Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
7 results
Search Results
Item Порівняння сучасних ігрових рушіїв з власним ядром для нативної розробки ігор на платформі Android(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Яценко, Валерій Валерійович; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Пархоменко, Д.В.; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn HryhorovychСучасна ігрова індустрія дедалі більше орієнтується на мобільні платформи, зокрема пристрої з архітектурою ARM, яка є домінуючою у смартфонах і планшетах. Розробники активно адаптують свої рушії та інструменти під цю архітектуру, зважаючи на її енергоефективність та широке розповсюдження. У цьому контексті створення власного ігрового ядра, яке можна безпосередньо встановити на Android-пристрій без додаткових рушіїв, відкриває нові можливості для оптимізації, швидшого прототипування та повного контролю над продуктивністю на рівні пристрою. Такий підхід особливо актуальний на фоні зростання популярності незалежної розробки ігор та необхідності легких рішень без зайвих залежностей. У дослідженні представлено порівняльний аналіз сучасних ігрових рушіїв (Unity, Unreal Engine, Godot, Defold, Cocos2d-x) та власного ігрового ядра, орієнтованого на пряме встановлення і запуск на Android-пристроях з архітектурою ARM без проміжного рушія. У роботі розглянуто переваги архітектури ARM, включаючи енергоефективність, масштабованість і широку підтримку в мобільних пристроях, що робить її доцільною платформою для нативної розробки ігор. Особливу увагу приділено технічному порівнянню можливостей рушіїв, включно з вагою застосунків, швидкістю запуску, гнучкістю API, рівнем доступу до системних ресурсів і підтримкою низькорівневих мов. Виявлено, що хоча традиційні рушії забезпечують багатий функціонал і простоту розробки, вони обмежують контроль над апаратною частиною та призводять до збільшення розміру APK. Натомість власне ядро, створене спеціально для ARM-пристроїв, забезпечує мінімальний обсяг, миттєвий запуск і максимальну продуктивність завдяки прямому доступу до графічних API (OpenGL ES/Vulkan) і системних ресурсів Android. У роботі проаналізовано придатність мов програмування Java, Kotlin, C++ та Rust у контексті розробки ігор для Android, окреслено перспективи використання Vulkan як високопродуктивного графічного API, а також зроблено висновки щодо доцільності ядроцентричного підходу для створення легковагових, оптимізованих мобільних ігор і інструментів.Item Key indicators of green competitiveness: the EU and Ukraine’s performance(EDP Sciences, 2021) Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Myronenko, N.Реалізація Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року актуалізує необхідність прискорення динамічних процесів зміни традиційних підходів до ведення бізнесу на користь екологічно безпечних та відповідальних. Метою статті є дослідження структурного середовища розвитку зеленої конкурентоспроможності на глобальному рівні. За допомогою методів структурного аналізу було визначено основних чинників формування зелених конкурентних переваг, кореляційний аналіз для вимірювання зв'язків між глобальною сталою конкурентоспроможністю та ВВП на душу населення країн. Автори акцентують увагу на рівні зеленої конкурентоспроможності країни, що описується індексом глобальної сталої конкурентоспроможності. У статті досліджено здатність України генерувати конкурентні переваги шляхом аналізу ключових детермінант, пов'язаних з природним капіталом, ресурсоємністю, інтелектуальним капіталом, соціальною згуртованістю та управлінням у порівнянні зі світовим рівнем. Аналіз основних складових "зеленої" конкурентоспроможності зеленої конкурентоспроможності засвідчив наявність значної кількості організаційних та економічних передумов для її формування та підвищення. Вплив сталої конкурентоспроможності на сталої конкурентоспроможності на ВВП зростає з часом. У цьому контексті важливо важливо приймати рішення щодо економічної та управлінської політики з урахуванням просування результатів "зеленої" конкурентоспроможності. