Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
4 results
Search Results
Item Economic Determinants of Smart and Sustainable Urban Development: What Answers Does the Cities in Motion Index Give?(Academic Research and Publishing UG, 2024) Mańka-Szulik, M.; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Mogilina, A.Мета статті - визначити, які складові сталого та розумного розвитку міських територій є найбільш важливими для економіки міста. Для цього застосовано регресійний, кластерний та дискримінантний аналіз з використанням даних рейтингових позицій 180 міст світу за індексом Cities in Motion Index (CIMI) та його складових за 2022 рік. Для розрахунків використано програмні пакети Stata та Statgraphics 19. Статистичну значущість вхідних даних підтверджено за допомогою методів описової статистики, а нормальність розподілу даних визначено за критерієм Шапіро-Уілка. Проведено регресійний аналіз (на основі методу найменших квадратів) впливу інтегрального значення СІМІ та його складових (Людський капітал, Соціальна згуртованість, Навколишнє середовище, Врядування, Міське планування, Міжнародний профіль, Технології, Мобільність і транспорт) на його першу складову - Економіку. Він свідчить, що лише чотири індикатори мають статистично значущий вплив: "Міста в русі", "Навколишнє середовище", "Міське планування" та "Міжнародний профіль". Множинна регресія, побудована з використанням процедури суворого відбору, підтверджує ці висновки, а дискримінантний аналіз доводить, що коефіцієнти рівняння регресії використовуються для прогнозування змінної "Економіка". Аналіз кореляційних матриць Спірмена та Кендалла свідчить про тісний зв'язок між показниками "Економіка", "Людський капітал", "Управління" та "Міста в русі"; пряму залежність між "Міста в русі" та такими показниками, як "Технології", "Міське планування" та "Міжнародний профіль"; середній прямий зв'язок між "Економікою", "Соціальною згуртованістю" та "Мобільністю і транспортом". Кластерний аналіз з використанням методу k-середніх у програмному середовищі R Studio дозволив виокремити вісім кластерів міст відповідно до їх рейтингових позицій за різними параметрами індексу CIMI (їх кількість розраховано за формулою Стерджесса, а оптимальність їх кількості підтверджено схемою агломерації за методом Уорда). Для міст першого кластеру (17 міст, 9,44% від загальної кількості проаналізованих, переважно світові столиці) найбільший вплив на компонент "Економіка" має "Міста в русі", менший - "Мобільність і транспорт"; для міст другого кластеру (23 міста, 12. 78%, переважно великі міста США та Китаю) найбільший вплив має "Технології"; для міст третього кластеру (35 міст, 19,44%, переважно потужні регіональні центри) - "Міста в русі", "Міжнародний профіль", "Мобільність і транспорт", "Соціальна згуртованість" та "Міське планування"; для четвертого (9 міст, 5%) та п'ятого кластерів (6 міст, 3. 33%) регресії не є значущими, тому ці кластери потребують подальшого вивчення для кожного міста окремо; для міст шостого кластеру (33 міста, 18, 33%, переважно розвинені європейські міста) найбільш важливими є "Міста в русі", "Навколишнє середовище", "Управління", "Мобільність і транспорт", "Соціальна згуртованість" та "Міське планування"; для міст сьомого кластеру (10 міст, 5. 56%) - "Людський капітал", "Соціальна згуртованість" та "Технології"; для міст восьмого кластеру (47 міст, 26,11%, переважно міста, що стикаються з економічними перешкодами для свого розвитку) - "Міста в русі", "Навколишнє середовище", "Технології" та "Міське планування". Дискримінантний аналіз показує, що найбільший вплив на розподіл кластерів на групи має індикатор "Навколишнє середовище".Item Interplay of Urbanization and Ecological Environment: Coordinated Development and Drivers(MDPI, 2023) Chen, R.; Chen, Y.; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaВзаємозв'язок між урбанізацією та екологічною ефективністю набуває все більшого значення в контексті сталого розвитку, оскільки стрімке зростання міст створює виклики для споживання ресурсів, викидів парникових газів та загального екологічного добробуту міських територій. Розуміння та аналіз скоординованого розвитку урбанізації та екологічної ефективності довкілля, а також оцінка впливу рушійних сил на цей взаємозв'язок мають вирішальне значення для розробки ефективної політики та стратегій, що сприяють екологічно сталому розвитку міст. Це дослідження встановлює індекс урбанізації на основі чотирьох ключових аспектів: економіка, суспільство, населення та екологія. Дослідження фокусується на 30 провінціях Китаю в період з 2011 по 2020 рік. Застосовано такі методи: глобальний індекс продуктивності Мальмквіста-Люенбергера, ентропійний метод, модель TOPSIS, модель зв'язаного ступеня координації, панельно-коректована стандартна помилка (PCSE) та можлива узагальнена модель найменших