Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 24
  • Item
    Uncovering patterns of digital transformation of European economies using self-organizing maps
    (LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2025) Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Яровенко, Ганна Миколаївна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Семеног, Андрій Юрійович; Semenoh, Andrii Yuriiovych; Мордань, Євгенія Юріївна; Mordan, Yevheniia Yuriivna; Tarasenko, O.
    Цифрові технології стали ключовим рушієм економічного зростання, конкурентоспроможності та соціальної інтеграції, тоді як значні відмінності в цифровому розвитку зберігаються між національними економіками. Метою цього дослідження є картографування та інтерпретація траєкторій цифрової трансформації у 30 вибраних європейських країнах (держави-члени ЄС, асоційовані економіки та Україна) протягом 2011–2022 років. У дослідженні використовується самоорганізуюча карта (SOM) з ієрархічною кластеризацією Варда для виявлення прихованих структур цифрового розвитку, використовуючи збалансовану панель з 20 показників у трьох сферах: розвиток сектору ІКТ, цифрова інфраструктура, впровадження цифрових технологій та навички. Валідність кластерів оцінювалася за допомогою методу ліктя, коефіцієнта силуету, індексів Калінського-Харабаша та Девіса-Боулдена. Результати показують, що двокластерне рішення є статистично стійким, тоді як трикластерне рішення надає додаткове розуміння перехідних моделей цифрової трансформації. Двокластерне рішення виявило чітку різницю між цифровими лідерами та менш розвиненими економіками, причому найбільші розбіжності спостерігалися в онлайн-банкінгу (71% проти 29%), онлайн-покупках (68% проти 32%) та використанні електронного урядування (68% проти 34%). Трикластерне рішення надало подальших нюансів, показавши, що у 2011 році більшість європейських економік були зосереджені в найслабшому кластері, тоді як лише Північна Європа досягла високого рівня цифровізації. До 2020 року всі європейські країни досягли принаймні середнього кластера, що відображає перехід від сильної поляризації до більш збалансованого розподілу цифрового розвитку. Незважаючи на прогрес, структурні розриви залишаються, що підкреслює необхідність політики, яка розвиває цифрові навички, заохочує інклюзивне впровадження та зміцнює довіру до онлайн-сервісів для підтримки цифрової трансформації.
  • Item
    Кіберзагрози як виклик економічній безпеці: потенціал технологічної інфраструктури України
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Божко, Микола Олександрович; Bozhko, Mykola Oleksandrovych
    У статті досліджено вплив кіберзагроз на економічну безпеку в умовах цифрової трансформації. Проведено аналіз індексів кібербезпеки (GCI та NCSI), які дозволяють оцінити рівень національної спроможності до протидії кіберризикам. Увагу зосереджено на технологічній інфраструктурі як ключовому чиннику забезпечення кіберстійкості держави. Надано визначення поняття «технологічна інфраструктура» та охарактеризовано стан таких компонентів технологічної інфраструктури України, як телекомунікаційні мережі, центри обробки даних, хмарні сервіси, інституції кіберзахисту, точки обміну трафіком тощо. Окрему увагу приділено потенціалу технологічної інфраструктури в контексті адаптації до кіберзагроз і підтримки стійкості економіки. Обґрунтовано необхідність подальшої модернізації інфраструктурних потужностей, розвитку партнерств, посилення автоматизації захисних механізмів і підтримки вітчизняних інновацій у сфері кіберзахисту.
  • Item
    Цифрова трансформація банківської діяльності як складова smart world
    (Національний університет «Одеська політехніка», 2024) Похилько, Світлана Василівна; Pokhylko, Svitlana Vasylivna; Приходько, Анна Юріївна; Prykhodko, Anna Yuriivna; Золотар, О.А.
    Сьогодні цифрова трансформація стала актуальним стратегічним завданням для традиційних банків. Результати аналізу з використанням Google Trends та бібліометричного аналізу понять «цифровізація», «цифрові технології» та «цифрова трансформація» виявили зростаючий інтерес суспільства до питань цифрової трансформації та актуальність даної тематики. Було встановлено взаємозв’язок між розвитком цифрових технологій та функціонуванням банківської системи, який вказує на пряму залежність діяльності банків від розвитку цифрових технологій. Дослідження встановило зменшення кількості інфраструктурних одиниць банків України за 2008-2023 рр., натомість відбулося суттєве зростання безготівкових операцій банків, що говорить про їх орієнтованість на специфіку сучасного попиту та потреби клієнтів. Доведено, що взаємозв’язки виникають між банківськими активами, безготівковими операціями на основі платіжних карток та кількістю POS-терміналів.
