Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
23 results
Search Results
Item Поліморфізм генів COVID-19 і зв’язок із шкірними проявами(Сумський державний університет, 2024) Розмаїта, О.С.У тезах представлено дослідження щодо маркерів у діагностиці захворювань шкіри, а саме чи існують специфічні шкірні прояви COVID-19. На сьогодні досліджень щодо значення поліморфізму генів COVID-19 при прояві хвороб шкіри недостатньо. Раннє розпізнавання шкірних ознак, пов'язані з тяжкими ускладненнями, та своєчасне лікування мають важливе значення для покращення результатів лікування пацієнтів.Item COVID-19 та його прояви в дерматології(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2024) Розмаїта, О.С.Пандемія COVID-19 зробила великий виклик людству. У тезах- доповіді автор дослідила вплив коранавірусу COVID-19 на прояви в дерматології, дослідивши літературні джерела та сучасні наукові дослідження в даному напрямку. Зроьлено детальний аналіз таких проявів у різних вікових категоріях населеня різних країн світу.Item Аналіз інтегрального індексу рівня капіталізації банків(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Єфіменко, Аліна Юріївна; Yefimenko, Alina Yuriivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaДостатній рівень капіталізації є запорукою фінансової стійкості банку та фінансової безпеки країни в цілому, особливо з точки зору обсягу та якості капіталу, яким він володіє для покриття потенційних збитків. Рівень капіталізації банку оцінюється за допомогою різних показників і коефіцієнтів, які часто регулюються фінансовими органами, але насьогодні відсутня єдина методика розрахунку та аналізу зазначеного показника. Метою статті є аналіз інтегрального індексу рівня капіталізації банків. Розрахунок проводиться на основі статистичної звітності 34 європейських країн з 2010 по 2020 роки. Охарактеризовано основні прямі та опосередковані індикатори впливу на рівень капіталізації банків, серед яких: рентабельність власного капіталу, відношення капіталу до активів, відношення регулятивного капіталу до активів зважених на ризик — прямі, та рентабельність активів, рівень непрацюючих кредитів, кількість відділень банків, відношення витрат до доходів банків, відношення банківських депозитів до ВВП — опосередковані фактори впливу. У ході проведення дослідження були використані такі інструменти: методи групування, порівняння та узагальнення, аналізу, метод головних компонент для відбору статистично значущих показників формування рівня капіталізації банків, розрахунок інтегральних індексів та аналіз часових рядів при визначенні тенденцій інтегрального індексу. За допомогою методу головних компонент було відібрано статистично значущі показники рівня капіталізації банків, серед яких: рівень непрацюючих кредитів, рентабельність активів та рентабельність власного капіталу. Ці індикатори були використані для розрахунку інтегрального індексу рівня капіталізації банків європейських країн. На основі інтегрального показника виділено провідні країни у 2010, 2015, 2020 та 2021 роках (постризові та адаптивні до економічних турбулентностей періоди), серед яких: Ірландія (2010) та Фінляндія (2015, 2020 роки). Розглянуто тенденції коливань розрахованого індексу. Визначено схему впливу якості кредитування на якість активів та нерозподілений прибуток, що впливає на рівень капіталізації банку. Виявлено, що при збільшенні рівня непрацюючих кредитів зменшується рентабельність активів та рентабельність власного капіталу банку. Отримані результати можуть бути використані державними органами при плануванні фінансової політики, національними банками при визначенні напрямів та інструментів забезпечення достатнього рівня капіталізації банків, комерційними банками при розробці ресурсних політик та забезпеченні достатності обсягу капіталу.Item Clinical and epidemiological features of the course of coronavirus infection depending on the period of illness(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України», 2024) Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr Serhiiovych; Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola DmytrovychПісля пандемії COVID-19 особливе занепокоєння викликає довготривале збереження симптомів Long COVID, що значно порушує якість життя та працездатність населення. Мета роботи – встановити особливості клінічних та епідеміологічних