Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Item
    Роль республіканського глави держави в процесах формування та функціонування оборонно-промислового комплексу: конституційно-правовий вимір
    (ЮНЕСКО-СОЦІО, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych
    Стаття присвячена проблематиці конституційно-правового виміру ролі республіканського глави держави в процесах формування та функціонування оборонно-промислового комплексу. При цьому, питання ролі президента в зазначених процесах становить певний інтерес для вітчизняної юриспруденції, оскільки в сучасному вітчизняному суспільстві знову розпочалися дискусії щодо трансформації змішаної системи республіканського правління в президентську. Отже, метою цього дослідження є роль республіканського глави держави в процесах формування та функціонування оборонно-промислового комплексу, зокрема, її конституційно-правовий вимір. У статті обґрунтовано, що президент США, очолюючи виконавчу владу, та співпрацюючи із законодавчою та судовою гілками, фактично уособлює єдність законодавчої, виконавчої та судової влади США. З’ясовано, що президент США функціонально реалізує повноваження глави держави, навіть будучи інституціонально позбавлений цього права. Доведено, що функціонально обов’язки глави держави в умовах республіки виконують президенти. Стаття містить висновок про те, що в Україні президент також може впливати на процеси формування та функціонування оборонно-промислового комплексу. Наголошується, що з урахуванням того факту, що розвиток озброєння і військової техніки прямо стосується питань оборони та національної безпеки, Президент України опосередковано, через РНБО та Кабінет Міністрів України, може впливати на означений розвиток, тим самим здійснюючи свій вплив на оборонно-промисловий комплекс України. При цьому, визначається, що навіть опосередкований вплив, який він здійснює на цю сферу, дозволяє йому ефективно її розвивати. З’ясовано, що запровадження в Україні президентської системи республіканського правління не має суто негативного аспекту, про що в черговий раз свідчить досвід Сполучених Штатів Америки. Практична цінність роботи полягає у обґрунтуванні заперечення необхідності змін конституційно-правового Президента України убік президентської республіки, оскільки навіть в умовах змішаної системи республіканського правління його роль у процесах формування та функціонування оборонно-промислового комплексу нашої держави є доволі значною.