Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
62 results
Search Results
Item Досвід ЄС щодо розроблення та впровадження стратегічних документів цифрової трансформації на національному рівні(Інститут цифровізації освіти НАПН України, 2024) Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn Hryhorovych; Яценко, Валерій Валерійович; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Могильна, К.У статті представлено аналіз 23 національних цифрових стратегій у країнах ЄС, виокремлено ключові фактори цифрових стратегій: спрямованість, ініціатор і рік прийняття, джерела фінансування та горизонт планування. Проведене дослідження заповнює прогалину в комплексному вивченні національних цифрових стратегій європейського регіону. Актуальність дослідження підкреслюється глобальним прискоренням цифрової трансформації після пандемії COVID-19. Результати проведеного дослідження показують, що цифрові навички та цифрова трансформація бізнесу є найбільш поширеними напрямками цифрових стратегій країн ЄС, тоді як цифровізації державних послуг, включно з територіальним розвитком та державними фінансами, приділяється значно менше уваги. Виявлено, що профільні міністерства є головними ініціаторами прийняття цифрових стратегій у країнах ЄС, ухваленням яких також можуть займатися інші суб’єкти, такі як непрофільні міністерства, центральні уряди та інші державні установи. У статті розглянуто переваги та ризики, пов’язані з ініціюванням цифрової стратегії кожним із зазначених суб’єктів. Проаналізовано різні механізми фінансування національних цифрових стратегій, включно з державним бюджетом, надходженнями від фондів ЄС і приватних інвесторів, акцентовано увагу на перевагах і недоліках кожного підходу. Виконаний аналіз дат прийняття цифрових стратегій вказує на значне підвищення уваги урядів європейських країн до цифрової трансформації після 2020 року, що збігається з початком пандемії COVID-19. Розглянуто наслідки ухвалення короткострокового та довгострокового стратегічного планування для цифрової трансформації держави, їх переваги та недоліки. Практична цінність статті полягає в тому, що вона надає зацікавленим сторонам інформацію про особливості національних цифрових стратегій країн ЄС, сприяючи формулюванню більш ефективної та цілеспрямованої політики країн, що знаходяться в процесі розробки та впровадження національної цифрової стратегії, зокрема України. Це сприяє також обговоренню питань управління та формування політики цифровізації.Item Напрями диверсифікації економічних відносин України з країнами Європейського Союзу(Сумський державний університет, 2025) Петровчук, Д.О.Метою кваліфікаційної бакалаврської роботи є визначення напрямів диверсифікації економічних відносин України з країнами Європейського Союзу. Об’єкт дослідження – економічні відносини України з країнами ЄС. Предмет дослідження – процеси формування напрямів диверсифікації економічних відносин України з країнами Європейського Союзу. Основні висновки дослідження: 1. Європейський Союз залишається ключовим партнером України, але структура торгівлі з ним характеризується високим рівнем товарної та географічної концентрації. 2. Найперспективнішими для диверсифікації економінчих відносин України з ЄС є агропромисловий комплекс, машинобудування, металургія та ІТ-сектор. 3. Для поетапної диверсифікації економінчих відносин України з ЄС доцільно використати інструмент «дорожньої карти», що враховує європейські рннкові тренди. 4. Для зменшення ризиків та посилення економічної стійкості України необхідно стимулювати розвиток експорту з високою доданою вартістю експорт інноваційних послуг.Item Національні та європейські стандарти незалежності суддівської діяльності(Сумський державний університет, 2025) Литвиненко, В. О.