даних у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, залежно від періоду хвороби. Пацієнти і методи. Обстежено 108 осіб, які поділено на три групи: із підтвердженим COVID-19, із Long COVID та практично здорові особи. Встановлювалися епідеміологічні та клінічні особливості перебігу на підставі аналізу медичних карток і розробленого опитувальника. Результати. Серед досліджуваних переважали жінки – 56 % із середнім віком 41,44 року. Основними симптомами що характеризували клінічну картину COVID-19, були загальна слабкість (94 %), головний біль (74 %), гарячка (ломота в тілі) та кашель (71,0 % пацієнтів). У групі з Long COVID порівняно із групою з COVID-19 достовірно рідше реєстрували загальну слабкість (втому) (40 %), головний біль (29 %), гарячку (ломоту в тілі) (3 %), кашель (9 %), розлади сну (17 %), біль у м’язах (11 %), задишку (17 %), нежить (чхання) (6 %), втрату чи погіршання апетиту (3 %), біль у горлі (6 %), труднощі з концентрацією уваги (6 %), біль у животі (3 %) (р<0,05). Висновки. Знижена доступність до отримання медичних послуг призводить до запізнілої госпіталізації, тривалого лікування та наявності ускладнень. Рівень вакцинації не впливає на ризик виникнення Long COVID. Клінічні ознаки Long COVID (загальна слабкість, тривога, погіршання настрою, головний біль) виявляляються у третини хворих і обумовлюють зниження загальної якості життя. Найстійкішими є загальна слабість, головний біль, задишка, розлади сну і які зберігаються у 34-42 % пацієнтів з моменту підтвердження COVID-19.Item The role of social solidarity economy for sustainable development establishing(Sumy State University, 2024) Chortok, M.V.Прагнення до сталого розвитку - це прагнення не лише для збереження навколишнього середовища, але для одночасного задоволення трьох цілей: охорони навколишнього середовища, економічної ефективності та соціальної справедливості.Item Evaluaiton of countries' health systems effectiveness in the context of the COVID-19 pandemic influence on macroeconomic stability(Класичний приватний університет, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Каща, Марія Олексіївна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Єфіменко, Аліна Юріївна; Yefimenko, Alina YuriivnaСистеми охорони здоров’я та їх потенціал до розвитку насьогодні перебувають у фокусі підвищеної уваги, зокрема після2020 року з початком та наростанням подій у соціально-еко-номічному житті суспільства під впливом пандемії COVID-19.У статті поставлено за мету оцінити ефективність систем охо-рони здоров’я країн ЄС та України в умовах макроекономічноїнестабільності внаслідок впливу COVID-19. Для оцінюванняефективності національних моделей (Беверіджа (до якої нале-жить Україна), Бісмарка та змішаної) розроблено інструмента-рій для їх порівняння на основі методів основних компонентівта методу оболонкового аналізу даних (DEA). Розрахунки непоказали «ідеальної» моделі, яка була б виключно ефектив-ною. За кожною з моделей у групі країн є ті, чиї системи охо-рони здоров’я показали кращі результати, і є аутсайдери, якіпотребують додаткових зусиль з боку держави для підвищен-ня резистентності. У якості рекомендацій для країн з моделлюБеверіджа щодо підвищення стійкості до ризику пропонуєтьсязвернути увагу на поведінкові та фінансові фактори. Крім того,рекомендації охоплюють необхідність збільшення фінансу-вання медицини та соціального захисту. Країнам, що маютьневисокі позиції ефективності системи охорони здоров’я замоделлю Бісмарка серед заходів, що рекомендовані, пер-шочерговими є ті, які мають інформаційно-ресурсне спряму-вання, спрямовані на підтримку та стимулювання здоровогоспособу життя, а також забезпечення медичної системи кадро-вими ресурсами. Для групи країн змішаної моделі такого родурекомендації будуть стосуватися вже покращання інформацій-ної роботи з населенням та акценту на вакцинаційній кампанії.