Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
3 results
Search Results
Item Особливості виникнення антибіотикоасоційованої діареї у дітей з гострими респіраторними захворюваннями(Сумський державний університет, 2017) Нехаєнко, І.В.Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) являються однією із найбільш частих патологій в дитячому віці, особливо у дітей до 3 років. Респіраторні інфекції щорічно зумовлюють більше половини всіх випадків гострих захворювань серед дітей. Щорічно 4-5 млн дітей в Україні хворіють на гострі респіраторні захворювання з розвитком ускладнень. На сьогодні доведено, що системна антибактеріальна терапія показана лише при наявності бактеріальних ускладнень та при розвитку певної симптоматики. У 5–30 % дітей найчастішим ускладненням ГРЗ є середній отит. Залучення слизової приносових пазух до запалення при застуді — один із патогенетичних етапів розвитку хвороби, однак в 5–13 % дітей все ж можливим ускладненням є гострий бактерійний синусит . Після перенесеного ГРЗ спостерігається також суперінфекція нижніх дихальних шляхів Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus, H.influenzaе або Streptococcus pyogenes, а менінгококова суперінфекція частіше ускладнює перенесений грип . Проте на практиці часто також часто має місце безпідставне призначення АБ. Згідно даних В.К. Таточенко, АБ при неускладнених ГРВІ у дітей до двох років, котрі звернулися за медичною допомогою застосовують, в Франції в 24% випадків, в США—в 25%, в Канаді—38%, в Данії—в 60%, а в Китаї в 97% випадків. В результаті, невмотивоване проведення антибактеріальної терапії може призвести до різноманітних ускладнень, зокрема з боку шлунково-кишкового тракту це найчастіше виникнення антибіотикоасоційованої діареї (ААД). Згідно даних різних джерел її частота складає від 20 до 60% у дітей, котрі отримують антибіотик. Розвиток антибіотикоасоційованої діареї ускладнює течію основного захворювання, це в подальшому погіршує прогноз що до стану здоров’я дитини. За цих умов є необхідними зміни в складі антибактеріальної терапії та введення додаткових лікарських засобів для лікування антибіотикоасоційованої діареї. Тому виявлення факторів що впливають на розвиток антибіотикоасоційованої діареї являється досить актуальною задачею лікаря загальної практики сімейної медицини. Мета. Виявлення особливостей виникнення антибіотикоасоційованої діареї у дітей з гострими респіраторними захворюваннями з метою підвищення ефективності лікування гострих респіраторних захворювань у дітей.Item Динамічні показники ургентної оториноларингологічної допомоги в Сумській області(Сумський державний університет, 2016) Вечерська, В.О.Незважаючи на впровадження нових ефективних способів боротьби з інфекцією, збільшення числа медичних закладів, які надають вузькоспеціалізовану допомогу, питома вага патологічних процесів, при яких потрібна невідкладна ЛОР-допомога, залишається досить високою і становить 18-38% від загального числа госпіталізованих, а за деякими нозологічними формами навіть зростає. Це зростання можна пояснити збільшенням числа найбільш вірулентних штамів мікроорганізмів, їх стійкістю до антибактеріальних препаратів, невиправдано тривалим самолікуванням і пізнім зверненням до оториноларинголога. Крім цього, в останні роки відзначається зростання травматизму у зв'язку з дорожньо-транспортними пригодами, техногенними катастрофами, що багато в чому є наслідком урбанізації та прискорення темпу життя сучасного суспільства. Аналізуючи дані літератури, можна відзначити тенденцію до швидкого, майже блискавичного розвитку ряду патологічних процесів з важкими ускладненнями, виникаючими вже на початкових етапах захворювання. Крім того, простежується збільшення числа хворих з риногенними і отогенними внутрішньочерепними та орбітальними ускладненнями. Подальший прогрес в організації оториноларингологічної служби неможливий без достовірних відомостей про рівень і характер поширеності хвороб верхніх дихальних шляхів та вуха. Робіт, що стосуються вивчення ургентної стаціонарної допомоги в сучасних умовах, в доступній літературі вкрай мало. Разом з тим за останні роки показники ЛОР-патології у структурі загальної захворюваності населення різко зросли як за рахунок збільшення гострої запальної патології, травм ЛОР-органів, так і, особливо, частого рецидиву хронічних захворювань. Вище перелічене обумовлює актуальність і необхідність проведення цього дослідження.Item Диференційні підходи до фармакотерапії різних патологічних станів, що супроводжуються кашлем(Сумський державний університет, 2016) Лисенко, Ю.В.На жаль, не можна навести інформацію щодо поширеності кашлю серед населення України, через те, що на даному етапі реформування медицини в Україні статистична інформація спирається на нозології, а кашель – це симптом, що може бути присутнім при багатьох нозологіях. Можна лише відмітити, що причиною кашлю серед населення різних вікових категорій можуть бути: гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), вірусні інфекції, туберкульоз, хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ), бронхіальна астма (БА), гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), активне та пасивне паління, прийом інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (ІАПФ), аутоімунна патологія, алергія, рак легень, хвороби серцево-судинної системи (тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА), застійна серцева недостатність), анатомічні порушення (наприклад, трахеобронхомаляція), інтерстиційні (колагенові) хвороби легень, аспірація сторонніх тіл тощо [33,34]. Незважаючи на таку багатогранну природу, кашель все таки займає перше місце серед симптомів, обумовлених саме патологією дихальних шляхів і може бути проявом важких захворювань, а при відсутності належного лікування - обтяжуватися серйозними ускладненнями [29]. У дитячій практиці кашель, як правило, є проявом гострої респіраторної інфекції (ГРІ). У структурі захворюваності українських дітей у віці від 0 до 14 років респіраторні захворювання посідають перше місце; їх питома вага становить 52,68%. Від 20 до 60% дитячої популяції часто (5 разів на рік і більше) хворіють ГРЗ [12,18,29]. Зазвичай, кашель завдає значного дискомфорту хворим та порушує якість їхнього життя, особливо у тих випадках, коли мова йде про початкові прояви гострих запальних захворювань дихальних шляхів: сухий, частий, інтенсивний або малопродуктивний кашель з утрудненим відходженням мокротиння [23]. Саме це у першу чергу змушує пацієнтів звертатися за допомогою до спеціаліста загальної практики. Головна потреба дорослих соціально-активних пацієнтів сьогодні збігається з глобальними завданнями амбулаторної служби у цілому і полягає у швидкому відновленні соціальної функції [29]. Однак, незважаючи на важливе місце в семіотиці респіраторних захворювань, знання лікарів про причини, особливості, підходи до діагностики та диференційованого лікування кашлю недосконалі, що вимагає прийняття відповідних заходів [27,29].