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення бази для створення стратегій зеленої конкурентоспроможності просування зеленої конкурентоспроможності на рівні країн.Item Optimal Design of Transport Tax on theWay to National Security: Balancing Environmental Footprint, Energy Efficiency and Economic Growth(MDPI, 2023) Самусевич, Ярина Валентинівна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Артюхов, Артем Євгенович; Artiukhov, Artem Yevhenovych; Martyniuk, V.; Теницька, Ірина Анатоліївна; Tenytska, Iryna Anatoliivna; Wyrwisz, J.; Wojciechowska, K.To ensure the progress of sustainable development and overcome threats to national security, the development of tools for balancing ecological, economic and energy aspects of economic activity acquires special importance. This study is related to the influence of choosing different functional elements of transport taxes on their effectiveness in ensuring national security. For calculations, panel regression modelling with panel-adjusted standard errors based on the use of the Durbin–Watson test using dummy variables was chosen. The assessment involves the selection of the main factor variable (tax revenues from transport taxes, as well as an additional dummy variable) and compliance with a country’s transport taxation system, with a certain criterion for its application. The resulting criterion was chosen as an integral indicator of national security, which summarizes the parameters of environmental footprints, economic growth, energy efficiency and security. Calculations were made for nine countries (i.e., the Czech Republic, Finland, France, Ireland, Israel, Portugal, Romania, Slovakia and Turkey) for the period 1996–2019. The calculations proved that the establishment of transport taxes, depending on the type and weight of the car, increases their effectiveness on ensuring national security or, depending on the cost and age of the car, weakens such effectiveness. The use of emissions generated by the car, its capacity and its type of fuel requires additional research; the obtained results did not allow for unambiguously determining their impact on the effectiveness of transport taxes. The conducted research forms the basis for choosing the optimal design of transport taxes to ensure the maximization of their regulatory effectiveness. The developed approach can be extended to evaluate the effectiveness of other environmental taxes.Item Scenario Modeling of Energy Policies for Sustainable Development(MDPI, 2022) Артюхова, Надія Олександрівна; Artiukhova, Nadiia Oleksandrivna; Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Bogack, S.; Wołowiec, Т.; Dluhopolskyi, О.; Коваленко, Євген Володимирович; Kovalenko, Yevhen VolodymyrovychУ статті розглядається вплив сценаріїв економічного, екологічного та соціального розвитку на забезпечення сталого енергетичного розвитку. Статистичною базою дослідження були країни ЄС; період оцінки – з 2000 по 2019 рр. Інформаційною базою дослідження були дані Світового банку, Організації економічного співробітництва та розвитку та Європейської комісії. На основі узагальненого методу моментів досліджено залежність споживання енергії від факторів економічного, екологічного та соціального розвитку. Результати підтверджують позитивний зв’язок між споживанням відновлюваної енергії та ВВП на душу населення, прямими іноземними інвестиціями та виснаженням енергії. Було доведено негативний зв’язок між споживанням відновлюваної енергії, викидами CO2 та побутовими викидами газу. На основі інтелектуальних методів аналізу даних (методи з використанням одновимірного розгалуження CART та агломерації) країни були кластеризовані залежно від характеру політики розвитку енергетики; портрети цих кластерів були оформлені. Результати дослідження можуть бути корисними уповноваженим органам при визначенні найбільш ефективних механізмів формування та реалізації політики сталого енергетичного розвитку.Item Interconnection between the Dynamic of Growing Renewable Energy Production and the Level of CO2 Emissions: A Multistage Approach for Modeling(MDPI, 2023) Skowron, L.; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Gąsior, M.; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Дрозд, Сергій Анатолійович; Дрозд, Сергей Анатольевич; Drozd, Serhii Anatoliiovych; Dluhopolskyi, O.