Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 39
  • Item
    Reclaiming of Water Resources in Condition of “Green Economy”
    (Сумський державний університет, 2018) Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Торба, Іван Валерійович; Торба, Иван Валерьевич; Torba, Ivan Valeriiovych
    Often, water after use is all too often seen as a burden to be disposed of or a nuisance to be ignored, although wastewater is one of the main components of the rational water use cycle. The result of this attitude is the degradation of aquatic ecosystems, the increase in the number of diseases transmitted through water from contaminated freshwater sources
  • Item
    Організаційно-економічні підходи до активізації реклеймінгу водних ресурсів в Україні
    (ОО "Львовская экономическая фундация", 2017) Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Торба, Іван Валерійович; Торба, Иван Валерьевич; Torba, Ivan Valeriiovych
    Відповідно до стандартів ООН Україна за сумарними запасами власних поверхневих і підземних водних ресурсів належить до регіонів не забезпечених прісною водою у достатній кількості та якості. Однією з причин цього є недостатня порівняно з фактичними потребами кількість очисних споруд потужність яких має тенденцію до зменшення. Окрім цього, більшість цих споруд збудована за застарілими технічними рішеннями, а головне є фізично зношеними.
  • Item
    Підвищення економічного потенціалу реклеймінгу стічних вод
    (ФОП Пусан А.Ф., 2019) Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Торба, Іван Валерійович; Торба, Иван Валерьевич; Torba, Ivan Valeriiovych; Ігнатченко, Віталій Михайлович; Игнатченко, Виталий Михайлович; Ihnatchenko, Vitalii Mykhailovych
    Під реклеймінгом у літературі розуміють процес відновлення стічних вод з метою їх повторного використання [1]. Напрямки використання потенціалу очищених стічних вод у різних сферах показано у таблиці 1. У контексті «зеленої» економіки стічні води є широкодоступним і цінним ресурсом.
  • Item
    Аналіз впливу на довкілля підприємств харчової промисловості (на прикладі ПрАТ «Монделіс Україна»)
    (Сумський державний університет, 2020) Федоришин, П.В.
    В ході виконання кваліфікаційної роботи було проаналізовано вплив діяльності виробництва ПрАТ «Монделіс Україна» на навколишнє середовище, розглянуто існуючі заходи і рішення щодо зменшення негативного впливу на довкілля, що дозволяє охарактеризувати екологічно орієнтовану діяльність підприємства на сьогоднішній день.
  • Item
    Еколого-економічний ефект реклеймінгу стічних вод на підприємствах України
    (ТОВ ДКС Центр, 2019) Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Торба, Іван Валерійович; Торба, Иван Валерьевич; Torba, Ivan Valeriiovych; Хілько, Євгеній Вікторович; Хилько, Евгений Викторович; Khilko, Yevhenii Viktorovych; Татарко, О.О.
    Стаття присвячена вирішенню проблеми дефіциту якісної питної води на основі підвищення обсягів та ефективності очищення стічних вод підприємствами України в умовах рециркуляційної економіки. Метою статті є дослідження можливості зменшення еколого-економічних збитків від скидів забруднених стічних вод підприємствами України та збільшення частки використання очищених стічних вод у якості джерела таких ресурсів, як вода, енергія і поживні речовини. В основній частині статті представлено основні підприємства-забруднювачі України. Головний акцент зроблено на зміні сприйняття стічних вод як тягаря для підприємств України на ресурс, який може бути корисним як для самого підприємства, так і для інших суб’єктів господарювання, у тому числі для водопостачання населення. У статті розглянуто основні сфери та характер впливу забруднених стічних вод, проаналізовано світовий досвід та сучасний стан в Україні у сфері водокористування та запропоновано основні напрями удосконалення інституційних умов з метою покращання ситуації. Представлено схему інноваційної трансформації відношення та поводження зі стічними водами. Приділено увагу ланцюжку цінності, який залежить від ступеня очищення стічних вод та відповідно розширення сфер використання водних ресурсів. На кожному етапі відновлення зростає вартість реклеймінгу, але разом з тим, підвищується цінність використання води. Виділено структурні елементи еколого-економічного збитку від забрудненої води, який запропоновано розглядати як додаткові витрати на його елімінацію та компенсації. Визначено критерії ефективного управління стічними водами та приведено успішні приклади застосування реклеймінгу на підприємствах України.
