Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
12 results
Search Results
Item Найближчі та віддалені результати лікування абдомінальних ускладнень після гінекологічних операцій із застосуванням ендоскопічних технологій(Видавничий Дім «Професіонал-Івент», 2021) Бойко, Володимир Іванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Терехов, Володимир Андрійович; Terekhov, Volodymyr AndriiovychМета дослідження: порівняльне оцінювання безпосередніх і віддалених результатів лапароскопічного лікування післяопераційних абдомінальних ускладнень у пацієнток з гінекологічною патологією. Матеріали та методи. Було проведено порівняльне дослідження найближчих результатів після повторних лапароскопій і релапаротомій у пацієнток гінекологічного профілю з післяопераційними внутрішньочеревними ускладненнями, у ході якого були виділені дві клінічні групи хворих. До І групи (основної) увійшли 62 (50,82%) пацієнтки з ранніми післяопераційними ускладненнями, яким виконували відеоендоскопічні втручання. До ІІ групи (контрольної) увійшли 60 (49,18%) пацієнток, яким виконані традиційні «відкриті» лапаротомії. Критерії перебігу раннього післяопераційного періоду вибирали традиційно. При цьому ураховували, що після виконаних повторних втручань пацієнткам як основної, так і контрольної групи була проведена аналогічна інтенсивна терапія, спрямована на корекцію ос- новного симптомокомплексу захворювання. Усі пацієнтки були комплексно обстежені з використанням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження. Групи були однорідними за віком і структурою операцій, виконаних на органах малого таза, і статистично зіставними. Віддалені результати вивчені у 28 (45,1%) пацієнток основної групи і 21 (35%) жінки з групи порівняння у терміни від одного до п’яти років після гінекологічного втручання. Результати. У пацієнток групи контролю больовий синдром статистично достовірно зберігався довше і вимагав призначення знебо- лювальних препаратів у середньому на 2 доби більше. Використання лапароскопії у лікуванні післяопераційних ускладнень найчастіше (51,7%) дозволяло відмовитися від аналгетиків, а нестероїдні протизапальні засоби застосовували на вимогу тільки у перші 2–3 дні. Тривалість стаціонарного лікування хворих І групи з післяопераційними інтраабдомінальними гінекологічними ускладненнями стано- вила у середньому 10±2,5 доби проти 16±2,9 – у ІІ групі (контрольній) (р>0,05). Тривалість стаціонарного лікування після відкритих операцій була більше у середньому на 6±1,9 доби (р>0,05). Оцінювання віддалених результатів проводили за трибальною системою (результат хороший, задовільний, незадовільний) на підставі да- них клініко-інструментального обстеження. Хороші віддалені результати констатовано у 13 (46,4%) пацієнток основної групи й у 6 (28,5%) – з групи контролю. Задовільні результати у І групі зареєстровано у 13 (46,4%) хворих, у ІІ групі – у 13, що становило 61,9%. У 2 пацієнток результати визнані незадовільними після релапароскопічних маніпуляцій (7,2%) і у 2 (9,5%) – після релапаротомії. Одна пацієнтка у зв’язку з частим рецидивним болем переймоподібного характеру прооперована у плановому порядку (розсічені очеревинні спайки). Заключення. У ході дослідження виявлена безпосередня залежність перебігу раннього післяопераційного періоду і віддалених результатів у жінок, яких прооперовано традиційно та із застосуванням лапароскопії. На підставі вивчення результатів хірургічного лікування ранніх післяопераційних внутрішньочеревних ускладнень доведено високу ефективність відеолапароскопічного способу порівняно з традиційним. Отже, впровадження запропонованої тактики лікування має суттєво підвищити якість життя даної категорії пацієнток. Вивчення віддалених результатів лапароскопічних операцій продемонструвало, що застосування у практиці лікувальних закладів діагностичних методів опера- тивних прийомів сприятиме покращанню результатів комплексного лікування хворих жінок із патологією органів малого таза.Item Діагностика і лікування абдомінальних ускладнень після гінекологічних ендоскопічних операцій(Видавничий Дім «Професіонал-Івент», 2021) Вдовиченко, Ю.П.; Бойко, Володимир Іванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Терехов, Володимир Андрійович; Terekhov, Volodymyr AndriiovychМета дослідження: аналіз результатів повторних лапароскопій у пацієнток гінекологічного профілю з підозрою на внутрішньочеревні післяопераційні ускладнення. