Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
14 results
Search Results
Item The Impact of Migration of Highly Skilled Workers on The Country’s Competitiveness and Economic Growth(Economic Laboratory for Transition Research, 2021) Oliinyk, O.; Білан, Юрій Валентинович; Bilan, Yurii Valentynovych; Mishchuk, H.; Akimov, O.; Vasa, L.The links between the migration of highly skilled workers and economic growth (in terms of GNI per capita) and the competitiveness of countries have been studied. The study is based on statistics from developed coun-tries and using correlation-regression analysis and modelling, as well as cluster analysis using the package of processing and analysis of statistical information STATISTICA. The analysis found that the immigration of workers with higher education has a significant impact on strengthening the compet-itiveness and economic development of countries – this is confirmed by the impact of talent migration, which is assessed by the values of case studies (‘The Human Flight and Brain Drain’ sub-index Fragile States Index and ‘Brain gain’ sub-index’ in the Global Talent Competitiveness Index and ‘High-ly educated workers’ sub-index in the OECD indicators of talent attractive-ness). Their impact on macroeconomic indicators is higher compared to the links with social development indicators. Of course, this does not mean that such links should not be seen as important in public economic development management, as they illustrate the level of efficiency achieved in creating favourable conditions for realizing the potential of highly skilled workers, including pull-factors for their immigration. But in the macroeconomic man-agement of a competitive economy, according to our research, actions aimed at attracting highly skilled migrants have the most significant and obvious impact. Other links can be taken into account and used in model-ling for the development of institutional support for proactive migration policy for highly qualified workers.Item Problems of implementing crm systems in small and medium businesses(International Scientific Unity, 2025) Макерська, Вікторія Олегівна; Makerska, Viktoriia OlehivnaSmall and medium-sized enterprises (SMEs) play an important role in the economy of any country. The dynamics of their development are influenced by various factors, including the level of business informatization, particularly the implementation of CRM systems. The relevance lies in the fact that in conditions of fierce competition, CRM systems help SMEs manage customer relations more effectively, which contributes to increasing their loyalty and attracting new customers. The optimization of business processes using CRM allows you to reduce costs and increase productivity, which is also an important factor in competitiveness. The work aims to identify the problems of SMEs in implementing CRM systems. In order to identify the problems of SMEs in implementing CRM systems, a content and comparative analysis of scientific publications was conducted. Thus, the attitude of employees to the new system is one of the most important factors in successful implementation. Without their involvement and motivation, even the best system will be ineffective. Each company has its characteristics, so there is no universal solution for everyone. The choice of a CRM system and its implementation strategy should be adapted to the company's specific needs. Significant changes can cause resistance, so it is better to implement the system gradually, starting with small modules and gradually expanding its functionality.Item Маркетингове ціноутворення у системі планування бізнес-стратегії взаємовідносин з клієнтами малих та середніх підприємств(ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, 2025) Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Луценко, І.В.; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Макерська, Вікторія Олегівна; Makerska, Viktoriia OlehivnaАктуальність дослідження пов'язана з тим, що у сучасних ринкових умовах виникають складнощі у процесі встановлення ціни через швидкі зміни ринкових умов, ризики спричинені воєнними діями, посилення конкуренції, зростання значення споживчої цінності товарів і послуг та необхідність інтеграції новітніх технологій у процес прийняття рішень. Водночас підприємства стикаються з високим рівнем конкуренції, що нерідко змушує їх вдаватися до цінових війн. Існує велика кількість стратегій ціноутворення, проте відсутність чіткої їх систематизації значно ускладнює процес вибору та застосування залежно від галузі, умов ринку чи специфіки діяльності підприємства та з урахуванням переваг та недоліків. Метою роботи є систематизація основних стратегій ціноутворення (ціноутворення на основі конкуренції, витратне, динамічне, високих – низьких цін, проникнення, скімінгу, психологічне та географічне ціноутворення) в розрізі факторів та розміру підприємства (малі та середні). Методологія дослідження базується на використанні комплексного підходу, що охоплює системний аналіз та порівняльний метод. У результатах роботи виділено стратегії ціноутворення, описано їх сутність, сферу застосування та можливість використання для малих та середніх підприємств. Розкрито особливості моделей ціноутворення (freemium, пакетного, преміального, проектного та погодинного ціноутворення) та в розрізі сфер застосування та розміру підприємств. Вибір стратегії ціноутворення залежить від факторів: попит на продукт чи послугу, рівень конкуренції, собівартість, особливо для галузей із високими виробничими витратами, особливості поведінки споживачів та цілі компанії. Узгоджено стратегії з факторами ціноутворення (конкуренти, попит, поведінка споживачів, витрати, цілі) та розміром бізнесу (малі та середні підприємства). У висновках підкреслено значення гнучкості та інновацій у сучасних підходах до ціноутворення для забезпечення сталого розвитку бізнесу. Результати даної роботи можуть бути корисними маркетологам та власникам бізнесу, перед якими стоять задачі щодо встановлення ціни.Item Цифровий розвиток України та ЄС: глобальний індекс інновацій(ВД «Гельветика», 2025) Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Кубатко, Олександр Васильович; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Любчак, Володимир Олександрович; Liubchak, Volodymyr Oleksandrovych; Барченко, Наталія Леонідівна; Barchenko, Nataliia LeonidivnaСтаття присвячена визначенню місця України серед європейських країн за рівнем інновацій у контексті цифрового розвитку, а також виявлення країн ЄС, досвід яких можна використати для покращення інноваційного розвитку економіки України. Актуальність теми обумовлена необхідністю прискорення цифрової трансформації для підвищення конкурентоспроможності та добробуту населення. Методика дослідження включає аналіз міжнародних рейтингів, кластерний аналіз та порівняння показників цифрового розвитку. Результати дослідження показали, що Україна має потенціал для покращення показників цифровізації, особливо у сфері людського капіталу, але потребує вдосконалення управління та впливу цифрових технологій. Практична цінність полягає у наданні рекомендацій щодо орієнтації на досвід країн ЄС для ефективної цифрової трансформації економіки України.Item Competitiveness of higher education systems: Exploring the role of migration flow(EnPress, 2024) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Pudryk, D.Intellectual capital is one of the most crucial determinants of long-term economic development. The countries compete for highly skilled labor and talented youth. State regulatory interventions aim to, on the one hand, facilitate the retention of foreign highproductivity intellectual capital in the host country, transforming ‘educational’ and ‘scientific’ migrants into residents, and on the other hand, prevent the outflow of their own qualified workforce. The paper aims to outline the role of the nation’s higher education system in the influx and outflow of labor resources. A two-stage approach is applied: 1) maximum likelihood—to cluster the EU countries and the potential candidates to become members of EU countries based on the integrated competitiveness of their higher education systems, considering quantitative, qualitative, and internationalization aspects; 2) logit and probit models—to estimate the likelihood of net migration flow surpassing baseline cluster levels and the probability of migration intensity changes for each cluster. Empirical findings allow the identification of four country clusters. Forecasts indicate the highest likelihood of increased net migration flow in the second cluster (66.7%) and a significant likelihood in the third cluster (23.4%). However, the likelihood of such an increase is statistically insignificant for countries in the first and fourth clusters. The conclusions emphasize the need for regulatory interventions that enhance higher education quality, ensure equal access for migrants, foster population literacy, and facilitate lifelong learning. Such measures are imperative to safeguard the nation’s intellectual potential and deter labor emigration.Item Countries’ green brands within the context of sustainable development goals(Journal of Innovation & Knowled, 2024) Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Chen, Y.; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Ус, Яна Олександрівна; Us, Yana OleksandrivnaThis study aims to fill the gap in estimating the Green Country Brand Strength Index and its convergence among EU countries and Ukraine (as a potential EU candidate) from 2006 to 2020. Drawing upon