Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
3 results
Search Results
Item Аналіз потреб і вимог до систем штучного інтелекту в публічному управлінні в умовах воєнного стану(ТОВ "ДКС Центр", 2024) Рекуненко, Ігор Іванович; Rekunenko, Ihor Ivanovych; Кобушко, Яна Володимирівна; Kobushko, Yana Volodymyrivna; Балагуровська, Інна Олексіївна; Balahurovska, Inna Oleksiivna; Дзидзигурі, Олексій Георгійович; Dzydzyhuri, Oleksii Heorhiiovych; Седько, Д.О.У статті розроблено модель співвідношення потреб, вимог та викликів використання технології штучного інтелекту в публічному управлінні. Проаналізовано потреби та вимоги до впровадження систем штучного інтелекту в публічному управлінні в умовах воєнного стану. До вимог, які необхідно враховувати при впровадженні ШІ в публічному секторі, відносяться технічні, етичні та правові вимоги. Особливої уваги під час впровадження ШІ в публічному управлінні слід приділяти безпековим, технологічним, екологічним, соціальним, етичним викликам, які загострюються в сучасному світі. У статті розроблено план дій щодо визначення потреб та вимог до систем ШІ, що охоплює низку етапів. Застосування такого плану дій дозволить оцінити ефективність використання ШІ з урахуванням впливу ризиків та прийняти аргументовані рішення щодо впровадження систем ШІ в публічне управління. Особливу увагу в статті приділено дослідженню ключових етичних викликів, пов’язаних з використанням ШІ в публічному управлінні, зокрема порушення конфіденційності даних, прозорості алгоритмів, відповідальність за прийняття рішень, забезпечення рівноправності в ухваленні рішень, довіра до ШІ, соціальна справедливість, інклюзія та ідентичність. Автори наголошують, що випереджаюче реагування на ці виклики допоможе мінімізувати негативні наслідки використання технологій ШІ для системи публічного управління та сприятиме підтримці стабільності у відносинах «держава-громадяни». У статті сформовано концептуальне бачення інтеграції штучного інтелекту в процеси публічної сфери. Доведено, що впровадження таких технологій у кризових умовах може стати важливим інструментом для підвищення ефективності публічного управління, підтримки соціальної стійкості та забезпечення національної безпеки.Item Метааналіз регуляції відповідального інвестування: погляд із позиції науки(Видавничо-виробниче підприємство «Мрія», 2023) Воронцова, Анна Сергіївна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Агафонова, Є. О.У роботі проведено метааналіз регуляції відповідального інвестування із позиції наукиItem Альтернативні джерела енергії як основа вуглецево-нейтральної економіки: нормативно-правові аспекти(Хмельницький національний університет, 2018) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia AnatoliivnaВ статті представлений аналіз нормативно-правової бази регулювання стимулювання розвитку альтернативних джерел енергії як основи переходу до вуглецево-нейтральної економіки України в порівнянні з країнами ЄС. У статті проаналізовано нормативно-правоа база регулювання розвитку альтернативних джерел енергії як основи для переходу до вуглецево-нейтральної економіки в Україні. Автором систематизовано досвід країн ЄС у формуванні нормативно-правового забезпечення розвитку альтернативних джерел енергії. Визначено, що національна економіка має потужний науковий потенціал, необхідний для розвитку енергоефективних технологій, проведення досліджень для підвищення ефективності альтернативних джерел енергії. При цьому, нерегульована законодавча база та нестабільність національної економіки сповільнюють цей процес. Слід зазначити, що країни Європейського Союзу постійно вдосконалюють нормативно-правову базу регулювання зеленої енергетики та стимулюють її розповсюдження з метою виконання зобов’язань Кіотського протоколу та переходу до вуглецево-нейтральної економіки. Результати дослідження показують, що основні принципи регулювання енергоефективності та енергозбереження в ЄС та Україні суттєво відрізняються. Як результат, Україні потрібно використовувати досвід зарубіжних країн у сфері розвитку альтернативних джерел енергії як драйверу переходу до вуглецево-нейтральної економіки.