Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
13 results
Search Results
Item Uncovering patterns of digital transformation of European economies using self-organizing maps(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2025) Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Яровенко, Ганна Миколаївна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Семеног, Андрій Юрійович; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Мордань, Євгенія Юріївна; Mordan, Yevheniia Yuriivna; Tarasenko, O.Цифрові технології стали ключовим рушієм економічного зростання, конкурентоспроможності та соціальної інтеграції, тоді як значні відмінності в цифровому розвитку зберігаються між національними економіками. Метою цього дослідження є картографування та інтерпретація траєкторій цифрової трансформації у 30 вибраних європейських країнах (держави-члени ЄС, асоційовані економіки та Україна) протягом 2011–2022 років. У дослідженні використовується самоорганізуюча карта (SOM) з ієрархічною кластеризацією Варда для виявлення прихованих структур цифрового розвитку, використовуючи збалансовану панель з 20 показників у трьох сферах: розвиток сектору ІКТ, цифрова інфраструктура, впровадження цифрових технологій та навички. Валідність кластерів оцінювалася за допомогою методу ліктя, коефіцієнта силуету, індексів Калінського-Харабаша та Девіса-Боулдена. Результати показують, що двокластерне рішення є статистично стійким, тоді як трикластерне рішення надає додаткове розуміння перехідних моделей цифрової трансформації. Двокластерне рішення виявило чітку різницю між цифровими лідерами та менш розвиненими економіками, причому найбільші розбіжності спостерігалися в онлайн-банкінгу (71% проти 29%), онлайн-покупках (68% проти 32%) та використанні електронного урядування (68% проти 34%). Трикластерне рішення надало подальших нюансів, показавши, що у 2011 році більшість європейських економік були зосереджені в найслабшому кластері, тоді як лише Північна Європа досягла високого рівня цифровізації. До 2020 року всі європейські країни досягли принаймні середнього кластера, що відображає перехід від сильної поляризації до більш збалансованого розподілу цифрового розвитку. Незважаючи на прогрес, структурні розриви залишаються, що підкреслює необхідність політики, яка розвиває цифрові навички, заохочує інклюзивне впровадження та зміцнює довіру до онлайн-сервісів для підтримки цифрової трансформації.Item Digital economy as a factor of economic development of the state(ТОВ «ФІНТЕХАЛЬЯНС», 2021) Perflieva, A.; Siliutina, I.; Antypenko, N.; Власенко, Дмитро Олександрович; Vlasenko, Dmytro OleksandrovychДосліджено роль цифрової економіки як фактору економічного розвитку держави. Установлено, що вплив цифрової економіки на економічний розвиток держави можна оцінити виходячи з її впливу на макроекономічні показники. Для оцінки впливу цифрової економіки як фактору економічного розвитку України побудовано регресійні моделі впливу цифрової економіки на валовий внутрішній продукт, темп інфляції та обмінний курс гривні відносно щодо США. Установлено, що розвиток ІТ-послуг в Україні має висхідний тренд, надійність якого становить 96 %. Доведено, що кореляція динаміки зростання обсягу наданих ІТ-послуг в Україні та валового внутрішнього продукту становить 79 %. Це доводить існування взаємозв’язку зростання валового внутрішнього продукту і розвитку цифрової економіки в Україні. Доведено обернений вплив розвитку цифрової економіки на темпи інфляції в Україні. Кореляція між ними становить 67 % і має від’ємне значення, оскільки розвиток ІТ-послуг сприяє зменшенню темпів інфляції та забезпечує підтримання цінової стабільності. Виявлено низький рівень кореляції між обсягом ІТ-послуг в Україні та динамікою обмінного курсу гривні щодо долара США. Це зумовлено тим, що ІТ-послуги споживаються резидентами і призводять до безпосереднього припливу іноземної валюти в Україну. Тестування моделей впливу цифрової економіки, що представлена ІТ-послугами, на показники економічного розвитку України показало: статистично значимий вплив ІТ-послуги мають на темп інфляції. Установлено, що низький вплив цифрової економіки на валовий внутрішній продукт в Україні зумовлений малою часткою цифрової економіки. Доведено, що зі збільшенням питомої ваги цифрової економіки її вплив на економічний розвиток держави зростає. Прогнозування трендових значень параметрів економічного розвитку показало, що в майбутньому в Україні зростатиме обсяг ІТ-послуг, а це сприятиме підтриманню цінової стабільності та зростанню обсягу валового внутрішнього продукту. За умови експорту ІТ-послуг цифрова економіка здійснюватиме позитивний вплив на укріплення гривні щодо долара США.Item Особливості розробки стратегії просування онлайн-магазину в умовах цифрової трансформації суспільства(Національний університет «Одеська політехніка», 2023) Похилько, Світлана Василівна; Pokhylko, Svitlana Vasylivna; Єременко, Анна Юріївна; Yeremenko, Anna Yuriivna; Тиченко, Т.