Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
5 results
Search Results
Item Nosogeographic assessment of the adult population morbidity of the Sumy region (Ukraine)(Geographical Faculty of the Oles Honchar Dnipro National University, 2022) Kornus, O.H.; Корнус, Анатолій Олександрович; Корнус, Анатолий Александрович; Kornus, Anatolii Oleksandrovych; Skyba, О.M.; Шищук, Володимир Дмитрович; Шищук, Владимир Дмитриевич; Shyshchuk, Volodymyr Dmytrovych; Pshenychna, L.V.; Danylchenko, O.S.The aim of the article is the nosogeographic assessment of the adult population morbidity of the Sumy region during 2009–2019. The assessment was made by primary morbidity and prevalence of cardiovascular, respiratory diseases as well as oncological pathologies. There is a tendency towards a decrease of diseases prevalence as well as primary morbidity of above mentioned diseases among the adult population of the Sumy region in 2019 as compared to the “top” indicators in 2016 and 2017. The prevalence of diseases among the region’s population in 2019 decreased by 9.72 % and 9.40 % compared to 2016 and 2017, respectively, while the primary morbidity rate decreased by 13.9% and 10.29%, respectively. The indicators of diseases prevalence and population primary morbidity by cardiovascular diseases and neoplasm which are basic causes of mortality in Ukraine, as well as the European Union were analyzed. During the last 10 years highest indicators of prevalence of the cardiovascular diseases were registered in 2018 (57, 459.63 cases per 100 000 people) and primary cardiovascular morbidity – in 2016 (4 394.71 cases per 100 000 people). Prevalence of neoplasm among the Sumy region’s inhabitants for the last 10 years increased by 29.59 % and in 2019 was 6 126.43 cases per 100 000 people. At the same time the primary morbidity increased by 6.18 %. Respiratory diseases occupy the 1st place in the structure of primary population morbidity, the 2nd place – in structure of prevalence of the diseases); its highest indicators were observed in 2016. The index of accumulation of the diseases (the ratio between prevalence of diseases and primary morbidity) among the Sumy region population and by administrative-territorial districts was identified. To realize the nosogeographic assessment of the adult population of the Sumy region and to highlight the groups of the administrative-territorial districts of the Sumy region by the characteristics of population morbidity the cluster analysis procedure was used. The first cluster includes the Sumy and Seredyna- Buda districts. The second cluster was formed by 6 administrative-territorial districts of the region: Yampil’, Hlukhiv, Trostianets, Krasnopillia, Shostka and Velyka Pysarivka districts. The third cluster united both Romny and Buryn’ districts. The fourth cluster includes most of administrative-territorial districts of the region: Lypova Dolyna, Nedryhailiv, Lebedyn, Krolevets, Konotop, Putyvl’, Okhtyrka and Bilopillia districts. The fifth cluster is represented by the regional center – the city of Sumy.Item Аналіз захворюваності на злоякісні пухлини яєчників у Cумській області в 2014–2018 рр(Дніпровська державна медична академія, 2021) Чижма, Р. А.; Николенко, А. П.; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman AndriiovychВступ. Злоякісні пухлини яєчників посідають вагоме місце серед захворювань органів репродуктивної системи у жінок, щороку демонструючи тенденцію до зростання показників захворюваності. Незважаючи на те, що рак яєчників має нижчий рівень захворюваності в порівнянні з раком молочної залози, тіла та шийки матки, летальність при даній патології втричі вища. Мета. Аналіз статистичних показників захворюваності жіночого населення України та Сумської області на злоякісні пухлини яєчників за період 2014–2018 років. Методи. У роботі використані дані Національного канцер-реєстру України, проведений аналіз захворюваності на злоякісні новоутворення яєчників серед жіночого населення України та Сумської області. Результати. На основі проведеного аналізу було встановлено, що найвищий рівень захворюваності на злоякісні пухлини яєчників в Сумській області спостерігається в 2018 році (12,5 на 100 тис. жіночого населення), а найнижчий – у 2017 році (10,4 на 100 тис. жіночого населення). За результатами аналізу даних хворих на злоякісні неоплазії яєчників встановлено, що найвищі показники захворюваності відмічаються серед жінок у віці 60–79 років. При проведенні аналізу розподілу