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 42 пацієнтки (середній вік – 46±11,3 року), у яких післяопераційні абдомінальні ускладнення після хірургічного втручання з приводу різних гінекологічних захворювань потребували повторних операцій. Залежно від способу повторного втручання пацієнтки розподілені на дві групи: основну (n=20) – жінки, в яких для корекції післяопераційних ускладнень використовували тільки лапароскопію; контрольну (n=22) – жінки, в яких для корекції післяопераційних ускладнень у ході діагностичної лапароскопії були визначені показання до релапаротомії. У 8 пацієнток контрольної групи відразу виконано релапаротомію. Усім пацієнткам проводили комплексне обстеження із застосуванням клінічних, інструментальних і лабораторних методів дослідження. Групи були однорідними за віком і структурою операцій, виконаних на органах малого таза, та статистично зіставними. Результати. У ході дослідження проаналізовані результати повторних лапароскопій у 34 пацієнток гінекологічного профілю з підозрою на внутрішньочеревне післяопераційне ускладнення. У всіх пацієнток основної групи (47,6%) лапароскопія виявилась єдиним і кінцевим методом лікування післяопераційних ускладнень, при цьому у 7 жінок використовували повторні релапароскопії від 2 до 4 разів, а у 13 – лапароскопію проведено однократно. У групі контролю (52,3%) 10 пацієнткам у ході діагностичної лапароскопії були визначені показання до релапаротомії, у 4 пацієнток можливості операційної бригади і лапароскопічної техніки дозволили виконати деякі елементи операції і завершити її мінілапаротомічним доступом, а у 8 пацієнток відразу виконано релапаротомію. У структурі ранніх абдомінальних ускладнень превалюють перитоніт і внутрішньочеревні кровотечі. Застосування відеолапароскопічної методики дозволило у 28,6% хворих з розлитим перитонітом успішно ліквідувати розвинене ускладнення, усунути його джерело і провести санацію черевної порожнини. Лапароскопічний гемостаз успішно виконано у 7 пацієнток. Порівняно зі стандартною, використання відеоендоскопічної методики дозволило покращити показники діагностичної цінності: збільшити в 1,07 разу рівень чутливості, в 1,39 разу – специфічності і в 1,11 разу – точності діагностики. Заключення. Загалом у ранній післяопераційний період з приводу підозрюваних ускладнень виконано 47 релапароскопій, що пояснюється проведенням програмованих санацій черевної порожнини і застосуванням динамічної лапароскопії для контролю перебігу внутрішньочеревного ускладнення. На підставі аналізу досліджуваного матеріалу було запропоновано загальні показання і протипоказання до проведення релапароскопій у ранній післяопераційний період з метою діагностики і лікування післяопераційних ускладнень. Обґрунтовуючи кожний з пунктів, автори керувались реальними можливостями методів у загальній клінічній практиці, які у низці випадків поступаються за своєю ефективністю релапаротомії.Item Проблеми діагностики первинного раку маткових труб під час і після операції(Видавничий дім «Триліст», 2021) Сумцов, Дмитро Георгійович; Сумцов, Дмитрий Георгиевич; Sumtsov, Dmytro Heorhiiovych; Гладчук, І.З.; Сумцов, Георгій Олексійович; Сумцов, Георгий Алексеевич; Sumtsov, Heorhii Oleksiiovych; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Сікора, Владислав Володимирович; Сикора, Владислав Владимирович; Sikora, Vladyslav Volodymyrovych; Запорожан, В.М.До теперішнього часу при первинному раку маткових труб (РМТ) достовірні діагнози до операції коливаються від 0% до 10–15%. Навіть під час операцій число помилкових діагнозів досягає 30–50%, оскільки РМТ часто маскується під невинний гідро-гематосальпінкс або інші захворювання.Мета дослідження: вивчити можливості діагностики РМТ при лапаротомії та лапароскопії, макроскопічному дослідженні видалених макропрепаратів, субопераційному застосуванні морфологічних досліджень, дослідити проблеми гістологічної інтерпретації пухлини після операції.Матеріали і методи. За період з 1966 по 2020 роки авторами статті вибрані і ретроспективно вивчені досить інформативні історії хвороби 105 хворих на РМТ у віці від 34 до 78 років (середній вік – 55,8 років). Всі хворі прооперовані. Під час операцій проведені ревізії органів таза і черевної порожнини. Видалені макропрепарати досліджені макроскопічно і гістологічно. За показаннями під час операцій застосовані гістологічні і цитологічні методи експрес-діагностики. Для інтерпретації рідкісних і важких для діагностики пухлин після операцій застосовані імуногістохімічні методи дослідження.