Незалежність суддівської діяльності є основоположною передумовою існування правової держави, адже лише за умови відсутності тиску на судову владу можливе здійснення правосуддя на принципах законності, неупередженості та рівності. Суддя, який вільний від зовнішнього і внутрішнього впливу, здатен гарантувати справедливий розгляд справ, захистити права і свободи людини, забезпечити ефективне функціонування демократичного механізму поділу влади. У світовій практиці незалежна судова система вважається показником рівня демократичності держави та зрілості її інституцій. Мета кваліфікаційної роботи полягає у здійсненні комплексного аналізу теоретико-правових підходів до визначення поняття суддівської незалежності як базового принципу правової держави, визначенні ключових елементів європейських і національних стандартів, що забезпечують її практичну реалізацію, та формулюванні напрямів імплементації відповідних підходів у правову систему України, а також виявлення проблем забезпечення незалежності суддів в умовах реалізації стратегії перехідного правосуддя. Основними результатами роботи стало дослідження теоретико-правових підходів до визначення поняття суддівської незалежності, характеристика основних стандартів, що сформовані на універсальному та регіональному рівнях у межах міжнародного права, аналіз позицій Суду справедливості Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини, простеження ролі принципу незалежності суддів як ключового елементу в стратегії перехідного правосуддя.Item Забезпечення транспарентності публічних фінансів: досвід країн ЄС(ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, 2025) Захаркін, Олексій Олександрович; Zakharkin, Oleksii Oleksandrovych; Гриценко, Лариса Леонідівна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Захаркіна, Людмила Сергіївна; Zakharkina, Liudmyla SerhiivnaМетою статті є дослідження досвіду країн Європейського Союзу у забезпеченні транспарентності публічних фінансів, визначення ключових інструментів, механізмів та технологій, які сприяють підвищенню транспарентності бюджетного процесу. Розглянуто роль транспарентності у зниженні рівня корупції та формуванні довіри громадян до державних інституцій. Застосовано методи системного аналізу, порівняння та узагальнення для вивчення сучасних підходів до забезпечення відкритості фінансової інформації та ефективності використання державних ресурсів. Аналіз міжнародних практик показав, що країни ЄС активно впроваджують інноваційні технології, зокрема блокчейн, електронні платформи та аналітику великих даних, для покращення доступності бюджетної інформації та підвищення її зрозумілості для громадськості. Значна увага приділяється залученню громадян до формування та моніторингу виконання бюджету через громадські консультації та публікацію зрозумілих звітів. Особливу роль відіграють незалежний аудит і міжнародні стандарти, такі як рекомендації Міжнародного валютного фонду та Організації економічного співробітництва і розвитку, які формують основу для транспарентності. Результати дослідження свідчать, що рівень транспарентності бюджетного процесу, вимірюваний через показник Open Budget Survey (OBS), корелює з рівнем сприйняття корупції, що оцінюється за допомогою Індексу сприйняття корупції (CPI). Разом із тим, виявлено, що транспарентність не є єдиним фактором, який впливає на рівень корупції, і що для досягнення максимального ефекту необхідно впроваджувати комплексні антикорупційні заходи. Практичне значення отриманих результатів полягає у формулюванні рекомендацій для вдосконалення управління публічними фінансами в Україні шляхом впровадження інноваційних технологій, удосконалення правового середовища та активізації участі громадян у бюджетному процесі. Це дозволить знизити корупційні ризики, підвищити ефективність використання бюджетних коштів та створити умови для зміцнення довіри громадян до державних інституцій, що є важливим для економічної стабільності та сталого розвитку.Item Протидія кібершахрайству у фінансовому секторі: практика ЄС(ВВП «Мрія», 2024) Яровенко, Ганна Миколаївна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Боженко, Вікторія Володимирівна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena MykhailivnaУ монографії розглянуті актуальні виклики цифрової економіки, пов’язані із зростанням кібершахрайства у фінансовій сфері. Визначено природу кібершахрайств, їх різновиди та сучасні виклики, з якими стикається фінансовий сектор в Україні та країнах ЄС. Особлива увага приділяється інституційному забезпеченню протидії шахрайствам, ролі нормативно-правових актів ЄС, таких як GDPR, PSD2, NIS2, та використанню передових технологій на основі штучного інтелекту для моніторингу і захисту фінансових систем. У праці також розглянуто міжнародний досвід боротьби з кіберзлочинністю, включно з діяльністю Europol, ENISA і CERT-EU, та