Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
36 results
Search Results
Item Кінезіотерапія при ішемічній хворобі серця, ускладненій інфарктом міокарда у осіб похилого віку в лікарняному пероді(Сумський державний університет, 2019) Костюк, О.А.У роботі на основі аналізу наукових літературних джерел теоретично обґрунтувано та розроблено комплекс кінезіотерапевтичних вправ для хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця, ускладненій інфарктом міокарда, в лікарняному періоді.Item Кінезіотерапія при інфаркті міокарда у чоловіків 45-55 років у післялікарняний період(Сумський державний університет, 2019) Галанцева, А.О.Робота присвячена реабілітації чоловіків 45-55 років після інфаркту міокарду. Проаналізовано науково-методичну літературу з питань кінезіотерапії після інфаркту міокарда. Охарактеризовано методи оцінки контролю та самоконтролю під час проведення кінезіотерапевтичних занять з особами, які перенесли інфаркт міокарда. Обґрунтовані механізми дії кінезіотерапії, дозованої ходьби, заняття на тренажерах на організм чоловіків віком 45-55 років після інфаркту міокарда. Розроблено комплексну програму кінезіотерапії для чоловіків 45-55 років після інфаркту міокарду у післялікарняний періодItem Досвід спостереження за пацієнтами з гострим інфарктом міокарду після перкутанного втручання(Сумський державний університет, 2017) Лаба, Віктор Васильович; Лаба, Виктор Васильевич; Laba, Viktor Vasylovych; Паньків, І.М.Коронарографія (КГ) продовжує залишатися «золотим стандартом» діагностики ішемічної хвороби серця (ІХС), а перкутанне коронарне втручання (ПКВ) все ширше використовується при гострих формах ІХС. Перевагу надають стентам з лікувальним покриттям. Метою дослідження було вивчення перебігу гострого інфаркту міокарда (ГІМ) протягом першого місяця після проведення КГ і ПКВ при двохсудинному субоклюзивному і оклюзивному ураженні.Item Поширеність і ступінь атеросклеротичного ураження коронарних артерій у хворих на гострий інфаркт міокарда(Сумський державний університет, 2017) Лаба, Віктор Васильович; Лаба, Виктор Васильевич; Laba, Viktor Vasylovych; Ніколенко, А.В.Відомо, що в етіопатогенезі ішемічної хвороби серця (ІХС) провідна роль належить коронарному атеросклерозу, судинному спазму і тромбозу. «Золотим» стандартом діагностики ІХС є коронароангіографічне обстеження. Сучасні технології відновлення коронарного кровопостачання дозволили суттєво змінити перебіг захворювання, впливати на прогноз і якість життя не тільки при стенокардії, а і інфаркті міокарду (ІМ) в гострій стадії. Метою дослідження було вивчення поширеності і ступеня ураження коронарних судин у хворих гострим ІМ за даними коронароангіографії і перебіг ІХС протягом першого місяця лікування і динамічного спостереження.Item Інтенсивність больового синдрому та ризик летальності у пацієнтів із гострим інфарктом міокарду залежно від локалізації ураження(Сумський державний університет, 2017) Погорєлова, Оксана Сергіївна; Погорелова, Оксана Сергеевна; Pohorielova, Oksana Serhiivna; Анциферова, І.В.; Марцовенко, І.М.Актуальність. На сьогодні до кінця не з’ясована залежність вираженості больового синдрому, локалізації ураження при гострому коронарному синдромі (ГКС) та ризику летальності в даній когорті пацієнтів. Мета. Визначити інтенсивність больового синдрому, ризик летальності при гострому інфаркті міокарду (ІМ) з різною локалізацією ураження коронарних судин.Item Modeling cryonecrosis of the myocardium in rats(Sumy State University, 2017) Fesenko, I.V.; Sheyan, D.M.Relevance. Every year in our country there are nearly 50 thousand new cases myocardial infarction. Myocardial infarction (MI) is one of the forms of myocardial necrosis caused by a violation of inflow of blood through the affected artery. Improving ways to prevent and treat THEM can be based on new experimental models.Item Визначення D-димеру для діагностики тромбоемболії легеневої артерії(Сумський державний університет, 2016) Ярмолюк, А.О.; Вікторова, Ю.А.Актуальність. Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) – одне з найпоширеніших ускладнень багатьох захворювань, що представляє загрозу для життя людини. Відомо, що серед пацієнтів терапевтичного профілю найчастіше ТЕЛА виникає при інсульті (65%), інфаркті міокарда (ІМ) (22%), а також у людей похилого віку (9%). Це призводить до розвитку гіпертензії малого кола кровообігу та легеневого серця. Мета. Визначити перспективу застосування D-димеру для діагностики ТЕЛА.Item Актуальні питання ранньої діагностики інфаркту міокарда(Сумський державний університет, 2016) Ринчак, П.І.; Боярський, О.О.Вступ. Не дивлячись на сучасні досягнення в ранній діагностиці гострого інфаркту міокарда (ГІМ), це питання залишається досить актуальним на сьогодні. Хоча більшість хворих звертається до професійної допомоги у перші години розвитку гострого коронарного синдрому та лікування починається відразу після звернення, в 30% випадків діагностика ІМ викликає труднощі через нетиповість клінічного перебігу, безсимптомність клініки хвороби або відсутності діагностично значущих змін на ЕКГ: аневризма лівого шлуночка, рубцеві зміни міокарда. Через це пошук ранніх маркерів ІМ продовжується багатьма вченими світу. Мета дослідження. Вивчення діагностичної значущості копептина у пацієнтів із підозрою на ГІМ.Item Етіологічні фактори виникнення інфаркту міокарда у молодому віці(Сумський державний університет, 2016) Самопадний, С.