Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 22
  • Item
    Вплив природного гідроксилапатиту і β-трикальційфосфату на динаміку змін механічних властивостей в експериментальному дефекті компактної кісткової тканини
    (Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України, 2017) Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii Volodymyrovych
    Мета: встановити і порівняти вплив природного гідроксилапатиту і β-трикальційфосфату на біомеханічну динаміку загоєння експериментального дефекту компактної кісткової тканини. Методи: експеримент проведений на 48 білих щурах-самцях. У середній третині діафізу стегнової кістки відтворювали дірчастий дефект діаметром 2,5 мм до кістковомозкового каналу, який у тварин першої групи заповнювали остеопластичним матеріалом «Cerabone®» (гідроксилапатит), а у тварин другої «Сalc-i-oss®» (β-трикальційфосфат). Фрагменти травмованих кісток досліджували на 15, 30, 60 і 120-ту добу методом динамічного мікроіндентування з визначенням мікротвердості і модуля Юнга ділянки імплантації остеопластичних матеріалів і прилеглої до неї материнської кістки. Результати: установлено, що на 15-ту добу експерименту мікротвердість і модуль Юнга ділянки дефекту були переважно обумовлені біомеханічними властивостями імплантованих у його порожнину остеопластичних матеріалів («Cerabone®», «Сalc-i-oss®») і значно перевищували аналогічні показники материнської кістки. Надалі мікротвердість і модуль Юнга ділянки імплантації «Calc-i-oss®» поступово зменшувалися і на 60-ту добу експерименту стали меншими, ніж у материнської кістки, а на 120-ту добу зросли і зрівнялися з аналогічними показниками материнської кістки. Мікротвердість і модуль Юнга ділянки імплантації «Cerabone®» впродовж усього терміну експерименту були незмінними, значно більшими, ніж у прилеглої материнської кістки і у ділянці імплантації «Calc-i-oss®». Остеопластичний матеріал «Calc-i-oss®» за 4 місяці експерименту з біомеханічної точки зору сприяє повному загоєнню дефекту компактної кісткової тканини, а «Cerabone®» забезпечує стабільність об'єму дефекту завдяки відсутності помітних біомеханічних ознак резорбції остеопластичного матеріалу і його заміни тканиноспецифічними структурами регенерату.
  • Item
    Методи, що використовуються при дослідженні репаративного остеогенезу
    (Сумський державний університет, 2017) Гордієнко, Олена Володимирівна; Гордиенко, Елена Владимировна; Hordiienko, Olena Volodymyrivna; Гончарова, К.О.
    З метою вивчення особливостей репаративного остеогенезу губчастих кісток скелета в умовах загального зневоднення організму проводилися дослідження на безпородних щурах-самцях, що перебували в стаціонарних умовах віварію. У даній статті будуть розглянуті основні методи досліджень: гістологічне дослідження ділянки дефекту, морфометрія гістологічних препаратів, растрова електронна мікроскопія (PIXE) з зондовим мікроаналізом поверхні кістки, хімічний аналіз.
  • Item
    Використання препарату "Солкосерил" для стимуляції репаративного остеогенезу при загальному зневодненні
    (Сумський державний університет, 2016) Огієнко, М.М.; Редько, С.І.
    Питанню стимуляції регенерації кісткової тканини при переломах присвячено безліч експериментальних і клінічних досліджень. У вивченій літературі відсутнідані про використання солкосерилу для оптимізації репаративної регенерації кісткової тканини. Мета дослідження - вивчити вплив препарату Солкосерил на репаративний остеогенез у експериментальних тварин після моделювання ізоосмолярної гіповолемії тяжкого ступеня.
  • Item
    Структурно-функціональна характеристика губчастої кісткової тканини на 21-шу добу репаративного остеогенезу модельованого мікроелементозу
    (Українська медична стоматологічна академія, 2016) Гусак, Євгенія Володимирівна; Гусак, Евгения Владимировна; Husak, Yevheniia Volodymyrivna
    В роботі представлені результати дослідження структурно-функціональної характеристики ГКТ на 21-шу добу репаративного остеогенезу за умов мікроелементозу з використанням методів рентгенівської дифракції та ударної в’язкості. Аналіз мікроструктурних характеристик ГКТ показав менші розміри кристалітів та більший рівень мікродеформації кристалічної решітки в експериментальній групі порівняно з контролем. Вивчення показників ударної в’язкості як енергетичної характеристики ГКТ показало зниження рівня стійкостіі до крихкого руйнування в 2,7 рази в експериментальній групі. Результати дослідження свідчать про негативний вплив важких металів на регенераторний потенціал ГКТ, а саме змін параметрів мікроструктури мінералу та погіршення тривкісних властивостей.
  • Item
    Вікова залежність параметрів міцності кістки в процесі репаративного остеогенезу
    (Сумський державний університет, 2015) Буштрук, А.М.
    Метою даної роботи було встановлення вікової залежності параметрів міцності стегнової кістки через 24 доби після нанесення травми.
