Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
115 results
Search Results
Item Human rights and migration in the nuclear age: global and european dimensions(Сумський державний університет, 2025) Stepanenko, D.In an age marked by nuclear resurgence, rising authoritarianism, and mass displacement, siloed approaches to global security are no longer sustainable. A human-centered paradigm—where nuclear policy is assessed through the lens of human rights and migration—offers a more just and sustainable alternative. The international community must rise to this challenge, recognizing that real security lies not in weapons of mass destruction, but in the dignity and resilience of people.Item Європейський досвід забезпечення недискримінаційного освітнього середовища для ЛГБТ-спільноти(Сумський державний університет, 2025) Куц, Д.У сучасному європейському освітньому просторі забезпечення інклюзивності та безпеки для всіх учасників навчального процесу, зокрема представників ЛГБТ-спільноти, є пріоритетним завданням. Дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності негативно впливає на психоемоційний стан учнів, їхню академічну успішність та соціалізацію. Європейські країни впроваджують різноманітні стратегії та політики для створення безпечного та підтримуючого освітнього середовища.Item Правові та біоетичні підходи до клонування у контексті стандартів Ради Європи(Сумський державний університет, 2025) Бойко, В.О.Актуальність теми дипломної роботи зумовлена кількома факторами. По-перше, стрімкий розвиток біотехнологій та генетичної інженерії ставить перед суспільством нові етичні та правові виклики, що потребують негайного вирішення на національному та міжнародному рівнях. По-друге, питання клонування, зокрема репродуктивного та терапевтичного, викликає значні суперечки у наукових, правових та релігійних колах, що вимагає виваженого правового регулювання з дотриманням фундаментальних прав людини. По-третє, Рада Європи, як провідна міжнародна організація з питань прав людини та біоетики, розробила систему стандартів, які мають бути імплементовані країнами-членами, включаючи Україну, що актуалізує дослідження відповідності національних законодавств європейським біоетичним нормам. Робота присвячена дослідженню правових та біоетичних аспектів клонування в контексті стандартів Ради Європи. Метою роботи є комплексний аналіз правового регулювання клонування в європейських країнах, визначення відповідності національних законодавств біоетичним стандартам Ради Європи та розробка пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання у цій сфері. У межах дослідження розглянуто теоретико-правові засади клонування, зокрема поняття та види клонування (репродуктивне, терапевтичне, генетичне), еволюцію законодавства та етичних принципів у цій сфері. Проаналізовано ключові документи Ради Європи з біоетики, особливо Конвенцію про права людини і біомедицину (Ов'єдську конвенцію) та відповідні протоколи. Досліджено біоетичні підходи Ради Європи до клонування людини, правові обмеження та заборони, що базуються на принципах людської гідності та захисту прав людини. Окрему увагу приділено порівняльному аналізу законодавства країн-членів Ради Європи (Франція, Німеччина, Велика Британія) щодо клонування та виявленню основних правових і етичних викликів у цій сфері. У результаті дослідження сформульовано висновки щодо стану правового регулювання клонування в європейських країнах та запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення законодавства з дотриманням біоетичних стандартів Ради Європи. Основними результатами кваліфікаційної роботи є системний аналіз правового регулювання клонування в контексті біоетичних стандартів Ради Європи; порівняльне дослідження національних підходів до регулювання різних видів клонування; виявлено прогалини та суперечності у правовому регулюванні клонування на національному рівні; обґрунтовано необхідність гармонізації національних законодавств з європейськими біоетичними стандартами, а також сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення правових механізмів регулювання клонування з метою забезпечення балансу між науковим прогресом та захистом фундаментальних прав і свобод людини.Item Інституційний механізм забезпечення принципу гендерної рівності в національному та міжнародному праві(Сумський державний університет, 2025) Зудінова, М.Ю.