гістологічних типів злоякісних новоутворень яєчників виявлено, що 91 % від загальної кількості новоутворень складають поверхневі епітеліально-стромальні пухлини. Серед яких 75 % становлять серозні аденокарциноми яєчників. Встановлено, що рак яєчників у більшості випадків діагностується на ІІІ стадії захворювання (47 % випадків), що характеризує рівень ранньої діагностики як низький. Висновок. Отже, на основі результатів проведеного аналізу статистичних даних встановлено, що Сумська область характеризується високим рівнем захворюваності на злоякісні новоутворення яєчників, який у більшості випадків перевищує загальнодержавний рівень та має чітку вікову залежність. Серозна аденокарцинома яєчників є найбільш поширеним гістологічним типом серед злоякісних пухлин яєчників. Рак яєчників у більшості випадків діагностується на ІІІ стадії захворювання.Item Геоепідеміологія окремих захворювань населення Сумської області (Україна)(Primedia eLaunch, 2021) Корнус, О.Г.; Корнус, Анатолій Олександрович; Корнус, Анатолий Александрович; Kornus, Anatolii Oleksandrovych; Шищук, Володимир Дмитрович; Шищук, Владимир Дмитриевич; Shyshchuk, Volodymyr Dmytrovych; Скиба, О.О.; Данильченко, О.С.У ході дослідження було встановлено, що поширеність проаналізованих нами трьох груп нозологій серед жителів Сумської області за 2009-2019 роки зросла, а первинна захворюваність навпаки – скоротилася. Однак, у розрізі окремих нозологій ситуація виглядає більше диференційовано. Поширеність хвороб сечостатевої системи та первинна захворюваність на них в цілому скоротилися. Однак, у 9 районах області поширеність зросла, особливо серед населення Роменського та Буринського районів. У 7 районах області зросла первинна захворюваність на дані патології, особливо у м. Суми та Середино-Будському районі. У 2019 р. найбільш поширеними патології сечостатевої системи були серед жителів Роменського, Конотопського, Буринського районів. За кількістю вперше встановлених діагнозів даного захворювання лідирують мешканці м. Суми, Кролевецького та Конотопського районів. Протягом 2009-2019 рр. поширеність хвороб шкіри та підшкірної клітковини серед мешканців Сумської області в цілому скоротилася. Однак серед жителів 10 адміністративних одиниць фіксується її суттєве зростання, передусім серед населення Лебединського, Середино-Будського та Путивльського районів. Так само у 8 районах відзначається зростання первинної захворюваності хвороби шкіри та підшкірної клітковини, особливо серед жителів Лебединського, Середино-Будського та Путивльського районів. Поширеність хвороб вуха та соскоподібного відростка в цілому в регіоні скоротилася, але у 10 районах області вона навпаки зросла, особливо серед жителів Путивльського, Ямпiльського та Роменського районів. На початок 2020 року найбільш розповсюдженими ці хвороби були серед жителів Роменського, Кролевецького, Буринського та Тростянецького районів. Так само в цілому знизилася і первинна захворюваність, однак у 9 районах області фіксується її зростання, особливо у Путивльському та Ямпiльському.Item Geographical peculiarities of the mortality risk of the population of Sumy region from cardio- vascular diseases(Oles Gonchar Dnipro National University, 2020) Kornus, O.H.; Корнус, Анатолій Олександрович; Корнус, Анатолий Александрович; Kornus, Anatolii Oleksandrovych; Шищук, Володимир Дмитрович; Шищук, Владимир Дмитриевич; Shyshchuk, Volodymyr Dmytrovych; Korol, O.M.Стаття присвячена розгляду географічних особливостей смертності населення Сумської області, зумовленої серцево-судинними захворюваннями (ССЗ). Отримані результати ґрунтуються на даних щорічних статистичних звітів медичних установ Сумської області, які підпорядковуються Міністерству охорони здоров’я України. Спостереженням охоплено період 2012–2018 рр. Встановлено географічні відмінності смертності населення (у т.ч. окремо серед населення працездатного віку) від різних ССЗ: ішемічної хвороби серця, гострого інфаркту міокарда, цереброваскулярних хвороб, мозкових інсультів та інсультів з гіпертонічною хворобою. Для визначення географічних особливостей смертності населення від даної групи патологій було використано комплексний індикатор «оцінка смертності у результаті захворювання». Цей показник враховує співвідношення первинної захворюваності, поширеності ССЗ та спричиненої ними смертності й дає можливість оцінити стан серцево-судинного здоров’я населення. Встановлено, що найвищий ризик померти від хвороб системи кровообігу мають жителі Сумського, Роменського, Недригайлівського, Путивльського