Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Item
    Мовна гра: лінгвістичний, перекладацький та дидактичний аспекти
    (2021) Гончарова, О.В.
    Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю поглиблення та систематизації знань про способи перекладу мовної гри; розкриття потенціалу мовної гри у навчальному процесі. Проблематика кваліфікаційної роботи полягає в запровадженні нових методів розвитку іншомовної компетентності на уроках англійської мови в старшій школі. Дослідження було реалізовано на засадах таких методів: теоретичний аналіз та синтез наукових і навчально-методичних джерел, системний аналіз, описовий метод, метод групування, метод моделювання. Результати кваліфікаційної роботи було висвітлено у статті «Способи перекладу мовної гри англомовного дискурсу» фахового видання категорії «Б» «Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика» Том 32 (71) № 5, 2021. У ході дослідження було визначено історичні чинники виникнення феномену мовної гри; встановлено, що проблема використання поняття «мовна гра» залишається не до кінця розв’язаною у сучасному мовознавстві. Поняття часто ототожнюється з грою слів та каламбуром, хоча останні є лише всього лиш різновидами мовної гри. На базі вивченого матеріалу було визначено, що явищу мовної гри притаманний значний спектр функцій, набір яких залежить від дискурсу. У досліджуваному шоу «Whose Line Is It Anyway?» мовна гра передусім виконує розважальну та комічну функції. Провідними рівнями творення мовної гри у шоу є фонологічний та лексичний. Аналіз існуючих класифікацій перекладу мовної гри можна узагальнити за результатом перекладу: мовна гра → мовна гра, мовна гра → не мовна гра, мовна гра → редакторська техніка. У межах кваліфікаційної роботи було досліджено перекладність 17 прикладів мовної гри з імпровізійного шоу «Whose Line Is It Anyway», з них – 7 на фонологічному та 10 на лексичному рівнях. У 15 випадках був можливим переклад зі збереженням мовної гри у мові перекладу. Провідними перекладацькими трансформаціями стали контекстуальна заміна, компенсація, антонімічний переклад, конкретизація, логічний розвиток та генералізація. На базі вивченого матеріалу було доведено перекладність мовної гри та визначено, що результат значно залежить від часу, витраченого на дослідження можливих варіантів перекладу кожного елемента аналізованого явища. Окрім того, у межах дослідницької роботи розроблено методичні рекомендації щодо проведення рольової гри на аутентичному матеріалі імпровізійного шоу "Whose Line Is It Anyway?".
  • Item
    Засоби творення комічного в телесеріалах та способи їх перекладу українською
    (Сумський державний університет, 2019) Трофименко, А.В.
    Мета: з’ясувати природу комічного, виокремити функціональні різновиди та функції феномену, виявити мовні закономірності в процесі реалізації комічного, визначити найбільш адекватні способи передачі цих прийомів українською мовою, дослідити особливості американських, англійських та українських жартів, встановити основні відмінності між ними, а також визначити, чи мають вони спільні риси. Теоретичне значення: теоретичні засади дипломної роботи можуть бути використані для подальшого аналізу феномена комічного, а також для більш детального дослідження телевізійного дискурсу та стилістичних засобів, що використовуються в ньому для творення комічного ефекту або інших цілей. Крім того, результати роботи можуть бути використані для написання статей, наукових тез та рефератів з обраної тематики. Практичні висновки щодо перекладацьких трансформацій, що застосовують для передачі англомовних жартів та загалом форм комічного українською мовою, можуть бути використані на заняттях з практики перекладу та вивчення іноземної мови у вигляді прикладів вдалих еквівалентів, створених професійними перекладачами. Вивчення поставлених питань показало, що не існує одного загального та універсального методу для передачі комічного з однієї мови, тобто англійської, іншою, в нашому випадку, українською. Під час перекладу фахівець повинен орієнтуватися не тільки на форму, але і на зміст жарту, що часто є імпліцитним, тобто прихованим, на контекст та інші екстралінгвістичні фактори, які, з одного боку, можуть ускладнити процес перекладу, а з іншого, допомагають краще зрозуміти ситуацію, в якій використовується комічне. У будь-якому разі, перекладач повинен проявити творчість, креативність, і що не менш важливо, — мати гарне почуття гумору для адекватної передачі жарту цільовою мовою.