Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
8 results
Search Results
Item Забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні: процесуальні аспекти(Ужгородський національний університет, 2019) Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Бенько, А.В.У статті розглянуто питання щодо забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні, досліджено світовий досвід та запропоновано шляхи щодо усунення проблемних питань у сфері забезпечення безпеки осіб у кримінальному провадженні. На даний час в світі особливої актуальності набуває проблема забезпечення безпеки осіб, які сприяють правосуддю. Механізми реального захисту від різних видів впливу на свідків з боку злочинців далеко недосконалі і потребують ретельного опрацювання та використання найкращих світових практик. Аналіз норм національного законодавства – положень Кримінального процесуального кодексу України свідчить, що питання забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному процесі залишається неврегульованим. Необхідно констатувати той факт, що значна кількість кримінальних правопорушень залишається нерозкритими через відмову потерпілих або свідків надавати обвинувальні показання, у зв’язку із побоюваннями впливу зі сторони обвинувачених. Тож існуюча ситуація може підірвати систему кримінальної юстиції. Міжнародною спільнотою ще з середини минулого століття було започатковано впровадження інституту захисту шляхом нормативного закріплення стандартів щодо надання гарантій особам, які надають свідчення і тим самим сприяють реалізації кримінального провадження. Можемо навести приклади найвагоміших нормативно-правових актів: Загальна декларація прав людини, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародний пакт про громадські й політичні права, Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, положення якої покладають обов’язок уживати заходів для забезпечення захисту позивача та свідків від будь-яких форм неналежного поводження. На даний час в світі особливої актуальності набуває проблема забезпечення безпеки осіб, які сприяють правосуддю. Механізми реального захисту від різних видів впливу на свідків з боку злочинців далеко недосконалі і потребують ретельного опрацювання та використання найкращих світових практик. Аналіз норм національного законодавства – положень Кримінального процесуального кодексу України свідчить, що питання забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному процесі залишається неврегульованим. Ключові слова: кримінальне провадження, безпека осіб, заходи безпеки, захист, гарантії, учасники кримінального провадження, міжнародний досвід.Item Правове регулювання відносин щодо захисту персональних даних працівника в трудовому праві(Сумський державний університет, 2018) Мельник, А.В.На сьогоднішній день життєдіяльність людини є неможливою без надання інформації про себе іншим членам суспільства, державним органам, громадським організаціям. Як зазначено у ст. 2 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 р., кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного отримання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, а широке розповсюдження і застосування інформаційних технологій, глобальних інформаційних систем, ведення автоматизованих баз даних суттєво спрощують реалізацію громадянами цього права. Але попри всі переваги є один суттєвий мінус: існує великий ризик несанкціонованого втручання в особисте життя людини і неправомірне використання «приватних» даних. 1 січня 2011 р. вступив в дію Закон України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року. Прийняття Закону стало наслідком приєднання України до Європейської Конвенції 1981 р. про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних, яка набрала чинності для нашої держави 01.01.2011 р.. Право на захист персональних даних є одним з фундаментальних прав людини. Конституцією України закріплено положення про те, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ст. 32). Питання захисту особистого життя людини завжди цікавило філософів, правозахисників, науковців різних країни. Найбільш активний розвиток норм, що регулюють захист персональних даних, спостерігається у європейському праві. Проблема захисту інформації не обійдена національною правовою наукою. Однак аналіз останніх публікацій свідчить, що проблематика правового регулювання персональних даних не досить часто була предметом розгляду науковців. Дослідженням захисту персональних даних займалися А.Баранов, В.Брижко, Ю.