та Липоводолинського районів, де спостерігаються найвищі значення названого вище комплексного показника. У той же час для мешканців м. Суми, Білопільського та Краснопільського районів ймовірність померти від цієї групи нозологій нижча. Серед вікової групи працездатного населення області найвищі ризики смертності від ССЗ мають жителі Середино-Будського та Ямпільського районів. Для передбачення рівня смертності населення Сумської області від ССЗ, було розроблено прогноз до 2023 р., який показав зниження рівня смертності жителів від хвороб системи кровообігу на 2,1 % за базовим сценарієм. Разом з тим, межі 95% довірчого інтервалу прогнозного показника смертності населення від хвороб системи кровообігу до 2023 р. допускають як скорочення рівня смертності на 19,4 %, так і її зростання на 13,3 %). У результаті ранжування отриманих значень комплексного індикатора смертності населення від ССЗ встановлено, що на першому місці за ризиком спричинити смерть знаходиться мозкові інсульти, на другому місці – цереброваскулярні хвороби, і на третьому місці – інсульти з гіпертонічною хворобою. Далі розташувалися ризики смертності від ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда. Результати оцінки географічних особливостей смертності населення області від ССЗ можуть бути використані місцевими органами управління для запобіганню зростання рівня захворюваності та смертності населення від хвороб даного нозологічного класу, для розробки профілактичних заходів і стабілізації стану здоров’я населення Сумської області.Item The Regional Nosogeographical Analysis and Factors Affecting Population Respiratory Morbidity (on Example of the Sumy Region, Ukraine)(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2020) Корнус, Анатолій Олександрович; Корнус, Анатолий Александрович; Kornus, Anatolii Oleksandrovych; Kornus, О.Н; Шищук, Володимир Дмитрович; Шищук, Владимир Дмитриевич; Shyshchuk, Volodymyr Dmytrovych; Potseluev, V.I.Стаття присвячена розгляду просторово-часової структури первинної захворюваності та поширеності хвороб органів дихання серед населення Сумської області. Авторами виконана загальна нозогеографічна оцінка території регіону за цією групою нозологій й виділені фактори, що визначають рівень захворюваності на них. Отримані результати ґрунтуються на даних щорічних статистичних звітів медичних установ Сумської області, які підпорядковуються Міністерству охорони здоров’я України. У статті використано методи факторного і кореляційного аналізу, а також інші математико-статистичні методи і прийоми. У результаті аналізу просторово-часової структури поширення патологій органів дихання серед населення виявлено територіальні відмінності пульмонологічної захворюваності та з’ясовано динаміку рівнів захворюваності населення на хвороби органів дихання. Проведена нозогеографічна оцінка території Сумської області, здійснена за показником інтегрального індексу захворюваності населення на хвороби органів дихання, свідчить, що сьогодні найвищі показники його показники отримані при аналізі захворюваності мешканців Путивльського (1,01), Краснопiльського (1,02), Конотопського (1,11), Буринського (1,32) районів та м. Суми (1,15). Це ті райони, де показники захворюваності населення на хвороби органів дихання найбільше зросли за досліджуваний період. Найменші значення інтегрального індексу захворюваності відмічаються у Липоводолинському (0,63), Середино-Будському (0,71), Великописарiвському (0,72) та Недригайлівському (0,79) районах. Чим вищий показник інтегрального індексу захворюваності населення на хвороби органів дихання, тим рівень здоров’я населення гірший. Середнє значення індексу накопичення пульмонологічних хвороб у Сумській області в 2017 р. становило 1,27 при поляризації цього показника в окремих районах від 1,19 у Шосткинському, 1,22 у Конотопському, 1,23 у Ямпiльському та Тростянецькому районах до 1,39 у Лебединському, 1,42 у Роменському та 1,61 у Середино-Будському районах, що свідчить про переважання хронічних форм захворювань над гострими та може пояснюватися впливом екологічних та соціально-економічних чинників та рівнем медичного обслуговування. Результати факторного аналізу підтверджують важливість екологічних і техногенних факторів у формуванні показників первинної захворюваності і поширеності хвороб органів дихання серед жителів Сумської області. Натомість показник забезпеченості населення регіону лікарями-пульмонологами характеризує розвиток системи охорони здоров’я, а не рівень здоров’я населення.