  • Item
    Assessment of the Impact of Digitalization on Greenhouse Gas Emissions on the Example of EU Member States
    (Sciendo, 2022) Кужур, Олександра Сесилія; Kuzhur, Oleksandra Sesyliia; Vyshnevskyi, O.; Trushkina, N.
    Digitization and climate neutrality are among the development priorities of EU member states. This causes wide scientific and practical interest in the description of these processes, including their mutual influence. In this case, digitalization is a factor, and climate neutrality, largely characterized by green-house gas emissions, is the answer. Therefore, the purpose of the study is to assess the impact of digitalization on greenhouse gas emissions using the example of EU member states. The scientific novelty of the obtained results is the proposition of hypotheses, the proof of which will allow us to estimate the level of influence of the digitalization process on the volume of greenhouse gases per capita of the EU member states using economic and mathematical tools. It is justified that the direct impact of digitalization on the level of greenhouse gas emissions cannot be considered significant and statistically significant. The impact of digitalization on the processes of reducing greenhouse gas emis-sions with a delay of 1 to 4 years has not been identified. Considering the low degree of correlation-regression dependence between greenhouse gas emissions and the level of digitization, it can be as-sumed that either (1) other factors have a significant impact (list), or (2) the observation horizon is "captured" only by the part of the Kuznets curve, which corresponds to the descending part parabolas. Consequently, the conducted analysis shows that there are serious reasons to believe that digitalization is not the main (leading) factor in reducing greenhouse gas emissions. This necessitates further re-search with the inclusion of a wide range of variables (related to regulatory policy, tax policy, invest-ment policy, the culture of consumption) in the model.
  • Item
    The issues of increasing financial literacy on the examples of national strategies in european countries
    (Сумський державний університет, 2025) Швагер, Ольга Андріївна; Shvaher, Olha Andriivna
    To summarize, as the landscape of financial services changes towards digitalization, people need to acquire new skills and update their knowledge of financial literacy, as well as adjust their financial behavior in accordance with digital financial products and services in order to be able to successfully manage their personal finances. This can be achieved through the effective implementation of national strategies for increasing financial literacy. Their main goal is achieved through the implementation of various measures, including the creation of special websites with the necessary information, professional consultations, master classes and the development of specialized courses, the development of special educational and/or communication tools. Social media have a positive and significant effect on financial literacy in this way. The use of these digital tools can lead to more lasting positive changes in consumers’ financial behavior.
  • Item
    Забезпечення транспарентності публічних фінансів: досвід країн ЄС
    (ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, 2025) Захаркін, Олексій Олександрович; Zakharkin, Oleksii Oleksandrovych; Гриценко, Лариса Леонідівна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Захаркіна, Людмила Сергіївна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna
    Метою статті є дослідження досвіду країн Європейського Союзу у забезпеченні транспарентності публічних фінансів, визначення ключових інструментів, механізмів та технологій, які сприяють підвищенню транспарентності бюджетного процесу. Розглянуто роль транспарентності у зниженні рівня корупції та формуванні довіри громадян до державних інституцій. Застосовано методи системного аналізу, порівняння та узагальнення для вивчення сучасних підходів до забезпечення відкритості фінансової інформації та ефективності використання державних ресурсів. Аналіз міжнародних практик показав, що країни ЄС активно впроваджують інноваційні технології, зокрема блокчейн, електронні платформи та аналітику великих даних, для покращення доступності бюджетної інформації та підвищення її зрозумілості для громадськості. Значна увага приділяється залученню громадян до формування та моніторингу виконання бюджету через громадські консультації та публікацію зрозумілих звітів. Особливу роль відіграють незалежний аудит і міжнародні стандарти, такі як рекомендації Міжнародного валютного фонду та Організації економічного співробітництва і розвитку, які формують основу для транспарентності. Результати дослідження свідчать, що рівень транспарентності бюджетного процесу, вимірюваний через показник Open Budget Survey (OBS), корелює з рівнем сприйняття корупції, що оцінюється за допомогою Індексу сприйняття корупції (CPI). Разом із тим, виявлено, що транспарентність не є єдиним фактором, який впливає на рівень корупції, і що для досягнення максимального ефекту необхідно впроваджувати комплексні антикорупційні заходи. Практичне значення отриманих результатів полягає у формулюванні рекомендацій для вдосконалення управління публічними фінансами в Україні шляхом впровадження інноваційних технологій, удосконалення правового середовища та активізації участі громадян у бюджетному процесі. Це дозволить знизити корупційні ризики, підвищити ефективність використання бюджетних коштів та створити умови для зміцнення довіри громадян до державних інституцій, що є важливим для економічної стабільності та сталого розвитку.
  • Item
    Case Studies in Management Science Research for Digitalization and Sustainability Development
    (E3S Web of Conferences, 2023) Dzwigol, Henryk
    This paper offers a thorough examination of case studies within the realm of management science research, specifically concentrating on the intersecting themes of digitalization and sustainability. Emphasizing case studies as a central research methodology, it underscores their effectiveness in exploring nuanced aspects of management, especially in light of contemporary challenges posed by digitalization and sustainability. The article highlights the significance of case studies in uncovering the intricate dynamics of digitalization and sustainability within organizational frameworks. It explores how these studies yield insights into the integration of digital technologies, the optimization of sustainable practices, and the complex interplay between the two. Additionally, it underscores the capacity of case studies to provide valuable empirical evidence, fostering a contextualized understanding of how organizations navigate the complexities associated with digital transformation while prioritizing sustainability goals. In conclusion, the paper advocates for the continual exploration and application of case studies as a robust methodology in management science research. It argues that case studies offer a holistic and practical approach to examining the intricate relationship between digitalization and sustainability, contributing to a nuanced understanding of management practices in the evolving landscape of contemporary business environments.
  • Item
    Analyzing the efficiency of digitalization in small and mediumsized enterprises across EU countries using DEA models
    (ТОВ «ФІНТЕХАЛЬЯНС», 2024) Kyshakevych, B.; Maksyshko, N.; Гриценко, Костянтин Григорович; Hrytsenko, Kostiantyn Hryhorovych; Voronchak, I.; Demediuk, B.
    Процес цифровізації бізнесу передбачає постійні інвестиції та додаткові витрати, що призводить до неминучого дослідження економічних наслідків цифрової трансформації. Зокрема, важливо оцінити, як цей процес сприяє економічному зростанню країн. У статті представлено методику створення рейтингу європейських країн за економічними вигодами, отриманими від цифровізації бізнесу різного масштабу. Для досягнення цієї мети були розроблені моделі DEA, які вимірюють ефективність упровадження цифрових технологій малими та середніми підприємствами й великими корпораціями. Для вхідних змінних ми обрали показники, які відображають ступінь цифровізації бізнесу, зокрема частку МСП (малих та середніх підприємств) із високим індексом цифрової інтенсивності (DII), відсоток МСП, які використовують хмарні технології, та внесок обороту МСП у загальний оборот електронної комерції. Змінними обсягу виробництва були обрані показники, що свідчать про стан економіки країни: ВВП на душу населення, відношення експорту до ВВП та міжнародна інвестиційна позиція. Дані свідчать, що через значні відмінності в розмірах, економічному просуванні та рівнях цифровізації між країнами ЄС, модель VRS більш коректно враховує ці диспропорції. Цей підхід дозволяє оцінювати діяльність кожної країни на основі її унікального становища та потенціалу розвитку, без урахування її економічних масштабів. 2022 року Данія, Нідерланди, Швеція, Фінляндія, Мальта й Бельгія стали лідерами за цифровою інтенсивністю серед МСП, причому майже 40% компаній продемонстрували високий рівень цифрової взаємодії. Серед цих лідерів лише Мальта та Нідерланди досягли найвищої ефективності у використанні цифровізації для економічного зростання, що визначається моделлю VRS, яка враховує змінну віддачу від масштабу. Показано, що економічний ефект від цифрової трансформації для великих підприємств у країнах ЄС є більш суттєвим, ніж для малих і середніх підприємств.
  • Item
    Smart technologies in banking
    (Academic Research and Publishing UG, Germany, 2024) Гриценко, Лариса Леонідівна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Kuzior, A.; Kozhushko, I.
