Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
22 results
Search Results
Item Вплив природного гідроксилапатиту і β-трикальційфосфату на динаміку змін механічних властивостей в експериментальному дефекті компактної кісткової тканини(Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України, 2017) Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii VolodymyrovychМета: встановити і порівняти вплив природного гідроксилапатиту і β-трикальційфосфату на біомеханічну динаміку загоєння експериментального дефекту компактної кісткової тканини. Методи: експеримент проведений на 48 білих щурах-самцях. У середній третині діафізу стегнової кістки відтворювали дірчастий дефект діаметром 2,5 мм до кістковомозкового каналу, який у тварин першої групи заповнювали остеопластичним матеріалом «Cerabone®» (гідроксилапатит), а у тварин другої «Сalc-i-oss®» (β-трикальційфосфат). Фрагменти травмованих кісток досліджували на 15, 30, 60 і 120-ту добу методом динамічного мікроіндентування з визначенням мікротвердості і модуля Юнга ділянки імплантації остеопластичних матеріалів і прилеглої до неї материнської кістки. Результати: установлено, що на 15-ту добу експерименту мікротвердість і модуль Юнга ділянки дефекту були переважно обумовлені біомеханічними властивостями імплантованих у його порожнину остеопластичних матеріалів («Cerabone®», «Сalc-i-oss®») і значно перевищували аналогічні показники материнської кістки. Надалі мікротвердість і модуль Юнга ділянки імплантації «Calc-i-oss®» поступово зменшувалися і на 60-ту добу експерименту стали меншими, ніж у материнської кістки, а на 120-ту добу зросли і зрівнялися з аналогічними показниками материнської кістки. Мікротвердість і модуль Юнга ділянки імплантації «Cerabone®» впродовж усього терміну експерименту були незмінними, значно більшими, ніж у прилеглої материнської кістки і у ділянці імплантації «Calc-i-oss®». Остеопластичний матеріал «Calc-i-oss®» за 4 місяці експерименту з біомеханічної точки зору сприяє повному загоєнню дефекту компактної кісткової тканини, а «Cerabone®» забезпечує стабільність об'єму дефекту завдяки відсутності помітних біомеханічних ознак резорбції остеопластичного матеріалу і його заміни тканиноспецифічними структурами регенерату.Item Методи, що використовуються при дослідженні репаративного остеогенезу(Сумський державний університет, 2017) Гордієнко, Олена Володимирівна; Гордиенко, Елена Владимировна; Hordiienko, Olena Volodymyrivna; Гончарова, К.О.З метою вивчення особливостей репаративного остеогенезу губчастих кісток скелета в умовах загального зневоднення організму проводилися дослідження на безпородних щурах-самцях, що перебували в стаціонарних умовах віварію. У даній статті будуть розглянуті основні методи досліджень: гістологічне дослідження ділянки дефекту, морфометрія гістологічних препаратів, растрова електронна мікроскопія (PIXE) з зондовим мікроаналізом поверхні кістки, хімічний аналіз.Item Використання препарату "Солкосерил" для стимуляції репаративного остеогенезу при загальному зневодненні(Сумський державний університет, 2016) Огієнко, М.М.; Редько, С.І.Питанню стимуляції регенерації кісткової тканини при переломах присвячено безліч експериментальних і клінічних досліджень. У вивченій літературі відсутнідані про використання солкосерилу для оптимізації репаративної регенерації кісткової тканини. Мета дослідження - вивчити вплив препарату Солкосерил на репаративний остеогенез у експериментальних тварин після моделювання ізоосмолярної гіповолемії тяжкого ступеня.Item Структурно-функціональна характеристика губчастої кісткової тканини на 21-шу добу репаративного остеогенезу модельованого мікроелементозу(Українська медична стоматологічна академія, 2016) Гусак, Євгенія Володимирівна; Гусак, Евгения Владимировна; Husak, Yevheniia VolodymyrivnaВ роботі представлені результати дослідження структурно-функціональної характеристики ГКТ на 21-шу добу репаративного остеогенезу за умов мікроелементозу з використанням методів рентгенівської дифракції та ударної в’язкості. Аналіз мікроструктурних характеристик ГКТ показав менші розміри кристалітів та більший рівень мікродеформації кристалічної решітки в експериментальній групі порівняно з контролем. Вивчення показників ударної в’язкості як енергетичної характеристики ГКТ показало зниження рівня стійкостіі до крихкого руйнування в 2,7 рази в експериментальній групі. Результати дослідження свідчать про негативний вплив важких металів на регенераторний потенціал ГКТ, а саме змін параметрів мікроструктури мінералу та погіршення тривкісних властивостей.Item Вікова залежність параметрів міцності кістки в процесі репаративного остеогенезу(Сумський державний університет, 2015) Буштрук, А.М.