Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 16
  • Item
    Роль плаценти в забезпеченні плода залізом при невиношуванні вагітності
    (2020) Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Маркевич, В. Е.
    Метою дослідження було вивчення ролі плаценти в забезпеченні організму залізом при невиношуванні. Під час вагітності у волоссі матері та плоду підтримується стабільний рівень заліза, що забезпечується значним динамізмом депонуючої функції плаценти.
  • Item
    Вміст та баланс токсичних мікроелементів у плаценті залежно від гестаційного віку
    (ІВО "Медицина України", 2016) Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych
    Мета. Дослідити вміст та баланс токсичних мікроелементів (Cr, Cd, Pb, Ni) у плаценті жінок, що народили в різні терміни гестації. Матеріали і методи. Вивчено вміст та баланс токсичних мікроелементів (Cr, Cd, Pb, Ni) у плаценті 52 жінок, що народили в різні терміни гестаційного процесу. Вміст мікроелементів досліджували за допомогою атомно-абсорбційного спек- трофотометра C-115 MI, який оснащений комп’ютерною приставкою для автоматичного обчислення мікроелементів виробництва HBO «Selmi» (Україна). Результати. Встановлені середні показники вмісту та співвідношень токсичних мікроелементів у плаценті жінок, що народили в термін гестації 24-28, 29-31, 32-36 та 37-41 тижнів. Висновки. Плацента — це також селективний бар’єр для токсичних мікроелементів (Cr, Cd, Pb, Ni). У ході гестаційного процесу її функція – депонування та транспорт важких металів — зазнає змін. Плацента накопичує свинець до 29-31 тижня, потім утримує його відносно сталий рівень. Вона активно депонує хром та кадмій до 32-36 тижня гестації, після чого їхній рівень знижується. А показники вмісту нікелю залишаються без змін протягом внутрішньоутробного розвитку плода. У парі співвідношень Cr/Ni відзначено зміни у процесі гестаційного розвитку – збільшення до 29-31 тижня гестації, досягнення максимального рівня до 32-36 тижня внутрішньоутробного розвитку і зменшення в 6 разів на завершальному етапі гестації. У парах Cr/Cd, Cr/Pb, Pb/Ni, Ni/Cd достовірних змін показників не знайдено.
  • Item
    Вміст та баланс есенціальних мікроелементів у плаценті залежно від гестаційного віку
    (Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, 2016) Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych
    Мета. Дослідити вміст та баланс есенціальних мікроелементів (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) у плаценті жінок, що народили в термін гестації 24-28 тижнів. Матеріали і методи. Вивчено вміст на баланс есенціальних мікроелементів (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) в плаценті 13 жінок, що народили в термін гестації 24-28 тижнів. Уміст мікроелементів досліджували за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра C-115 MI, оснащеного комп’ютерною приставкою для автоматичного обчислення мікроелементів виробництва HBO «Selmi» (Україна). Результати. Встановлені середні показники вмісту есенціальних мікроелементів в плаценті жінок, що народили в термін гестації 24-28 тижнів (Fe=158,49±18,5 мкг/г, Cu=2,27±0,295 мкг/г, Co=0,11±0,018 мкг/г, Zn=90,55±12,56 мкг/г, Mg=80,31±16,988 мкг/г, Mn=0,68±0,046 мкг/г). Окрім того, досліджені показники співвідношення есенціальних мікроелементів у плаценті матерів, що народили в термін гестації 24-28 тижнів (Fe/Cu=80,5±11,26, Fe/Co=2957,79±1152, Fe/Zn=2,34±0,57, Fe/Mg=2,86±0,54, Fe/Mn=242,32±26,08, Cu/Co=33,24±8,49, Cu/Zn=0,034±0,007, Cu/Mg=0,037±0,0048, Cu/Mn=3,304±0,294, Co/Zn=0,0016±0,0004, Co/Mg=0,0017±0,0003, Co/Mn=0,1699±0,0299, Zn/Mg=1,514±0,254, Zn/Mn=150,39±26,53, Mg/Mn=120,69±26,23 ). Висновки. У ході гестаційного процесу у плаценті відбуваються інтенсивні процеси накопичення і транспорту есенціальних мікроелементів (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn). З 24 тижня внутрішньоутробного розвитку депо Fe, Cu, Zn, Mg в плаценті є наповненим. У зв’язку з суттєвими потребами в мікроелементах, на завершальному етапі внутрішньоутробного розвитку їх вміст зменшувався. Особливості транспортування та депонування есенціальних мікроелементів потребують подальших досліджень.
  • Item
    Вплив аномалій плацентації на частоту виникнення перинатальної патології
    (Сумський державний університет, 2017) Тихановський, М.Ф.
    Аномальне розташування плаценти (АРП) є одною із головних причин порушень функціонування матково-плацентарного комплексу (МПК) та розвитку перинатальної патології. Вчасна діагностика та профілактика перинатальної патології є одним з ключових завдань акушерства на сучасному етапі. Дані літератури свідчать, що АРП зустрічається при доношеній вагітності в 0,5%, проте на більш ранніх термінах вагітності частота цієї патології вища. АРП є однією з причин розвитку передчасного відшарування плаценти, невиношування вагітності, плацентарної дисфункції і аномалій пологової діяльності.