    Стаття присвячена актуальним питанням використання розумних технологій та інноваційного підходу у процесі еволюції та трансформаційних процесів у банківській діяльності. У ході дослідження визначено особливе місце даної тематики для досягнення високого рівня ефективності та конкурентоспроможності банків, а також охарактеризовано вплив впровадження технологічних підходів на клієнтську базу та сприйняття нею банківських продуктів. Розглянуто основні функції банківських інновацій у заданому напрямі та наведено обгрунтування їхньої доцільності на сучасному етапі економічного розвитку. Вокремлено ряд найбільш перспективних технологій та підходів до ведення банківської діяльності, а саме: безконтактна оплата, цифрові гаманці, біометрична ідентифікація, платежі від особи до особи, колективне фінансування, омніканальний банкінг, взаємодія з ФінТех компаніями, блокчейн, великі дані, штучний інтелект, розумні машини, інтернет речей, поведінковий банкінг, банк-рітейлер, інтерфейси прикладного програмування, багатокомпонентний банк, відкритий банкінг, розширена реальність, роботизована автоматизація, гібридні хмари. Доведено актуальність виокремлених напрямів на основі сприйняття їх широкими колами громадськості у ході аналізу популярності окреслених тем у пошукових запитах Google з використанням інструментарію Google Trends. Досліджено сприйняття розумних технологій у банкінгу інтернет-користувачами світу та конкретно України, що дало підстави до висновку про значну зацікавленість ними, а отже і доцільність проведення подальшого вивчення та впровадження їх у діяльність банків. Визначено, що найбільш перспективними технологіями залишаються біометрична ідентифікація, блокчейн, інтернет речей, аналіз великих даних, штучний інтелект тощо. Виявлено ряд технологій, а саме колективне фінансування (краудфантинг), інтерфейси прикладного програмування (АРІ) та цифрові гаманці, які для України є менш популярними ніж у світовому масштабі загалом, а отже потребують детального дослідження та вивчення актуальності їх застосування на вітчизняному ринку банківських послуг. Запропоновано можливі напрями подальшого інноваційного розвитку банківських установ на основі використання розумних технологій. На основі панельних даних для 60 банків України за період 2014-2022 рр. проведено аналіз кореляційних зв’язків між показниками використання цифрових технологій та фінансовими показниками діяльності банків, а також побудовані регресійні залежності фінансових показників банків від показника кількості електронних платіжних засобів в активному обігу. Теоретична цінність проведеного дослідження полягає у визначенні найбільш перспективих розумних технологій та інноваційних підходів до ведення банківського бізнесу у сучасних умовах. Практична цінність полягає у вивченні рівня сприйняття активною громадскістю високотехнологічних інновацій у галузі баннківських послуг та виокремленні подальших напрямів розвитку цього процесу. Подальші дослідження вважаємо доцільним спрямувати у розрізі детального вивчення можливостей застосування окреслених технологій у конкретних банківських продуктах чи бізнес-процесах.
  • Item
    The role of artificial intelligence in the development of entrepreneurial initiatives among displaced persons: management of innovative social work practices
    (MALQUE Publishing, 2024) Bielialov, T.; Trebyk, L.; Завражний, Костянтин Юрійович; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Demydenko, T.; Järvis, M.; Malovichko, O.
    У статті розглянуто науково-теоретичні та практичні підходи до залучення штучного інтелекту в економічну та соціальну сфери. Автори розглянули основні питання інтенсифікації процесу цифровізації підприємницької діяльності в усьому світі. У статті висвітлено масштаби реального та потенційного використання штучного інтелекту в бізнесі, а також залучення спеціалістів до системи цифровізації. Автори описали переваги та недоліки використання штучного інтелекту в соціальній роботі, зокрема з переміщеними особами (ВП). У статті також проаналізовано динаміку венчурних інвестицій у штучний інтелект. Дослідження узагальнило результати дослідження ринку щодо впливу штучного інтелекту на розвиток бізнес-процесів у всьому світі та в окремих країнах. Автори висвітлили досвід європейських країн щодо використання штучного інтелекту для соціально-економічної інтеграції біженців з України. Крім того, окреслено загрози та можливості використання штучного інтелекту в бізнесі. Дослідження зосереджено на основних положеннях організації роботи територіальної громади для розвитку підприємництва в Україні для переселенців.