Актуальність теми дипломної роботи зумовлена кількома факторами. По-перше, Україна, як держава, що прагне європейської інтеграції, взяла на себе міжнародні зобов’язання щодо забезпечення гендерної рівності, зокрема в рамках Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW), Стамбульської конвенції та Резолюції Ради Безпеки ООН № 1325 «Жінки, мир, безпека». По-друге, збройний конфлікт в Україні, що триває з 2014 року, загострив проблему ГЗН, зокрема сексуального насильства, яке використовується як тактика війни, створюючи нові виклики для захисту прав постраждалих. По-третє, попри наявність розвиненої нормативно-правової бази, в Україні зберігаються проблеми з практичною реалізацією принципів гендерної рівності, що вимагає глибокого аналізу механізмів їх забезпечення та ефективності протидії ГЗН. Робота присвячена дослідженню інституційного механізму забезпечення принципу гендерної рівності у національному та міжнародному праві. Метою роботи є комплексний аналіз нормативно-правових засад і практик реалізації гендерної рівності, а також виявлення проблем і перспектив вдосконалення відповідних механізмів в Україні. У межах дослідження розглянуто поняття гендерної рівності, її закріплення у міжнародних документах, таких як Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW), Стамбульська конвенція, резолюція Ради Безпеки ООН 1325 та інші. Проаналізовано структуру національного механізму забезпечення гендерної рівності, зокрема діяльність уповноважених органів державної влади, нормативно-правове забезпечення, взаємодію з громадським сектором. Окрему увагу приділено питанням гендерно-зумовленого насильства, зокрема в умовах збройного конфлікту в Україні. У результаті дослідження сформульовано висновки щодо стану реалізації гендерної політики в Україні та запропоновано практичні рекомендації щодо її вдосконалення з урахуванням міжнародних стандартів. Основними результатами кваліфікаційної роботи є системний аналіз інституційного механізму забезпечення гендерної рівності в Україні у контексті міжнародно-правових стандартів; визначено прогалини у нормативному регулюванні, виявлено проблеми координації між суб’єктами гендерної політики, обґрунтовано необхідність імплементації положень Стамбульської конвенції, а також сформульовано практичні рекомендації щодо посилення ефективності роботи уповноважених органів, удосконалення механізмів запобігання гендерно-зумовленому насильству та забезпечення рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків в умовах сучасних викликів.Item Правовий статус мігрантів у міжнародному праві: сучасні виклики і перспективи вдосконалення(Сумський державний університет, 2025) Зацаринна, А.Ю.Актуальність теми дослідження пов'язана з інтенсифікацією міграційних процесів у світі та необхідністю вдосконалення міжнародно-правових механізмів захисту прав мігрантів. Масштабні переміщення населення, спричинені збройними конфліктами, економічними кризами, кліматичними змінами та іншими факторами, створюють нові виклики для міжнародної спільноти та національних правових систем. Військова агресія Російської Федерації проти України призвела до найбільшої в Європі з часів Другої світової війни міграційної кризи, що актуалізує потребу переосмислення існуючих підходів до міжнародно-правового регулювання статусу мігрантів. Мета роботи – здійснити комплексний аналіз сучасного стану міжнародно-правового регулювання статусу мігрантів, виявити проблемні аспекти та розробити пропозиції щодо вдосконалення механізмів захисту їхніх прав. Об'єктом дослідження є міжнародно-правові відносини, що виникають у процесі регулювання статусу мігрантів. Предметом дослідження є міжнародно-правове регулювання статусу мігрантів, включаючи норми міжнародного права, регіональні механізми захисту прав мігрантів та національне законодавство України у цій сфері. Основними результатами роботи стало: запропоновано авторське визначення поняття «міжнародно-правовий статус мігранта»; розроблено комплексну класифікацію мігрантів; систематизовано сучасні виклики у сфері захисту прав мігрантів; удосконалено теоретичні положення щодо системи джерел міжнародно-правового регулювання статусу мігрантів; розроблено пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства України відповідно до міжнародних стандартів.Item Доступ до правосуддя людей з психічними розладами: європейські стандарти та національна практика(Сумський державний університет, 2025) Кубах, І.В.