Ре зу л ьта т и. Тільки в 7 (6,6%) з 105 хворих на РМТ пухлину під час операції не було розпізнано, а у 18 (17,1%) діагноз встановлений лише після субопераційного гістологічного дослідження. Помилки під час операцій при початкових формах РМТ (без ретельного вивчення макропрепаратів і субопераційного морфологічного дослідження) можуть досягати 23,8%. Проблеми з інтерпретацією первинності ураження, які виникли в 11 (10,5%) хворих з вираженим пухлинним процесом, не завадили вибору адекватної операції. Поширення пухлини за межі маткової труби виявлено у 69 (72,4%) пацієнток, у 25 (26,2%) з них – з метастазами в лімфатичні вузли.Висновок. Ретельна ревізія органів черевної порожнини і макроскопічне обстеження видалених препаратів із застосуванням субопераційних морфологічних досліджень дозволяє уникнути помилок в діагностиці та хірургічному лікуванні хворих на РМТ.Item Лапароскопия как метод лечения осложнений дивертикулярной болезни толстой кишки(Сумский государственный университет, 2017) Кислов, А.В.; Семенюк, М.А.; Китченко, С.С.По официальным данным, за последние 10 лет наблюдается возрастание на 45% заболеваемости на дивертикулярную болезнь в странах Восточной Европы, где развита индустриальная промышленность. Данный факт повышает актуальность данной патологии, её осложнений и тактики лечения.Item Лапароскопия как метод диагностики острого аппендицита у беременных(Сумский государственный университет, 2016) Жукова, Е.М.; Наледько, В.А.Актуальность. Лапароскопия – инвазивный метод диагностики и лечения гинекологической и абдоминальной патологии. Как метод диагностики, он является высокоинформативным. Беременность не является противопоказанием для проведения данной процедуры, однако следует учитывать, что это хирургическое вмешательство, которое может повлиять на дальнейшее протекание беременности. Цель: определить роль лапароскопии в диагностике и лечении острого аппендицита у беременных.Item Оцінка якості життя у хворих спайковою хворобою очеревини(Сумський державний університет, 2016) Кітченко, С.С.; Шульга, А.А.Мета дослідження. Оцінити ЯЖ хворих, які перенесли оперативне втручання - лапаротомічне, лапароскопічне з приводу СХО та порівняти результаті в різних групах.Item Частота конверсії при лапароскопічній холецистектомії: порівняльний огляд літературних даних(Сумський державний університет, 2015) Антоненко, О.М.; Олісеєнко, Д.В.; Онищенко, М.В.; Антоненко, І.М.На сьогоднішній день все більше привертають до себе уваги технології, котрі дають можливість протягом короткого часу і незначної травматичності оперативного втручання - досягти хороших результатів в лікуванні хворих. Досить поширеним являється лапароскопічний метод лікування захворювань жовчного міхура, але при цьому також існує ймовірність виникнення умов, котрі зумовлюють до конверсії доступу. Конверсія (К') при лапароскопічній холецистектомії (ЛХЕ) залишається актуальним питанням, яке в багатьох аспектах не вирішене. Частота конверсії за різними даними знаходиться в широких процентних коливаннях.Item Результати застосування відеолапароскопічних втручань у хворих на гострий деструктивний панкреатит(Сумський державний університет, 2015) Ситнік, Олександр Леонідович; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Крековецький, Н.В.Показаннями до виконання відеолапароскопічних втручань вважали прогресуючий панкреатогенний перитоніт (у 4 хворих), формування обмежених рідинних утворень (у 1 пацієнта) або післянекротичної псевдокісти з ознаками абсцедування (у 1 пацієнта).Item Лапароскопічна діагностика та лікування зовнішнього генітального ендометріозу(Сумський державний університет, 2013) Каліманов, К.І.; Грицик, Т.А.Частота ендометріозу коливається від 7 до 59% у жінок репродуктивного віку. При лапароскопічному дослідженні у хворих, які страждають на безпліддя, ендометріоз виявляється з частотою 20-40%. Сучасний підхід до лікування хворих ендометріозом полягає в комбінації хірургічного методу і гормономодулюючої терапії. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32883Item Роль лапароскопии в оказании экстренной помощи пациенткам с гинекологической патологией(Издательство СумГУ, 2012) Сумцов, Дмитро Георгійович; Сумцов, Дмитрий Георгиевич; Sumtsov, Dmytro Heorhiiovych; Сумцов, Георгій Олексійович; Сумцов, Георгий Алексеевич; Sumtsov, Heorhii Oleksiiovych; Колесникова, Т.В.