квадратів (FGLS). Емпіричні результати демонструють сприятливий рівень скоординованого розвитку між урбанізацією та екологічним середовищем в цілому, з більш вираженими тенденціями регіональної еволюції. Відкритість торгівлі, енергетична структура та рівень цифровізації відіграють значну роль в ефективному сприянні скоординованому розвитку урбанізації та екологічного середовища в різній мірі. Зростання відкритості торгівлі та рівня цифровізації сприяють узгодженому розвитку між урбанізацією та екологічним середовищем на 0,125 та 0,049 відповідно. Однак збільшення енергетичної структури зменшує цей зв'язок на 0,509. Ці результати мають важливе значення для політиків, містобудівників та зацікавлених сторін, підкреслюючи необхідність збалансованого підходу, який би надавав пріоритет екологічному захисту навколишнього середовища в процесі урбанізації. Це дослідження підкреслює важливість стратегій сталого розвитку міст для забезпечення довгострокової екологічної та природоохоронної сталості.Item Мanagement of direct foreign investments as an element of the socio-economic development of countries(НТУ «Харківський політехнічний інститут», 2023) Таранюк, Леонід Миколайович; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Korsakiene, R.; Таранюк, Каріна Вікторівна; Taraniuk, Karina Viktorivna; Dyakova, N.; Shabelnik, K.У статті проаналізовано основні сучасні тренди управління прямими іноземними інвестиціями як елементу соціально-економічного розвитку країн світу. Проаналізовано теоретичні положення організаційно-економічного забезпечення прямих інвестицій в соціально-економічному розвитку країн, які дають змогу сформувати теоретичний базис та концепції економічного зростання, базуючись на парадигмі сталого соцільно-економічного розвитку. Удосконалено методичне забезпечення управління прямими іноземними інвестиціями країн, яке містить графоаналітичний аналіз прямих іноземних інвестицій країн з метою впровадження регуляторних механізмів з боку держав щодо підвищення ефективності даного управління. Досліджено основні організаційні підходи щодо позитивного впливу інвестиційного попиту на державному рівні, що дає змогу сформувати дієве організаційне забезпечення прямих інвестицій з боку державних органів та інвесторів. Розглянуто динаміку інвестиційних потоків країн в умовах глобалізації, яка дає змогу сформувати бачення ефективних організаційно-економічних механізмів прямих іноземних інвестицій країн. Відзначено світові тенденції забезпечення та розвитку інвестиційного клімату з метою встановлення основних напрямів підвищення рівня інвестиційної привабливості країн. Досліджено регіональний розріз проблем та перспектив інвестиційного розвитку України, що дає змогу сформувати стратегічне бачення соціально-економічного розвитку країни з позиції залучення іноземного інвестора у сфері формування економічно-соціальних чинників залучення іноземного капіталу в крані та формування привабливого інвестиційного клімату в країні в цілому. Зроблено висновок, щодо необхідності реалізації організаційно-економічного забезпечення прямих іноземних інвестицій у соціально-економічного розвитку країн світу, яке містить державні політики, стратегії та тактичні інструменти, формування пропозицій та рекомендацій щодо регіональних аспектів управління прямими іноземними інвестиціями в країні в умовах повоєнного її соціально-економічного розвитку.Item E-Governance in Smart Cities: Global Trends and Key Enablers(MDPI, 2023) Kuzior, A.; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Тютюник, Інна Володимирівна; Тютюнык, Инна Владимировна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii ViacheslavovychСмарт місто – це комплексне поняття, яке можна аналізувати з різних аспектів і точок зору. Електронне урядування відіграє ключову роль у сприянні інтеграції всіх елементів смарт міст. Метою статті є дослідити ключові чинники електронного урядування з точки зору економічних, соціальних, політичних, інформаційних і технологічних показників. База дослідження включає 68 смарт міст, відібраних на основі різної регіональної приналежності та різного економічного, соціального та політичного розвитку. Автори застосовують методи кластерного аналізу (для поділу розумних міст на кластери за показниками електронного урядування); побудови інтегрального показника з використанням лінійної математичної моделі та формули Фішборна; VAR/VEC моделювання (вивчення ключових факторів, що впливають на розвиток електронного урядування в смарт містах). Виявлено, що найбільший вплив на е-урядування має Індекс людського розвитку, тоді як показник ВНД на душу населення продемонстрував відсутність впливу для всіх кластерів. Основним чинником прямого впливу на індекс урядування смарт міст для міст першого кластеру з найвищими показниками електронного урядування визначено фактор інформаційних технологій.