Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
80 results
Search Results
Item Потреби жителів Сумської області в умовах воєнного стану (квітень 2022)(Сумський державний університет, 2022) Костенко, Андріана Миколаївна; Костенко, Андриана Николаевна; Kostenko, Andriana Mykolaivna; Світайло, Ніна Дмитрівна; Свитайло, Нина Дмитриевна; Svitailo, Nina Dmytrivna; Купенко, Олена Володимирівна; Купенко, Елена Владимировна; Kupenko, Olena Volodymyrivna; Сахно, Крістіна Сергіївна; Сахно, Кристина Сергеевна; Sakhno, Kristina Serhiivna; Євсєєва, Ганна Володимирівна; Евсеева, Анна Владимировна; Yevsieieva, Hanna VolodymyrivnaЦентр соціальних досліджень Сумського державного університету провели дослідження "Оцінка потреб жителів Сумської області", яке проводилося протягом 4-17 квітня 2022 року. Дослідження спрямовано на проведення оперативної оцінки потреб населення Сумської області з подальшою розробкою рекомендацій до програм оперативного задоволення потреб вразливих груп населення через гуманітарну допомогу; до системи надання соціальних послуг, а також до локальних програм з відновлювання Сумської області. Зазначений звіт є першим етапом оцінки потреб жителів Сумської області. За результатами повного комплексу дослідницьких заходів Сумська ОВА та керівництво ТГ отримають оперативні дані щодо структури та потреб населення. Реалізація заходів дозволить посилити соціальну стійкість територіальних громад, оскільки передбачатиме партиципативний принцип розробки рекомендацій. Всього методом онлайн анкетування опитано 394 цивільного населення, із них 69% жінок та 31% чоловіків, які не залучені до військової служби та бойових дій. 70,4% опитаних наразі проживають в містах області та інших областях України; 20,4% – селах; 1,4% – у віддалених селах громади; 7,8% – виїхали за кордон. Дослідженням охоплено різні групи потреб (фізіологічні, потреби в безпеці та зайнятості), доступ до послуг (гуманітарна допомога, фінансова допомога, працевлаштування, навчання, медична і психологічна допомога, догляд вдома, догляд за дітьми, юридична та інформаційна підтримка), а також стан громадської активності після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Item Аналіз захворюваності на злоякісні пухлини яєчників у Cумській області в 2014–2018 рр(Дніпровська державна медична академія, 2021) Чижма, Р. А.; Николенко, А. П.; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman AndriiovychВступ. Злоякісні пухлини яєчників посідають вагоме місце серед захворювань органів репродуктивної системи у жінок, щороку демонструючи тенденцію до зростання показників захворюваності. Незважаючи на те, що рак яєчників має нижчий рівень захворюваності в порівнянні з раком молочної залози, тіла та шийки матки, летальність при даній патології втричі вища. Мета. Аналіз статистичних показників захворюваності жіночого населення України та Сумської області на злоякісні пухлини яєчників за період 2014–2018 років. Методи. У роботі використані дані Національного канцер-реєстру України, проведений аналіз захворюваності на злоякісні новоутворення яєчників серед жіночого населення України та Сумської області. Результати. На основі проведеного аналізу було встановлено, що найвищий рівень захворюваності на злоякісні пухлини яєчників в Сумській області спостерігається в 2018 році (12,5 на 100 тис. жіночого населення), а найнижчий – у 2017 році (10,4 на 100 тис. жіночого населення). За результатами аналізу даних хворих на злоякісні неоплазії яєчників встановлено, що найвищі показники захворюваності відмічаються серед жінок у віці 60–79 років. При проведенні аналізу розподілу гістологічних типів злоякісних новоутворень яєчників виявлено, що 91 % від загальної кількості новоутворень складають поверхневі епітеліально-стромальні пухлини. Серед яких 75 % становлять серозні аденокарциноми яєчників. Встановлено, що рак яєчників у більшості випадків діагностується на ІІІ стадії захворювання (47 % випадків), що характеризує рівень ранньої діагностики як низький. Висновок. Отже, на основі результатів проведеного аналізу статистичних даних встановлено, що Сумська область характеризується високим рівнем захворюваності на злоякісні новоутворення яєчників, який у більшості випадків перевищує загальнодержавний рівень та має чітку вікову залежність. Серозна аденокарцинома яєчників є найбільш поширеним гістологічним типом серед злоякісних пухлин яєчників. Рак яєчників у більшості випадків діагностується на ІІІ стадії захворювання.Item Геоепідеміологія окремих захворювань населення Сумської області (Україна)(Primedia eLaunch, 2021) Корнус, О.Г.; Корнус, Анатолій Олександрович; Корнус, Анатолий Александрович; Kornus, Anatolii Oleksandrovych; Шищук, Володимир Дмитрович; Шищук, Владимир Дмитриевич; Shyshchuk, Volodymyr Dmytrovych; Скиба, О.О.; Данильченко, О.С.У ході дослідження було встановлено, що поширеність проаналізованих нами трьох груп нозологій серед жителів Сумської області за 2009-2019 роки зросла, а первинна захворюваність навпаки – скоротилася. Однак, у розрізі окремих нозологій ситуація виглядає більше диференційовано. Поширеність хвороб сечостатевої системи та первинна захворюваність на них в цілому скоротилися. Однак, у 9 районах області поширеність зросла, особливо серед населення Роменського та Буринського районів. У 7 районах області зросла первинна захворюваність на дані патології, особливо у м. Суми та Середино-Будському районі. У 2019 р. найбільш поширеними патології сечостатевої системи були серед жителів Роменського, Конотопського, Буринського районів. За кількістю вперше встановлених діагнозів даного захворювання лідирують мешканці м. Суми, Кролевецького та Конотопського районів. Протягом 2009-2019 рр. поширеність хвороб шкіри та підшкірної клітковини серед мешканців Сумської області в цілому скоротилася. Однак серед жителів 10 адміністративних одиниць фіксується її суттєве зростання, передусім серед населення Лебединського, Середино-Будського та Путивльського районів. Так само у 8 районах відзначається зростання первинної захворюваності хвороби шкіри та підшкірної клітковини, особливо серед жителів Лебединського, Середино-Будського та Путивльського районів. Поширеність хвороб вуха та соскоподібного відростка в цілому в регіоні скоротилася, але у 10 районах області вона навпаки зросла, особливо серед жителів Путивльського, Ямпiльського та Роменського районів. На початок 2020 року найбільш розповсюдженими ці хвороби були серед жителів Роменського, Кролевецького, Буринського та Тростянецького районів. Так само в цілому знизилася і первинна захворюваність, однак у 9 районах області фіксується її зростання, особливо у Путивльському та Ямпiльському.Item Оцінка рівня травматизму серед дорослого населення Сумської області(CумДПУ імені А.С. Макаренка; Сумський відділ Українського географічного товариства, 2020) Шищук, Володимир Дмитрович; Шищук, Владимир Дмитриевич; Shyshchuk, Volodymyr Dmytrovych; Терехов, Андрій Михайлович; Терехов, Андрей Михайлович; Terekhov, Andrii Mykhailovych; Нурейн, Н.М.; Мріта, Е.Г.Травматизм дорослого населення Сумської області за період 2015-2020 роки скоротився на 31,4%. Слід зазначити, що в структурі травматизму дорослого населення переважають побутові і вуличні травми, а отже саме на них повинні бути спрямовані першочергові профілактичні заходи, серед яких слід назвати поліпшення умов побуту, антиалкогольну і антинаркотичну пропаганду, цілеспрямовану роботу серед дорослого населення щодо ведення здорового способу життя.Item Geographical peculiarities of the mortality risk of the population of Sumy region from cardio- vascular diseases(Oles Gonchar Dnipro National University, 2020) Kornus, O.H.; Корнус, Анатолій Олександрович; Корнус, Анатолий Александрович; Kornus, Anatolii Oleksandrovych; Шищук, Володимир Дмитрович; Шищук, Владимир Дмитриевич; Shyshchuk, Volodymyr Dmytrovych; Korol, O.M.Стаття присвячена розгляду географічних особливостей смертності населення Сумської області, зумовленої серцево-судинними захворюваннями (ССЗ). Отримані результати ґрунтуються на даних щорічних статистичних звітів медичних установ Сумської області, які підпорядковуються Міністерству охорони здоров’я України. Спостереженням охоплено період 2012–2018 рр. Встановлено географічні відмінності смертності населення (у т.ч. окремо серед населення працездатного віку) від різних ССЗ: ішемічної хвороби серця, гострого інфаркту міокарда, цереброваскулярних хвороб, мозкових інсультів та інсультів з гіпертонічною хворобою. Для визначення географічних особливостей смертності населення від даної групи патологій було використано комплексний індикатор «оцінка смертності у результаті захворювання». Цей показник враховує співвідношення первинної захворюваності, поширеності ССЗ та спричиненої ними смертності й дає можливість оцінити стан серцево-судинного здоров’я населення. Встановлено, що найвищий ризик померти від хвороб системи кровообігу мають жителі Сумського, Роменського, Недригайлівського, Путивльського та Липоводолинського районів, де спостерігаються найвищі значення названого вище комплексного показника. У той же час для мешканців м. Суми, Білопільського та Краснопільського районів ймовірність померти від цієї групи нозологій нижча. Серед вікової групи працездатного населення області найвищі ризики смертності від ССЗ мають жителі Середино-Будського та Ямпільського районів. Для передбачення рівня смертності населення Сумської області від ССЗ, було розроблено прогноз до 2023 р., який показав зниження рівня смертності жителів від хвороб системи кровообігу на 2,1 % за базовим сценарієм. Разом з тим, межі 95% довірчого інтервалу прогнозного показника смертності населення від хвороб системи кровообігу до 2023 р. допускають як скорочення рівня смертності на 19,4 %, так і її зростання на 13,3 %). У результаті ранжування отриманих значень комплексного індикатора смертності населення від ССЗ встановлено, що на першому місці за ризиком спричинити смерть знаходиться мозкові інсульти, на другому місці – цереброваскулярні хвороби, і на третьому місці – інсульти з гіпертонічною хворобою. Далі розташувалися ризики смертності від ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда. Результати оцінки географічних особливостей смертності населення області від ССЗ можуть бути використані місцевими органами управління для запобіганню зростання рівня захворюваності та смертності населення від хвороб даного нозологічного класу, для розробки профілактичних заходів і стабілізації стану здоров’я населення Сумської області.Item Учнівський контингент залізничних училищ Сумщини в період відбудови економіки (1943–1950 рр.)(ФОП Цьома С.П., 2020) Слюсарева, Є.О.; Король, Віталій Миколайович; Король, Виталий Николаевич; Korol, Vitalii MykolaiovychЗалізничні училища (ЗУ) – це тип навчального закладу радянської системи державних трудових резервів, що в роки ІІ Світової війни та повоєнної відбудови готував кваліфікованих робітників для шляхів сполучення. Конотопське ЗУ № 1 і Білопільське ЗУ № 2 були передовиками мережі установ трудових резервів Сумської області. Учнівський контингент залізничних училищ Сумщини формувався на добровільних засадах і складався з осіб, які щонайменше мали початкову освіту. Кількість учнів ЗУ визначалася потребами місцевої залізниці. Переважно контингент складався з хлопців, присутність дівчат у відносному значенні постійно зменшувалась.Item Залізничні училища Сумщини під час повоєнної відбудови (1943-1950 рр.)(Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2019) Слюсарева, Є.О.Залізничні училища Сумщини за відбудовчого періоду були складовою частиною централізованої системи державних трудових резервів, яка мала воєнізовані риси, а учні-трудрезервники за законом отримували статус мобілізованих. Усього в Сумській області діяли два залізничних училища: Конотопське ЗУ № 1 та Білопільське ЗУ № 2. Їхнє розміщення саме в Конотопі та Білопіллі пояснювалося наявністю в місцях базування вузлових станцій і підприємств з ремонту рухомого складу залізниці.Item Creating a questionnaire of lyme disease(Sumy State University, 2020) Lutai, I.; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Золотова, Світлана Григорівна; Золотова, Светлана Григорьевна; Zolotova, Svitlana HryhorivnaRelevance. Currently there is a tendency for increasing Lyme disease in Sumy region. The increase of the indicator by 1.7 times indicates that the epidemiological situation in Ukraine and Sumy region remains difficult. The increase in the incidence of the disease indicates the widespread of Lyme disease in Sumy region. The aim of the study. Creating a questionnaire to help raise awareness of Lyme disease, prevention and consequences. Materials and methods. Patients who have been attacked by ticks and have sought medical help at Sumy Regional Infectious Diseases Clinic conduct an anonymous survey, with the voluntary consent, according to the created questionnaire.Item Медико-екологічна оцінка захворюваності населення Сумської області на хвороби системи кровообігу у районах видобутку нафти і газу(Сумський державний університет, 2020) Корнус, Анатолій Олександрович; Корнус, Анатолий Александрович; Kornus, Anatolii Oleksandrovych; Крикун, A.C.; Корнус, О.Г; Кругліченко, М.М.Нафтогазовидобувні райони мають високу первинну захворюваність населення на більшість нозоформ хвороб системи кровообігу. У багатьох випадках показники захворюваності у даних районах є набагато вищими, ніж у середньому для області. Це дозволяє передбачити наявність впливу чинників довкілля, пов'язаних з видобутком нафти і газу, що зумовлюють такий високий рівень захворюваності.Item The Regional Nosogeographical Analysis and Factors Affecting Population Respiratory Morbidity (on Example of the Sumy Region, Ukraine)(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2020) Корнус, Анатолій Олександрович; Корнус, Анатолий Александрович; Kornus, Anatolii Oleksandrovych; Kornus, О.Н; Шищук, Володимир Дмитрович; Шищук, Владимир Дмитриевич; Shyshchuk, Volodymyr Dmytrovych; Potseluev, V.I.Стаття присвячена розгляду просторово-часової структури первинної захворюваності та поширеності хвороб органів дихання серед населення Сумської області. Авторами виконана загальна нозогеографічна оцінка території регіону за цією групою нозологій й виділені фактори, що визначають рівень захворюваності на них. Отримані результати ґрунтуються на даних щорічних статистичних звітів медичних установ Сумської області, які підпорядковуються Міністерству охорони здоров’я України. У статті використано методи факторного і кореляційного аналізу, а також інші математико-статистичні методи і прийоми. У результаті аналізу просторово-часової структури поширення патологій органів дихання серед населення виявлено територіальні відмінності пульмонологічної захворюваності та з’ясовано динаміку рівнів захворюваності населення на хвороби органів дихання. Проведена нозогеографічна оцінка території Сумської області, здійснена за показником інтегрального індексу захворюваності населення на хвороби органів дихання, свідчить, що сьогодні найвищі показники його показники отримані при аналізі захворюваності мешканців Путивльського (1,01), Краснопiльського (1,02), Конотопського (1,11), Буринського (1,32) районів та м. Суми (1,15). Це ті райони, де показники захворюваності населення на хвороби органів дихання найбільше зросли за досліджуваний період. Найменші значення інтегрального індексу захворюваності відмічаються у Липоводолинському (0,63), Середино-Будському (0,71), Великописарiвському (0,72) та Недригайлівському (0,79) районах. Чим вищий показник інтегрального індексу захворюваності населення на хвороби органів дихання, тим рівень здоров’я населення гірший. Середнє значення індексу накопичення пульмонологічних хвороб у Сумській області в 2017 р. становило 1,27 при поляризації цього показника в окремих районах від 1,19 у Шосткинському, 1,22 у Конотопському, 1,23 у Ямпiльському та Тростянецькому районах до 1,39 у Лебединському, 1,42 у Роменському та 1,61 у Середино-Будському районах, що свідчить про переважання хронічних форм захворювань над гострими та може пояснюватися впливом екологічних та соціально-економічних чинників та рівнем медичного обслуговування. Результати факторного аналізу підтверджують важливість екологічних і техногенних факторів у формуванні показників первинної захворюваності і поширеності хвороб органів дихання серед жителів Сумської області. Натомість показник забезпеченості населення регіону лікарями-пульмонологами характеризує розвиток системи охорони здоров’я, а не рівень здоров’я населення.