Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
40 results
Search Results
Item Організаційно-правові питання управління кадрами органів прокуратури(Національна юридична академія України, 1998) Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor VolodymyrovychУ збірнику представлені наукові праці, що присвячені актуальним питанням історії та теорії держави і права, сучасним проблемам конституціаналізму в Україні, правовому забезпеченню ринкових реформ, боротьбі зі злочиннісю, вдосконаленню процесуального законодавства та ін. Розрахований на спеціалістів-юристів: практичних працівників, науковців, викладачів і студентів.Item Развитие прокуратуры в переходный период(ТОВ "Вентурі", 1996) Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor VolodymyrovychУ збірнику містяться доповіді і тези виступів науковців, працівників органів прокуратури, суду на науково-практичній конференції, присвяченій проблемам розвитку прокуратури України в умовах становлення демократичної держави, рекомендації цієї конференції, а також матеріали, що характеризують практичну діяльність прокуратури з виконання завдань, покладених на неї Законом України "Про прокуратуру".Item Teleological Statism in State Building: Doctrinal, Constitutional,and Historical Analysis(Sumy State University, 2021) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Stoyanov, S.Забезпечення державних інтересів як провідний напрям діяльності держави є достатньо актуальною проблемою сучасної України. Саме тому, метою статті є дослідження телеологічного етатизму в державному будівництві в його доктринальному, конституційному й історичному вимірах. Методологічну основу статті становлять синергетичний та аналітичний підходи, загальнонаукові (праксеологічний, історичний та діалектичний) та спеціальні (формально-юридичний, порівняльно-правовий) методи наукового пізнання. У статті з’ясовано, що на концептуальному рівні доктринальний аспект телеологічного етатизму в державному будівництві виникає ще в «Епоху Революцій» XVI–XVIII ст. у формі теорії регуляторної держави. Водночас доведено, що у XX ст. він реалізується в теоріях тоталітарної та корпоративної держави. Співавторами обґрунтовано, що процеси втілення телеологічного етатизму в державному будівництві здебільшого закріплюються на рівні окремих законів, котрі мають характер конституційних. Доведено, що Італія доби фашистської диктатури, яка розглядала тоталітаризм як засадничий принцип своєї державності, фактично не набула етатистського характеру. Також встановлено, що Іспанія під час фактичного регентства Ф. Франко Баамонде та Португалія доби диктатур А. Салазара та М. Каетану мали відверто етатистський характер, незважаючи на те, що світова спільнота формально їх тоталітарними не визнала. У статті з’ясовано, що ідеї «корпоративної держави» найбільш ефективно були реалізовані в Італії доби Б. Муссоліні, Іспанії періоду правління Ф. Франко, Португалії під час диктатури А. Салазара та, до певної міри, III Рейху А. Гітлера. Співавторами обґрунтовано, що у витоків ідеалів самовладдя, які характерні для сучасної Росії, була ситуація, що склалася у Володимиро-Суздальському князівстві. Завдяки аналізу історичних особливостей реалізації телеологічного етатизму у державному будівництві Росії доведено, що існує два підходи щодо його реалізації – персоналізм та стейтизм. Заразом з’ясовано, що втіленням персоналістського підходу було правління московських Рюриковичів від Івана III до Федора Івановича. Обґрунтовано, що доба стейтизму в Росії тривала з часів правління Петра I до початку правління його племінниці – Анни Іоанівни. Практична цінність цієї статті полягає у тому, що вона може бути використана як у подальшій науковій роботі, так і в процесі викладання юридичних дисциплін державознавчого циклуItem Основні аспекти діяльності прокуратури(РВВ "Вежа" Волинського державного університету ім. Лесі Українки, 2007) Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor VolodymyrovychПоняття "діяльність прокуратури" відноситься до основних категорій науки прокурорського нагляду. З ним органічно пов`язані понятття мети, завдань і функцій прокуратури, її сутність і соціальна роль, визначення місця в структурі органів держави, об`єкта і предмета прокурорської діяльності, структури, компетенції, повноважень і засобів їх реалізації. Сьогодня під час реформування прокуратури наукове дослідження усії аспектів в її діяльності набуває особливого значення тому, що вирішується питання визначення типу прокуратури України як самостійного органу державного механізму, її законодавчого регулювання, організації діяльності.Item Державне бюро розслідувань як новий державний орган зі спеціальною компетенцією(Донецький юридичний інститут МВС України, 2019) Деревянко, Богдан Володимирович; Деревянко, Богдан Владимирович; Derevianko, Bohdan VolodymyrovychУ статті на основі застосування порівняльно-правового методу проаналізовано окремі норми законів України «Про Державне бюро розслідувань», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про Національну поліцію», «Про прокуратуру», «Про Службу безпеки України», на основі чого визначено місце Державного бюро розслідувань (далі – ДБР) серед інших центральних органів виконавчої влади. На перший погляд здається, що існує конфлікт інтересів або конкуренція компетенції ДБР та окремих інших державних адміністративних та контролюючих органів, оскільки сьогодні близько двадцяти з них проводять оперативно-розшукову діяльність та здійснюють досудове слідство. Показано, що конкуренція в компетенції з прокуратурою в ДБР відсутня через здійснення першою не оперативно-розшукової діяльності, а нагляду за дотриманням законності службами й підрозділами, що проводять оперативно-розшукову діяльність (серед яких і