Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 18
  • Item
    Використання методу ультрасонографії в оцінці структурних особливостей піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на хронічний тонзиліт
    (European Scientific Platform, 2021) Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna
    Матеріали та методи дослідження: було обстежено 23 дитини віком від 13 до 18 років, хворих на хронічний тонзиліт, компенсовану форму. Контрольну групу склали 15 практично здорових дітей, які відповідають за віком та статтю. Ультразвукове дослідження піднебінних мигдаликів проводили на апараті Tosiba nemio 5500. Для статистичної обробки результатів була використана стандартна статистична комп’ютерна система «Microsoft Excel» (2007), адаптована для медико-біологічних досліджень. Дослідження було схвалено Інституціональним комітетом з біоетики та відповідає принципам, що зазначені в Гельсінкській декларації. Результати дослідження: за даними ультрасонографії мигдаликів у хворих на компенсовану форму хронічниго тонзиліту мало місце збільшення розмірів піднебінних мигдаликів, з чіткими контурами, однорідної структури та середньої ехогенності, поряд з цим реєструвались фіброзні зміни мигдаликів, потовщення капсули, поглиблення лакун. На відміну від хворих на хронічний тонзиліт, у практично здорових дітей мигдалики реєструвалися у вигляді овальних структур з чіткими краями, розмірами не більше 15 мм, однорідної структури та середньої ехогенності, лакуни були не змінені, не містили патологічного вмісту. Висновки: таким чином, за даними ультрасонографії піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на хронічний тонзиліт, встановлені зміни структури мигдаликівів, що можна використовувати для доповнення візуального огляду отоларигологів. Крім того, ретельне вивчення ультразвукових змін піднебінних мигдаликів допоможе встановити критерії компенсованої та некомпенсованої форми хронічного тонзиліту, що дозволить вчасно обрати адекватну тактику лікування хворих та попередити розвиток токсичних тонзилогенних ускладнень.
  • Item
    Динаміка мікроекології ротової порожнини в дітей, хворих на хронічний тонзиліт, залежно від терапії
    (Сумський державний університет, 2016) Ушкаленко, А.О.; Мельник, Л.І.; Черток, В.С.; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Мозгова, Юлія Анатоліївна; Мозговая, Юлия Анатольевна; Mozghova, Yuliia Anatoliivna; Горбась, Вікторія Анатоліївна; Горбась, Виктория Анатольевна; Horbas, Viktoriia Anatoliivna
    Проблема хронічного тонзиліту протягом багатьох десятиріч залишається актуальною у практиці педіатрів. У захисті мигдаликів, ротової порожнини, носоглотки від заселення патогенною мікрофлорою має значення стан колонізаційної резистентності, який значно порушується у хворих на гострий або хронічний тонзиліт. Метою дослідження було вивчення особливостей мікроекології ротової порожнини та товстої кишки у дітей, хворих на хронічний тонзиліт.
  • Item
    Роль креатинфосфокінази-МВ у діагностиці порушень серцево-судинної системи на тлі хронічного тонзиліту в дітей
    (Центр навчальної літератури, 2015) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Мозгова, Юлія Анатоліївна; Мозговая, Юлия Анатольевна; Mozghova, Yuliia Anatoliivna
    Хронічний неспецифічний тонзиліт є мультидисциплінарною проблемою клінічної медицини та мас важливе значення в клініці дитячих хвороб. Хронічне вогнище запалення в мигдаликах призводить до виникнення та погіршення перебігу багатьох захворювань, насамперед серцево-судинної системи, що зумовлено дією нервово-рефлекторного, бактеріємічного, токсинемічного й алергічного чинників. Потребує подальшого розроблення алгоритми діагностики та лікування цих серцево-судинних порушень у дітей. У діагностиці кардіальної патології на сучасному етапі актуальним є визначення в сироватці крові маркерів ураження міокарду, найбільш значущий з яких - креатинфосфокіназа-МВ. Слід зазначити, що чітких критеріїв пошкодження міокарда при вторинних кардіоміопатіяхтонзилогенногогенезу з урахуванням рівнів кардіомаркерів на сьогодні не встановлено.
  • Item
    Порушення серцевої діяльності у дітей, хворих на хронічний тонзиліт та шляхи їх корекції
    (НМАПО імені П.Л. Шупика, 2014) Мощич, Олександр Петрович; Мощич, Александр Петрович; Moshchych, Oleksandr Petrovych; Мозгова, Юлія Анатоліївна; Мозговая, Юлия Анатольевна; Mozghova, Yuliia Anatoliivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych
    Магній відіграє важливу роль у забезпеченні нормальної серцевої електрофізіології та обмінних процесів у міокарді. Метою роботи було вивчення особливостей порушення серцево-судинної системи і визначення ефективності застосування комбінованого препарату магнію та вітаміну В6 (на прикладі „Магнікум”) у дітей, хворих на хронічний тонзиліт.
  • Item
    Динаміка рівню креатинфосфокінази-МВ в сироватці крові дітей, хворих на вторинну кардіоміопатію на фоні хронічного тонзиліту
    (Сумський державний університет, 2014) Мозгова, Юлія Анатоліївна; Мозговая, Юлия Анатольевна; Mozghova, Yuliia Anatoliivna; Шекера, Н.С.; Лазебник, О.А.; Кримець, І.М.
