Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
6 results
Search Results
Item Countries’ green brands within the context of sustainable development goals(Journal of Innovation & Knowled, 2024) Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Chen, Y.; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Ус, Яна Олександрівна; Us, Yana OleksandrivnaThis study aims to fill the gap in estimating the Green Country Brand Strength Index and its convergence among EU countries and Ukraine (as a potential EU candidate) from 2006 to 2020. Drawing upon data from the World Data Bank, Eurostat, and The Food and Agriculture Organization, the study employs various analytical tools including principal component analysis, the global Malmquist‒Luenberger productivity index, the entropy method, and s- and b-convergence theories. The findings suggest a notable increase in the green brand values of the analyzed countries from 2006 to 2020, with a significant expansion of the measurement scale. Notably, France, Germany, Spain, the Netherlands, and Sweden emerged as leaders in the Green Country Brand Strength Index by 2020. Furthermore, the study uncovers convergent policies among EU countries aimed at fostering green brands aligned with the Sustainable Development Goals, as evidenced by a decline in s- and b-convergences. This research provides valuable insights into the dynamics of green branding and policy convergence within the EU and prospective candidate countries. It introduces a distinctive approach to assessing and analyzing green brand strength, emphasizing its critical importance to the formulation of sustainable development policies and strategies.Item Key indicators of green competitiveness: the EU and Ukraine’s performance(EDP Sciences, 2021) Чигрин, Олена Юріївна; Chygryn, Olena Yuriivna; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Myronenko, N.Реалізація Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року актуалізує необхідність прискорення динамічних процесів зміни традиційних підходів до ведення бізнесу на користь екологічно безпечних та відповідальних. Метою статті є дослідження структурного середовища розвитку зеленої конкурентоспроможності на глобальному рівні. За допомогою методів структурного аналізу було визначено основних чинників формування зелених конкурентних переваг, кореляційний аналіз для вимірювання зв'язків між глобальною сталою конкурентоспроможністю та ВВП на душу населення країн. Автори акцентують увагу на рівні зеленої конкурентоспроможності країни, що описується індексом глобальної сталої конкурентоспроможності. У статті досліджено здатність України генерувати конкурентні переваги шляхом аналізу ключових детермінант, пов'язаних з природним капіталом, ресурсоємністю, інтелектуальним капіталом, соціальною згуртованістю та управлінням у порівнянні зі світовим рівнем. Аналіз основних складових "зеленої" конкурентоспроможності зеленої конкурентоспроможності засвідчив наявність значної кількості організаційних та економічних передумов для її формування та підвищення. Вплив сталої конкурентоспроможності на сталої конкурентоспроможності на ВВП зростає з часом. У цьому контексті важливо важливо приймати рішення щодо економічної та управлінської політики з урахуванням просування результатів "зеленої" конкурентоспроможності. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення бази для створення стратегій зеленої конкурентоспроможності просування зеленої конкурентоспроможності на рівні країн.Item Green Investments as Tools for Stimulating the Sustainable Financing of Logistics Systems Development(EDP Sciences, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Trushkina, N.Зміни в сучасній парадигмі екологічного мислення вимагають суттєвої реорганізації логістичних процесів та необхідності трансформації логістичних систем в контексті концепцій зеленої економіки. З огляду на це, метою даної роботи є подальший розвиток теоретико-методичних положень та обґрунтування доцільності застосування комплексного підходу до зеленого інвестування розвитку логістичних систем з урахуванням сучасних глобальних екологічних викликів і загроз. Для досягнення мети дослідження було використано такі наукові методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостереження, порівняння, формалізація, класифікація, порівняння, формалізація, класифікація, експертні оцінки, статистичний аналіз та структурно-логічне узагальнення. У статті уточнено зміст понять "стале фінансування", "зелені інвестиції" та "зелені облігації" з точки зору розвитку логістичних систем. A системний підхід до оцінювання ефективності розвитку логістичних систем запропоновано системний підхід до оцінки ефективності розвитку логістичних систем у країнах світу. Визначено ключові недоліки існуючих методів оцінки розвитку логістичних систем. Проведено порівняльний аналіз показників, що характеризують сучасний стан функціонування логістичної системи на прикладі Великої Британії, Польщі та України. Обґрунтовано доцільність застосування комплексного підходу до сталого фінансування розвитку логістичних систем, сутність якого полягає в інтеграції основних складових організаційно-економічного механізму (принципів, функцій, методів управління, інформаційних систем та зелених технологій), інструментів зеленого інвестування та страхування для реалізації пріоритетних напрямів зеленої трансформації логістичних систем.Item The Effects of Urbanisation on Green Growth within Sustainable Development