ДБР), а фахівці ДБР мають повноваження на документування вчинення злочинів прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. ДБР та Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ) можуть документувати та розслідувати злочини співробітників один одного. Найбільш конкурентними є компетенція ДБР із компетенцією окремих підрозділів Служби безпеки України (далі – СБУ) та Національної поліції. Найвищу соціальну небезпеку становлять злочини, які документуються та розслідуються підрозділами СБУ; більш високу небезпеку становлять злочини, які документуються та розслідуються підрозділами ДБР, а не Національною поліцією. Тому, виходячи з аналізу норм названих вище законів України, указано на можливість передачі матеріалів та/або кримінальних справ від підрозділів Національної поліції до підрозділів ДБР та СБУ і передачі матеріалів від підрозділів ДБР до підрозділів СБУ. Зважаючи на відносно невисоку граничну чисельність центрального апарату та територіальних управлінь ДБР (1500 осіб), а також на перші результати й активність їхньої роботи, зроблено висновок, що ДБР уже має власну нішу в системі аналогічних центральних органів виконавчої влади й повинне виправдати витрати Державного бюджету на своє утворення та функціонування.Item Проблеми розслідувань кримінальних проваджень віднесених до підслідності Державного бюро розслідувань(Сумський державний університет, 2018) Ільченко, Олександр Васильович; Ильченко, Александр Васильевич; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Проценко, Віталій Олександрович; Проценко, Виталий Александрович; Protsenko, Vitaliy OleksandrovichУ даній статті висвітлено актуальні проблеми становлення та функціонування одного з новостворених органів - Державного бюро розслідувань. Наведений вище орган спрямований на захист прав, свобод, інтересів людини та громадянина від порушень з боку органів державної влади. Одним з головних завдань Державного бюро розслідувань є захист і відновлення прав людини у разі порушення їх правоохоронними органами. Значна кількість позовів до Європейського суду з прав людини саме через порушення прав співробітниками правоохоронних органів, саме це стало однією з підстав дослідження Державного бюро розслідувань як важеля захисту прав людини. У представленій роботі досліджено спеціальний статус Державного бюро розслідувань який є гарантією його діяльності та встановлено можливі ризики з наданням такого прецедентного статусу на території України. Внаслідок аналізу статті 216 та перехідних положень КПК України були виявлені ризики у проведенні кримінальних проваджень, допустимості зібраних доказів та притягненні винних до кримінальної відповідальності. В даній статті досліджені ризики, які матимуть вплив на поширення безкарності та не притягнення осіб до відповідальності за вчинення суспільно-небезпечних діянь у зв’язку з фактичним не функціонуванням Державного бюро розслідувань та проблемними питаннями, пов’язаними з прийняттям Закону України «Про Державне бюро розслідувань». У процесі аналізу норм ЗУ «Про Державне бюро розслідувань» було виявлено ризики що стосуються добору працівників до новоствореного органу. Зокрема встановлення конкретних відсотків добору працівників з колишніх слідчих, прокурорів та працівників оперативно-розшукових підрозділів є загрозою для існування тих же злочинних схем та прикривання вчинених протиправних діянь деякими категоріями осіб. Під час аналізу ЗУ наведеного вище, окрім дискусійного відсоткового співвідношення, були встановлені конституційні проблеми деяких норм ЗУ «Про Державне бюро розслідувань». Так званий «правоохоронний колапс» існує й надалі оскільки за тривалий проміжок часу законодавець не спромігся вчасно внести зміни до КПК України. У статті наведені шляхи та способи подолання проблем підслідності та розслідування деяких категорій проваджень, зокрема запропоновано внесення змін до КПК України та ЗУ «Про державне бюро розслідувань».Item Участь прокурора у кримінальному провадженні: історичні аспекти(Запорізький національний університет, 2018) Ільченко, Олександр Васильович; Ильченко, Александр Васильевич; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Вольвач, А.А.Стаття присвячена дослідженню історичного розвитку та юридичної природи участі прокурора у кримінальних провадженнях. Визначено походження терміну «прокурор». Розглянуто виникнення первинних функцій прокуратури. Визначено коло осіб, які виконували функції прокурорського нагляду як на території України, так і в світі загалом. Проведено науковий аналіз основних етапів становлення і розвитку інституту прокуратури.Item Прокуратура СРСР після ІІ Світової війни(Асоціація випускників Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, 2018) Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor VolodymyrovychРозглянуто структуру прокуратури СРСР, її управлінь та інститутів в історичному аспекті після ІІ Світової війни до моменту припинення існування СРСР.Item Прокуратура як орган забезпечення законності: радянський історико-правовий досвід(Юридична лінія, 2018) Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor VolodymyrovychРозглянуто радянський історико-правовий досвід створення прокуратури, на яку пропонувалося покласти функції нагляду за законністю, нагляд за діяльністю слідчих органів і підтримання обвинувачення у трибуналах.Item Взаємодія прокуратури із суб'єктами фінансового моніторингу(Вісник прокуратури, 2010) Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor VolodymyrovychВ статті розглянуто взаємодію прокуратури із суб'єктами фінансового моніторингу. На прикладі Сумської та Закарпатської областей, м. Київ та м. Прилуки доведена необхідність надання прокуратурі самостійної правозахисної функції нагляду за додерженням прав та свобод людини.