Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
58 results
Search Results
Item Ethical Standards for Artificial Intelligence Implementation as a Guarantee of Sustainable Enterprise Development(Економіка розвитку систем, 2025) Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika Kostiantynivna; Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn YuriiovychТехнології штучного інтелекту (ШІ) відкривають широкі можливості для оптимізації бізнес-процесів і підвищення конкурентоспроможності компаній. Водночас їх упровадження породжує етичні проблеми, що потребують системного аналізу та вирішення для забезпечення сталого розвитку підприємств. Основними етичними викликами є питання справедливості, відповідальності, прозорості алгоритмів і захисту даних. Крім того, важливим аспектом є регулювання взаємодії між ШІ та працівниками, щоб уникнути негативних соціальних наслідків, таких як масові скорочення робочих місць та втрата кваліфікацій персоналу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю інтеграції етичних стандартів у бізнес-стратегію підприємств, що використовують ШІ, з метою забезпечення довгострокової стійкості та мінімізації ризиків, пов’язаних із порушенням прав людини, а також негативного впливу на суспільство й довкілля. Попри зростаючий інтерес наукової спільноти до етичних аспектів використання ШІ, кількість досліджень, що враховують вплив цих технологій на сталий розвиток компаній, залишається недостатньою. У статті здійснено систематичний огляд наукової літератури на основі даних із бази Scopus із використанням бібліометричних інструментів, зокрема програмного забезпечення VOSviewer. Дослідження показало, що компанії, які дотримуються етичних принципів, таких як справедливість, прозорість і соціальна відповідальність, сприяють не лише власному сталому розвитку, але й роблять позитивний внесок у збереження довкілля та підвищення суспільного добробуту. Результати дослідження вказують на необхідність розроблення чітких етичних стандартів і регуляторних механізмів для забезпечення етичного, безпечного та справедливого використання ШІ у бізнесі. Це сприятиме формуванню довгострокових стратегій сталого розвитку, підвищенню суспільної довіри до технологій та зменшенню ризиків юридичних і репутаційних втрат для бізнесу.Item Conceptual model of enterprise digital transformation management for ensuring sustainable regional development(Економіка та суспільство, 2025) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika KostiantynivnaУ статті досліджено потенціал цифрової трансформації підприємств як основи для інклюзивного та сталого регіонального розвитку України в умовах множинних криз, спричинених війною, соціально-економічною нерівністю, екологічними викликами та технологічними розривами. Вихідною позицією дослідження є критичний аналіз існуючих підходів до цифровізації, які, орієнтуючись переважно на великі корпорації, залишають поза увагою екологічні, соціальні та регіональні аспекти, а також не враховують потреб малих та середніх підприємств як ключових агентів місцевих економік. Метою роботи є концептуалізація цифрової трансформації в контексті потреб регіональних МСП та розробка інтегрованої моделі управління нею, що на відміну від існуючих відповідає викликам повоєнного відновлення та поєднує принципи сталого розвитку з управлінською логікою діджиталізації. Обґрунтовано необхідність переходу від фрагментарних цифрових рішень до застосування комплексного підходу, який поєднує стратегічне бачення, організаційну гнучкість, ресурсну забезпеченість, адаптивні процеси та інноваційну культуру, інтегруючи екологічні та соціальні пріоритети у цифрову рамку трансформації, та враховує особливості посткризової економіки. Особливу увагу при формуванні моделі приділено аналізу бар’єрів, що стримують сталу цифрову трансформацію у регіональних МСП. На основі емпіричних та вторинних даних ідентифіковано ключові проблеми, такі як обмежений доступ до фінансування, дефіцит цифрових та «зелених» навичок, опір змінам, нестача інституційної підтримки та слабка цифрова інфраструктура в окремих регіонах. Підкреслюється значущість цифрового розриву, який поглиблює регіональні диспропорції та ставить під загрозу реалізацію принципів інклюзивності у відновленні. У статті наголошується, що ці бар’єри є взаємопов’язаними та вимагають міжсекторального реагування з боку держави, бізнесу, наукової спільноти та міжнародних партнерів. Практична цінність розробленої моделі полягає в її здатності виконувати функцію дорожньої карти для МСП, що прагнуть реалізувати сталу цифрову трансформацію, а також слугувати основою для розробки політик державної підтримки та орієнтиром для міжнародних донорських програм. Успішна реалізація потенціалу цифрової трансформації вимагає скоординованих дій від усіх стейкхолдерів: держави, бізнесу, академічної спільноти та громадянського суспільства. Розвиток цифрової інфраструктури, підвищення рівня цифрових компетентностей, подолання інституційних прогалин і створення стимулюючого регуляторного середовища визначені основними напрямами, без яких повноцінна реалізація моделі є неможливою. Дане дослідження забезпечує цілісне бачення сталої цифрової трансформації як мультидисциплінарного