    На сучасному етапі все більшого значення набуває визначення в сироватці крові міокардіальних маркерів, а саме креатинфосфокінази-МВ (КФК–МВ). Цей тест є одним з найсучасніших та найточніших маркерів ураження серцевого м’яза, що зумовлено його високою інформативністю та чутливістю до пошкодження кардіоміоцитів на ранніх етапах захворювання. Протягом останнього десятиріччя досягнуті певні успіхи у вивченні біохімічних аспектів ураження серцевого м’яза при міокардитах та незапальних захворюваннях серцево-судинної системи. Проте чітких критеріїв пошкодження міокарда у хворих на вторинну кардіоміопатію на фоні хронічного тонзиліту з урахуванням рівнів кардіомаркерів на сьогодні не встановлено. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36178
  • Item
    Динаміка вмісту заліза в сироватці крові дітей, хворих на хронічний тонзиліт, залежно від терапії
    (Сумський державний університет, 2014) Січненко, Д.П.; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Мозгова, Юлія Анатоліївна; Мозговая, Юлия Анатольевна; Mozghova, Yuliia Anatoliivna
    Підтримання нормального складу мікро- та макроелементів дитячого організму є однією з найважливіших умов його функціонування. Роль хімічних елементів в етіології та патогенезі ряду захворювань внутрішніх органів, є актуальним питанням на сучасному етапі. Зокрема дефіцит заліза може призвести до розвитку анемії, зниження рівня резистентності організму до інфекційних агентів, зниження фізичної й розумової працездатності, опірності до інфекційних захворювань, порушення діяльності серцево-судинної системи. Тому, метою нашого дослідження було вивчення динаміки вмісту заліза в сироватці крові дітей, хворих на хронічний тонзиліт, залежно від проведеної терапії. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36149
  • Item
    Особливості клінічного перебігу хронічного тонзиліту у дітей залежно від лікування
    (Сумський державний університет, 2014) Пабот, К.А.
    На сьогодні проблема хронічного тонзиліту (ХТ) є актуальною у практиці педіатрів, що пов’язано з недостатньою зрілістю імунної системи, особливо лімфоїдного апарату в дитячому віці, а також ймовірністю розвитку тонзилогенних ускладнень та хронічних захворювань інших органів і систем. Так, в Україні частота цієї патології у дітей до 12 років досягає 12 %. У захисті мигдаликів, ротової порожнини, носоглотки від заселення патогенною мікрофлорою має значення стан колонізаційної резистентності, який значно порушується у хворих на гострий або хронічний тонзиліт. Значну роль у підвищенні імунологічної реактивності дитячого організму відіграють представники нормальної індигенної мікрофлори (лакто- та біфідобактерії), які є важливою складової частиною захисного бар’єра кишечнику, що здійснює регулювання імунної системи на локальному та системному рівнях. Тому на сучасному етапі актуальним питанням залишається проблема лікування дітей, хворих на хронічний тонзиліт, з урахуванням порушень кишкової мікроекології та використанням препаратів для покращення складу мікрофлори товстої кишки. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36043
  • Item
    Стан імунної системи у дітей з тонзилогенним ураженням серцево-судинної системи
    (Київ, Інформаційно Науковий Центр , "ДІА", 2013) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Мозгова, Юлія Анатоліївна; Мозговая, Юлия Анатольевна; Mozghova, Yuliia Anatoliivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro Ivanovych; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Слива, Вікторія Віталіївна; Слива, Виктория Витальевна; Slyva, Viktoriia Vitaliivna
    Вивчали стан імунної системи у дітей з незапальним тонзилогенним ураженням серцево-судинної системи. Наведено основні особливості імунного статусу в дітей віком 6-18років,хворих на хронічний тонзиліт з ураженням серцево-судинної системи. Проаналізовано вміст у сироватці крові лімфоцитів, Т-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів,нульових клітин, В-лімфоцитів, концентрації імуноглобулінів класу А, Є, М, імуно-регуляторного індексу. Встановлено, що у дітей з хронічним тонзилітом та тонзило- генною кардіальною патологією зміни імунного статусу були більш значними на відміну від дітей з хронічним тонзилітом без кардіальних ускладнень і проявлялися у достовірному підвищенні рівня Т-супресорів, і зниженні Т-лімфоцитів (Р < 0,01). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33846
  • Item
    Вплив препарату Ацидолак Юніор на кишкову мікрофлору дітей, хворих на хронічний тонзиліт
    (Заславский Издательский дом, 2013) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Мозгова, Юлія Анатоліївна; Мозговая, Юлия Анатольевна; Mozghova, Yuliia Anatoliivna; Мощич, О.П.
    Стаття присвячена питанням використання пробіотиків у комплексному лікуванні хворих на хронічний тонзиліт із метою активації імунних факторів організму хворого. Наведені дані дослідження ефективності симбіотичного препарату Ацидолак Юніор у цієї категорії пацієнтів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33722
  • Item
    Предиктори формування вторинних кардіопатій у дітей, хворих на хронічний тонзиліт
    (Міністерство охорони здоров’я України, Дніпропетровська державна медична академія, 2011) Мозгова, Юлія Анатоліївна; Мозговая, Юлия Анатольевна; Mozghova, Yuliia Anatoliivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych
    У дітей, що часто і тривало хворіють на респіраторні захворювання, нерідко розвиваються патологічні зміни з боку серцево-судинної системи, особливо якщо у дитини мають місце хронічні вогнища інфекції носоглотки: хронічний тонзиліт, аденоїдні вегетації, синусити. Метою нашого дослідження стало вивчення предикторів формування вторинних кардіопатій у дітей, хворих на хронічний тонзиліт. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32892