data from the World Data Bank, Eurostat, and The Food and Agriculture Organization, the study employs various analytical tools including principal component analysis, the global Malmquist‒Luenberger productivity index, the entropy method, and s- and b-convergence theories. The findings suggest a notable increase in the green brand values of the analyzed countries from 2006 to 2020, with a significant expansion of the measurement scale. Notably, France, Germany, Spain, the Netherlands, and Sweden emerged as leaders in the Green Country Brand Strength Index by 2020. Furthermore, the study uncovers convergent policies among EU countries aimed at fostering green brands aligned with the Sustainable Development Goals, as evidenced by a decline in s- and b-convergences. This research provides valuable insights into the dynamics of green branding and policy convergence within the EU and prospective candidate countries. It introduces a distinctive approach to assessing and analyzing green brand strength, emphasizing its critical importance to the formulation of sustainable development policies and strategies.Item Evaluation of tourism competitiveness of Ukraine’s regions(ASERS Publishing, 2017) Ковальов, Богдан Леонідович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Бурлакова, Ірина Михайлівна; Burlakova, Iryna Mykhailivna; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav IhorovychЗа даними WEF, UNWTO, WTTC, світовий ринок подорожей і туризму зріс на 26,3% з 2010 по 2015 рік і зараз становить понад 7,2 трильйона доларів США (9,8% світового ВВП). Кількість міжнародних туристів зросла на 75%, а кількість людей, зайнятих у сфері туризму в усьому світі, зросла до 284 мільйонів. Завданнями даної роботи є: аналіз туристичної конкурентоспроможності регіонів України на основі розрахунку відповідного індексу за 2013-2015 рр.; рейтинг регіонів; аналіз динаміки зміни індексу та рейтингів за регіонами; оцінка рівня туристичної конкурентоспроможності регіонів. За результатами дослідження було сформовано набір індикаторів для відображення конкурентоспроможності туризму з регіональної перспективи. Розраховано і складено рейтинг Travel & Tourism Competitiveness Index (TTCI) для 24 областей та міста Києва за 2013-2015 роки. Встановлено, що 88% регіонів мають позитивну динаміку зміни індексу і лише 3 регіони мають негативну. Лідерами рейтингу стали м. Київ (1 місце), Львівська (2 місце) та Чернівецька (3 місце) області. Протягом 2013-2015 років сім регіонів погіршили свої позиції в загальному рейтингу, втративши від 1 до 9 позицій; ще дев'ять областей, навпаки, піднялися в рейтингу на 1-9 позицій; та інші дев'ять областей зберегли свої позиції в рейтингу. Встановлено, що 92−96% регіонів мають середній рівень туристичної конкурентоспроможності у 2013-2015 рр. і 4−8% регіонів мають вище-середній. Результати дослідження показують, що туристична галузь регіонів України має проміжний рівень розвитку (68% регіонів мають TTCI > 3,5 у 2015 р.). Це підтверджено розрахунком ВЕФ, згідно з яким TTCI України становить 3,83.Item Цифрові репутаційні перспективи України як фактор євроінтеграції в умовах інноваційної економіки(Видавничий дім "Гельветика", 2023) Мельник, Леонід Григорович; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Калініченко, Л.Л.; Розгон, Ю.В.; Чорток, Михайло Володимирович; Chortok, Mykhailo VolodymyrovychУ статті обговорюється важливість конкурентоспроможності України в процесі її євроінтеграції як фактору переходу до інноваційної економіки. Особлива увага приділяється ролі інформаційних технологій (ІТ) у сучасному світі, їх впливу на розвиток економіки та позицію країни в глобальному контексті. Розвиток ІТ-освіти є важливим фактором підвищення конкурентоспроможності країни. Якісна підготовка ІТ-фахівців сприяє залученню та розвитку високотехнологічних компаній, інноваційного бізнесу та стимулює перехід до інноваційної економіки. Розвиток української молоді в ІТ-секторі є перспективним, але вимагає постійного вдосконалення та фокусу на розвитку ключових навичок, таких як англійська мова, практичні вміння роботи з новітніми технологіями та здатність безперервно навчатися та адаптуватися до змін у галузі. Розвиток якісної вищої освіти, наукових досліджень і інфраструктури в галузі ІТ є критичними для успішної євроінтеграції країни. Високорейтингові університети та наукові інститути в сфері ІТ привертають талановитих фахівців і забезпечують підготовку висококваліфікованих кадрів. Компетентність ІТ-фахівців в створенні нових технологій та інноваційних продуктів є ключовим фактором для інноваційного розвитку країни. Сильна ІТ-індустрія має багато переваг, таких як створення нових робочих місць, залучення іноземних інвестицій і сприяння економічному зростанню. Це також сприяє розвитку інноваційного