Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
3 results
Search Results
Item Дослідження особливостей перебігу артеріальної гіпертензії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень(Сумський державний університет, 2017) Даниленко, О.В.ХОЗЛ залишається однією з найбільших проблем охорони здоров’я на сьогоднішній день. У медико-соціальному та економічному плані воно є однією з основних причин захворюваності та смертності в усьому світі; люди страждають від цього захворювання роками і передчасно вмирають від нього або від його ускладнень. У всьому світі спостерігається прискорене зростання випадків ХОЗЛ внаслідок тривалого впливу факторів ризику і старіння населення [36]. Епідеміологічні дослідження свідчать, що у 4-6% європейців є ознаки ХОЗЛ. Це захворювання дедалі частіше виявляють у осіб до 45 років. Так, на 1000 представників кожної статі захворюваність на ХОЗЛ становить у Великобританії серед чоловіків 17 випадків, серед жінок - 14, в Китаї - 4,2% серед чоловіків і 1,8% — серед жінок [64,48]. Поширеність ХОЗЛ в Україні становить близько 3000 випадків на 100000 населення і щорічно зростає на 8% [73]. У найближчі роки прогнозується подальше зростання захворюваності на ХОЗЛ в Україні [48]. Захворювання дихальної системи в Україні є однією з найпоширеніших причин тимчасової втрати працездатності. Рівень первинної інвалідизації дорослого та працездатного населення внаслідок хвороб органів дихання за останні 5 років складав 18–20 на 10 тисяч населення і є порівняний із таким при гіпертонічній хворобі, а в структурі первинної інвалідності переважають інваліди другої групи [21]. На сьогодні опубліковано велику кількість результатів досліджень, які демонструють існування прямого асоціативного зв’язку між ХОЗЛ і кардіоваскулярними клінічними наслідками [6, 71]. Кардіоваскулярні захворювання у хворих на ХОЗЛ розглядаються в якості провідних причин смертності та летальності в розвинених країнах світу та в Україні, клінічна значущість яких прогресивно зростає в міру старіння популяції [12]. Згідно з результатами популяційних досліджень, у хворих на ХОЗЛ ризик серцево-судинної смерті зростає в 2-3 рази і становить приблизно 50% від загальної кількості смертей [70]. З іншого боку, наявність ХОЗЛ, в свою чергу, також негативно впливає на перебіг серцево-судинних захворювань. У дослідженні Multifactor Primery Prevention Trial в Швеції було продемонстровано, що у пацієнтів з щоденним кашлем і виокремленням мокроти ймовірність померти від серцево-судинних захворювань на 42% більше, ніж у тих, хто не має будь-яких респіраторних симптомів [79]. Так, в дослідженні The Lung Health Study зазначено, що 10% зменшення об'єму форсованого видиху за 1-ю секунду (ОФВ1) збільшує загальну смертність на 14%, серцево-судинну - на 28%, ризик розвитку ІХС - на 20% [61]. Прогноз ХОЗЛ залежить від ступеня обструкції й віку. При легкому ступені він відносно сприятливий, а при важкому – стає гірше (особливо на тлі розвитку гіперкапнії). Летальність після виписки зі стаціонару варіює, залежить від рівня функції легень, наявності системних уражень і супутніх захворювань та частоти загострень ХОЗЛ [55]. Мета нашoї рoбoти з’ясувати клінічні та функціoнальні oсoбливoсті перебігу хрoнічнoгo oбструктивнoгo захвoрювання легень у хворих з артеріальною гіпертензією.Item Особливості клініко-лабораторного перебігу та лікування астма-ХОЗЛ OVERLAP синдрому(Сумський державний університет, 2016) Костюченко, Т.Ю.Приблизно 1 особа з 12 у всьому світі страждає від бронхіальної астми або хронічного обструктивного захворювання легень. В останні роки було звернуто увагу на те, що деякі пацієнти з астмою або хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), не можуть бути однозначно кваліфіковані, як ті, які мають один з перерахованих синдромів на основі визначень закладених в міжнародних керівних принципах, тобто GINA і GOLD,відповідно. Аналіз таких випадків показав, що вони являють собою змішаний фенотип з комбінацією симптомів астми та ХОЗЛ. Існують різні теорії щодо виникнення даної проблеми: можливо це поєднання у одного хворого астми та ХОЗЛ, які є різними за патогенезом захворюваннями(«Британська теорія»), або є частиною загального патогенетичного шляху(«Голландська теорія»), або, можливо, як нещодавно було запропоновано, додатковий патологічний процес характерний тільки для синдрому перекриття[1]. Як відомо, БА - одна з найбільш поширених патологій, якою страждають особи різного віку у всьому світі, вона являє собою серйозну соціальну, епідеміологічну та медичну проблему. За оцінками ВООЗ, щорічно БА зумовлює втрату 15 млн. так званих DALY (Disability Adjusted Life Year- «рік життя, змінений або втрачений у зв'язку з непрацездатністю»), що становить 1% від загального всесвітнього збитку від хвороб [2]. Що стосується ХОЗЛ, то вона також відноситься до числа найбільш поширених захворювань. У структурі захворюваності ХОЗЛ входить в ряд лідируючих по числу днів непрацездатності, причин інвалідності і займає 4-е місце серед причин смерті в світі. Метою наукової роботи є покращення ефективності лікування хворих на поєднану патологію шляхом вивчення особливостей перебігу захворювання.Item Диференційні підходи до фармакотерапії різних патологічних станів, що супроводжуються кашлем(Сумський державний університет, 2016) Лисенко, Ю.В.На жаль, не можна навести інформацію щодо поширеності кашлю серед населення України, через те, що на даному етапі реформування медицини в Україні статистична інформація спирається на нозології, а кашель – це симптом, що може бути присутнім при багатьох нозологіях. Можна лише відмітити, що причиною кашлю серед населення різних вікових категорій можуть бути: гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), вірусні інфекції, туберкульоз, хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ), бронхіальна астма (БА), гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), активне та пасивне паління, прийом інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (ІАПФ), аутоімунна патологія, алергія, рак легень, хвороби серцево-судинної системи (тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА), застійна серцева недостатність), анатомічні порушення (наприклад, трахеобронхомаляція), інтерстиційні (колагенові) хвороби легень, аспірація сторонніх тіл тощо [33,34]. Незважаючи на таку багатогранну природу, кашель все таки займає перше місце серед симптомів, обумовлених саме патологією дихальних шляхів і може бути проявом важких захворювань, а при відсутності належного лікування - обтяжуватися серйозними ускладненнями [29]. У дитячій практиці кашель, як правило, є проявом гострої респіраторної інфекції (ГРІ). У структурі захворюваності українських дітей у віці від 0 до 14 років респіраторні захворювання посідають перше місце; їх питома вага становить 52,68%. Від 20 до 60% дитячої популяції часто (5 разів на рік і більше) хворіють ГРЗ [12,18,29]. Зазвичай, кашель завдає значного дискомфорту хворим та порушує якість їхнього життя, особливо у тих випадках, коли мова йде про початкові прояви гострих запальних захворювань дихальних шляхів: сухий, частий, інтенсивний або малопродуктивний кашель з утрудненим відходженням мокротиння [23]. Саме це у першу чергу змушує пацієнтів звертатися за допомогою до спеціаліста загальної практики. Головна потреба дорослих соціально-активних пацієнтів сьогодні збігається з глобальними завданнями амбулаторної служби у цілому і полягає у швидкому відновленні соціальної функції [29]. Однак, незважаючи на важливе місце в семіотиці респіраторних захворювань, знання лікарів про причини, особливості, підходи до діагностики та диференційованого лікування кашлю недосконалі, що вимагає прийняття відповідних заходів [27,29].