Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
5 results
Search Results
Item Правові аспекти експертної діяльності у сфері охорони здоров’я в Україні(Сумський державний університет, 2020) Пономаренко, Д.О.Актуальність даної роботи обумовлена тим, що удосконалення інституту медичної експертизи взагалі та судово-медичної експертизи зокрема є важливою складовою судово-правової реформи в Україні, оскільки в умовах підвищених вимог до судового процесу доказування у кримінальному, цивільному та адміністративному судочинстві, він призваний забезпечити адекватну та об’єктивну доказову базу. Судово-медична експертиза, наприклад, відноситься до класу медичних біологічних експертиз і за частотою призначення у практиці доказування, слідства та судочинства займає перше місце серед всіх судових експертиз.Item Правовий статус комунальних некомерційних підприємств системи охорони здоров’я(Сумський державний університет, 2019) Васюхно, М.В.Одним із основних природних прав людини є її право на життя, засобом утвердження якого є право на надання медичної допомоги. Забезпечення прав людини проголошено у ст. 3 Конституції України головним обов’язком держави. Конституційне положення про пріоритет життя і здоров’я людини потребує наявності фінансово спроможних суб’єктів надання медичних послуг. Одним з пріоритетів діяльності соціально орієнтованої держави, статусу якої прагне набути Україна, є ефективний розвиток системи охорони здоров’я, досягнення балансу між потребами громадян в якісних і доступних медичних послугах та можливостями щодо їх забезпечення за рахунок державного фінансування. Ефективне використання обмежених фінансових ресурсів і одночасне поліпшення якості та доступності медичної допомоги населенню передбачають удосконалення правового статусу ЗОЗ, забезпечення їх автономізації. Досвід розвинених країн вказує на необхідність впровадження ефективної ринкової системи у сферу дільності ЗОЗ. Реалізація автономізації ЗОЗ в межах реформування медичної галузі потребує дослідження правового статусу реорганізованих КНП для оптимізації структури таких ЗОЗ, усунення неузгодженостей, протиріч та прогалин у законодавстві щодо правового статусу КНП. Прийняття пакету нормативно-правових актів щодо реформування медичної сфери потребує приведення у відповідність низки інших нормативно-правових актів.Item Правове регулювання медичного обслуговування населення України(Сумський державний університет, 2019) Тверитінова, Д.О.Одним із пріоритетних завдань держави на сьогоднішній день виступає охорона здоров’я населення. В усіх країнах світу здоров’я та збереження генофонду нації є головним завданням влади. Медична діяльність, яка здійснюється для забезпечення громадян країни доступом до сучасних засобів та способів лікування, до нових технологічних можливостей медицини – все це забезпечує нормальний розвиток держави та її функціонування. В умовах інтеграції України до Європейського Союзу постало питання організації та забезпечення населення країни медичним обслуговуванням, яке б відповідало нормам та стандартам країн-членів ЄС. Не секрет, що рівень медичного обслуговування зарубіжних країн набагато вищий ніж рівень в Україні. Пацієнти в розвинутих та економічно стабільних країнах посідають вагоме місце в роботі системи охорони здоров’я, а саме головне що влада розуміє важливість забезпечення громадян своєї країни належним рівнем медичного обслуговування та працює і розвиває національні системи охорони здоров’я для досягнення цих цілей. Українська система охорони здоров’я перебуває в режимі реформування і дослідження її основних положень та принципів роботи є нагальним питанням. Наука медичного права тільки починає набирати масштабних обертів і деякі питання функціонування системи охорони здоров’я в Україні є недослідженими. На сьогоднішній день на українську систему охорони здоров’я дуже сильно впливають норми та стандарти європейських країн, які створюють умови для розвитку нашої медичної системи та діляться своїм досвідом у реформуванні.Item Правовий статус пацієнта як суб’єкта медичних правовідносин(Сумський державний університет, 2019) Меліков, А.О.Відповідно до ст. 3 Конституції України 1996 р. Люди, їх життя та здоров'я, честь та гідність, доброчесність та безпека визнаються в Україні як найвища соціальна цінність. Стаття 49 Основного закону проголошує, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, і встановлює положення про те, що держава створює умови для ефективної та доступної медичної допомоги для всіх громадян; що медична допомога надається безкоштовно в державних та муніципальних закладах охорони здоров’я; що існуюча мережа таких установ не може бути скорочена і що держава сприяє розвитку медичних установ усіх форм власності. Однак реалії сьогодення свідчать про наявність проблем в здійсненні права на медичну допомогу в Україні та, зокрема, правовому статусі пацієнта. Перш за все, бракує гарантованої державою медичної допомоги, плати за медичну допомогу та недостатнього фінансування державних та комунальних закладів охорони здоров’я. Слід зазначити, що однією з причин цих проблем є відсутність юридичної підтримки цього права. Сказане вказує, що право на медичну допомогу в Україні потребує більш ретельного дослідження з метою підвищення ефективності його юридичного забезпечення. Удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних з конституційним правом на медичну допомогу, допоможе перейти на новий рівень надання медичної допомоги населенню країни і, отже, покращити рівень життя в Україні. Нині бракує досліджень конституційно-правових розробок в цій сфері, що підвищує актуальність дослідження.Item Правові аспекти реалізації права на охорону здоров’я у світлі медичної реформи(Сумський державний університет, 2019) Бабін, В.М.Актуальність даної роботи обумовлена тим, що у сучасному світі ми вважаємо найголовнішою основою функції системи охорони здоров’я саму якість медичної допомоги і водночас вона є визначальним критерієм її діяльності. Багато країн приймають та діють відповідно до програм забезпечення якості медичної допомоги, які лягли в основу галузі охорони здоров’я та в основу самої національної політики охорони здоров’я. Це визначається багатьма складовими галузі охорони здоров’я, а саме: якість управління з чітко сформульованими цілями, принципами, методами управління, структурою, організацією та плануванням; організація самого процесу надання медичної допомоги та ресурси, які його забезпечують; реалізація застосування технологій, заміна технічного обладнання, або оновлення застарілого обладнання та інше. Не менш важливим критерієм якості охорони здоров’я та покращення самої галузі медицини є нормативно-правове регулювання цієї сфери, а саме права на охорону здоров’я, завдяки якому людина має право на медичну допомогу закріплене чинним законодавством. Нормативно-правовому регулюванню цього питання має приділятися особлива увага, так як світ змінюється та з ним змінюються потреби людей, можливості медицини та техніки. Також змінюються інші нормативно-правові акти, які мають відношення до галузі медицини, які сприяють зміні чинного законодавства на більш актуальне.