С.Стаття присвячена дослідженню теоретичних аспектів та практичної імплементації процесів розробки стратегії просування бізнесів в умовах розвитку електронної комерції та цифрової трансформації. У статті проаналізовано широке коло інструментів та платформи, які використовуються для розробки маркетингових стратегій. Наведено приклад актуального онлайн-бізнесу, для якого було визначено цільову аудиторію за допомогою методу «5W» М. Шеррингтона, використано SWOT-аналіз та метод SMART для подальшого формування стратегій розвитку. Доведено, що використання Social Media Marketing є корисним для підвищення життєздатності бізнесу, його розвитку та максимізації прибутку.Item Бізнес-модельне проектування електронної комерції: ефективність дропшипінгу та його трансформація(Національний університет «Одеська політехніка», 2023) Похилько, Світлана Василівна; Pokhylko, Svitlana Vasylivna; Єременко, Анна Юріївна; Yeremenko, Anna YuriivnaСтаття присвячена дослідженню теоретичного процесу формування та використання бізнес-моделей в електронній комерції. У статті проаналізовано тенденцію зростання дослідження цифрових бізнес-моделей на світовому рівні. Розглянуто напрямки принципів формування корпоративних бізнес-моделей. Наведено бізнес-модель канвас О. Остервальдера, за допомогою якої було наведено приклад її використання на основі онлайн-сервісу з оренди житла Airbnb. У статті показано бізнес-модельне проектування електронної комерції на основі дропшипінгу. Були визначені послідовні етапи розвитку такого виду бізнесу, зіставлено переваги та недоліки його використання в проєктах. Спрогнозовано збільшення обсягів продажів завдяки використанню бізнес-моделі дропшипінг на 2025 рік. Загалом в дослідженні набуло вагомості формування та використання бізнес-моделі в загальній системі управління компаніями.Item Дистанційна зайнятість у епоху сучасних змін: правовий аналіз(Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», 2024) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Махітько, К.Б.Стаття досліджує актуальні питання дистанційної зайнятості як однієї з форм нестандартної зайнятості в сучасних умовах. На перший погляд, цей тип зайнятості надає більше гнучкості та незалежності, але насправді він пов’язаний з численними викликами та проблемами. Одним із найважливіших аспектів є необхідність більш детальної регламентації та регулювання дистанційної зайнятості. Суттєвим є додержання загальновизнаних трудових прав, адже відсутність фізичного контакту може призвести до різних порушень у сфері праці. Проаналізовано сучасний стан законодавства та виявлено ключові аспекти проблем, що потребують вирішення для забезпечення належного рівня правового захисту працівників. Зокрема, в статті висловлюється думка про застарілість підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють порядок дистанційної зайнятості. Враховано актуальні дані статистики та соціологічних досліджень, що підкреслюють важливість розвитку законодавчої бази у цій сфері. Це вказує на необхідність їх оновлення відповідно до сучасних реалій та викликів, які існують у сучасних трудових відносинах. Звертається увага на стрімкий розвиток цифрової економіки, що підкреслює важливість розвитку відповідного законодавства. Це не лише забезпечить динамічний розвиток трудових відносин, а й сприятиме збереженню здоров’я та безпеки працівників. Чітке врегулювання цих питань забезпечить покращення якості життя працівників і вирішення викликів, пов’язаних з дистанційною зайнятістю. Також було відзначено активну участь українських компаній, які впроваджують передові практики управління, експериментують з дистанційною зайнятістю як однією з альтернативних форм зайнятості. Окрім цього, у статті розглянуто переваги та недоліки дистанційної зайнятості як для працівників, так і для роботодавців, враховуючи їх погляди та інтереси. В цілому, стаття має на меті підкреслити важливість правового регулювання дистанційної зайнятості та його вплив на розвиток сучасних трудових відносин. Зосереджено увагу на необхідності удосконалення законодавства з урахуванням сучасних тенденцій і викликів, що сприятиме стабільності та розвитку ринку праці в умовах постійних технологічних трансформацій.Item Реструктуризація національного господарства до моделі цифрової економіки: доступ до Інтернету(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Любчак, Володимир Олександрович; Liubchak, Volodymyr Oleksandrovych; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Барченко, Наталія Леонідівна; Barchenko, Nataliia Leonidivna; Мартинова, Наталія Сергіївна; Martynova, Nataliia SerhiivnaСтаття присвячена дослідженню процесу реструктуризації української економіки в напрямку цифрової трансформації, особливо що стосується доступу та користування Інтернетом. Метою дослідження є іденти-фікація закономірностей розвитку та прогнозування можливих сценаріїв переходу до цифрової економіки, з акцентом на потенціал розвитку ІТ-сфери. На основі комплексного аналізу даних про доступ до Інтернету та його використання, автори визначають ключові виклики та можливості для розвитку цифрової економіки в Україні. Застосування широкого спектру методів дослідження включаючи моделювання дозволило розробити прогнозні сценарії розвитку цифрової інфраструктури та сформулювати рекомендації для поліпшення дер-жавної політики в цій сфері, особливо це стосується доступу та користування Інтернетом в Україні.Item Digital Innovations in the Fiscal Policy of Ukraine: Promoting Sustainable Economic Development(International Journal of Economics and Financial Issues, 2024) Lukianykhina, Ol.; Suprunenko, S.; Slavkova, A.; Скорба, Олег Анатолійович; Skorba, Oleh Anatoliiovych; Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn YuriiovychУ цьому дослідженні критично розглядається взаємозв’язок між податковим законодавством і цифровими інноваціями в Україні, зосереджуючись на узгодженні фіскальної політики зі зростанням цифрової економіки. Він аналізує наслідки податкових реформ в Україні, зокрема Закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який зазвичай називають ініціативою Дія City, для сприяння міцній цифровій економіці. Це дослідження оцінює ефективність цих реформ у сприянні цифровому прогресу та їх вплив на сталий економічний розвиток. Застосовуючи комплексний міждисциплінарний підхід, він досліджує теоретичні та практичні аспекти податкової політики, зокрема ті, що спрямовані на цифровий сектор. Отримані результати свідчать про стратегічне позиціонування України щодо використання цифрових інновацій, підкріплене законодавчими реформами, такими як зміни до Податкового кодексу України, які сприяють ІТ-галузі через спеціальні податкові норми через сприятливе фіскальне середовище. У цій статті підкреслюється трансформаційний потенціал цифрових інновацій і критична потреба в тому, щоб податкове законодавство розвивалося разом із технологічним прогресом. Рекомендації щодо забезпечення стійкого успіху зусиль України щодо цифрових та економічних реформ підкреслюють важливість усунення існуючих перешкод і постійного вдосконалення фіскальної політики.Item The relationship between sustainable development and digital transformation: bibliometric analysis(Virtual Economics, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, AleksyЦифрова трансформація стає невід'ємною складовою сталого розвитку для різних масштабів діяльності: мета-, мега-, макро-, мезо- та мікрорівнів. Метою статті є виявлення взаємозв'язку між сталим розвитком та цифровою трансформацією шляхом характеристики еволюції ключових патернів наукових публікацій з цієї проблематики. Мета досягається шляхом формування релевантної вибірки наукових статей на основі визначення періодів публікаційної активності, а також проведення бібліометричного аналізу збігу ключових слів для виявлення перспективних напрямів досліджень у цій сфері: з одного боку, таких категорій, як "сталий розвиток" або "сталість", а з іншого - категорій, що описують цифрову трансформацію. Сформована вибірка публікацій для дослідження включає 9 527 статей та матеріалів конференцій, проіндексованих наукометричною базою даних Scopus за період 1990-2023 років. Бібліометричний аналіз та візуалізація його результатів здійснювалися за допомогою програмного продукту VOSviewer. На основі