наголошено на важливості фінансової грамотності й підвищення кіберстійкості. Монографія надає рекомендації для ефективного впровадження європейських підходів до кібербезпеки, що можуть бути корисними для науковців, фахівців і студентів у сфері економіки та безпеки.Item Міжнародні та європейські стандарти регулювання інституту викривачів(Ужгородський національний університет, 2024) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia SerhiivnaСтаттю присвячено з’ясуванню особливостей міжнародних та європейських стандартів регулювання інституту викривачів. З’ясовано, що викривачі відіграють важливу роль у виявленні порушень, які можуть завдати істотної шкоди суспільству, відповідно міжнародними та європейськими стандартами не лише захищається право кожної людини на розкриття інформації, що становить суспільний інтерес, але й права осіб, які повідомляють таку інформацію (викривачів). Встановлено, що поняття «викривач» найширше тлумачить Директива 2019/1937 ЄС та Ради ЄС про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Союзу. Визначе-но, що стандарти захисту прав викривачів, але лише в сфері корупції, містяться в Конвенції ООН проти корупції, Кримінальній конвенції про боротьбу з корупцією, Цивільній конвенції про боротьбу з корупцією, серед них зокрема обов’язок держав, які приєднались до них, визначити компетентний орган(и) для повідомлень викри-вачів, а також можливість забезпечити їм необхідний захист. Разом з тим акцентовано увагу на тому, що Директива 2019/1937 ЄС, на відміну від зазначених актів, ширше визначає стандарти захисту прав викривачів, зокрема: поширює свою дію одночасно на приватний і публічний сектор, передбачає захист не лише осіб, які повідомляють про порушення, але й осіб, які сприяли такому повідомленню, родичів, колег викривачів тощо, а також осіб, які постраждали від неправдивих повідомлень викривачів, що мінімізує зловживання останніми своїм статусом (захистом). Наголошено на істотній ролі практики ЄСПЛ у становленні стандартів регулювання інституту викривачів. З’ясовано, що ЄСПЛ саме поняття «викриття» детермінує як один із проявів свободи вираження поглядів, що гарантується статтею 10 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і передбачає належний захист викривачам від свавільного втручання у реалізацію цієї свободи та помсти за наслідками її реалізації. Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що суд поступово розширює стандарти захисту викривачів, підкреслюючи їх роль у викритті порушень в різних сферах і захисті громадських інтересів.Item Захист цифрової особистості: вивчення досвіду Європейського Союзу та України(Запорізький національний університет, 2024) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Думчиков, Михайло Олександрович; Dumchykov, Mykhailo OleksandrovychСтаття присвячена важливій та актуальній темі особливостям захисту цифрової особистості в Європейському Союзі (далі – ЄС) та в Україні. У цифрову епоху відбувається обмін та обробка індивідуальних даних, які залишаються окремими складовими економічних та соціальних процесів. Ця особлива інформація має велике значення, адже цифровізація суспільства вимагає ефективного захисту цифрової особистості. Саме тому, у структурі цифрових прав громадян саме захист персональних даних є ключовим елементом, особливо в контексті кібербезпеки держави. Цифрова особистість представляє собою складову індивідуальності, що існує в онлайн середовищі. Цифрова особистість має значення в сучасному світі технологій, оскільки вона стала важливою складовою індивідуальної ідентичності в онлайн-середовищі. Зростання використання цифрових технологій, соціальних мереж, онлайн-сервісів та електронних платформ призвело до того, що багато аспектів життя людини стали відображатися в цифровому просторі. Порівняння цифрової особистості в ЄС та в Україні може включати декілька аспектів. Насамперед – це законодавство про захист персональних даних в ЄС та Україні. Так, в ЄС пакет документів стосовно захисту даних, прийнятий у травні 2016 року, має на меті зробити Європу придатною для цифрової ери. Другим аспектом, порівняння цифрової особистості в ЄС та в Україні є рівень використання технологій. У країнах ЄС високий рівень цифрової технологізації пов’язаний з широким використанням онлайн-сервісів, електронного урядування