  • Item
    Репаративний остеогенез губчастої кісткової тканини на 21 добу після моделювання перелому в умовах мікроелементозів
    (Сумський державний університет, 2015) Гусак, Євгенія Володимирівна; Гордієнко, Олена Володимирівна; Гордиенко, Елена Владимировна; Hordiienko, Olena Volodymyrivna; Гусак, Евгения Владимировна; Husak, Yevheniia Volodymyrivna
    Репаративний остеогенез губчатої тканини – складний процес, який залежить як від місцевих факторів так і від зовнішнього впливу. Забруднення оточуючого середовища є одним із основних патогенних чинників. За рахунок лакунарно-канальцієвої системи та розгалудженої системи кровоносних судин губчата тканина швидко реагує на зміну якісної і кількісної складової фізіологічних рідин організму. МікроелементиCu, Cr, Zn, Mn, що надходять до організму у невиликій кількості, є необхідними для протікання нормальних фізіологічних процесів кісткової тканини. Відомо, що надходження значних концентрацій до організму кожного з елементів викликає канцерогенний еффект. Проте в більших випадках надходження не є поодиноким і складає систему мікроелементозів, складовим з яких є обов'язково Pb. Важкі метали потрапляючи до організму можуть проявляти як антогоністичні так і синергічні властивості один відносно другого. На сьогоднішній день цей ефект маловивчений, особливо по відношенню до тканинних структур.
  • Item
    Кальцій-фосфатні остеопластичні матеріали для оптимізації репаративного остеосинтезу
    (Сумський державний університет, 2014) Стороженко, А.В.; Ваганян, А.Г.; Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii Volodymyrovych
    У 1990 році J.P. Pochon опублікував роботу, в якій трикальційфосфат («chronOs™») назвав найкращим матеріалом для заміщення дефектів кісткової тканини у дітей, а у 1997 році на міжнародному з’їзді імплантології в Німеччині професор С. Кауфман назвав гідроксилапатит «кращим медичним матеріалом всіх часів». Практично без кальцій-фосфатних матеріалів, які демонструють чудові характеристики під час заміщення дефектів кісток, вже не можливо уявити сучасну ортопедію, хірургію хребта, стоматологію і щелепно-лицеву хірургію. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35758
  • Item
    Стимуляція репаративного остеогенезу в умовах дегідратаційних порушень водно-сольового обміну
    (Державне підприемство "Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров’я України", 2013) Логоша, Андрій Іванович; Логоша, Андрей Иванович; Lohosha, Andrii Ivanovych
    Нещодавні дослідження показали, що інгібітори ГМГ КО-А редуктази можуть стимулювати кісткоутворення завдяки посиленню експресії BMP-2. Тому вважається, що статини можуть бути корисними у лікуванні переломів кісток та остеопорозу. Експеримент було поставлено на білих щурах-самцях старечого віку. Тварин розподілили на дві серії: експериментальну (Д) – зі змодельованим позаклітинним зневодненням організму трьох ступенів, та контрольну групу, які перебували на звичайній дієті та питному режимові (К). Тварини експериментальної серії також були поділені на дві групи – з ізолованим позаклітинним зневодненням (Д1) та з корекцією морфофункціональних змін, викликаних важким ступенем позаклітинного зневоднення (Д2). Дослідження проводилось на електронному мікроскопі РЕММА – 102 з зондовим мікроаналізом для визначення вмісту кальцію та фосфору у ділянці регенерату, у зонах, прилеглих до дефекту кістки та на відстані 10 мм від дефекту. У терміни 15 та 24 доба репаративних процесів при важкому ступені зневоднення спостерігаються ознаки грубого порушення мінералізації зони регенерату, а також відмічається порушення вивільнення кальцію та фосфору з прилеглої кісткової тканини. Після корекції морфологічних порушень регенерату, викликаних дегідратацією організму, за допомогою симвастатину, відбуваються позитивні зміни у структурі регенерату у порівнянні з не коригованим важким ступенем зневоднення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33447
  • Item
    Біомеханічні параметри травмованих довгих кісток скелета в умовах мікроелементозу організму
    (2009) Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii Volodymyrovych
    Здійснений порівняльний аналіз межі тривкості та відновленої мікротвердості великогомілкових кісток на різних стадіях репаративного остеогенезу в умовах мікроелементозу організму. Виявлена тенденція до зменшення тривкісних показників травмованих трубчатих кісток в залежності від терміну споживання підвищеної кількості солей важких металів на всіх стадіях репаративного остеогенезу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33356
  • Item
    Перебіг репаративного остеогенезу за умов зневоднення організму
    (2013) Слісаренко, Олександр Володимирович; Слисаренко, Александр Владимирович; Slisarenko, Oleksandr Volodymyrovych; Бумейстер, Валентина Іванівна; Бумейстер, Валентина Ивановна; Bumeister, Valentyna Ivanivna
    Дослідження проведено на білих лабораторних щурах-самцях старечого віку, яким наносився дірчастий дефект великогомілкової кістки на фоні змодельованого клітинного зневоднення. На 3 добу після початку експерименту відбувається порушення відсоткового складу клітинних елементів регенерату, причому зі зростанням ступеня дегідратації зміни набувають вираженості порушень. У регенераті при середньому та тяжкому ступенях спостерігаються дисрегенераторні зміни та затримка формування тканинних структур, що проявляється у наявності залишок грануляційної тканини на 15 добу та фіброретикулярної - на 24 добу, чого не спостерігалось у контрольної групи тварин. Наслідком цих змін є загальна затримка формування кісткового мозоля. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33293