й багаторівневого процесу, що поєднує інноваційність із принципами справедливості, стійкості та рівного доступу. Запропоновані підходи та висновки мають практичну цінність як засіб досягнення стійкого, інклюзивного та регіонально збалансованого розвитку.Item The role of green project financing in the economic development of Ukraine(Limited Liability Company “FINTECHALLIANCE”, 2022) Тверезовська, Олександра Ігорівна; Tverezovska, Oleksandra Ihorivna; Гриценко, Лариса Леонідівна; Hrytsenko, Larysa LeonidivnaСучасні інноваційні процеси, що відбуваються в теперішніх умовах навколо економічної системи України, вимагають науково-технічного розвитку. Цей процес неможливо уявити без реалізації значущих та ефективних інвестиційних проєктів і забезпечення належного фінансування їх. Розвиток національної економіки потребує реалізації масштабних та ефективних екопроєктів та концентрації фінансових ресурсів. Реалізація екопроєктів має значний уплив на прискорення модернізації економіки, підвищення її конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості для успішного екологічного післявоєнного відновлення й майбутнього сталого економічного та інвестиційного розвитку України. У статті представлено основні теоретико-методологічні засади зеленого проєктного фінансування як драйвера економічного розвитку України в умовах невизначеності. У рамках досліджуваного питання проведено бібліометричний аналіз сутності термінів «зелене» фінансування» та «проєктне фінансування». Досліджено поточний стан фінансування інноваційних проєктів, роль і місце інвестиційних проєктів в умовах нестабільності. За допомогою економіко-математичного аналізу проаналізовано рівень фінансового забезпечення інноваційної діяльності та співвідношення між джерелами фінансування проєкту. Запропоновано рекомендації щодо впровадження екопроєктного фінансування в Україні в умовах нестабільності.Item Environmental taxes as a tool for the green economy and sustainable infrastructure development(Zenodo, 2024) Тверезовська, Олександра Ігорівна; Tverezovska, Oleksandra Ihorivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Samusevych, Yaryna ValentynivnaУ статті розглянуто роль екологічних податків у просуванні зеленої економіки та фінансуванні сталого розвитку інфраструктури. Для вивчення теоретичних засад екологічного оподаткування та його економічних наслідків було проведено комплексний аналіз наукової літератури та досліджень. Практичні ідеї були отримані з прикладів європейських країн, зосереджених на розробці та впровадженні систем екологічного оподаткування та стратегічному розподілі податкових надходжень на екологічні ініціативи та розвиток інфраструктури. Крім того, було проведено статистичний кореляційний та регресійний аналізи для оцінки зв’язку між надходженнями екологічного податку та пояснювальними змінними.Item The role of green project financing in the economic development of Ukraine(Limited liability company “FINTECHALLIANCE”, 2022) Тверезовська, Олександра Ігорівна; Tverezovska, Oleksandra Ihorivna; Гриценко, Лариса Леонідівна; Hrytsenko, Larysa LeonidivnaСучасні інноваційні процеси, що відбуваються в теперішніх умовах навколо економічної системи України, вимагають науково-технічного розвитку. Цей процес неможливо уявити без реалізації значущих та ефективних інвестиційних проєктів і забезпечення належного фінансування їх. Розвиток національної економіки потребує реалізації масштабних та ефективних екопроєктів та концентрації фінансових ресурсів. Реалізація екопроєктів має значний уплив на прискорення модернізації економіки, підвищення її конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості для успішного екологічного післявоєнного відновлення й майбутнього сталого економічного та інвестиційного розвитку України. У статті представлено основні теоретико-методологічні засади зеленого проєктного фінансування як драйвера економічного розвитку України в умовах невизначеності. У рамках досліджуваного питання проведено бібліометричний аналіз сутності термінів «зелене» фінансування» та «проєктне фінансування». Досліджено поточний стан фінансування інноваційних проєктів, роль і місце інвестиційних проєктів в умовах нестабільності. За допомогою економікоматематичного аналізу проаналізовано рівень фінансового забезпечення інноваційної діяльності та співвідношення між джерелами фінансування проєкту. Запропоновано рекомендації щодо впровадження екопроєктного фінансування в Україні в умовах нестабільності.Item A system of indicators for selecting innovation triggers to drive sustainable development(ВД «Гельветика», 2024) Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Біловол, Артем Валерійович; Bilovol, Artem Valeriiovych; Duranowski, W.; Dabrowski, Z.The foundation of sustainable development lies in innovation, technology, and entrepreneurship, which have significant positive impacts on socio-economic aspects of life. This study examines the indicators nec-essary for selecting innovation triggers that can lead country’s sustainable development. Innovation trigger system is mechanism that initiates and drives the development of new technologies and processes, essential for sustainable development by facilitating the transition to