Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
6 results
Search Results
Item Захист об’єктів прав інтелектуальної власності в Україні:виклики та перспективи(Сумський державний університет, 2023) Бондхас, Д.А.Права інтелектуальної власності в Україні протягом тривалого часу залишалось найбільш «зневаженою» галуззю національного права. Ймовірно, така ситуація зумовлена «спадком» Радянського Союзу, який системно зневажав право інтелектуальної власності у контексті торгових марок, патентів тощо. Власне, в умовах сьогодення правова свідомість громадян також лишається невисокою, що призводить до регулярного втручання в права інтелектуальної власності в Україні. Незважаючи на ухвалення низки нормативних актів, які забезпечують як загальне регулювання (наприклад, Цивільний Кодекс України), так і спеціалізоване регулювання (наприклад, ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на сорти рослин», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та інші), правова реальність в нашій державі лишається невтішною для авторів та винахідників.Item Міркування про необхідність запровадження концепції розвитку «приватного права» та визначення її назви і змісту(Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака, 2020) Деревянко, Богдан Володимирович; Деревянко, Богдан Владимирович; Derevianko, Bohdan VolodymyrovychУ статті зроблено спробу визначитися чи потрібна сьогодні Україні концепція розвитку «приватного права». Умовний поділ права на «приватне» і «публічне» було проведено за часів Давнього Риму, а можливо і в більш ранніх державах, що було позитивним для тих часів. Сьогодні право серйозно відрізняється від права давнього світу, динамічно розвивається і постійно змінюється. Тому у статті було поставлено під сумнів доцільність продовження поділу права на «приватне» і «публічне». Погляди значної кількості сучасних учених вказують на наявність у більшості суб’єктів кожної галузі права і приватних, і публічних інтересів. Поділ права на «приватне» і «публічне» проведено достатньо однобоко, не враховано багато відносин та їх властивостей, що притаманні інтересам певної особи, групи осіб чи державного органу або самої держави; не враховано велику кількість інтересів, що мала місце у кожній галузі. Будь-яку галузь права будь-якої держави можна віднести до галузі «публічного права» чи галузі «приватного права». Навіть у цивільному праві присутня велика кількість інтересів держави, а в конституційному чи адміністративному – велика кількість інтересів окремої особи – людини чи громадянина (підданого). Поділ є умовним і має різний склад галузей у різних країнах. Зазначено, що у ХХІ столітті доречніше говорити про «Концепцію реалізації приватних інтересів», аніж про «Концепцію розвитку приватного права». Тим більше слід виходити із цього через прирівняння окремими вченими «приватного права» із цивільним правом, що звужує розуміння першого терміну. Змістом нової Концепції можуть бути правові інститути із багатьох галузей права України, що передбачають наявність приватних інтересів у їх суб’єктів, зокрема із галузей цивільного, сімейного, спадкового, господарського, трудового, житлового, земельного, аграрного, природоресурсного, корпоративного, кооперативного, договірного, виборчого, транспортного, банківського, екологічного, міжнародного приватного права та ін. Легітимацію Концепції можна реалізувати шляхом розробки і прийняття відповідного закону або підзаконного акту рівня постанови КМУ чи указу Президента України.Item Міркування стосовно господарської функції держави, що реалізується у межах врегулювання господарських правовідносин(Сумський державний університет, 2018) Деревянко, Богдан Володимирович; Деревянко, Богдан Владимирович; Derevianko, Bohdan VolodymyrovychГосподарська функція держави має бути спрямована на захист, забезпечення, стабілізацію, визначення стратегії розвитку, контроль господарських правовідносин. З іншого боку, правова наука в Україні, Європі та світі активно продовжує розвиток. А тому чому не має розвиватися одна із найстарших галузей права, яка впродовж усієї людської історії недооцінювалася, і отримала своє друге народження у ХХ столітті ? Мова йде про господарське право. Безумовно, запровадження у теорію права (і, в першу чергу, теорію господарського права) нової функції держави є дискусійним і може по-різному кваліфікуватися вченими. Проте наявність іще однієї функції держави – господарської функції, яка виокремлена у межах економічних функцій держави, навряд чи буде зайвою, оскільки стимулюватиме додаткові дослідження у межах науки господарського права, спрямовані на посилення ролі держави як незалежного регулятора господарських правовідносин.Item Господарські відносини та критерії їх відмежування від інших правовідносин(Університет державної фіскальної служби України, 2016) Мордовець, Є.В.ГК України чітко визначає предмет відмежування господарських правовідносин від інших. І таке відмежування здійснюється за предметною ознакою, тобто у порівнянні предмета правового регулювання з предметами, які притаманні кожній окремій галузі. Таким чином, перш за все слід визначити до якої галузі права належить конкретна ситуація, проаналізувати її суб’єктий склад, предмет та мету. Хоча на практиці іноді це зробити досить важко. Виходячи з цього, слід звернути увагу саме на критерії, що вирізняють одну галузь права від іншої і розширити дане поняття в ГК України задля запобігання віднесення справи до непідвідомчого органу.Item Щодо визначення поняття і предмета транспортного права(Цифрова типографія, 2009) Деревянко, Богдан Володимирович; Деревянко, Богдан Владимирович; Derevianko, Bohdan VolodymyrovychВизначивши предмет транспортного права як науки, навчальної дисципліни та галузі права можна зазначити, що транспортне право – це наука, галузь права та навчальна дисципліна, що досліджує, вивчає та розкриває цивільно-, адміністративно-, господарсько-правові й інші правовідносини із володіння, користування та розпорядження транспортними засобами, забезпечення функціонування єдиної транспортної системи, надання послуг із перевезення вантажів та пасажирів, що виникають та діють між громадянами України, іноземцями, суб’єктами господарювання, державними органами, спираючись на загальноправові та окремі галузеві принципи, і пропонує напрями й механізми вдосконалення законодавства та правової практики з метою задоволення потреб держави, суб’єктів господарювання та фізичних осіб – громадян у перевезенні вантажів і пасажирів.Item Проблемні питання сприйняття валютного права(АЛЕРТА, 2011) Старинський, Микола Володимирович; Старинский, Николай Владимирович; Starynskyi, Mykola VolodymyrovychАвтор розглядає підходи до визначення валютного права, визначає його місце в системі права.