Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
4 results
Search Results
Item Ефективність застосування L-аргініну у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні із ожирінням(Сумський державний університет, 2017) Проценко, О.В.Артеріальна гіпертензія (АГ) та її ускладнення належать до найважливіших медичних і соціальних проблем не тільки в Україні, але й в економічно розвинених країнах світу. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає її як «провідний глобальний ризик підвищен ня смертності від серцево-судинних захворювань (ССЗ) в усьому світі». За даними ВООЗ, підвищений артеріальний тиск (АТ) на сьогодні мають 1,5 млрд. людей, зокрема 30-45 % європейського населення [53]. Про масштабність проблеми свідчить і той факт, що у 2013 році Всесвітній день здоров’я був присвячений питанням профілактики, виявлення та лікування АГ і пройшов під девізом «Слідкуйте за своїм артеріальним тиском – скоротіть ризик розвитку інфаркту та інсульту». В Україні, згідно з епідеміологічними дослідженнями, на АГ страждає майже 13 млн. осіб, причому у 20-30 % випадків АГ проходить на тлі ожиріння (Ож) [3, 8]. Серед патофізіологічних механізмів виникнення АГ одним із найважливіших чинників вважається порушення структури і функції ендотелію, який відіграє провідну роль у контролі за судинним тонусом через вивільнення вазоактивних речовин - вазоконстрикторів та вазодилататорів [2, 9]. Взаємодія ендогенних чинників вазоконстрикції (ендотелін, ангіотензин ІІ, адреналін) з вазодилятаторами (оксид азоту, простациклін, ендотеліальний фактор релаксації) забезпечує відповідний баланс вазомоторних реакцій, збереження нормального АТ та адекватний кровообіг [16, 28, 29]. Тривалий вплив таких факторів ризику, як АГ та дисліпідемія, пригнічує вазодилатуючу здатність ендотелію, збільшує проникність судинної стінки до ліпідів, сприяє розвитку атеросклерозу [15, 35]. Ендотеліальна дисфункція виникає також внаслідок інших причин, які випереджають виникнення АГ, супроводжують та обтяжують її перебіг. Мета дослідження: вивчити вплив амінокислоти L-аргініну на перебіг ГХ в поєднанні з Ож, рівень АТ, ліпідний профіль, показники діастолічної функції лівого шлуночка (ДФЛШ).Item Вплив МR-блокади на структурно-функціональні показники серця та судин у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу(Сумський державний університет, 2017) Криворучко, Я.Ю.В ХХІ столітті, як і раніше, перше місце серед основних причин захворюваності, смертності та втрати працездатності займають серцево-судинні захворювання (ССЗ), пов'язані з атеросклерозом (артеріальна гіпертензія, інфаркт міокарда, інсульт) [40]. Аналіз загальної смертності населення в Україні в 2014 році свідчить, що 66,3 % випадку смертей зумовлені хворобами системи кровообігу (ХСК), у той час як у більшості європейських країн цей показник не перевищує 50% [20]. Ведуче місце серед даних нозологій належить артеріальній гіпертензії (АГ), яка незважаючи на достатній прогрес у вивченні патогенезу, клініки, діагностики та лікування залишається найпоширенішим серцевосудинним захворюванням (ССЗ) із численними ускладненнями як в Україні [15], так і в усьому світі. Близько 90% складає її есенціальна форма – гіпертонічна хвороба (ГХ) [64]. За даними офіційної статистики, станом на 2014 рік в Україні зареєстровано понад 12 млн. осіб, хворих на АГ, що становить 32 % дорослого населення. Щорічно АГ вперше виявляється приблизно у 430 тис. пацієнтів [8]. Цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, як супутнє захворювання, часто зустрічається у хворих на ГХ, значно збільшуючи захворюваність та смертність, головним чином серцево-судинну [25, 26]. ЦД в країнах світу охоплює від 2 до 8% населення [2, 13, 18, 21]. За даними Міжнародної федерації діабету, в даний час у світі налічується 366 млн. хворих на ЦД [25]. В Україні офіційно зареєстровано більше 1 млн. 100 тис. хворих на цю патологію [32]. Поширеність ЦД з кожним роком постійно зростає, також збільшується смертність, обумовлена його ускладненнями [9, 32]. Так за прогнозами дослідників до 2030 року захворюваність у світі на ЦД зросте до 438 млн. [25]. На даний час, ЦД 2-го типу вважається одним із найбільш вагомих та агресивних факторів ризику ССЗ [2, 13, 21]. Поєднання цих патологій супроводжується метаболічними порушеннями, оксидантним стресом, швидким розвитком атеросклерозу, зниженням рівня оксиду азоту та більш швидким розвитком ускладнень ЦД, зокрема макро- та мікроангіопатій [27, 39, 45] та створює труднощі для вибору терапії. Вивчення механізмів розвитку ЦД та його судинних ускладнень у хворих на ГХ залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини, тому що коморбідність цих патологій має спільний патогенетичний зв'язок і потенціює кардіоваскулярний ризик [45, 50]. Найважливішими механізмами, які ускладнюють взаємний перебіг ЦД та АГ є зміни у системі ренін-ангіотензин-альдостерон (РААС) [17]. При лікуванні хворих на ГХ у поєднанні з ЦД 2-го типу необхідно враховувати не тільки ефективність антигіпертензивної дії препаратів, а й їх вплив на метаболізм глюкози та ліпідів, чутливість тканин до інсуліну та структурно-функціональний стан серця, ендотеліальну функцію судин. Незважаючи на наявність декількох класів антигіпертензивних препаратів, прийом багатокомпонентної комбінованої терапії, зустрічається контингент хворих, у яких цільового рівня артеріального тиску (АТ) досягнути не вдається. Ризик серцево-судинних ускладнень (ССУ) постійно зростає. На даний час, недостатньо вивчений вплив окремого класу блокаторів РААС - селективних антагоністів альдостерону (САА) на структурнофункціональний стан серця та ендотеліальну функцію судин у хворих на ГХ у поєднанні з ЦД 2-го типу. Не розроблені диференційовані рекомендації стосовно корекції структурно-функціональних змін серця та судин у хворих з даною коморбідною патологією. Вирішення цих питань має безсумнівний практичний та теоретичний інтерес. Мета: дослідити структурно-функціональні зміни серця та судин у хворих на ГХ у поєднанні з ЦД 2-го типу та оцінити терапевтичну ефективність селективних антагоністів альдостерону у комплексному лікуванні пацієнтів з даним коморбідним станом.Item Метаболічні порушення та структурно-функціональний стан серця та судин у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з ожирінням(Сумський державний університет, 2016) Закорко, І.-М.С.Частка серцево-судинної смертності в загальній структурі причин смерті в Україні в 2014 році склала 66,5%. Близько 90% смертей пов'язані з важкими формами ішемічної хвороби серця та інсультами, більшість з яких прогресувати на фоні гіпертонічної хвороби [56]. Одним з найпоширеніших серцево-судинних захворювань в більшості європейських країн є артеріальна гіпертензія, при цьому близько 90% складає її ессенціальна форма – гіпертонічна хвороба (ГХ). Найбільш поширеним захворюванням, що протікає поєднано з гіпертонічною хворобою є ожиріння [11]. Ризик серцево-судинних катастроф при ГХ (інфаркт міокарда та мозковий інсульт) росте пропорційно збільшенню індекса маси тіла (ІМТ). Чисельність людей, які страждають на ожиріння, прогресивно збільшується кожні 10 років [79]. За даними сучасних досліджень метаболічні порушення виявляються не тільки при ожирінні, але й при незначному збільшенні маси тіла, коли ІМТ за класифікацією ВОЗ є в межах 25-29,9 кг/м2 (надлишкова маса тіла), а отже, необхідно звертати особливу увагу на пацієнтів з надлишковою масой тіла та ожирінням, прагнути нормалізації ІМТ та окружності талії [74]. Реалізація патофізіологічних механізмів за поєднанням ГХ з ожирінням призводить до безперервного прогресуючого ремоделювання життєво важливих органів. Органами-мішенями при ГХ із ожирінням є не тільки серце, головний мозок та нирки, але й судинна стінка, яка пошкоджується як на фоні підвищеного артеріального тиску (АТ), так і метаболічно активними речовинами, які утворюються при ожирінні. Особливості ремоделювання органів-мішеней у хворих на артеріальну гіпертензію з поєднаною патологією представляє особливий інтерес та залишаються недостатньо вивченими.Item Комплексне лікування гіпертонічної хвороби в осіб похилого віку з предикторами надшлуночкових порушень ритму(СумДУ; Мед. ін-т, 2013) Вялкова, Я.В.Артериальна гіпертензія залишається однією з важливих медичнихих проблем, і її наявність в різних вікових групах в великій мірі обумовлює серцево-судинну захворюваність та смертність. Особливо це стосується осіб похилого віку, які часто мають супутні захворювання, численні вражения органів-мішеней та підпадають під різноманітні фактори ризику. В останні роки цікавість до стану здоров'я осіб похилого віку і якості життя даної категорії пацієнтів значно збільшилась. Це пов'язано, перш за все з тим, що у всіх економічно розвинених країнах чисельність похилих людей росте значно швидше загальної кількості населення. Причому особлива увага приділяється серцево-судинній патології, котра у даної вікової категорії являється головною причиною смерті, до того ж простежується чітка закономірність між частотою раптової серцевої смерті і рівнем АТ. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33866