середовища, що в свою чергу забезпечує стійку інтеграцію в європейський економічний простір. Для досягнення цих цілей важливо постійно вдосконалювати освітні програми, створювати сприятливі умови для бізнесу та інновацій, інвестувати у розвиток ІТ-інфраструктури і встановлювати стратегічні партнерства.Item Assessing the impact of the russian invasion on the competitiveness in the Ukrainian insurance market(Business Perspectives, 2023) Plastun, Oleksii Leonidovych; Пластун, Олексій Леонідович; Laichuk, S.; Rudenko, Liudmyla Dmytrivna; Руденко, Людмила Дмитрівна; Guzenko, T.; Mashyna, Yuliia Pavlivna; Машина, Юлія ПавлівнаПовномасштабне російське вторгнення та війна в Україні завдали значних збитків економіки України в різних секторах. Під час кризи звичайне явище це зниження конкурентоспроможності на ринку. Ця стаття прагне дослідити, чи війна в Україні призвело до зниження конкурентоспроможності українського страхування ринку. Щоб оцінити це, також використано низку традиційних заходів концентрації ринку як різні статистичні тести, були застосовані до трьох ключових показників з українського страховий ринок, а саме активи, страхові премії та страхові виплати за період з 1 січня 2022 р. по 1 липня 2023 р. Результати свідчать про те, що, незважаючи на значних збитків українського страхового ринку внаслідок вторгнення конкуренція на ринку не зазнала значного погіршення. Однак, існуючі тенденції, що вказують на схильність до збільшення концентрації ринку, є причиною викликають занепокоєння та вимагають негайної уваги від регуляторів, щоб запобігти погіршенню раціон ринку. Щоб запобігти деградації ринку внаслідок поточних тенденцій, регуляторні органи, такі як Національний банк України, повинні ретельно відслідковувати несприятливі розробки. Вони повинні інтегрувати зобов’язання, щоб забезпечити ринкову конкурентоспроможність ність, доповнену конкретними кількісними показниками для нагляду, у їхні стратегічні плани та концепції розвитку страхового ринку. Враховуючи наполегливі загрози російських бомбардувань в Україні, життєздатним і перспективним напрямком є активне впровадження цифрових послуг і продуктів.Item КPI Model Impact on Employee Motivation and Competitiveness of Private Healthcare Facilities(ARMG-publishing, 2021) Котенко, Станіслав Ігорович; Котенко, Станислав Игоревич; Kotenko, Stanislav Ihorovych; Кобушко, Яна Володимирівна; Кобушко, Яна Владимировна; Kobushko, Yana Volodymyrivna; Heiets, I.; Rusanov, O.У Конституції України визначено, що людина, її життя та здоров’я є найвищою соціальною цінністю в держави. Система охорони здоров’я є основою соціальної політики, національної безпеки держави, запорукою здоров’я нації та економічного розвитку. Сучасні процеси реформування медичної та правової сфер України, повною мірою, охоплюють законодавство про охорону здоров’я. В розрізі цих законів держава намагається сприяти розвитку лікувальних закладів приватної, комунальної та державної форм власності. Автори відмітили, що приватна медицина України стрімко зростає, однак конкурентоспроможність приватних закладів охорони здоров’я є недостатньою на фоні державної медичної реформи. В приватних клініках не існує обґрунтованої системи інструментів та механізмів мотивації персоналу. За результатами дослідження запропоновано впровадити набір оцінювальних індикаторів, об’єднаних у єдину інтегральну систему – ключові показники ефективності (КРІ), яка буде основою для нарахування преміального фонду оплати праці. Зазначена система матеріальної мотивації має спонукати медперсонал до ефективної праці, підвищувати активність та ініціативність. Механізм формування комплексу показників ефективності KPI повинен бути затверджений на рівні адміністрації приватного закладу охорони здоров’я. При цьому медпрацівники всіх ланок приватних клінік мусять брати участь у його створенні. Показники якості медичної допомоги надалі можна використовувати для підвищення рівня медичної допомоги, диференційованого оцінювання праці медичного персоналу та клінік в цілому, в разі проведення акредитацій та атестацій приватних закладів охорони здоров’я. Авторами роботи було сформовано та проаналізовано групи показників для різних категорій медичного персоналу приватних медичних установ. Встановлено, що для мотивації працівників різних ланок необхідно використовувати різні ставки преміювання, щоб створити додатковий стимул для побудови кар’єри в середині організації. Таким чином, враховуючи отримані результати дослідження, можна стверджувати, що в приватних закладах охорони здоров’я має бути сформована обґрунтована мотиваційна політика та стратегія, переглянуті система та форми оплати праці персоналу, удосконалений механізм мотивації та стимулювання, акцентування на зростанні індикаторів конкурентоспроможності закладів у сфері приватної медицини