Глобальне скорочення викидів вуглекислого газу є одним із найважливіших пріоритетів для реалізації Цілей сталого розвитку до 2030 року та Паризької угоди 2015 року. Це стимулює та збільшує здатність країн запроваджувати екологічні імперативи в політиці змусити антропогенне середовище, зменшити використання викопного палива та одночасно розвивати альтернативну енергетику. Таким чином, надзвичайно важливо зрозуміти вплив розвитку відновлюваної енергетики на динаміка забруднення CO2. Країни можуть збільшити або зменшити розвиток відновлюваної енергетики енергії в залежності від ефективності її впливу на рівень забруднення СО2. Цей документ має на меті проаналізувати вплив динаміки зростання виробництва відновлюваної енергії в країнах на викиди CO2. У статті використовується метод Уорда для перевірки гіпотези дослідження. Емпіричні результати дозволили зробити висновок про взаємозалежність виробництва відновлюваної енергії та викидів CO2. Результати вказують на тісний зв’язок між рівнем виробництва відновлюваної енергії та вуглецем викидів у країнах. Для глобального розвитку технологій відновлюваної енергії уряди повинні зрозуміти їх вплив на зміну масштабів забруднення навколишнього середовища та розширити обізнаність керівництва держави, бізнесу та суспільства.Item Convergence of Energy Policies between the EU and Ukraine under the Green Deal Policy(MDPI, 2023) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana OleksandrivnaКраїни ЄС проголосили стратегічною метою досягнення енергетичної незалежності та підвищення енергоефективності. У цьому випадку країни ЄС забезпечили широкий спектр стимулів, механізмів і директив для сприяння енергоефективності. Україна як потенційний кандидат має забезпечити конвергентну політику з країнами ЄС щодо підвищення енергоефективності. Метою статті є оцінка енергоефективності на основі виявлених конвергентних та дивергентних детермінант енергетичної політики ЄС та України. Дані зібрані з World Energy Statistics Yearbook, Європейського статистичного бюро, Міжнародного енергетичного агентства, агентств SolAbility та Держстату України. У дослідженні застосовано теорію σ- i β-конвергенції для визначення конвергентних і дивергентних детермінант енергоефективності країни. Емпіричні результати дозволяють зробити висновок, що Україна має середній рівень інтегрального індексу енергоефективності національної економіки, а найвище значення цього індексу було у 2008 р. Серед країн ЄС найвищі показники енергоефективності у Швеції та Данії. Крім того, результати підтверджують, що український уряд повинен звернути увагу на різні детермінанти (витрати на захист навколишнього середовища, ціноутворення на енергоресурси тощо) для підвищення енергоефективності країни.Item The CO2 Emissions Drivers of Post-Communist Economies in Eastern Europe and Central Asia(MDPI, 2020) Li, R.; Jiang, H.; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Almashaqbeh, I.Y.A.CO2 emissions have become a key environmental contaminant that is responsible for climate change in general and global warming in particular. Two geographical groups of countries that previously belonged to the former bloc of socialist countries are used for the estimations of CO2 emissions drivers. The research covers such Eastern European countries as Bulgaria, Czech Republic, Hungary, Russian Federation, Poland, Romania, Slovak Republic, and Ukraine and such Central Asian states as Kazakhstan and Uzbekistan during the period 1996–2018. The main goal of the research is to identify common drivers that determine carbon dioxide emissions in selected states. To control for the time fixed effects (like EU membership), random effect model was used for the analysis of the panel data set. Results: It is found that energy efficiency progress reduces per capita CO2 emissions. Thus, an increase in GDP by 100 USD per one ton of oil equivalent decreases per capita CO2 emissions by 17–64 kg. That is, the more energy-efficient the economy becomes, the less CO2 emissions per capita it produces in a group of selected post-communist economies. Unlike energy efficiency, an increase in GDP per capita by 1000 USD raises CO2 emissions by 260 kg per capita, and the richer the economy becomes, the more CO2 emissions per capita it generates. The increase in life expectancy by one year leads to an increase in CO2 emissions per capita by 200−370 kg, with average values of 260 kg per capita. It was found that an increase in agriculture, forestry, and fishing sector share (as a % of GDP) by one percentage point leads to the decrease in CO2 emissions by 67–200 kg per capita, while an increase in industrial sector share by one percentage point leads to the increase in CO2 per capita emissions by 37–110 kg. Oil prices and foreign direct investment appeared to be statistically insignificant factors in a group of selected post-communist economies. Conclusions: The main policy recommendation is the promotion of energy efficiency policy and the development of green economy sectors. The other measures are the promotion of a less energy-intensive service sector and the modernization of the industrial sector, which is still characterized by high energy and carbon intensity.