  • Item
    Вміст і баланс есенціальних мікроелементів у плаценті в різні терміни гестаційного процесу
    (Науково-практичний журнал Запорізького державного медичного університету, 2017) Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Маркевич, Валентина Володимирівна; Маркевич, Валентина Владимировна; Markevych, Valentyna Volodymyrivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola Petrovych; Гордієнко, Олена Володимирівна; Гордиенко, Елена Владимировна; Hordiienko, Olena Volodymyrivna
    Функціональний стан плаценти, що забезпечує плід поживними речовинами, відіграє важливу роль у невиношуванні вагітності. Мета роботи – дослідити вміст і баланс есенціальних мікроелементів (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) у плаценті в різні терміни гестаційного процесу. Матеріали та методи. Вивчений вміст і баланс есенціальних мікроелементів (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) у плаценті 52 жінок, які народили в різні терміни гестаційного процесу. Уміст мікроелементів досліджували за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра C-115 MI. Результати. Встановлені середні показники вмісту та співвідношень есенціальних мікроелементів у плаценті жінок, які народили в термін гестації 24–28, 29–31, 32–36 та 37–41 тиждень. Висновки. Під час гестації у плаценті відбувались інтенсивні процеси накопичення та транспорту есенціальних мікроеле- ментів. Відзначено, що вміст Fe, Cu та Zn збільшувався під час гестації та досягав максимальних значень на 29–31 геста- ційному тижні. Показники вмісту Mn досягали пікового значення у 32–36 тижнів. Показники рівня Co у плаценті з вихідного рівня у 24–28 гестаційних тижнів поступово збільшувалися до завершального етапу внутрішньоутробного розвитку, а Mg, навпаки, зменшувалися. Крім того, досліджені показники співвідношення есенціальних мікроелементів у плаценті, котрі по- казали, що в парах Fe/Co, Cu/Co, Zn/Mn та Mg/Mn відзначалось вірогідне зменшення показників (p < 0,05) з 24 по 36 тиждень гестації, а в парах Fe/Mg, Cu/Zn, Cu/Mg та Co/Mg спостерігалось вірогідне збільшення показників співвідношення під час гестаційного процесу. Також встановлена позитивна кореляція між умістом Cu та Mn (rxy = 0,5732, p < 0,05) на 24–28 тижнях гестації, Mg і Mn (rxy = 0,5855, p < 0,05) на 32–36 тижнях, Mg і Mn на 29–31 тижнях (rxy = 0,8272, p < 0,01) та Zn і Mn на 32–36 гестаційних тижнях (rxy = 0,8097, p < 0,05). Отже, особливості транспортування та депонування есенціальних мікроелементів надалі потребують досліджень.
  • Item
    Особливості будови судин плаценти людини
    (Сумський державний університет, 2015) Филенко, Д.М.
    Будова плаценти тісно повязана з її кровообігом. У плаценті два потужні потоки крові, які не змішуючись між собою, забезпечують щонайтісніший контакт плоду з материнським організмом. У його розвитку важливе значення має висока чутливість судин матки до стероїдних гормонів.
  • Item
    Вміст та активність плацентарної лужної фосфатази в трофобласті хоріальних ворсинок плаценти при вагітності з ознаками недостатності посліду
    (Сумський державний університет, 2013) Фочук, М.Ю.; Фочук, Н.Ю.; Глуха, М.О.; Давиденко, І.С.
    Термінологічна одиниця «лужна фосфатаза» (ЛФ) є груповим поняттям і включає в себе ферментні молекули з різною хімічною будовою, спільною ознакою яких є здатність відщеплювати фосфат від багатьох типів молекул, при цьому ці ферменти проявляють найбільшу активність у лужному середовищі. Плацентарна ЛФ є специфічним білком плаценти і відіграє важливу роль у функціях плаценти. Вміст плацентарної ЛФ можна визначити імуногістохімічним методом, а активність – завдяки особливості, яка полягає в тому, що плацентарна ЛФ є термостабільним ферментом, тобто її ферментні властивості, на відміну від інших ЛФ, зберігаються навіть після термічної обробки. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32080
  • Item
    Особливості продукції загального білка та глікогену трофобластом екстрахоріальної плаценти за умови її гестаційної незрілості
    (Сумський державний університет, 2013) Соротюк, А.І.; Тюлєнєва, О.А.
    Гестаційна незрілість хоріального дерева екстрахоріальної плаценти зумовлює розвиток хронічної плацентарної недостатності, як це показано на прикладі дослідження концентрації загального білка та глікогену у цитоплазмі синцитіотрофобласта хоріальних ворсин. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31901
  • Item
    Імуноморфологічні особливості плаценти при ВІЛ-інфекції
    (Видавництво СумДУ, 2012) Бурячківський, Е.С.
  • Item
    Структурні адаптації в плаценті при вагітності, що ускладнена вадами серця
    (Видавництво СумДУ, 2012) Рудюк, Л.О.; Курінний, А.Б.; Решетнікова, О.С.