Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
81 results
Search Results
Item Стратегічна адаптація бізнесу до сучасних викликів (на прикладі ПрАТ «Київстар»)(Сумський державний університет, 2025) Бахчізаде, Е.У роботі досліджено теоретичні та практичні аспекти стратегічної адаптації бізнесу до сучасних викликів в умовах економічної нестабільності, війни та цифрової трансформації. Об’єктом дослідження виступає ПрАТ «Київстар» — провідний мобільний оператор України. Проаналізовано вплив військових дій та кібератаки 2023 року на операційну діяльність компанії. Здійснено SWOT-аналіз ситуації, виявлено загрози й можливості. Розглянуто інноваційні підходи до підвищення ефективності, зокрема впровадження Big Data, цифрових рішень для аграрного сектору, послуг персоналізованого маркетингу. Оцінено економічні ефекти від надання цифрових сервісів, а також визначено стратегічні заходи у сфері кібербезпеки. Запропоновано рекомендації для підвищення стійкості бізнесу та забезпечення його конкурентоспроможності в довгостроковій перспективі.Item Машинне навчання та аналітика великих даних: трансформація сучасного суспільства(Сумський державний університет, 2025) Голда, А.; Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn HryhorovychПеред Україною стоїть комплексне завдання – не лише освоїти передові технології, а й створити умови для їхнього гармонійного впровадження у всі сфери життя. Це вимагатиме консолідації зусиль держави, бізнесу, науки та громадянського суспільства. Тільки такий комплексний підхід дозволить реалізувати повний потенціал цифрової трансформації на благо суспільства та кожної окремої людини.Item Розвиток електронного врядування як детермінанта реалізації проєктів цифрових валют центральних банків(Сумський державний університет, 2025) Могильна, К.У часи цифрової трансформації фінансового сектору дедалі більше країн розглядають впровадження цифрових валют центральних банків (CBDC, Central Bank Digital Currency). Ці проєкти є відповіддю на виклики, пов’язані з розвитком фінтеху, зниженням використання готівки та потребою у більш ефективній і прозорій грошово-кредитній політиці. Однією з потенційних детермінант реалізації CBDC-проєктів є рівень розвитку електронного урядування, тому метою цього дослідження є оцінка впливу рівня електронного врядування на реалізацію проєктів цифрових валют центральних банків шляхом побудови класифікаційної моделі за методом опорних векторів (SVM) й інтерпретації результатів за допомогою SHAP-аналізу.Item Аналіз розвитку віртуальних бізнес-середовищ, як сучасного світового економічного тренду(Сумський державний університет, 2025) Ковтун, М.М.Актуальність теми полягає у зростаючій потребі у стійких економічних моделях, що базуються на цифровій трансформації. Віртуальні бізнес-середовища дають компаніям можливість оптимізувати управління ресурсами, підвищити енергоефективність та зменшити вплив на довкілля, що робить їх незамінними для зеленої економіки. Оскільки глобальні ініціативи, такі як Європейський зелений курс та Цілі сталого розвитку ООН, сприяють досягненню вуглецевої нейтральності, розуміння ролі ВБС є надзвичайно важливим для формування майбутніх бізнес-стратегій та екологічної політики.Item Розвиток логістики в умовах цифрової економіки(Сумський державний університет, 2025) Пустогвар, В.В.У сучасних умовах цифрової трансформації бізнесу логістика переживає кардинальні зміни, які стосуються впровадження інноваційних технологій — від штучного інтелекту до Інтернету речей та блокчейн-рішень. Це зумовлено необхідністю підвищення ефективності управління ланцюгами постачання, скорочення витрат і забезпечення прозорості операцій. Особливо актуально це для українських підприємств, які прагнуть зміцнити свою конкурентоспроможність на тлі глобалізації та нестабільності економіки. Цифровізація логістичних процесів виступає не просто як технологічне оновлення, а як стратегічна необхідність, що дозволяє адаптуватися до нових викликів, забезпечити сталий розвиток і підвищити якість обслуговування клієнтів.Item Досвід ЄС щодо розроблення та впровадження стратегічних документів цифрової трансформації на національному рівні(Інститут цифровізації освіти НАПН України, 2024) Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn Hryhorovych; Яценко, Валерій Валерійович; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Могильна, К.У статті представлено аналіз 23 національних цифрових стратегій у країнах ЄС, виокремлено ключові фактори цифрових стратегій: спрямованість, ініціатор і рік прийняття, джерела фінансування та горизонт планування. Проведене дослідження заповнює прогалину в комплексному вивченні національних цифрових стратегій європейського регіону. Актуальність дослідження підкреслюється глобальним прискоренням цифрової трансформації після пандемії COVID-19. Результати проведеного дослідження показують, що цифрові навички та цифрова трансформація бізнесу є найбільш поширеними напрямками цифрових стратегій країн ЄС, тоді як цифровізації державних послуг, включно з територіальним розвитком та державними фінансами, приділяється значно менше уваги. Виявлено, що профільні міністерства є головними ініціаторами прийняття цифрових стратегій у країнах