  • Item
    Chromium (VI) ions extraction from water
    (Sumy State University, 2017) Tolstopalova, N.M.; Obushenko, T.I.; Kostoglod, O.B.
    The aim of this work was to research hexavalent chromium solvent sublation. This method was founded on combination of flotation and extraction methods which is based on transmission of gas bubbles through the aqueous phase and passing pollutant substances (sublate) into organic phase. Organic phase must be lighter then water and must not dissolve in it. Solvent sublation has such advantages as possibility of multiple pollutant ions concentration in small volumes of organic solvent; possibility of valuable components regeneration; much smaller amount of organic solvent is used (compered to extraction method); process is not limited by the distribution constant; absence of foam (compared to flotation); less wet sludge [1].
  • Item
    Флотоекстракція іонів міді
    (Сумський державний університет, 2017) Обушенко, Т.І.; Толстопалова, Н.М.; Костоглод, О.Б.
    Метою даної роботи було обрано дослідження процесу флотоекстракції іонів важких металів на прикладі іонів міді. Для утворення сублату використовували натрієві та калієві мила насичених карбонових кислот. Як відомо, насичені жирні кислоти відносяться до поверхнево-активних речовин (ПАР) та вже тривалий час використовуються як збирачі при флотації, дякуючи їхньому утворенню важкорозчинних сполук з іонами металів і поверхневій активності [1]. Експериментально було підібрано для більш ефективного видалення іонів міді збирачі– ПАР: каприлат натрію та лаурат калію, а в якості флотоекстрагенту – ізоаміловий спирт.
  • Item
    Видалення іонів хрому (VI) з води
    (Сумський державний університет, 2016) Галась, М.А.; Обушенко, Т.І.; Толстопалова, Н.М.
    Хром (VI) є одним з найбільш токсичних компонентів стічних вод гальванічного виробництва. Найпоширенішим методом їх очищення є реагентний. При цьому технологічна схема очищення хромвмісних стічних вод від Cr (VI), як правило, включає стадію відновлення Cr (VI) до Cr (ІІI) обробкою стоків хімічними реагентами з подальшим осадженням Cr (ІІI) у вигляді гідроксиду та відстоюванням. Однак, цей метод має ряд вагомих недоліків, а саме утворення значної кількості вологого шламу, порівняно низький ступінь очищення, втрата коштовних компонентів разом із осадами водоочищення. Тому, з технологічної точки зору є доцільним видалення хрому в одну стадію і окремо від супутніх елементів.
  • Item
    Очищення стічних вод водяним гіацинтом
    (Сумський державний університет, 2016) Драч, О.В.; Богачов, О.О.
    Для очищення промислових та стічних вод застосовують різноманітні методи, такі як механічні, хімічні, фізико-хімічні, та біологічні. В даній роботі представлений біологічний метод очищення за допомогою рослини ейхорнії, або водяний гіацинт. У роботі увага зосереджується на ефективності застосування водяного гіацинту на території України, зокрема Сумської області, та шляхи подальшого її застосування. Після основного напрямку, тобто очищення, рослину можна повторно використати для переробки її в біодобавки, силос, та отримати чудове органічне добриво.
  • Item
    Розробка технології локальної очистки стічних вод видобування бурштину
    (Сумський державний університет, 2016) Кузьмінчук, А.В.; Лапінський, А.В.; Кримець, Г.В.
    Українське Полісся посідає одне з перших місць по спрогнозованій кількості покладів бурштину. Практично до 2014 року видобуток бурштину на території України був монополізований державою. Сьогодні, не зважаючи на те, що ліцензований видобуток бурштину фізичними та юридичними особами заборонений, він активно ведеться з порушенням законодавства про земельні ресурси. Єдиним виходом з кризової ситуації, що склалася на сьогодні, є законодавча демонополізація ринку добування та видача ліцензій на видобування бурштину фізичним та юридичним особам.