Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
26 results
Search Results
Item Енергозабезпечення серця та скелетних м’язів за фізичних навантажень: мітохондріальний вектор(Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця Національної Академії Наук України, 2022) Гуніна, Лариса Михайлівна; Hunina, Larysa Mykhailivna; Бєленічев, І.Ф.; Розова, К.В.; Атаман, Юрій Олександрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Войтенко, Валентина Леонідівна; Voitenko, Valentyna Leonidivna; Безугла, В.В.В оглядовій роботі з позицій визначення механізмів енергозабезпечення під час інтенсивних фізичних навантажень та необхідності прискорення процесу ресинтезу АТФ розглянуто метаболічні шляхи утворення енергії та окреслено можливі напрямки інтенсифікації цього процесу. Найважливішими для спортсмена системами, які лімітують фізичну працездатність, є серцево-судинна та м’язова, саме тому акцент зроблено на енергопродукуванні в міокардіоцитах і міоцитах. Для фізичної роботи потрібен ресинтез АТФ, який здійснюється за рахунок реакцій різних типів, під час яких виділяється енергія в анаеробних та аеробних реакціях із залученням запасів креатинфосфату і АДФ, що містяться в м’язових тканинах. Дуже важливими є функціональні наслідки змін мітохон- дріальної структури, пов’язані з різними конфігураціями мітохондрій і мітохондріуму в цілому − збільшення кількості органел, зростання щільності крист, нормалізація структурно-функціо- нального стану внутрішньої мембрани та її захист від окисного стресу та робочої гіпоксії, які притаманні інтенсивним фізичним навантаженням. В цілому, численні метаболічні процеси в міокарді, що властиві інтенсивним фізичним навантаженням, зазнають негативних зрушень при подальшій активізації спортсменів. Це супроводжується погіршенням енергоутворення через виникнення вторинних патофізіологічних і біохімічних перебудов і зменшення контрактильної здатності серця, а, відповідно, й зниженням доставки кисню до працюючих м’язів спортсмена. Одним із шляхів корекції енергодефіциту, який виникає за тривалих та інтенсивних фізичних навантажень, повинне бути використання екзо- або ендогенних речовин, що беруть участь в енергетичному обміні.Item Зміни мінерального складу серця щурів зрілого віку за умов гіпоосмолярної гіпергідратації організму(Сумський державний університет, 2017) Ярмоленкo, Ольга Сергіївна; Ярмоленко, Ольга Сергеевна; Yarmolenkо, Olha Serhiivna; Бумейстер, Л.В.Вступ. Гіпоосмолярна гіпергідратація розвивається внаслідок гіперсекреції антидіуретичного гормону (АДГ) при ураженнях гіпофіза, злоякісних новоутвореннях, зокрема легень, які здатні самі виробляти АДГ, при синдромі набутого імунодефіциту як слідство бактеріальних або вірусних інфекцій легень та центральної нервової системи. Порушення електролітного балансу негативно впливає на роботу внутрішніх органів, особливо серця. Мета роботи: вивчення змін хімічного складу серця при змодельованій гіпоосмолярній гіпергідратації. Робота є складовою частиною науково-дослідної теми кафедри морфології СумДУ «Закономірності вікових і конституціональних морфологічних перетворень внутрішніх органів і кісткової системи за умов впливу ендо- і екзогенних чинників і шляхи їх корекції» (№ держ. реєстрації 0013U001347) та фрагментом НДР МОН України «Морфофункціональний моніторинг стану органів і систем організму за умов порушення гомеостазу» (№ держ. реєстрації 0109U008714).Item Морфологічні зміни секреторних передсердних кардіоміоцитів при корекції експериментального цукрового діабету(Сумський державний університет, 2017) Микулець, Т.І.; Жураківська, О.Я.; Клипич, О.О.Вступ. Метаболічна терапія є важливим елементом стратегії попередження та уповільнення прогресування уражень серця у хворих на цукровий діабет (ЦД). У кількох великих клінічних дослідженнях вчені порівнювали ефект від терапії інсуліном та ексенатидом. Зважаючи на актуальність проблеми корекції ЦД та профілактики його ускладнень, метою даної роботи є встановлення на електронномікроскопічному рівні морфофункціональних змін секреторних передсердних кардіоміоцитів при корекції ЦД.Item Етіологічні особливості пролапсу мітрального клапану(Сумський державний університет, 2017) Граніна, О.В.Пролапс мітрального клапану (ПМК) є дуже різноманітною патологією клапанного апарату серця. ПМК був вперше описаний у 1963 р. J. Barlow і W. Pocok, які продемонстрували зв'язок систолічного клацання з виявленним при ангіокардіографії провисанням однієї або обох стулок мітрального клапану у систолу лівого шлуночка (ЛШ) у порожнину лівого передсердя (ЛП) вище рівня мітрального кільця. Надлишковість стулок мітрального клапану зустрічається у 7% вмерлих у віці більше ніж 40 років, частіше у жінок. Мета роботи. Визначити етіологічні особливості ПМК.Item Особливості ремоделювання нирок та серця при експериментальній аллоксановій гіперглікемії(Буковинський державний медичний університет, 2017) Ярмоленкo, Ольга Сергіївна; Ярмоленко, Ольга Сергеевна; Yarmolenkо, Olha Serhiivna; Гордієнко, Олена Володимирівна; Гордиенко, Елена Владимировна; Hordiienko, Olena Volodymyrivna; Бондаренко, О.