Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
38 results
Search Results
Item Лікування анемії хронічного запалення у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень(ТОВ «Медичний журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія», 2020) Ковчун, Алла Володимирівна; Ковчун, Алла Владимировна; Kovchun, Alla Volodymyrivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla NykodymivnaБільшість пoзалегеневих проявів хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) тепер інтерпретуються як його системні маніфестації, серед яких і анемія хронічного запалення. За наявності достатньої кількості наукових досліджень, присвячених з’ясуванню частоти анемії при ХОЗЛ та її патогенетичних аспектів, практично відсутні дослідження стосовно шляхів її лікування. Метою роботи було порівняти ефективність різних методів лікування хворих на ХОЗЛ із анемією хронічного запалення. Матеріали і методи. У дослідження було включено 52 хворих на ХОЗЛ у фазі загострення із анемією хронічного запалення та 62 практично здорові особи. Усі пацієнти отримували комплексне лікування загострення ХОЗЛ на фоні базисного лікування та були рандомізовані на 3 групи: І (20 пацієнтів), ІІ (20 пацієнтів) та ІІІ (12 хворих). Пацієнти І групи додатково отримували 80 мг двовалентного заліза 2 рази на добу протягом 21 доби; ІІ групи — 100 мг сахарозного комплексу гідроксиду заліза (ІІІ) внутрішньовенно 3 рази на тиждень протягом 4 тижнів, ІІІ групи — 100 мг сахарозного комплексу гідроксиду заліза (ІІІ) внутрішньовенно та еритропоетин людини рекомбінантний 3000 МО підшкірно 3 рази на тиждень протягом 4 тижнів. Хворим визначали вміст в крові гемоглобіну, сироваткового заліза, феритину, гепсидину та С-реактивного протеїну до початку лікування, після завершення лікування загострення ХОЗЛ та після завершення лікування препаратами заліза та еритропоетином. Визначення еритропоетину проводили всім хворим до початку лікування. Статистичну обробку проводили з використанням програми SPSS-21. Результати. Встановлено, що лише у хворих ІІІ групи вміст феритину в крові вірогідно знижувався, а вміст сироваткового заліза достовірно підвищувався порівняно із хворими інших груп. Зростання вмісту гемоглобіну на фоні зменшення концентрації гепсидину у хворих ІІІ групи та зниження вмісту гемоглобіну поряд із збільшенням вмісту гепсидину у пацієнтів І та ІІ груп було підтвердженням існуючої думки про роль гепсидину, який є основним гормоном, що регулює метаболізм заліза шляхом контролю його всмоктування в тонкому кишечнику та його використання з депо, і таким чином, відіграє ключову роль в патогенезі анемії хронічного запалення. По завершенню лікування було виявлено, що у хворих ІІІ групи вміст гемоглобіну був достовірно вищим (р < 0,05), а гепсидину та С-реактивного протеїну — нижчим порівняно із пацієнтами І та ІІ груп (р < 0,001). Висновки. У хворих на ХОЗЛ з анемією хронічного запалення застосування базисного лікування у поєднанні з сахарозним комплексом гідроксиду заліза (ІІІ) внутрішньовенно та еритропоетину підшкірно відбулося пригнічення запального процесу, що супроводжувалося достовірним зниженням вмісту гепсидину, С-реактивного протеїну та феритину одночасно із збільшенням вмісту гемоглобіну та сироваткового заліза, — чого не спостерігалось у пацієнтів під впливом монотерапії пероральними або внутрішньовенними препаратами заліза.Item Ефективність фізичної реабілітації хворих із кардіопульмональною патологією(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2018) Псарьова, Валентина Григорівна; Псарева, Валентина Григорьевна; Psarova, Valentyna Hryhorivna; Кочуєва, М.М.; Рубан, Л.А.; Тимченко, Г.А.; Рогожин, А.В.; Кочуєв, Г.І.Подано результати дослідження впливу програми фізичної реабілітації на показники функції зовнішнього дихання та кардіогемодинаміки у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у поєднанні з гіпертонічною хворобою. Використання комплексу методів фізичної реабілітації на тлі базисної медикаментозної терапії сприяє більшій позитивній динаміці показників функцій зовнішнього дихання, параметрів систолічної та діастолічної функцій лівого шлуночка серця порівняно з їх динамікою у пацієнтів, які отримували тільки медикаментозне лікування.Item Особливості процесів запалення при кардіопульмональній поліморбідності(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2019) Кочуєва, М.