Ю.На сьогоднішній день в Україні та у світі вцілому, на першому місці стоять захворювання серцево-судинної системи, зокрема найпоширенішим є інфаркт міокарда. Проблема коронарної патології у молодих не нова, але до цього часу залишаються невирішеними та дискусійними ряд принципових питань, відповіді на які дозволили б значно підвищити ефективність програм первинної профілактики і суттєво знизити високі рівні смертності і захворюваності на гострі форми ІХС в молодому. Метою дослідження стало встановлення дії етіологічних факторів, які спричиняють розвиток інфаркту міокарда у молодому віці.Item Ефективність лікування артеріальної гіпертензії в залежності від способу життя на сучасному етапі(СумДУ; Мед. ін-т, 2013) Лісниченко, Н.В.Серцево-судинні захворювання в Європі посідають провідне місце у структурі захворювань і зумовлюють майже дві третини всіх випадків смерті та третину причин інвалідності населення. За даними Європейського Товариства Кардіологів Україна займає перше місце серед європейських країн за рівнем смертності від хвороб серця і судин. В Україні вмирають від хвороб системи кровообігу не тільки частіше, але й раніше. Артеріальна гіпертензія – одне з найбільш розповсюджених захворювань серцево-судинної системи, яке і по нині залишається серйозною проблемою охорони здоров’я. Артеріальна гіпертензія є одним із головних факторів ранньої інвалідності та смертності через високий ризик розвитку таких ускладнень, як інсульт, ішемічна хвороба серця, серцева та ниркова недостатність та інше. Артеріальна гіпертензія є фактором, що не тільки скорочує тривалість життя, але і погіршує його якість. За даними офіційної статистики МОЗ, на 1 січня 2011 року в Україні зареєстровано 12 122 512 хворих на артеріальну гіпертензію, що становить 32,2% дорослого населення країни. Динаміка розвитку патології у вікових групах зростає з такою частотою: 20–29 років – 3%, 30–39 років – 7,5%, 40–49 років – 20,4%, 50–59 років – 45,4%, 60–69 років –57,5%. При аналізі структури артеріальної гіпертензії за рівнем артеріального тиску у 50% хворих виявлено артеріальну гіпертензію 1-го ступеня, у кожного третього — 2-го ступеня, у кожного п’ятого — 3-го ступеня. Серед осіб із підвищеним артеріальним тиском знають про наявність захворювання 67,8% сільських і 80,8% міських мешканців, лікуються відповідно 38,3 та 48,4%, ефективність лікування становить 8,1% та 18,7%. Отже, ситуація щодо контролю артеріальної гіпертензії незадовільна як у сільській популяції, так і в міській . Виникнення і перебіг АГ тісно пов′язані з наявністю факторів ризику (вік, стать, спадковість, ожиріння, дисліпідемія, незбалансоване харчування, алкоголь, паління, недостатня фізична активність, соціально-економічний статус, психоемоційне перевантаження). В українській популяції, за даними тих же дослідників, лише в 1% хворих із підвищеним артеріальним тиском не виявлено інших факторів ризику. У кожного восьмого хворого артеріальною гіпертензією поєднується з одним, у кожного четвертого — з двома, у 61% хворих — з трьома і більше факторами ризику. У 46% осіб із підвищенням артеріальним тиском виявляють ожиріння, у 67% — гіперхолестеринемію, у кожного четвертого — низький уміст холестерину ліпопротеїдів високої щільності, майже в кожного п’ятого — гіпертригліцеридемію; 23% хворих з артеріальної гіпертензією курять, 83% — вживають алкогольні напої, 48% — ведуть малорухомий спосіб життя.Найбільш несприятливим поєднанням двох факторів ризику для чоловіків є комбінація артеріальної гіпертензії і тютюнопаління та артеріальної гіпертензії й ожиріння, для жінок — артеріальної гіпертензії й дисліпідемії та артеріальної гіпертензії й ожиріння. Головна мета лікування артеріальної гіпертонії - попередження або зворотний розвиток ураження органів-мішеней, зниження смертності від серцево-судинних ускладнень та покращення якості життя пацієнтів. Суттєвим моментом в лікуванні артеріальної гіпертензії є вимога досягнення цільового рівня артеріального тиску: на фоні антигіпертензивної терапії - нижче 140/90 мм рт. ст. в цілому, у пацієнтів з цукровим діабетом - нижче 130/85 мм рт. ст.; при хронічній нирковій недостатності з протеїнурією більше 1 г на добу - нижче 125/75 мм рт. ст. При визначенні важливості досягнення цільового артеріального тиску слід враховувати ступінь ризику: чим вище ризик, тим важливіше досягнення цільового артеріального тиску та усунення факторів ризику. Неконтрольова артеріальна гіпертензія сьогодні вважається одним із найбільш вагомих чинників зменшення тривалості життя населення, через що ця проблема залишається актуальною і вимагає докладного вивчення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33908