візуалізаційних карт було виділено та охарактеризовано п'ять кластерів на основі значущого збігу ключових слів у статтях та п'ять етапів еволюційного розвитку проблематики сталого розвитку та цифровізації. На основі аналізу емпіричних даних підтверджено експоненціальне зростання кількості публікацій у контексті взаємозв'язку між цифровими технологіями та економічною, екологічною і соціальною сталістю (щорічний приріст кількості статей на цю тему становить 36%). Результати аналізу можуть бути використані в подальших дослідженнях, пов'язаних зі сталим розвитком та цифровою трансформацією.Item The Role of Digital Economy in Enhancing the Sports Industry to Attain Sustainable Development(Sustainability, 2023) Wei, Xiaolong; Zhang, Jianwei; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaСистема цифрової економіки є важливою рушійною силою, яка сприяє розвитку спортивної індустрії відповідно до Цілей сталого розвитку (ЦСР), зокрема Цілі 9 (Промисловість, інновації та інфраструктура), Цілі 8 (Гідна праця та економічне зростання) та Цілі 11 (Сталий розвиток міст і громад). Ця робота має на меті забезпечити комплексне розуміння ролі цифрової економіки в посиленні сталого високоякісного розвитку спортивної індустрії в Китаї. У цьому дослідженні використовуються панельні дані з 17 провінцій Китаю, що охоплюють період з 2014 по 2020 рік. Рівень якісного розвитку як цифрової економіки, так і спортивної індустрії Китаю розраховано за допомогою ентропійного методу. Для вивчення емпіричного взаємозв'язку між якісним розвитком цифрової економіки та спортивної індустрії в цьому дослідженні використовуються регресійні моделі, моделі посередництва та просторовий аналіз, а також проводяться тести на стійкість. Результати дослідження вказують на те, що цифрова економіка не тільки безпосередньо і суттєво впливає на розвиток спортивної індустрії, але й опосередковано стимулює його через трансформаційні ефекти технологічних інновацій. Це дослідження показує, що вплив цифрової економіки на якісний розвиток спортивної індустрії має нелінійні характеристики, з початковим періодом швидкого зростання, за яким слідує зниження темпів зростання та просторові побічні ефекти. Визнаючи цей динамічний взаємозв'язок, зацікавлені сторони могли б краще розробляти стратегії та розподіляти ресурси у своїх зусиллях для досягнення ЦСР. Для сприяння розвитку спортивної індустрії та досягнення ЦСР вкрай важливо прискорити розбудову цифрової інфраструктури в Китаї, розвивати різноманітні таланти в галузі спортивної науки та технологій, а також розробляти регіональні стратегії, що враховують питання сталого розвитку та інклюзивності.Item The Impact of Digital Business on Energy Efficiency in EU Countries(Information, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaЦифровий бізнес відіграє вирішальну роль у підвищенні енергоефективності та сталості, уможливлюючи впровадження інноваційних рішень, таких як технології "розумних мереж", аналітика даних для оптимізації енергоспоживання, а також системи дистанційного моніторингу та управління. Завдяки діджиталізації бізнес може оптимізувати процеси, мінімізувати втрати енергії та приймати обґрунтовані рішення, які ведуть до більш ефективного використання ресурсів та зменшення впливу на навколишнє середовище. Метою цієї роботи є аналіз характеру впливу цифрового бізнесу на енергоефективність, щоб окреслити відповідні інструменти для розкриття потенціалу країн ЄС для досягнення сталого розвитку. У дослідженні застосовано метод панельних скоригованих стандартних помилок для перевірки впливу цифрового бізнесу на енергоефективність для країн ЄС у 2011-2020 роках. Результати показують, що цифровий бізнес має значний негативний вплив на енергоємність, а це означає, що зростання цифрового бізнесу призводить до зниження енергоємності. Крім того, цифрові бізнес-практики позитивно впливають на скорочення викидів CO2 та сприяють використанню відновлюваних джерел енергії, хоча їхній вплив на кінцеве споживання енергії варіюється залежно від різних показників. Отримані дані підкреслюють важливість інтеграції цифрових бізнес-практик для підвищення енергоефективності, зниження енергоємності та сприяння впровадженню відновлюваних джерел енергії в ЄС. Політики та бізнес повинні пріоритезувати впровадження цифрових технологій та стратегій електронної комерції, щоб сприяти сталому енергетичному переходу та досягненню екологічних цілей.