Метою даної роботи було встановлення вікової залежності параметрів міцності стегнової кістки через 24 доби після нанесення травми.Item Репаративний остеогенез губчастої кісткової тканини на 21 добу після моделювання перелому в умовах мікроелементозів(Сумський державний університет, 2015) Гусак, Євгенія Володимирівна; Гордієнко, Олена Володимирівна; Гордиенко, Елена Владимировна; Hordiienko, Olena Volodymyrivna; Гусак, Евгения Владимировна; Husak, Yevheniia VolodymyrivnaРепаративний остеогенез губчатої тканини – складний процес, який залежить як від місцевих факторів так і від зовнішнього впливу. Забруднення оточуючого середовища є одним із основних патогенних чинників. За рахунок лакунарно-канальцієвої системи та розгалудженої системи кровоносних судин губчата тканина швидко реагує на зміну якісної і кількісної складової фізіологічних рідин організму. МікроелементиCu, Cr, Zn, Mn, що надходять до організму у невиликій кількості, є необхідними для протікання нормальних фізіологічних процесів кісткової тканини. Відомо, що надходження значних концентрацій до організму кожного з елементів викликає канцерогенний еффект. Проте в більших випадках надходження не є поодиноким і складає систему мікроелементозів, складовим з яких є обов'язково Pb. Важкі метали потрапляючи до організму можуть проявляти як антогоністичні так і синергічні властивості один відносно другого. На сьогоднішній день цей ефект маловивчений, особливо по відношенню до тканинних структур.Item Кальцій-фосфатні остеопластичні матеріали для оптимізації репаративного остеосинтезу(Сумський державний університет, 2014) Стороженко, А.В.; Ваганян, А.Г.; Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii VolodymyrovychУ 1990 році J.P. Pochon опублікував роботу, в якій трикальційфосфат («chronOs™») назвав найкращим матеріалом для заміщення дефектів кісткової тканини у дітей, а у 1997 році на міжнародному з’їзді імплантології в Німеччині професор С. Кауфман назвав гідроксилапатит «кращим медичним матеріалом всіх часів». Практично без кальцій-фосфатних матеріалів, які демонструють чудові характеристики під час заміщення дефектів кісток, вже не можливо уявити сучасну ортопедію, хірургію хребта, стоматологію і щелепно-лицеву хірургію. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35758Item Стимуляція репаративного остеогенезу в умовах дегідратаційних порушень водно-сольового обміну(Державне підприемство "Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров’я України", 2013) Логоша, Андрій Іванович; Логоша, Андрей Иванович; Lohosha, Andrii IvanovychНещодавні дослідження показали, що інгібітори ГМГ КО-А редуктази можуть стимулювати кісткоутворення завдяки посиленню експресії BMP-2. Тому вважається, що статини можуть бути корисними у лікуванні переломів кісток та остеопорозу. Експеримент було поставлено на білих щурах-самцях старечого віку. Тварин розподілили на дві серії: експериментальну (Д) – зі змодельованим позаклітинним зневодненням організму трьох ступенів, та контрольну групу, які перебували на звичайній дієті та питному режимові (К). Тварини експериментальної серії також були поділені на дві групи – з ізолованим позаклітинним зневодненням (Д1) та з корекцією морфофункціональних змін, викликаних важким ступенем позаклітинного зневоднення (Д2). Дослідження проводилось на електронному мікроскопі РЕММА – 102 з зондовим мікроаналізом для визначення вмісту кальцію та фосфору у ділянці регенерату, у зонах, прилеглих до дефекту кістки та на відстані 10 мм від дефекту. У терміни 15 та 24 доба репаративних процесів при важкому ступені зневоднення спостерігаються ознаки грубого порушення мінералізації зони регенерату, а також відмічається порушення вивільнення кальцію та фосфору з прилеглої кісткової тканини. Після корекції морфологічних порушень регенерату, викликаних дегідратацією організму, за допомогою симвастатину, відбуваються позитивні зміни у структурі регенерату у порівнянні з не коригованим важким ступенем зневоднення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33447Item Біомеханічні параметри травмованих довгих кісток скелета в умовах мікроелементозу організму(2009) Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii VolodymyrovychЗдійснений порівняльний аналіз межі тривкості та відновленої мікротвердості великогомілкових кісток на різних стадіях репаративного остеогенезу в умовах мікроелементозу організму. Виявлена тенденція до зменшення тривкісних показників травмованих трубчатих кісток в залежності від терміну споживання підвищеної кількості солей важких металів на всіх стадіях репаративного остеогенезу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33356Item Перебіг репаративного остеогенезу за умов зневоднення організму(2013) Слісаренко, Олександр Володимирович; Слисаренко, Александр Владимирович; Slisarenko, Oleksandr Volodymyrovych; Бумейстер, Валентина Іванівна; Бумейстер, Валентина Ивановна; Bumeister, Valentyna IvanivnaДослідження проведено на білих лабораторних щурах-самцях старечого віку, яким наносився дірчастий дефект великогомілкової кістки на фоні змодельованого клітинного зневоднення. На 3 добу після початку експерименту відбувається порушення відсоткового складу клітинних елементів регенерату, причому зі зростанням ступеня дегідратації зміни набувають вираженості порушень. У регенераті при середньому та тяжкому ступенях спостерігаються дисрегенераторні зміни та затримка формування тканинних структур, що проявляється у наявності залишок грануляційної тканини на 15 добу та фіброретикулярної - на 24 добу, чого не спостерігалось у контрольної групи тварин. Наслідком цих змін є загальна затримка формування кісткового мозоля. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33293
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »