Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
Search Results
Item Реакція гемодинаміки у спортсменів легкоатлетів різного рівня фізичної працездатності при виконанні субмаксимального тесту PWC170.(Полтавський державний медичний університет, 2023) Олешко, Тетяна Миколаївна; Oleshko, Tetiana Mykolaivna; Атаман, Юрій Олександрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Олешко, Олександр Миколайович; Oleshko, Oleksandr Mykolaiovych; Петренко, Наталія Володимирівна; Petrenko, Nataliia Volodymyrivna; Старченко, Анастасія Юріївна; Starchenko, Anastasiia YuriivnaВажливим завданням поточного медико-біологічного контролю залишається вчасне виявлення проблеми нефункціональності тренувальних перевантажень, комплексна оцінка стану спортсмена, підтримка з ним зворотного зв’язку, оскільки більшість ознак невідповідності навантаження відновленню носять суб’єктивний характер, можуть бути замаскованими проблемами психологічної сфери або загальних, неспецифічних проявів. Констатація цих симптомів при одноразовому огляді не є достатньою, важливою умовою успішної діагностики є їх стійкість та динаміка. Метою дослідження є вивчити реакцію показників серцево-судинної системи у легкоатлетів різного рівня фізичної працездатності при виконанні субмаксимального тесту PWC170. До дослідження було включено 71 легкоатлета, розподілених на дві групи. Основну групу склали 30 осіб, реакція частоти серцевих скорочень та артеріального тиску яких була незадовільною при виконанні стандартної для спортсменів-професіоналів проби Летунова (в подальшому – стандартне фізичне навантаження). Групу порівняння склали 41 особа, у яких відповідна реакція була задовільною. Загальна кількість жінок серед обстеженого контингенту склала 34 особи, з них 15 – у основній групі, 19 – у групі порівняння. Середній вік обстежених склав 22,49 років, значимих відмінностей у віці між обома групами виявлено не було. Обстеження проводилися у центрі спортивної медицини Сумського державного університету. У цього контингенту спортсменів спостерігається переважно гіпертонічний тип реакції на пробу з фізичним навантаженням, при цьому відновлення післянавантажувальних параметрів відбувається уповільнено, протягом другої половини часу спостереження, що може бути підтвердженням переважання у них активності симпатичного тонусу автономної нервової системи. На нашу думку, практична значущість методів діагностики, які доцільно використовувати у спортсменів, визначається, перш за все, можливістю їх використовувати у динаміці, відповідно до мінливих умов тренувального графіку. За таких умов, з усіх методів тестування реакції на фізичне навантаження у спортсменів-професіоналів варто зупиняти на простих та об’єктивних методах, що дозволяють оцінити їхню реакцію на навантаження та параметри гемодинаміки під час і після фізичного навантаження різного характеру.