У роботі визначено та опрацьовано ключові міжнародно-правові документи у сфері захисту прав осіб з психічними розладами (Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, Європейська конвенція з прав людини, практика ЄСПЛ), а також виявлені правові прогалини і структурні бар’єри у національній системі доступу до правосуддя. Завдяки дослідженню було доведено, що українське законодавство потребує глибшої гармонізації з міжнародними стандартами, зокрема через впровадження моделі підтриманого прийняття рішень, розвиток інституцій правової допомоги, удосконалення процедур визнання дієздатності, адаптацію судового процесу до потреб осіб з психічними розладами, а також подолання соціальної стигматизації. Запропоновано рекомендації щодо законодавчих та інституційних змін, спрямованих на ефективну реалізацію права на доступ до правосуддя.Item Забезпечення реалізації прав дитини в умовах війни в Україні(GS Publishing Services, 2025) Маланчук, Тетяна Василівна; Malanchuk, Tetiana VasylivnaСтаття присвячена аналізу проблем та викликів, які виникають для дітей війни в Україні, з погляду міжнародного та національного права. Зазначено, що діти, опинившись серед воєнного конфлікту, стикаються з безпрецедентними труднощами та порушеннями прав людини і є особливо вразливою групою в цьому контексті. Наведено перелік основних міжнародно-правових актів, що є основою для захисту дітей у ситуаціях збройного конфлікту. Зосереджено увагу на найбільш широко визнаному у світі інструменті щодо прав дитини – Конвенції про права дитини. Акцентовано, що ні статус біженця чи шукача притулку, особи без громадянства, громадянина невизнаної країни тощо жодним чином не може обмежувати основні права дитини. Відмічено, що національне законодавство є важливою частиною правової системи, покликаної захистити дітей у зонах конфлікту. Зазначено, що першим обов’язком, який Конвенція ООН покладає на державу, є турбота про викрадених дітей, оскільки така шкода є багатовимірною та продовжується щохвилини, допоки вони все ще утримуються як заручники. Акцентовано увагу на тому, що депортація є одним із тяжких злочинів проти людяності, який вчиняється в ході війни в Україні. Російська Федерація систематично обстрілює школи, дитсадки та інші будівлі, які є цивільними об’єктами для обслуговування дітей. Через це діти та молодь позбавляються повної та належної реалізації свого права на гідну освіту. Використано офіційні матеріали, які свідчать про примусове рекрутування та використання дітей у військових діях. Наголошено, що діти війни в Україні стають жертвами несправедливості та порушення прав людини, тому необхідно докладати спільних зусиль для захисту прав дітей в умовах війни, проводити подальші наукові дослідження щодо необхідності дотримання міжнародних стандартів та сприяти відновленню прав дітей в умовах війни.Item Захист дітей в умовах війни: проблеми та виклики з погляду прав людини(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Маланчук, Тетяна Василівна; Malanchuk, Tetiana VasylivnaСтаття присвячена аналізу проблем та викликів, які виникають для дітей війни в Україні, з погляду міжнародного та національного права. Зазначено, що діти, опинившись серед воєнного конфлікту, стикаються з безпрецедентними труднощами та порушеннями прав людини і є особливо вразливою групою в цьому контексті. Наведено перелік основних міжнародно-правових актів, що є основою для захисту дітей у ситуаціях збройного конфлікту. Зосереджено увагу на найбільш широко визнаному у світі інструменті щодо прав дитини – Конвенції про права дитини. Акцентовано, що ні статус біженця чи шукача притулку, особи без громадянства, громадянина невизнаної країни тощо жодним чином не може обмежувати основні права дитини. Відмічено, що національне законодавство є важливою частиною правової системи, покликаної захистити дітей у зонах конфлікту. Зазначено, що першим обов’язком, який Конвенція ООН покладає на державу, є турбота про викрадених дітей, оскільки така шкода є багатовимірною та продовжується щохвилини, допоки вони все ще утримуються як заручники. Акцентовано увагу на тому, що депортація є одним із тяжких злочинів проти людяності, який вчиняється в ході війни в Україні. Російська Федерація систематично обстрілює школи, дитсадки та інші будівлі, які є цивільними об’єктами для обслуговування дітей. Через це діти та молодь позбавляються повної та належної реалізації свого права на гідну освіту. Використано офіційні матеріали, які свідчать про примусове рекрутування та використання дітей у військових діях. Наголошено, що діти війни в Україні стають жертвами несправедливості та порушення прав людини, тому необхідно докладати спільних зусиль для захисту прав дітей в умовах війни, проводити подальші наукові дослідження щодо необхідності дотримання міжнародних стандартів та сприяти відновленню прав дітей в умовах війни.Item Право на справедливий судовий розгляд у практиці ЄСПЛ та особливості його реалізації адміністративними судами України(Georg-August-Universität Göttingen, 2024) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Зінченко, Г.С.The article is devoted to clarifying the content of the right to a fair trial in the practice of the ECtHR and the specifics of its implementation by the administrative courts of Ukraine. It was found that the dual nature of the phenomenon of the right to a fair trial complicates the formation of a unified understanding of this category. The content of the "fair" and "judicial proceedings" categories has been revealed. It is emphasized that the right to a fair trial is one of the most important in the system of human and citizen rights, as it provides an opportunity to restore any violated right through a fair procedure, the absence of which means that any other rights guaranteed by this state are declarative . The generally accepted international and national norms guaranteeing the realization of the right to a fair trial are given. Attention is drawn to the fact that Article 6 of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms does not actually reveal the content of the right to a fair trial, and the actual implementation of this content is due to the practical activity of the ECtHR. Some elements of the right to a fair trial are considered on the example of decisions of the ECtHR: the right to access to justice, fairness, adversarial trial, equality of parties, guarantees of examination of witnesses, direct examination of evidence, justification of court decisions, legal certainty. It was determined that the application of the practice of the ECtHR is directly provided for by the Code of Administrative Procedure of Ukraine and is appropriate and balanced, since the main mission of administrative courts is to protect the rights and freedoms of people and citizens in their relations with state authorities, which mostly violate or neglect them. Examples of decisions of Ukrainian courts are given, which refer to the practice of the ECtHR in terms of the right to a fair trial. It has been found that the application of the practice of the ECtHR by national courts is accompanied by certain problems, one of the ways of solving which is the introduction of amendments to the Law of Ukraine "On the implementation of judgments and application of the practice of the European Court of Human Rights".Item Міжнародно-правові засоби протидії дискримінації за національністю чи ознакою мови(Сумський державний університет, 2024) Степка, М.Б.У роботі розглянуто поняття та види дискримінації за національністю чи ознакою мови. Проаналізовано теоретичні засади протидії дискримінації, включаючи визначення, причини та наслідки цього явища. Проведено аналіз різних видів дискримінації за національністю чи ознакою мови, що допомагає краще зрозуміти масштаби і форми цієї проблеми. Встановлено, що міжнародно-правові стандарти протидії дискримінації включають загальні міжнародно-правові принципи рівності та недискримінації, закріплені у таких документах, як: Загальна декларація прав людини, Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації та Європейська конвенція з прав людини. Досліджено національно-правові засоби протидії дискримінації за національністю чи ознакою мови, зокрема конституційно-правові засади в різних країнах, включаючи Україну, та вплив війни на протидію дискримінації, особливо щодо внутрішньо переміщених осіб та біженців. Запропоновано кілька варіантів вирішення проблеми дискримінації за національністю чи ознакою мови, серед яких інформування населення про їхні права та механізми захисту, підвищення довіри між державою та громадянами через прозорі процедури та відкритий діалог, покращення законодавчої бази відповідно до міжнародних стандартів, створення спеціалізованих органів для захисту прав людини, підвищення кваліфікації правозастосовчих органів, співпраця з міжнародними організаціями та впровадження системи моніторингу та звітності щодо випадків дискримінації. Дослідження виконано в рамках наукового проєкту «Легітимні обмеження свободи вираження поглядів в умовах зовнішньої агресії та/або гібридної війни» (0124U000546) за підтримки Міністерства освіти і науки України.