ЄС, ухваленням яких також можуть займатися інші суб’єкти, такі як непрофільні міністерства, центральні уряди та інші державні установи. У статті розглянуто переваги та ризики, пов’язані з ініціюванням цифрової стратегії кожним із зазначених суб’єктів. Проаналізовано різні механізми фінансування національних цифрових стратегій, включно з державним бюджетом, надходженнями від фондів ЄС і приватних інвесторів, акцентовано увагу на перевагах і недоліках кожного підходу. Виконаний аналіз дат прийняття цифрових стратегій вказує на значне підвищення уваги урядів європейських країн до цифрової трансформації після 2020 року, що збігається з початком пандемії COVID-19. Розглянуто наслідки ухвалення короткострокового та довгострокового стратегічного планування для цифрової трансформації держави, їх переваги та недоліки. Практична цінність статті полягає в тому, що вона надає зацікавленим сторонам інформацію про особливості національних цифрових стратегій країн ЄС, сприяючи формулюванню більш ефективної та цілеспрямованої політики країн, що знаходяться в процесі розробки та впровадження національної цифрової стратегії, зокрема України. Це сприяє також обговоренню питань управління та формування політики цифровізації.Item Цифровізація підприємництва: тренди, виклики та перспективи розвитку(Сумський державний університет, 2025) Клименко, М.Є.У кваліфікаційній роботі всебічно досліджено явище цифровізації підприємницької діяльності як одного з найважливіших чинників трансформації сучасної економіки. З урахуванням стрімкого розвитку цифрових технологій, підвищених вимог до конкурентоспроможності бізнесу та необхідності адаптації до глобальних викликів, цифрова трансформація розглядається не лише як технічне оновлення, а як глибокий системний процес, що охоплює всі рівні економічної діяльності.Item Генеративні моделі в телевізійних медіа: нова ера контенту(Сумський державний університет, 2025) Овсянніков, Є.У роботі проаналізовано трансформацію телевізійного контенту під впливом розвитку генеративних моделей штучного інтелекту. Досліджено можливості використання таких технологій у створенні телевізійних форматів: новин, розважальних програм, соціальної реклами та інших видів мовлення. Визначено позитивні аспекти впровадження генеративних моделей – зниження витрат на виробництво, підвищення швидкості створення контенту, персоналізація продукту. Окремо розглянуто потенційні загрози: поширення дезінформації, етичні дилеми, зниження довіри до медіа. У роботі акцентовано увагу на необхідності розробки чітких регуляторних підходів до застосування ШІ в телевізійній сфері.Item Кіберзагрози як виклик економічній безпеці: потенціал технологічної інфраструктури України(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Божко, Микола Олександрович; Bozhko, Mykola OleksandrovychУ статті досліджено вплив кіберзагроз на економічну безпеку в умовах цифрової трансформації. Проведено аналіз індексів кібербезпеки (GCI та NCSI), які дозволяють оцінити рівень національної спроможності до протидії кіберризикам. Увагу зосереджено на технологічній інфраструктурі як ключовому чиннику забезпечення кіберстійкості держави. Надано визначення поняття «технологічна інфраструктура» та охарактеризовано стан таких компонентів технологічної інфраструктури України, як телекомунікаційні мережі, центри обробки даних, хмарні сервіси, інституції кіберзахисту, точки обміну трафіком тощо. Окрему увагу приділено потенціалу технологічної інфраструктури в контексті адаптації до кіберзагроз і підтримки стійкості економіки. Обґрунтовано необхідність подальшої модернізації інфраструктурних потужностей, розвитку партнерств, посилення автоматизації захисних механізмів і підтримки вітчизняних інновацій у сфері кіберзахисту.Item Європейські правові стандарти використання штучного інтелекту(Сумський державний університет, 2025) Кузьменко, І.О.Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю осмислення та правового аналізу міжнародних стандартів у сфері ШІ, а також оцінки можливостей їх імплементації у національні правові системи. Особливої уваги потребує з’ясування, наскільки сучасне європейське правове поле спроможне гарантувати повагу до основоположних прав і свобод особи в умовах динамічного технологічного прогресу. В роботі проведено важливий аналіз норм як міжнародного, так і національного права, а також судової практики, що стосується захисту прав людини у сфері використання технологій штучного інтелекту (ШІ). Це питання є надзвичайно актуальним, оскільки технології ШІ швидко розвиваються і впливають на різні аспекти життя, включаючи права людини. Мета роботи - комплексне дослідження європейських правових стандартів використання штучного інтелекту. Основними результатами роботи стало: з’ясування змісту та значення європейських правових стандартів у сфері штучного інтелекту, аналіз Європейського акту про штучний інтелект (AI Act) як першого комплексного нормативного документа в цій сфері, визначення ключових викликів та бар’єрів для його імплементації у національне законодавство України, а також обґрунтування необхідності формування відповідної правової, інституційної та технічної бази для ефективного впровадження європейських підходів до регулювання ШІ.