Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
6 results
Search Results
Item Кость Мацієвич: агроном, кооператор, дипломат(Триторія, 2024) Власенко, Валерій Миколайович; Vlasenko, Valerii MykolaiovychУ розділі йдеться про відомого українського громадсько-політичного і наукового діяча, учасника українського національно-визвольного руху кінця ХІХ - початку ХХ ст., Української революції 1917-1921 рр. Костянтина Мацієвича, який був міністром закордонних справ УНР (1919) та головою Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Румунії (1919-1923). В еміграції він був професором Української господарської академії в Подєбрадах, видавцем і редактором кількох періодичних видань, очолював низку громадсько-політичних та наукових інституцій.Item Чехословаччина в період президенства Т. Масарика, 1918–1935 рр.(Сумський державний університет, 2024) Мірошниченко, А.В.Історія Чехословаччини відображає важливі міжнародні, геополітичні та суспільно-політичні процеси, які відбувалися в Європі в ХХ ст. Розвиваючись перші двадцять років своєї незалежності демократичним шляхом, в 1938 р. Чехословаччина була окупована нацистською Німеччиною. Після Другої світової війни країна відновила незалежність, проте стала сателітом СРСР та увійшла до комуністичного блоку. У 1989 р. у Чехословаччині відбулася «Оксамитова революція», яка призвела до повалення комуністичного режиму. 1 січня 1993 р. країна розділилася на дві незалежні держави – Чехію та Словаччину. Насичена поліями історія Чехословаччини і досі привертає увагу істориків з усього світу, які, у свою чергу, вивчають причини та наслідки подібних геополітичних процесів. Об’єктом бакалаврської роботи є Чехословаччина в першій половині ХХ ст. Предметом дослідження є внутрішня та зовнішня політика Т. Масарика в Чехословаччині в 1918–1935 рр.Мета роботи – дослідити еволюцію Чехословаччини в період президентства Томаша Масарика в 1918–1935 рр. Методи дослідження – використовувалися основні принципи наукового пізнання (історизму, всебічності, системності, цілісності). Зазначені принципи реалізовувалися застосуванням методів узагальнення, поєднання історичного та логічного аналізу, традиційних методів емпіричних досліджень: аналізу змісту документів (контент-аналіз), проблемно-хронологічного, структурно-порівняльного й системно-аналітичного методів тощо. Відповідно до поставлених мети та завдань дослідження зроблено висновки та отримано результати: 1) висвітлено біографію та політичну діяльність Томаша Масарика; 2) охарактеризовано внутрішню політику Т. Масарика в Чехословаччині в 1918–1935 рр.; 3) проаналізовано зовнішню політику президента Чехословацької Республіки Т. Масарика в 1918–1935 рр.; 4) визначено роль Томаша Масарика у формуванні чехословацької державності; 5) окреслено наслідки президентства Т. Масарика для розвитку Чехословаччини.Item «Празька весна» та «Оксамитова революція» як основні чинники краху комуністичної системи в Чехословаччині(Сумський державний університет, 2023) Червяченко, В.Р.Чехословаччина стала прикладом відносно цивілізованої та мирної відмови від комуністичного режиму. Сучасники знайшли відповідні назви для цих подій, які визначили новий курс розвитку Чехословаччини – «Оксамитова революція», «ніжна революція», «м'яка революція» тощо. Народ Чехословаччини збагатив історичний досвід розвитку людства, швидко здійснивши в країні переворот без особливих труднощів і жертв. Саме тому актуальність кваліфікаційної роботи зумовлена багатьма факторами, що призвели до краху комуністичного режиму в Чехословаччині, та особливостями внутрішньо-політичного розвитку країни. Об’єктом дослідження є Чехословаччина в 1945–1992 рр. Предметом дослідження є «Празька весна» 1968 р. та «Оксамитова революція» 1989 р. у Чехословаччині як головні чинники, що призвели до краху комуністичного режиму в країні. Мета роботи – проаналізувати розвиток Чехословаччини в 1968–1992 рр. у контексті вивчення «Празької весни» 1968 р. та «Оксамитової революції» 1989 р. як головних чинників, що призвели до краху комуністичного режиму в країні.Item Вопрос о подкарпатских русинах в документах Лиги Наций (1920-1933 гг.)