more sustainable practices. However, not all innovation triggers suc-ceed or offer long-term benefits for sustainable development. This study aims to identify the indicators necessary to select effective innovation trigger for sustainable country development. It has been described hype cycle phases of main technologies in the 21-st century, and defines that there is no one duration of hype cycle phases for AI, IoT, AR and VR, blockchain technologies. It has been proposed the innovation trigger system indicators to select benefi-cial innovation trigger that divided into two groups, set of lagging indicators and set of leading indicators. Lagging indicators assess the effectiveness of past strategies and investments, while leading indicators provide insights into future performance and potential outcomes. By utilizing both types of indicators, a more balanced and comprehen-sive analysis can be achieved when selecting the most beneficial innovation trigger for a country’s development. The final choice of innovation trigger in each country will ultimately depend on its prioritized development goals. Additionally, it has been applied and modified the Bass Model to forecast the diffusion of AI among industrial en-terprises in Ukraine. The basic Bass model has been extended to include a developer influence coefficient, which accounts for the role of AI developers in technology diffusion. Understanding the processes of diffusion and the effectiveness of innovation triggers, as well as the phases of the hype cycle, provides guidance for policymakers, business structures, and enterprises in technology implementation and the use of innovation for development, which determines the sustainability of national economic progress.Item Formation of strategic directions for the use of artificial intelligence in the enterprise to achieve the goals of sustainable development(ТОВ «ФІНТЕХАЛЬЯНС», 2024) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika Kostiantynivna; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Sokolov, Maksym Anatoliiovych; Antunes de Abreu, O.; Соколов, Максим АнатолійовичСтрімкий розвиток штучного інтелекту (ШІ) відкриває перед підприємствами нові можливості для досягнення цілей сталого розвитку. У цій статті узагальнено результати досліджень застосування ШІ для оптимізації виробничих процесів, зменшення впливу на довкілля, підвищення продуктивності та посилення соціальної відповідальності. Метою дослідження є висвітлення потенціалу штучного інтелекту для досягнення цілей сталого розвитку підприємств і визначення ефективних стратегій його застосування для підвищення економічної ефективності, соціальної відповідальності та екологічної стійкості. Для досягнення мети використано якісний аналіз статистичних даних, офіційних нормативних документів, книг і статей з акредитованих журналів. Отримані результати показали, що ШІ можна використовувати для аналізу виробничих процесів і прогнозування попиту на сировину, оптимізації ланцюгів поставок і зниження енергоспоживання, виявлення потенційних ризиків сталого розвитку та розробки стратегій запобігання їм, виявлення дефектів у виробництві та контролю якості продукції в режимі реального часу, створення персоналізованих сервісів і продуктів для клієнтів. Дослідження підкреслює важливість етичного та безпечного використання ШІ для забезпечення його позитивного впливу на суспільство й навколишнє середовище. Практична цінність статті полягає в систематизованому огляді досліджень впливу ШІ на сталий розвиток підприємств. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення виробничих процесів, підвищення конкурентоспроможності підприємств і сприяння сталому розвиткові.Item Do higher education institutions contribute to countries’ SDG progress: Evidence from university rankings(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2024) Смоленніков, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Макаренко, Інна Олександрівна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Bacho, R.Y.; Makarovych, V.K.; Олексіч, Жанна Анатоліївна; Oleksich, Zhanna Anatoliivna; Gorodysky, M.P.; Polishchuk, I.R.За останні кілька років Цілі сталого розвитку ООН (ЦСР) стали універсальним закликом до дій та основою для оцінки прогресу сталого розвитку країн і організацій. Метою цієї статті є виявлення взаємозв'язку між діяльністю університетів у сфері сталого розвитку в різних регіонах світу, відображеною в рейтингу Times Higher Education Impact Rankings (THE IR), та прогресом у досягненні ЦСР країн, в яких ці університети працюють. Методами дослідження стали кореляційний аналіз та інструменти робастної регресії, а також параметричні та непараметричні методи дисперсійного аналізу. Інформаційною базою слугували результати річних звітів на основі THE IR та звітів зі сталого розвитку за 2017-2021 роки. Результати підтверджують наявність прямо пропорційних тісних кореляційних зв'язків між змінними, а регресійний аналіз підтвердив, що збільшення на одиницю загального показника рейтингу THE IR призводить до відповідного збільшення загального прогресу країн у досягненні ЦСР (в середньому на 0,2-0,3 одиниці) та ЦСР 3, 8, 11, 16 зокрема. Також було виявлено, що університети