті застосований пошук через наукометричні бази даних Scopus та Web of Science. В огляді зібрано інформацію про 13 маркерів функціональних порушень клубочково-тубулярного апарату нирки. Розглянуто каскад метаболічних порушень, пусковим фактором яких є гіперглікемія. Наведено наслідки активації процесів оксидативного стресу, запалення та фіброзу на рівні клубочково-тубулярного апарату нирки. Відзначено кореляційні зв'язки, доцільність використання маркерів у пацієнтів різного віку та з різною тривалістю захворювання на ЦД 1-го типу. Наведені біомаркери є кандидатами до панелі діагностичних маркерів ДН і доповненням до сформованих стандартів діагностики ураження тубулоінтерстиціального апарату нирки при ЦД. Попередження розвитку ускладнень ЦД залишається актуальним завданням для сучасних дослідників.