О.; Болотська, Н.М.Прогресуюче збільшення кількості хворих на цукровий діабет спонукає до детального вивчення його перебігу на експериментальних моделях тварин. Мета: вивчити морфологічну перебудову нирок та серця щурів на моделі аллоксанової гіперглікемії.Item Зміни мінерального складу серця щурів зрілого віку за умов гіпоосмолярної гіпергідратації організму(Сумський державний університет, 2017) Ярмоленкo, Ольга Сергіївна; Ярмоленко, Ольга Сергеевна; Yarmolenkо, Olha Serhiivna; Бумейстер, Л.В.Вступ. Гіпоосмолярна гіпергідратація розвивається внаслідок гіперсекреції антидіуретичного гормону (АДГ) при ураженнях гіпофіза, злоякісних новоутвореннях, зокрема легень, які здатні самі виробляти АДГ, при синдромі набутого імунодефіциту як слідство бактеріальних або вірусних інфекцій легень та центральної нервової системи. Порушення електролітного балансу негативно впливає на роботу внутрішніх органів, особливо серця. Мета роботи: вивчення змін хімічного складу серця при змодельованій гіпоосмолярній гіпергідратації. Робота є складовою частиною науководослідної теми кафедри морфології СумДУ «Закономірності вікових і конституціональних морфологічних перетворень внутрішніх органів і кісткової системи за умов впливу ендо- і екзогенних чинників і шляхи їх корекції» (№ держ. реєстрації 0013U001347) та фрагментом НДР МОН України «Морфофункціональний моніторинг стану органів і систем організму за умов порушення гомеостазу» (№ держ. реєстрації 0109U008714).Item Динаміка товщин стінок шлуночків та міжшлуночкової перегородки серця щурів в нормі та після внутрішньоплідного впливу гормону(Сумський державний університет, 2017) Григор'єва, О.А.; Чернявський, А.В.Використання синтетичних глюкокортикоїдів у вагітних є предметом активних дискусій, зважаючи на можливий негативний їх вплив на розвиток та здоров’я майбутньої дитини. Антенатальний вплив синтетичного глюкокортикоїду дексаметазону на формування серця вивчено недостатньо та вимагає подальшого дослідження. Мета роботи. Визначити динаміку товщин стінок шлуночків та міжшлуночкової перегородки серця щурів в постнатальному періоді в нормі та після внутрішньоплідного впливу дексаметазону.Item Патологічна біомінералізація у трикуспідальних серцевих клапанах(Сумський державний університет, 2017) Гарбузова, Єлізавета Антонівна; Гарбузова, Елизавета Антоновна; Harbuzova, Yelizaveta Antonivna; Закорко, Інна-Маргарита Сергіївна; Закорко, Инна-Маргарита Сергеевна; Zakorko, Inna-Marharyta SerhiivnaПатологічна біомінералізація (ПБМ) клапанного апарату серця має несприятливе прогностичне значення для перебігу більшості серцево-судинних хвороб. Морфологічне дослідження мінералізованої тканини аортальних (АСК) та мітральних серцевих клапанів (МСК) нами було проведено раніше (Moskalenko Retal, 2016). Метою роботи є морфологічне дослідження мінералізованих тканин трикуспідальних клапанів.Item Динаміка відносної маси серця щурів в нормі та після внутрішньоплідного впливу антигену(Сумський державний університет, 2017) Чернявський, А.В.Внутрішньоутробне проникнення антигенів в плід викликає вихід імунологічно незрілих лімфоцитів на периферію, що впливає на морфогенез внутрішніх органів та супроводжується формуванням вісцеромегалії. Мета роботи. Визначити динаміку відносної маси серця щурів в постнатальному періоді в нормі та після внутрішньоплідного впливу антигену.Item Анатомо-фізіологічні особливості розподілу артерій серця людини(Сумський державний університет, 2017) Гур'єва, А.Р.Особливості капілярної мережі становить певний інтерес як з анатомічної так і з фізіологічної точки зору. Початкові відділи передсердних артерій розташовані під епікардом. Від основних стовбурів передсердних артерій відходять гілочки 2-го порядку Ці. гілочки розгалужуються на судини 3, 4-го порядків, які формують петлі певної форми. У тих випадках, якщо в підепікардіальним шаром є жировий прошарок, характер субэпікардіальної мережі дещо змінюється. До жировим гранулам підходять тонкі кровоносні судини, що відходять безпосередньо від великого стовбура і охоплюють кілька жирових гранул. При тонкому шарі м'язових волокон, артерії йдуть у різних напрямках. Дистальні розгалуження деяких гілок передсердних артерій підходять до ендокарду і утворюють в субендокардіальному шарі звивисту мережу.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »