Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
12 results
Search Results
Item Психічне здоров’я та інноваційні методи реабілітації військовослужбовців(Національний фармацевтичний університет, 2022) Висоцька, Ю.С.; Деменко, Марина Миколаївна; Деменко, Марина Николаевна; Demenko, Maryna MykolaivnaУ тезах зазначається питання посттравматичних стресових розладів військовослужбовців і організація їх профілактики. Окрім того, психологічна реабілітація має великий потенціал, але травматизація особистості – це важливий напрям сучасної психології, який потребує пошуку нових методик та їх вирішень. Встановлено, показникіи психічного здоров’я у військових умовах та надані поради для збереження, покращення медико-психологічного здоров’я бійців.Item Кадрова політика та управління персоналом у Збройних Силах України(Сумський державний університет, 2020) Зарецький, А.В.У роботі розглянуто історичні, теоретичні, практичні та методичні основи щодо функціонування сучасної військової кадрової політики в Україні на прикладі Збройних Сил України. Дослідивши системи кадрового забезпечення, управління персоналом та виховної роботи в Збройних Силах України, як основу військової кадрової політики, виявлено основні причини плинності кадрів та незацікавленості громадян України у військовій службі як професії. Запропоновано основні напрямки вдосконалення національного законодавства для забезпечення вирішення цих причин. Виявлено можливість впровадження міжнародного досвіду щодо повного переходу системи комплектування Збройних Сил України на контрактну основу.Item Ускладнення та супутні захворювання у військовослужбовців, хворих на гострий тонзиліт(Сумський державний університет, 2017) Трихліб, В.І.; Грушкевич, В.В.; Боклан, Ю.О.; Ткачук, С.І.Серед інфекційних захворювань органів системи дихання у військовослужбовців, гострий тонзиліт є одним з найбільш актуальних захворювань. Серед військовослужбовців захворювання реєструються як спорадичні випадки, а також у вигляді спалахів. Останнім часом частіше реєструються випадки з атиповими клініко-лабораторними проявами, з мікст-інфекцією.Item Структура збудників гострих респіраторних захворювань у військовослужбовців(Сумський державний університет, 2017) Ткачук, С.І.; Трихліб, В.І.Серед інфекційних захворювань органів системи дихання у військовослужбовців гострі респіраторні захворювання займають одне з провідних місць, що обумовлено як високим рівнем захворюваності, так і різноманітними ускладненнями. Серед військовослужбовців реєструються як спорадичні випадки, так і випадки у вигляді спалахів. Захворювання є сезонними, але в різних військових частинах існують різноманітні інші фактори, які мають ще більший вплив на захворюваність. Останнім часом також частіше реєструються і випадки з мікст-інфекцією.Item Особливості клініко-лабораторних проявів негоспітальної пневмонії у військовослужбовців, які лікувались у Національному військово-медичному клінічному центрі "ГВКГ"(Сумський державний університет, 2017) Ткачук, С.І.; Золіна, С.В.; Трихліб, В.І.Негоспітальні пневмонії залишаються актуальними і на сьогодні. Рівень захворюваності залежить від багатьох факторів (природних особливостей місцевості, стану екологічного благополуччя, кліматичних факторів, умов та характеру проживання, роботи, демографічних факторів, структури циркулюючих збудників, напруженості імунітету та багатьох ін.).Item Захворюваність на ВІЛ/СНІД серед війсковослужбовців у зоні АТО, як індикатор епідеміологічної ситуації в Україні(Сумський державний університет, 2017) Головка, В.С.За оцінкою ВООЗ/ЮНЕЙДС Україна залишається регіоном з високим рівнем поширення ВІЛ серед країн Центральній Європи та Східної Азії. Дуже гостро постає проблема з ВІЛ/ СНІДу через складну гуманітарну ситуацію, бойові дії на сході країни та збільшення кількості вимушених переселенців з Донецької та Луганської областей, адже ці регіони є одними з найбільш уражених епідемією.Item Особливості перебігу синдрому АТО(Сумський державний університет, 2017) Ольхова, А.О.