Висновки з даного дослідження можуть бути корисними прирозробленні національних стратегій розвитку систем охорониздоров’я, а також при виборі векторів, на яких доцільно кон-центрувати зусилля в умовах факторів загроз громадськомуздоров’ю, один із який детально проаналізований у даномудослідженні – пандемія COVID-19. У майбутньому плануєтьсядоповнити аналіз показниками, що стимулюють національнийрозвиток і одночасно можуть слугувати індикаторами ефектив-ності медичного забезпечення в країні.Item The impact of COVID-19 on the national economy: trends and prospects for achieving the state of resilience of the medical and social welfare system of the population(Centre of Sociological Research, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Volk, A.S.The outbreak of the new virus occurred in December 2019 in China, from where it began to spread to all continents. On March 11, 2020, WHO stated that COVID-19 as a global pandemic. It changed the socioeconomic development of the world’s countries, the medical and social welfare of the population, economic, institutional-political, financial-budgetary and education. Due to quarantine restrictions and lockdowns, the economic growth of most countries has slowed down significantly.Typical measures to combat the spread of COVID-19 in society include: developing and distributing among the population reminders about the dangers and ways to prevent the disease and its complications; introducing remote forms of customer service in the public and corporate sectors. Generalized world experience in combating the pandemic to the level of negative economic consequences made it possible to form the main strategic vectors of state policy to minimize risks and dangers in the field of the national economy in the context of the COVID-19 pandemic.Item Comparative Analysis of Marketing Communications Changes under the Influence of Covid-19(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2021) Нестеренко, Володимир Іванович; Нестеренко, Владимир Иванович; Nesterenko, Volodymyr Ivanovych; Сигида, Любов Олексіївна; Сигида, Любовь Алексеевна; Syhyda, Liubov Oleksiivna; Росохата, Анна Сергіївна; Росохатая, Анна Сергеевна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Moskalenko, A.O.В роботі проаналізовано основні особливості періоду пандемії. Була виявлена аудиторія цифрового середовища по всьому світу. Було визначено роль цифрових технологій у допомозі людям під час пандемії COVID-19. Було проаналізовано використання соціальних медіа для дослідження бренду. Було проведено порівняння рекламної аудиторії Instagram, LinkedIn і Tik-Tok в період пандемії. Також було визначено використання WhatsApp в різних регіонах. Було виявлено очікування споживачів щодо покупок в Інтернеті серед споживачів різних вікових груп. Згідно з рекламними інструментами Facebook, бренди можуть охопити понад 1 мільярд людей через рекламу в Instagram. Рекламне охоплення Instagram зросло на 111 мільйонів нових користувачів за периший квартал із настанням пандемії COVID19, що є квартальним збільшенням більш ніж на 10%. Це означає, що рекламна аудиторія Instagram на початку липня 2020 року становила 1,08 мільярда. Ці цифри говорять про швидку зміну вектору уваги споживачів, а тим самим і необхідність швидкої переорієнтації маркетингових комунікацій задля привернення уваги до пропозицій брендів. У той самий час деякі цифрові інструменти, що раніше активно використовувались у маркетингових комунікаціях втрачають свою ефективність. Клієнти стали рідше використовувати Facebook Messenger та особисті повідомлення Twitter. Та в цілому, зростання обсягів продажів бізнесу через маркетингові інструменти соціальних медіа становило 132% для малого бізнесу, 122% для корпорацій і 88% для середнього бізнесу, що говорить про масову переорієнтацію та значні подальші перспективиItem Digital Business Communications as a Direction of Innovation Transfer in the Context of the COVID-19 pandemic(Сумський державний університет, 2022) Korzh, A.; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia ViktorivnaРаптова пандемія вразила майже всі сфери людської діяльності. Бізнес не є винятком. Якщо на початку пандемії це було в легкому шоці, то багато компаній не були готові до несподіваних нових умов, продиктованих пандемією, тому що основне (живе) спілкування стало неможливим. Тому компанії перейшли до злиття людини і машини.Item Основні тенденції розвитку міжнародного ринку освітніх послуг в умовах пандемії COVID-19(Полтав. ін-т екон. і права Університету «Україна», 2022) Малишенко, Ю.П.; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna SerhiivnaРозглянуто основні тенденції розвитку міжнародного ринку освітніх послуг в умовах пандемії COVID-19, наведено переваги та недоліки онлайн навчання.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »