Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 109
  • Item
    Інформаційна система для автоматизованої обробки лідів і замовлень із соціальних мереж
    (Сумський державний університет, 2025) Ветіганцев, Д.Р.
    Розроблено веборієнтовану інформаційну систему, що автоматично збирає ліди з Meta Ads, фільтрує дублікати, створює замовлення та надає зручний інтерфейс для менеджера. Система реалізована на FastAPI з інтеграцією в CRM exocrm. У реальних умовах за 30 днів оброблено 420 лідів зі середнім часом обробки до 3 хвилин. Підтверджено стабільну роботу, 100 % успішність запитів, 4 % дублікатів автоматично відфільтровано.Завдяки автоматизації досягнуто економії часу й коштів (до 3000 грн/міс), що забезпечує окупність протягом 2 місяців.
  • Item
    Соціальні мережі як засіб популяризації бьюті-бізнесу (на прикладі концепції рекламної кампанії салону «NovaКраса»)
    (Сумський державний університет, 2025) Іщенко, Олена Анатоліївна; Ishchenko, Olena Anatoliivna; Кондратюк, Д.
    У розвідці простежено роль соціальних мереж у просуванні бьюті-брендів на сучасному ринку послуг. Проаналізувавши контент салонів-потенційних конкурентів «Лотос», «Aurum» та «Nika Studio», автори висновують про необхідність забезпечення активної комунікації з майбутніми клієнтами для успішної рекламної кампанії нового бренду. З’ясовано, що не всі представники бьюті-бізнесу мають системний підхід для просування послуг. Для забезпечення конкурентоспроможності нового салону «NovaКраса» була запропонована стратегія, що передбачає чітко оформлену візуальну айдентику, збалансований контент-план, активну взаємодію з підписниками, інтеграція інструментів залучення та регулярний аналіз ефективності.
  • Item
    Рекламні кампанії брендів парфумів у Instagram
    (Сумський державний університет, 2025) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Маслакова, A.
    У роботі розглядається контент-стратегія парфумерних брендів у соціальній мережі Instagram, що має на меті визначити основні підходи до просування та залучення аудиторії. Акцентується на тому, що успішна рекламна кампанія базується на поєднанні візуальної естетики, інтерактивних форматів та використанні відомих особистостей. Досліджено контент брендів Chanel та Tom Ford,. Аналіз показав, що такі підходи сприяють формуванню унікального іміджу та впливають на впізнаваність для споживачів.
  • Item
    Фейки і маніпулювання інформацією в соціальних мережах в умовах війни
    (Сумський державний університет, 2025) П'ятаченко, Сергій Васильович; Piatachenko, Serhii Vasylovych; Руденко, В.
    Розглядаються особливості поширення в соціальних мережах фейкових повідомлень та маніпуляцій, спрямованих на зміну громадської думки та соціокомунікаційний ефект. Визначено типові категорії продукування фальшивих новин, окреслено психологічний аспект впливу дезінформації та анцентовано на необхідності розвитку медіаграмотності серед населення, навчання критичному аналізу інформації та розпізнавання ознак маніпуляцій.
  • Item
    Проєктування іміджевої стратегії дитячої студії розвитку «Левеня»
    (Сумський державний університет, 2025) Сабчук, А.А.
    У роботі розроблено іміджеву стратегію для дитячої студії розвитку «Левеня», спрямовану на формування позитивного ставлення цільової аудиторії до закладу, а також на підвищення його конкурентоспроможності та впізнаваності завдяки формуванню стійкого позитивного іміджу. З метою забезпечення ефективності стратегії проведено комплексний аналіз конкурентного середовища, а також здійснено дослідження багаторівневої структури цільової аудиторії, що дозволило врахувати специфіку потреб і очікувань зацікавлених сторін. Визначено найефективніші канали комунікації, здатні не лише задовольнити інформаційні запити клієнтів, а й максимально реалізувати комунікативні завдання іміджевої стратегії. Особлива увага приділена історії створення дитячої студії, яка є концептуальною основою для побудови цілісного образу бренду, диференціюючи його на ринку освітніх послуг. Уся іміджева комунікація реалізується в межах єдиного фірмового стилю, що відображає цінності як самої студії, так і її цільової аудиторії, створюючи емоційно значущий зв'язок між брендом і споживачами. Обсяг кваліфікаційної роботи становить 34 сторінки, список використаних джерел нараховує 15 позицій.
  • Item
    Рекламна кампанія для салону «NovaKrasa»: створення концепції
    (Сумський державний університет, 2025) Кондратюк, Д.Д.
    У роботі простежено роль соціальних мереж у просуванні бьюті-брендів на сучасному ринку послуг. Проаналізувавши контент салонів-потенційних конкурентів «Лотос», «Aurum» та «Nika Studio», автори висновують про необхідність забезпечення активної комунікації з майбутніми клієнтами для успішної рекламної кампанії нового бренду. З’ясовано, що не всі представники бьюті-бізнесу мають системний підхід для просування послуг. Для забезпечення конкурентоспроможності нового салону «NovaКраса» була запропонована стратегія, що передбачає чітко оформлену візуальну айдентику, збалансований контент-план, активну взаємодію з підписниками, інтеграція інструментів залучення та регулярний аналіз ефективності.
  • Item
    Рекламна кампанія для магазину «Меблі Мрії» в Instagram: розроблення проєкту
    (Сумський державний університет, 2025) Гудков, Д.А.
    У роботі У роботі представлено стратегію рекламної кампанії магазину дизайнерських меблів «Меблі мрії» в Instagram, спрямованої на підвищення впізнаваності бренду, залучення нових клієнтів і стимулювання продажів. Проаналізовано конкурентне середовище, визначено потреби цільової аудиторії, розроблено фірмовий стиль бренду, креативну концепцію кампанії. Особливу увагу приділено впровадженню інноваційного AR-фільтра, що дозволяє «приміряти» меблі у власному просторі.
  • Item
    Медіаграмотність для жителів Сумщини: освітній проєкт у соціальних мережах
    (Сумський державний університет, 2025) Букіна, Д.М.
    У роботі осмислено явище медіаграмотності, рівень медіакультури, досягнутий медіаосвітою, що стосується вміння користуватися інформаційно- комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію. Наголошено на необхідності відділяти реальність від її віртуальної симуляції, розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, аналізувати владні стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують. Визначено чинники медіаграмотності як сукупність знань, навичок та умінь, що дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів і форм для різних типів медіа, а також розуміти складні процеси функціонування медіа в суспільстві, їхній вплив. Створено авторське інформаційне інтернет-видання у формі сайту, а також матеріали представлено на платформах соціальних мереж, через які зручно впроваджувати медіаграмотність для жителів Сумщини як своєрідний освітній проєкт. Творчий проєкт – журналістський контент інформаційного спрямування, розміщений на двох платформах, зокрема в соціальній мережі Instagram за принципом кросмедійності. Контент складається з різножанрових матеріалів у вигляді дописів та сториз, інтерв’ю. Кожен допис для візуальної цілісності має «обкладинку». Матеріали орієнтовані на аудиторію різного віку, адже мають інформаційний характер.
  • Item
    Алгоритми замість фактів: цифрова екосистема постправди
    (Сумський державний університет, 2025) Бакаєвич, Я.
    У сучасному інформаційному просторі поняття «постправда» (post-truth) означає явище, за якого об’єктивні факти мають менший вплив на формування громадської думки, ніж апеляція до емоцій і особистих переконань (McIntyre, 2018). Одним із ключових чинників розповсюдження постправди у ХХІ столітті стали цифрові алгоритми, які визначають те, що саме користувач бачить у стрічках соціальних мереж, у YouTube, Google, TikTok та інших платформах. У сучасному світі, де медіа та програмування відіграють суттєву роль, соціальне й культурне середовище вже не є визначальним чинником. Більше того, візуальні образи поступаються впливу алгоритмів. Рішення все частіше приймаються не людьми, а алгоритмічними системами, які, діючи непомітно, формують правила та структурують соціальну реальність. Тому розуміння того, як алгоритми впливають на наше повсякденне життя, є необхідним для осмислення специфіки сучасного соціокультурного простору (Гаврилюк, Гнатюк, 2023).
  • Item
    Маркетинг особистості як інструмент формування публічного іміджу
    (Сумський державний університет, 2025) Романов, А.К.
    Актуальність теми обумовлена стрімким розвитком цифрових медіа, соціальних мереж та персоніфікованої комунікації, які трансформували підходи до формування публічного іміджу. У сучасних українських реаліях, позначених соціальною активністю, глобальною увагою до країни та необхідністю стратегічного позиціонування, маркетинг особистості постає як ключовий інструмент реалізації лідерського потенціалу та зміцнення довіри до публічних фігур. Метою роботи є обґрунтування та розроблення стратегічної моделі реалізації маркетингу особистості як інструменту формування публічного іміджу в умовах трансформації інформаційного простору. Для досягнення поставленої мети було сформульовано низку завдань: визначення концептуальних засад маркетингу особистості, характеристика процесу формування публічного іміджу, аналіз інструментів брендингу, оцінка ефективності маркетингових стратегій, дослідження трансформацій комунікаційних каналів, виявлення цифрових загроз і розробка моделі сталого розвитку персонального бренду. Об’єктом дослідження є маркетинг особистості як соціально-комунікаційне явище, що функціонує у цифровому та офлайн-просторі. Предмет дослідження становлять стратегічні, репутаційні та комунікаційні механізми формування публічного іміджу через персональний бренд. Наукова новизна роботи полягає у формалізації стратегічної моделі маркетингу особистості, адаптованої до умов українського медіасередовища, із врахуванням поточних технологічних та соціокультурних трансформацій. Уперше запропоновано кейс-орієнтовану структуру реалізації брендингу особистості, що базується на мультиканальній комунікації та цифровій безпеці. Методи дослідження: аналіз і синтез, контент-аналіз, методи статистичного узагальнення, SWOT-аналіз, порівняльне моделювання, систематизація практик персонального брендингу в цифровому середовищі. Практична значущість дослідження полягає у можливості застосування отриманих результатів для підвищення ефективності комунікаційної діяльності українських лідерів думок, підприємців, експертів, науковців і представників публічної сфери. Окремі результати обговорювалися на студентській науковій конференції у 2025 році. Матеріали можуть бути використані у діяльності комунікаційних агентств, PR-відділів компаній, освітніх програм з маркетингу та медіа.