(Общественная ассоциация "Русь", 2020) Дегтярьов, Сергій Іванович; Дегтярев, Сергей Иванович; Dehtiarov, Serhii Ivanovych; Самойленко, Євген Анатолійович; Самойленко, Евгений Анатольевич; Samoilenko, Yevhen AnatoliiovychСтатья посвящена анализу историографических фактов о положении подкарпатских русинов в Чехословакии, изложенных в документах Лиги Наций. Исследование основывается на характеристике источников двух типов: 1) информации, собранной Генеральным секретарем Лиги по поручению совета на основе представленных правительством Чехословакии специальных меморандумов; 2) рассмотренных органами Лиги дел о нарушении прав русинов согласно поданным жалобам и ответным замечаниям чехословацкого правительства. Авторы делают вывод о нежелании Чехословакии предоставлять особый статус русинскому меньшинству. Автономия Подкарпатской Руси, провозглашенная и юридически зафиксированная в ходе событий, приведших к образованию т. н. Первой Чехословацкой Республики, не была воплощена в жизнь вплоть до октября 1938 г. Но данный эпизод из жизни русинов не был адекватно отображен в архивных материалах секретариата Лиги Наций. Во многом дискриминационная внутренняя политика Чехословакии в отношении русинского этноса объясняет неоднократность обращений различных лиц и организаций в Лигу Наций с целью отстоять права этого национального меньшинства. Однообразие проблем, которые испытывали подкарпатские русины в Чехословакии, порождало однотипные по своей природе жалобы в Лигу Наций от имени представителей или поборников меньшинства. Рассмотренные комитетом три петиции раскрывали обратную сторону той ситуации, в которой находился этнос. В отличие от меморандумов чехословацкого правительства и его ответных замечаний на заявленные жалобы, эта источниковедческая база предлагает альтернативный взгляд на судьбу русинов в составе Чехословацкой Республики.Item Konstantin Maţievici omul de știință şi diplomatul ucrainian(Institutul Diplomatic Român, 2015) Власенко, Валерій Миколайович; Власенко, Валерий Николаевич; Vlasenko, Valerii Mykolaiovych; Гузун, Вадим; Гузун, Вадим; Guzun, VadymВикористовуючи невідомі раніше джерела з болгарських, чеських, румунських та українських архівів, у статті приділено увагу діяльності вченого-агронома, громадського діяча та дипломата Костя Мацієвича (1873-1942). Дане дослідження розглядає його наукову діяльність у Росії, Україні та Чехословаччині, а також його участь в українському національно-визвольному русі наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. та в Українській революції 1917-1921 рр. Проаналізовано його діяльність у парламенті, уряді та міністерстві закордонних справ України, як голови дипломатичних місій УНР у Румунії і Болгарії та лідера української політичної еміграції у міжвоєнний період у Румунії. Вперше в історіографії було розглянуто роль, яку відіграв Кость Мацієвич в об'єднанні української політичної еміграції в Європі під егідою Державного Центру УНР.Item Кость Мацієвич і Євген Чикаленко: співпраця в еміграції(Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, 2014) Власенко, Валерій Миколайович; Власенко, Валерий Николаевич; Vlasenko, Valerii MykolaiovychУ статті на основі раніше невідомих документів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України розглядається питання про співпрацю Костя Мацієвича та Євгена Чикаленка в еміграції в Чехословаччині. Основна увага приділяється їхній спільній роботі у професійних (сільськогосподарських) організаціях. Розповідається про участь Мацієвича і Чикаленка у виданні наукової літератури – «Сільськогосподарського щорічника» та Російсько-українського сільськогосподарського словника. Розглядається також питання про організацію Мацієвичем заходів із вшанування пам’яті про Чикаленка. Робиться висновок про те, що співпраця двох учених і громадських діячів була різноплановою та плідною.