Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
2 results
Search Results
Item Оптимізація хірургічного лікування первинної пахвинної грижі(Сумський державний університет, 2015) Корж, А.О.Грижі передньої черевної стінки є досить актуальною темою в хірургії бо щорічно ГПЧС діагностуються у 7% чоловіків та у 2,5% жінок, тобто цю патологію має приблизно 510–570 млн. людей (М. І. Лотоцький, М. П. Павловський, 2003; Р. А. Григорян, 2006). Гриженосії складають 3-4% відносно всього населення. Серед усіх гриж найчастіше зустрічаються пахвинні (71,5%), потім грижі білої лінії живота (11%), стегнові (10,4%), пупкові (3,9%).( П. Я. Чумак, А. Я. Кузнєцов, М. О. Рудий, О. П. Ковальов, 2006). Герніотомія займає друге місце серед усіх хірургічних втручань на органах черевної порожнини після апендектомії. Щорічно в Україні здійснюється близько 90 000 герніотомій, з них понад 13 000 – з приводу защемленої грижі. Герніопластика є одним із найчастіших хірургічних втручань, що становить 15–20% усіх планових операцій (В. В. Андрющенко, 2010). Але результати лікування гриж в Україні залишаються невтішними, частота післяопераційних рецидивів гриж коливається від 15 до 45 % в залежності від регіону та рівня акредитації закладу надання медичної допомоги. Впродовж останнього десятиріччя герніологія вступила в новий, прогресивний етап свого розвитку. Нові технології, сучасні алопластичні та шовні матеріали дозволяють досягнути в лікуванні гриж значно кращих результатів. Впровадження в практику різних методик герніопластики «без натягу», за рахунок застосування поліпропіленових сіток, дозволило суттєво поліпшити результати хірургічного лікування хворих.Item Оптимізація лікувальної тактики у хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку з урахуванням віддалених результатів(Вид-во СумДУ, 2014) Неровня, О.М.Проблема лікування виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки була й залишається актуальною і сьогодні, незважаючи на значні досягнення практичної та теоретичної медицини. В останні роки частота хірургічних втручань при неускладненій виразці значно знизилась завдяки широкому клінічному застосуванню патогенетичної консервативної терапії (блокатори протонної помпи, Н2 - рецепторів гістаміну та інші препарати. Повідомляють, що у кожного другого пацієнта з виразковою хворобою шлунку та у кожного третього з локалізацією виразки в ДПК все ж таки виникають ускладнення, які потребують хірургічного лікування. Найбільш небезпечними з них вважають перфорацію виразки та кровотечу, котрі є основними причинами смерті пацієнтів з виразковою хворобою. Перфоративна виразка шлунку та ДПК лишається актуальною проблемою, що зумовлена поширеністю та важкістю цього ускладнення. Частота перфорації виразки складає 12,5 - 15 на 100 000 населення і вона не зменьшується,незважаючи на успіхи у консервативному лікуванні виразкової хвороби. Летальність при проривній гастродуоденальній виразці лишається досить високою 3 - 6%, а по даним деяких авторів сягає 10,8 - 30%. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36615