Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
Search Results
Item Порівняння сучасних ігрових рушіїв з власним ядром для нативної розробки ігор на платформі Android(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2025) Яценко, Валерій Валерійович; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Пархоменко, Д.В.; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Kushnerov, Oleksandr Serhiiovych; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn HryhorovychСучасна ігрова індустрія дедалі більше орієнтується на мобільні платформи, зокрема пристрої з архітектурою ARM, яка є домінуючою у смартфонах і планшетах. Розробники активно адаптують свої рушії та інструменти під цю архітектуру, зважаючи на її енергоефективність та широке розповсюдження. У цьому контексті створення власного ігрового ядра, яке можна безпосередньо встановити на Android-пристрій без додаткових рушіїв, відкриває нові можливості для оптимізації, швидшого прототипування та повного контролю над продуктивністю на рівні пристрою. Такий підхід особливо актуальний на фоні зростання популярності незалежної розробки ігор та необхідності легких рішень без зайвих залежностей. У дослідженні представлено порівняльний аналіз сучасних ігрових рушіїв (Unity, Unreal Engine, Godot, Defold, Cocos2d-x) та власного ігрового ядра, орієнтованого на пряме встановлення і запуск на Android-пристроях з архітектурою ARM без проміжного рушія. У роботі розглянуто переваги архітектури ARM, включаючи енергоефективність, масштабованість і широку підтримку в мобільних пристроях, що робить її доцільною платформою для нативної розробки ігор. Особливу увагу приділено технічному порівнянню можливостей рушіїв, включно з вагою застосунків, швидкістю запуску, гнучкістю API, рівнем доступу до системних ресурсів і підтримкою низькорівневих мов. Виявлено, що хоча традиційні рушії забезпечують багатий функціонал і простоту розробки, вони обмежують контроль над апаратною частиною та призводять до збільшення розміру APK. Натомість власне ядро, створене спеціально для ARM-пристроїв, забезпечує мінімальний обсяг, миттєвий запуск і максимальну продуктивність завдяки прямому доступу до графічних API (OpenGL ES/Vulkan) і системних ресурсів Android. У роботі проаналізовано придатність мов програмування Java, Kotlin, C++ та Rust у контексті розробки ігор для Android, окреслено перспективи використання Vulkan як високопродуктивного графічного API, а також зроблено висновки щодо доцільності ядроцентричного підходу для створення легковагових, оптимізованих мобільних ігор і інструментів.