Базанов та інші науковці. Проте, ці дослідження було проведено до прийняття Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. У зв‘язку з цим, метою даної публікації є дослідження окремих теоретичних і практичних проблем захисту персональних даних, які виникають при застосуванні норм Закону. Прийняття Закону стало наслідком приєднання України до Європейської Конвенції 1981 р. про захист осіб у зв‘язку з автоматизованою обробкою персональних даних, яка набрала чинності для нашої держави 01.01.2011 р. Не дивлячись на те, що Закон діє більше року, його прийняття не можна вважати переломним у захисті персональних даних громадян. По-перше, в Україні вже майже двадцять років діє Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 р., відповідно до ч. 2 ст. 11 якого не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. По-друге, положення Закону почали активно застосовуватися на практиці лише наприкінці 2011 року, що було пов‘язано з впровадженням необхідної нормативної бази до Закону та, не в останню чергу, введенням достатньо жорстких санкцій за його порушення. Тому сьогодні практика його застосування (за винятком реєстрації баз персональних даних) відсутня. Разом з тим, виникає багато питань щодо впровадження положень цього нормативного акту в життя та узгодження його з чинним законодавством.Item Правове регулювання гарантійних виплат: порівняльний аспект(Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2017) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Шлапко, Татьяна Викторовна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Чегренець, Н.В.У статті досліджено особливості правового регулювання гарантійних виплат в Україні, проведено аналіз національного та зарубіжного законодавства у сфері забезпечення надання гарантійних виплат, а також здійснено їх порівняльну характеристику. Запропоновано та обґрунтовано своє власне визначення поняття гарантійних виплат. Визначено сутність гарантійних виплат та зроблено відмежування гарантійних виплат від інших грошових виплат працівникам. Висловлено пропозиції щодо удосконалення трудового законодавства України про гарантійні виплати, враховуючи передовий зарубіжний досвід.Item Гарантії та захист прав суб’єктів господарювання як запорука добробуту Українського народу(ДЮІ МВС України, 2016) Деревянко, Богдан Володимирович; Деревянко, Богдан Владимирович; Derevianko, Bohdan Volodymyrovych; Счастливцева, Р.В.Зроблено висновок, що представники державної влади, які мають можливість безпосередньо впливати на визначення правового господарського порядку, повинні служити народу так, як це проголошено в статті 79 Конституції, а саме: дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, а отже, виконувати свої обовʼязки в інтересах усіх співвітчизників, про що вони складають присягу.Item Виды гарантий обеспечения прав граждан в налоговой сфере(Нижегородская академия МВД России, 2013) Гаруст, Юрій Віталійович; Гаруст, Юрий Витальевич; Harust, Yurii VitaliiovychУ статті розглянуті викладені в юридичній літературі погляди на сутність поняття гарантій прав і свобод людини, і громадянина, а також їх видову класифікацію. На підставі чого зроблено відповідні висновки про зміст поняття «гарантій забезпечення прав громадян у податковій сфері» та викладається власна точка зору щодо видів цих гарантій.Item Визначення ціни банківських облігацій, які гарантовані державою(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2011) Леві, Авірам; Загіні, АндреаУ статті досліджено наслідки використання схем державних гарантій для банківських облігацій після краху компанії Lehman Brothers для того, щоб допомогти банкам зберегти доступ до оптового фондування. У роботі описано еволюцію та структуру страхування облігацій у країнах з метою визначення наслідків використання цих схем. Далі автори пропонують економетричний аналіз однієї характеристики нового ринку, а саме розподіл спредів, які виплачуються при випуску, визначивши, що вони, в основному, відображають характеристики гаранта, а не випускаючих банків або облігацій самих по собі.Item Кримінальний процес(Університетська книга, 2005) Маланчук, Петро Михайлович; Маланчук, Петр Михайлович; Malanchuk, Petro MykhailovychАвтор характеризує поняття, значення, завдання, стадії кримінального процесу.Item Юридичний механізм. Реалізації права на захист у кримінальному процесі: проблеми і практика(Генеральна прокуратура України, 2004) Маланчук, Петро Михайлович; Маланчук, Петр Михайлович; Malanchuk, Petro MykhailovychВизначення ролі забезпечення прав людини у національному законодавстві, яке регламентує процедуру реалізації й охорони прав особи. Характеристика кримінально-процесуального законодавсва на сучасному етапі та пропозиції щодо його удосконалення.