М.; Тимченко, Г.А.; Заікіна, Ю.О.; Рогожин, А.В.; Кочуєв, Г.I.; Псарьова, Валентина Григорівна; Псарева, Валентина Григорьевна; Psarova, Valentyna HryhorivnaНаведено результати дослідження особливостей стану медіаторів запалення при поєднаній патології — бронхіальній астмі та хронічному обструктивному захворюванні легень на тлі гіпертонічної хвороби. Установлено, що в основі їх коморбідності лежить поглиблення процесів запалення, а в групі хворих на астму — хронічне обструктивне захворювання легень — перехрестний синдром на тлі гіпертонічної хвороби відзначено максимальні рівні еозинофілії і вмісту в крові лейкотрієна В4.Item Кількісні показники стану еритроцитів у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень за наявності анемії(Сумський державний університет, 2017) Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Ковчун, А.В.Мета дослідження. З’ясувати особливості кількісних показників стану еритроцитів у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Матеріали та методи. Нами було проведено обстеження 202 хворих на ХОЗЛ та 67 пацієнтів контрольної групи. Діагностику здійснювали згідно з адаптованою клінічною настановою заснованою на доказах «Хронічне обструктивне захворювання легень» МОЗ України № 555 від 27.06.2013 року та уніфікованим клінічним протоколом первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Залізодефіцитна анемія» № 709 від 02.11.2015 року. Обстеження включало визначення вмісту гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту, кольорового показника (КП), а також розрахунок кількісних показників стану еритроцитів (еритроцитарних індексів – MCV, MCH, MCHC). Розрахунок еритроцитарних індексів проводили відповідно до Додатку 5 клінічного протоколу № 709 від 02.11.2015 року. Статистична обробка отриманих результатів дослідження проводилась за допомогою програми SPSS Statistics 21.Item Дослідження особливостей перебігу артеріальної гіпертензії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень(Сумський державний університет, 2017) Даниленко, О.В.ХОЗЛ залишається однією з найбільших проблем охорони здоров’я на сьогоднішній день. У медико-соціальному та економічному плані воно є однією з основних причин захворюваності та смертності в усьому світі; люди страждають від цього захворювання роками і передчасно вмирають від нього або від його ускладнень. У всьому світі спостерігається прискорене зростання випадків ХОЗЛ внаслідок тривалого впливу факторів ризику і старіння населення [36]. Епідеміологічні дослідження свідчать, що у 4-6% європейців є ознаки ХОЗЛ. Це захворювання дедалі частіше виявляють у осіб до 45 років. Так, на 1000 представників кожної статі захворюваність на ХОЗЛ становить у Великобританії серед чоловіків 17 випадків, серед жінок - 14, в Китаї - 4,2% серед чоловіків і 1,8% — серед жінок [64,48]. Поширеність ХОЗЛ в Україні становить близько 3000 випадків на 100000 населення і щорічно зростає на 8% [73]. У найближчі роки прогнозується подальше зростання захворюваності на ХОЗЛ в Україні [48]. Захворювання дихальної системи в Україні є однією з найпоширеніших причин тимчасової втрати працездатності. Рівень первинної інвалідизації дорослого та працездатного населення внаслідок хвороб органів дихання за останні 5 років складав 18–20 на 10 тисяч населення і є порівняний із таким при гіпертонічній хворобі, а в структурі первинної інвалідності переважають інваліди другої групи [21]. На сьогодні опубліковано велику кількість результатів досліджень, які демонструють існування прямого асоціативного зв’язку між ХОЗЛ і кардіоваскулярними клінічними наслідками [6, 71]. Кардіоваскулярні захворювання у хворих на ХОЗЛ розглядаються в якості провідних причин смертності та летальності в розвинених країнах світу та в Україні, клінічна значущість яких прогресивно зростає в міру старіння популяції [12]. Згідно з результатами популяційних досліджень, у хворих на ХОЗЛ ризик серцево-судинної смерті зростає в 2-3 рази і становить приблизно 50% від загальної кількості смертей [70]. З