та інших інновацій. Третім аспектом порівняння цифрової особистості в ЄС та в Україні є доступ до високошвидкісного Інтернету. Четвертим аспектом порівняння цифрової особистості в ЄС та в Україні є цифрова грамотність. П’ятим аспектом порівняння цифрової особистості в ЄС та в Україні є кібербезпека. Порівнюючи досвід ЄС та України, стаття привертає увагу до ключових питань, таких як законодавча база, рівень освіченості населення щодо цифрової безпеки та заходи, спрямовані на захист особистих даних в Інтернеті. Захист цифрової особистості стає дедалі важливішим в контексті зростання кількості онлайн-загроз та використання особистих даних, особливо в умовах воєнного стану в Україні. Наголошується на важливості подальших заходів у вдосконаленні законодавства, збільшенні рівня свідомості населення та впровадженні ефективних технологічних рішень для захисту персональних даних.Item Contractual delegation of sovereignty in supranational entities(Oktan Print, 2021) Zavalna, Zh.V.; Старинський, Микола Володимирович; Starynskyi, Mykola VolodymyrovychУ статті аналізуються договірні основи державного суверенітету як встановлені та реалізовано в Європейському Союзі. Дослідження спрямоване на вивчення договірного регулювання використовується державами-членами ЄС для створення стабільної позиції України на шляху до становлення член Європейського Союзу. Дослідження дозволило з'ясувати, що країни-члени цього не роблять передавати свої повноваження в економічній і соціальній сферах, а лише делегувати їх. Аналіз в договорів щодо заснування та функціонування Європейського Союзу доводить існування конкретних заходів організаційного та правового втручання, на які країни погоджуються при вступі договірний союз. Перерозподіл повноважень між ЄС та його членом на основі угоди держави дозволяють останнім отримати свою спеціальну правосуб'єктність щодо укладення угод між собою і в той же час зберігають повний економічний суверенітет у своїх відносинах з країнами, які не є членами ЄС. При вступі до Європейського Союзу його держави-члени добровільно та на договірній основі погоджуються на певні обмеження та заборони обов'язковість у своїй економіці. Крім того, Договір ЄС передбачає покращений захист інтересів економічного співтовариства порівняно із захистом національних інтересів держав-членів, хоча не виключено, що останні можуть бути взяті до уваги, коли адаптація національного законодавства держави-члена до законодавства ЄС.Item Основні аспекти розвитку митної справи в Україні через призму європейського досвіду.(Liha-Pres, 2023) Усенко, Я.В.Метою роботи є визначення на основі аналізу чинного законодавства України сутності, особливостей та змісту організаційно-правових основ управлінської діяльності в митних органах, а також вироблення обґрунтованих пропозиції та рекомендацій щодо її удосконалення.Item Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС: результати функціонування та перспективи розширення(Сумський державний університет, 2023) Дужа, Т.Б.Мета кваліфікаційної магістерської роботи полягає у дослідження ефективності взаємовідносин України та ЄС в зоні вільної торгівлі, та аналіз досягнень та викликів, що виникають у процесі її функціонування. Для досягнення поставленої мети та завдань були використані загальнонаукові методи дослідження: теоретичне узагальнення (при вивченні теоретичних основ функціонування зон вільної торгівлі, етапів розвитку міжнародного співробітництва; класифікація (для класифікації зон вільної торгівлі за різними ознаками, наприклад, за географічним положенням, рівнем інтеграції, рівнем захисту вітчизняних виробників), економіко-статистичний аналіз (аналізу динаміки торгівлі товарами та послугами України та країн ЄС), аналітичний метод ( для аналізу результатів та визначення проблемних аспектів співробітництва України та ЄС), структурно-логічний метод (для розгляду особливостей економічної співпраці України з ЄС в період російсько-української війни), прогнозування (визначення перспектив розвитку співробітництва України та ЄС). А також монографічний метод (для вивчення нормативно-правових документів), порівняльний метод ( порівняння торгово-економічних відносин) та історичний аналіз (під час аналіз етапів розвитку міжнародного співробітництва України та ЄС, зокрема в контексті євроінтеграції).