Коли з зони проведення антитерористичної операції почали повертатися перші військовослужбовці, психіатри заговорили про синдром АТО – український варіант посттравматичного стресового розладу. Стрес, який бійці отримали в районах проведенні бойових дій, вони перенесли й у мирне життя. Тож дослідження якості життя військовослужбовців, що повернулися з театру бойових дій, може відкрити новий аспект у побудуванні методик лікування цього захворювання.Item Відмова від медичного втручання військовослужбовця: правовий та етичний виміри(Сумський державний університет, 2017) Боханов, Г.Ю.Актуальність: Забезпечення права на вибір та самовизначення є одним із самих складних в сфері охорони здоровя, адже покладає на людину прийняття компетентного волевиявлення щодо власного життя. Базовими вимогами даного права є свобода вибору і можливість в будь-який час змінити власне рішення. Дане право є конституційним і непорушним. Проте можливість його реалізації ускладнюється для певних груп населення, зокрема для військовослужбовців ЗСУ.Item Парентеральні вірусні гепатити у військовослужбовців(Сумський державний університет, 2016) Трихліб, В.І.; Грушкевич, В.В.; Сморгунова, В.Ф.; Рихальська, К.С.; Марущенко, К.Ю.; Павловська, М.О.; Мусієнко, Т.І.; Музика, Г.А.; Майданюк, В.П.; Герасимчук, К.Р.Парентеральні вірусні гепатити залишаються актуальними і на сьогодні, не дивлячись на успіхи у заходах профілактики. Гепатити актуальні і для військовослужбовців багатьох армій у світі. За даними Dalius Petarausks із співавт., 2007 р., поширеність HBV-інфекції серед солдат у країнах НАТО наступна: у Збройних силах США 0,3 % солдат є носіями HBsAg, у Греції – 1,1 %, Італії – 0,7%, Іспанії – 0,48 %. За даними літератури, захворюваність на HBV-інфекцію вище в арміях, де немає жодної вакцинації. Підвищення рівня ALT було виявлено у 11 % військовослужбовців з литовської армії, а поширеність серед них маркерів вірусного гепатиту «В» була близько 2 % і схожа з литовським населенням. Найбільша кількість інфікованих з наявністю HBsAg була виявлена серед військовослужбовців з морської піхоти – 4,7 %. У литовській армії вищий рівень інфікування серед військовослужбовців з низьким рівнем освіти, серед тих, хто вживав парентеральні наркотичні препарати. Автори з урахуванням того, що виявлялась активна HBV-інфекція без симптомів, зробили висновок про необхідність обстеження призовників для виявлення носіїв з HBsAg і захворювання HBV із субклінічним перебігом. За даними Гураля А.Л., носіїв маркерів вірусного гепатиту «В» з числа військовослужбовців в Україні: HBsAg – 1,3 %, anti-HBcorAg – 10,0 %. У носіїв-маркерів гепатитів, в тому числі і хронічних гепатитів, реєструються різноманітні відхилення біохімічних показників крові (прояви цитолітичного синдрому), вірусного навантаження. Відомо, що на активізацію хронічного процесу впливають різноманітні фактори, в тому числі перенесені різноманітні інфекційні захворювання, фізичне навантаження та ін.Item Інфекційні захворювання серед військовослужбовців у зоні АТО(Сумський державний університет, 2016) Трихліб, В.І.; Ткачук, С.І.; Майданюк, В.П.Під час військових конфліктів спостерігається збільшення інфекційної захворюваності, що обумовлено рядом причин: внаслідок вживання інфікованої води (холери, черевного тифу, дизентерії, гострих кишкових інфекцій), у зв‘язку з відсутністю вакцинації (гострих респіраторних захворювань, ВІЛ-інфекції, туберкульозу, малярії, кору, дифтерії, поліомієліту, правцю) та ін. Прикладами цього є наступні дані: у 1958р. під час війни в Ливані 48% військовослужбовців США в Бейруті захворіло на дизентерію, під час війни у В‘єтнамі – 43% особового складу захворіло на діарейні інфекції; під час війни в Єгипті у 1975р. 80% контингенту ВМС США перехворіло також на дизентерію, а в 1980 р. також під час війни в цій країні перехворіло аж до 93% на діарейні інфекції. В період війни в Афганістані санітарні втрати від інфекційних захворювань складали від 45,2 % до 67,8 %. У структурі інфекційних хворих провідне місце займав вірусний гепатит (від 40,6 % до 51,2 %), гострі кишкові інфекції – від 14,6 % до 20,2 %, черевний тиф та паратифи А і В – від 9,6 % до 26,9 %, малярія – 2,7 - 5,0 %, амебіаз – 3,3 – 11,1 %. Серед польських військовослужбовців під час війни в Іраку (2003-2004 рр.), Афганістані (2003-2005, 2009, 2010 гг.) гострі респіраторні захворювання були найбільш поширеними.