відіграють ключову роль у досягненні різних ЦСР у різних регіонах. У Латинській Америці, Карибському басейні, на Близькому Сході та в Північній Африці університети мають вирішальне значення для досягнення ЦСР 17. У країнах ОЕСР університети роблять найбільший внесок у досягнення ЦСР 3. Також наведено приклади найкращих практик, які можуть бути використані як орієнтир для адміністрацій університетів, що перебувають на початку розробки політики сталого розвитку.Item Звітність про сталий розвиток банків як суб’єктів суспільного інтересу: порівняльний аналіз ЄС-Україна(Acta Academiae Beregsasiensis. Economics, 2024) Макаренко, Інна Олександрівна; Makarenko, Inna Oleksandrivna; Серпенінова, Юлія Сергіївна; Serpeninova, Yuliia Serhiivna; Фомінов, Роман Миколайович; Fominov, Roman Mykolaiovych; Макаренко, С.М.З огляду на ескалацію кліматичних змін і погіршення стану навколишнього середовища, імператив для стійких практик у всіх секторах економіки, включаючи банківську сферу, стає все більш актуальним. У відповідь на ці виклики боротьба зі зміною клімату стала центральною темою, що вимагає глобальних зусиль щодо скорочення викидів вуглецю та переходу на відновлювані джерела енергії. Міжнародні організації, такі як Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй та Мережа для озеленення фінансової системи (Network For Greening The Financial System, NGFS), підкреслили терміновість вирішення цих проблем, наголошуючи на необхідності негайних дій. У контексті України останніми роками набула популярності інтеграція екологічних, соціальних принципів та принципів управління (ESG) у банківську практику. Незважаючи на те, що українські банки досягли деяких успіхів у звітності ESG, проблеми залишаються, зокрема обмежені ресурси та нормативна база. Незважаючи на добровільне розкриття інформації, стандартизований підхід до звітності ESG відсутній, що впливає на глибину та повноту звітності. Для порівняння, банки Європейського Союзу діють у рамках надійної нормативної бази, яка наголошує на прозорості та екологічній відповідальності. У статті розглядається вирішальна роль сталого розвитку в банківському секторі України, особливо на тлі глобальних викликів, таких як зміна клімату та погіршення екологічної ситуації. Ретельно аналізуючи нормативно-правову базу та проводячи порівняння з установленими стандартами Європейського Союзу, дослідження розкриває уявлення про низку можливостей і перешкод, з якими стикається Україна на своєму шляху до розвитку сталого фінансування. Вивчення звітності про сталий розвиток банків шляхом порівняльного аналізу між Європейським Союзом та Україною має важливе значення для сприяння прозорості, покращення управління ризиками, сприяння прийняттю обґрунтованих рішень, стимулювання трансформації ринку та сприяння міжнародній співпраці в пошуках сталого фінансування. Зрештою, стаття підкреслює великий потенціал України для синхронізації з міжнародними цілями сталого розвитку, залучення соціально відповідальних інвестицій та становлення ключового гравця у відстоюванні сталого фінансування як на регіональному, так і на глобальному рівнях.Item Analysis of implementation the ERP-system for achieving sustainable enterprise development in the context of digital transformation(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Кулик, Анжеліка Костянтинівна; Kulyk, Anzhelika Kostiantynivna; Sokolov, M.A.Цифрові технології є ключовим фактором економічного зростання, підвищен-ня конкурентоспроможності підприємств та сталого розвитку. Впровадження систем планування ресурсів підприємства (ERP-систем) є одним із інстру-ментів цифрової трансформації, який має більший потенціал, ніж альтерна-тивні підходи. Ця стаття присвячена аналізу основних переваг та можливо-стей ERP-систем, а також їх порівнянню з альтернативними шляхами цифро-вої трансформації, такими як вдосконалення існуючих систем. Дослідження розкриває проблематику, пов'язану з застосуванням застарілих систем управ-ління виробничими підприємствами, та демонструє, що такі системи не здатні забезпечити необхідну координацію та взаємодію між різними функціональ-ними підрозділами підприємства, що призводить до зниження ефективності виробництва, збільшення витрат та погіршення конкурентоспроможності. Су-часні технології, зокрема ERP-системи, дозволяють подолати ці обмеження. ERP-системи є комплексними інформаційними системами, які об'єднують у єдиному інформаційному просторі всі основні бізнес-процеси (БП) підприєм-ства. Це дозволяє оптимізувати процеси, автоматизувати виробництво, моніторити діяльність в реальному часі та підвищувати адаптивність до змін на ринку. Стаття визначає технічні та стратегічні аспекти переходу до ERP-системи та підкреслює, що це не лише технологічний крок, а й стратегічне рішення для створення стійкої та конкурентоспроможної бази для подальшого розвитку бізнесу. Автори пропонують проводити ретельний аналіз доціль-ності впровадження ERP-системи, враховуючи конкретні потреби та особли-вості підприємства, зміни на ринку та технологічний прогрес для оптималь-ного вибору та успішної імплементації таких систем. Запропонована стратегія дозволить підприємствам вибрати оптимальний варіант ERP-системи та успішно реалізувати її впровадження.