Goals(MDPI, 2023) Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaПолітика "Зеленого курсу" та Цілі сталого розвитку вимагають, щоб економічний розвиток країни був переорієнтований на "зелений" економічний розвиток. Наразі глобалізація та інтенсифікація виробництва стимулює урбанізацію в багатьох країнах, що може стимулювати економічне зростання та покращення добробуту громадян, але також може призвести до надмірного споживання ресурсів та негативного впливу на навколишнє середовище. На тлі цих викликів доцільно оцінити вплив урбанізації на зелене зростання країни та визначити відповідні зміни та інструменти для досягнення зеленого зростання в країні з огляду на урбанізацію. Дослідження охоплює країни ЄС та Україну (як офіційного кандидата на вступ до Європейського Союзу) у період 2005-2020 років. Застосовуючи глобальний індекс продуктивності Мальмквіста-Люенбергера (для оцінки зеленого економічного зростання); модель фіксованих та випадкових ефектів, GMM-моделювання (для оцінки впливу урбанізації на зелене економічне зростання), це дослідження мало на меті зробити внесок у теоретичну базу зеленого економічного зростання, розширивши вхідні та небажані вихідні параметри продуктивності країни. Результати дослідження показали, що у 2020 році, порівняно з 2005 роком, зелене економічне зростання в усіх проаналізованих країнах знизилося, і це зниження було зумовлене прискоренням урбанізації. Однак структура промисловості та науково-дослідні розробки виявилися сприятливими для зеленого економічного зростання, що обґрунтовує ідею про те, що країнам слід зосередитися на проведенні структурних реформ для технологічної модернізації інфраструктури та промислових комплексів, щоб позбутися недоліків, спричинених урбанізацією. Для компенсації цього негативного впливу результати дослідження пропонують низку політичних рекомендацій щодо поширення "зелених" знань і технологій, впровадження "зелених" проектів, посилення інструментів стимулювання та досягнення синергетичного балансу економічних та екологічних цілей, що лежать в основі ЦСР.Item Renewable Energy, Knowledge Spillover and Innovation: Capacity of Environmental Regulation(MDPI, 2023) Dzwigol, H.; Квілінський, Олексій Станіславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaThe European Union (EU) countries have declared the ambitious goal of providing carbon-free economic development. Considering this, the EU countries are going to pursue relevant policies for a step-by-step refusal of mining and coal energy, consequently reducing greenhouse gas emissions. The analysis of the theoretical background showed that renewable energy is the core dimension of reducing greenhouse gas emissions. In this case, the paper aims to justify the impact of core dimensions (knowledge spillover, innovation, and environmental regulation) that could boost renewable energy penetration into all sectors and levels. The following methods are applied to test the hypotheses: stationarity testing in panels; cross-section dependence testing; cointegration testing; and estimation in heterogeneous parameter models. The data are obtained from Eurostat, the OECD, and the World Data Bank. The object of research is the EU country in the period 2010–2020. The findings confirm the hypothesis on the statistically significant impact of innovation and knowledge spillover on renewable energy. In addition, environmental regulation has a mediating positive effect on interconnections among knowledge spillover, innovations, and renewable energy. In this case, countries should boost the development of appropriate environmental regulations, which should be effective and transparent for all stakeholders.Item The Impact of the Government Policy on the Energy Efficient Gap: The Evidence from Ukraine(MDPI, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Dzwigol, H.; Dzwigol-Barosz, M.; Павлик, Владислав Володимирович; Павлик, Владислав Владимирович; Pavlyk, Vladyslav Volodymyrovych; Barosz, P.This paper aims to check the impact of investment and institutional determinants on the energy efficiency gap. The findings of the bibliometric analysis confirmed the growth of research interests in identifying the core determinants of the energy efficiency gap. The central hypothesises are: the increasing quality of the institutions leads to an increase of green investments in the energy sector and the dual relationships between investment and institutional determinants lead to additional synergy effects, which allow boosting the decline of energy efficiency gaps of the national economy. For the analysis, the times series were collected from the World Data Bank, Eurostat, Bloomberg, for Ukraine for the period of 2002–2019. The following methods were used: the unit root test—for checking the stationarity of data—and the Johansen test and VEC-modelling—for the cointegration analysis. The findings prove that to reduce the energy efficiency gaps in Ukraine by 1% next year, it is necessary to increase green energy investments by 1.5% this year, and the political stability and public perception of corruption by 3% and 1%. The increase of the public perception of corruption by 1.47 points and of political stability by 2.38 points leads to maximising the recovery speed of the Ukrainian energy sector. Thus, while developing the policy to decrease the energy efficiency gaps, the Ukrainian government should consider the level of public perception of corruption and political stability.