іншого боку, наявність ХОЗЛ, в свою чергу, також негативно впливає на перебіг серцево-судинних захворювань. У дослідженні Multifactor Primery Prevention Trial в Швеції було продемонстровано, що у пацієнтів з щоденним кашлем і виокремленням мокроти ймовірність померти від серцево-судинних захворювань на 42% більше, ніж у тих, хто не має будь-яких респіраторних симптомів [79]. Так, в дослідженні The Lung Health Study зазначено, що 10% зменшення об'єму форсованого видиху за 1-ю секунду (ОФВ1) збільшує загальну смертність на 14%, серцево-судинну - на 28%, ризик розвитку ІХС - на 20% [61]. Прогноз ХОЗЛ залежить від ступеня обструкції й віку. При легкому ступені він відносно сприятливий, а при важкому – стає гірше (особливо на тлі розвитку гіперкапнії). Летальність після виписки зі стаціонару варіює, залежить від рівня функції легень, наявності системних уражень і супутніх захворювань та частоти загострень ХОЗЛ [55]. Мета нашoї рoбoти з’ясувати клінічні та функціoнальні oсoбливoсті перебігу хрoнічнoгo oбструктивнoгo захвoрювання легень у хворих з артеріальною гіпертензією.Item Ефективність рофлуміласту у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із ожирінням(Сумський державний університет, 2017) Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Красненко, Ф.О.Зниження активності фосфодіестерази-4 (ФДЕ-4) – інноваційний підхід у лікуванні хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) з метою зменшення активності хронічного запалення. Рофлуміласт – високоселективний інгібітор ФДЕ-4, зареєстрований як додатковий засіб до терапії пацієнтів із ХОЗЛ. Завдяки унікальному механізму дії, рофлуміласт покращує функцію легень та зменшує частоту загострень. Метою роботи було визначення клінічної ефективності рофлуміласту у хворих на ХОЗЛ із ожирінням.Item Системне запалення, як предиктор перебігу захворювання у пацієнтів з ХОЗЛ(Сумський державний університет, 2017) Коритова, К.П.На даний час, діагностика хронічного обструктивного захворювання (ХОЗЛ) ґрунтується на клінічних даних та даних спірометрії. Але останні дослідження вказують на необхідність звернути увагу на вивчення запальних біомаркерів та їх взаємозв’язок з факторами, що мають вплив на перебіг ХОЗЛ. Мета роботи. вивчення впливу системного запалення на перебіг ХОЗЛ.Item Дослідження особливостей перебігу артеріальної гіпертензії у хворих на хронічне обструктивне захворювання(Сумський державний університет, 2017) Даниленко, О.В.Артеріальна гіпертензія (АГ) у хворих хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) представляє одне з частих коморбідних станів в клініці внутрішніх хвороб. За даними різних авторів, частота АГ у хворих із ХОЗЛ в середньому складає 34,3%. Особливе місце займає поєднання АГ та ХОЗЛ, оскільки обидва захворювання розвиваються в другій половині життя. Наявність супутньої АГ підвищує ризик серцево-судинних ускладнень і має негативний вплив на перебіг ХОЗЛ. Метою нашої роботи було дослідження якості життя у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у поєднанні з артеріальною гіпертензією.Item Ендотеліальна дисфункція та артеріальна ригідність у хворих на хронічне обструктивне захворювання(Сумський державний університет, 2017) Винниченко, Людмила Боголюбівна; Винниченко, Людмила Боголюбовна; Vynnychenko, Liudmyla Boholiubivna; Привалова, А.О.Cудини – один із основних органів-мішеней, які вражаються при різних захворюваннях. Мета дослідження: оцінити вираженість ЕД у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) та простежити кореляційну залежність ЕД та артеріальної ригідності (АР) у таких пацієнтів.Item Клініко-функціональні особливості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень за наявності анемії(Сумський державний університет, 2017) Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Ковчун, А.В.Актуальність. Хронічне обструктивне захворювання легень (ХOЗЛ) завжди пoв’язували з пoліцитемією на фoні дихальної недостатності та розцінювали її як компенсаторну реакцію еритропоезу у відповідь на хронічну гіпоксію. Однак, епідеміологічні дoслідження останніх років демoнструють, щo лише у 6-10% пацієнтів трапляється пoліцитемія, в тoй час, як анемія – у 17-24% хвoрих на ХOЗЛ.