Видання зареєстровані авторами шляхом самоархівування
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1
Browse
38 results
Search Results
Item Вибір матеріалу, маршрутної технології виготовлення заготовки і термічної обробки ходового гвинта фрезерувального верстату(Сумський державний університет, 2025) Журба, М.С.Фрезерувальні верстати займають важливе місце серед металообробного обладнання, оскільки дозволяють виконувати широкий спектр технологічних операцій з високою точністю. Вони використовуються для обробки плоских і фасонних поверхонь, прорізання пазів, отворів, зубчастих коліс та інших складних деталей. Принцип дії верстата ґрунтується на обертовому русі різального інструмента – фрези, який поєднується з поступальним переміщенням заготовки. Ходовий гвинт (гвинт поздовжнього ходу столу) – це невід’ємна складова фрезерувального верстату, який встановлений у робочому столі верстата і служить для переміщення стола з права на ліво та назад, призначений для переміщення оброблюваної заготовки в зону фрезерування. Основною функціональною особливістю ходового гвинта є переміщення столу. Гвинт приймає момент обертання від кінематики верстата та передає його нерухомо закріпленій у столі фрезерного верстата гайці. Гайка ковзає гвинтовою поверхнею парного елемента, забезпечуючи поступальний рух столу.Item Властивості поверхонь деталів із криці 12Х18Н10Т, які працюють в умовах радіяційного опромінювання, відновлених методою електроіскрового леґування. Ч. 2. Особливості структурного стану відновлених поверхонь(Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, 2022) Гапонова, Оксана Петрівна; Haponova, Oksana Petrivna; Тарельник, Наталія В'ячеславівна; Tarelnyk, Nataliia ViacheslavivnaВ статті представлено результати досліджень структурного стану покрит-тів, сформованих методою електроіскрового леґування при енергії розря-ду Wр = 0,13, 0,52 і 0,9 Дж анодами з ніклю та неіржавійної криці 12Х18Н10Т на поверхні катоди із криці 12Х18Н10Т. Матеріяли анод, та-кі як нікель і криця 12Х18Н10Т, належать до матеріялів якими доцільно відновлювати поверхні деталів із криці 12Х18Н10Т, які працюють в умо-вах радіяційного опромінювання. Металографічна аналіза, сформованих покриттів показала, що їх мікроструктура складається із 3-х зон: 1) «бі-лий» шар — шар, що не піддається травленню звичайними реактивами, 2) перехідна зона або дифузійна зона, 3) основний метал. При викорис-танні в якості електроди-інструменту ніклю і криці 12Х18Н10Т зі збіль-шенням енергії розряду товщина зміцненого шару, мікротвердість, суцільність і товщина «білого» шару, а також величина шерсткости повер-хні збільшуються. Заміна аноди ніклю на крицю 12Х18Н10Т приводить до збільшення шерсткости поверхні і зменшення товщини зміцненого шару.Item Властивості поверхонь деталів із криці 12Х18Н10Т, які працюють в умовах радіяційного опромінювання, відновлених методою електроіскрового леґування. Ч. 3. Рентґеноспектральна аналіза відновлених покриттів(Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, 2022) Тарельник, В`ячеслав Борисович; Tarelnyk, Viacheslav Borysovych; Гапонова, Оксана Петрівна; Haponova, Oksana Petrivna; Коноплянченко, Є.В.; Тарельник, Наталія В'ячеславівна; Tarelnyk, Nataliia Viacheslavivna; Мікуліна, М.О.; Герасименко, В.О.; Василенко, О.О.; Зубко, В.М.; Мельник, В.І.В статті представлено результати локальної рентґеноспектральної аналі-зи покриттів, що одержані методою електроіскрового леґування (ЕІЛ) при енергії розряду Wр = 0,13, 0,52 і 0,9 Дж анодами з ніклю і неіржавійної криці 12Х18Н10Т на поверхні катоди із криці 12Х18Н10Т. При ЕІЛ електродою-інструментом із криці 12Х18Н10Т зі збільшенням Wр як в хара-ктерних точках, так і зі всієї дослідженої поверхні покриття, кількісний елементний склад суттєво не змінюється. Аналіза розподілу елементів по глибині сформованого шару показала, що при використанні в якості еле-ктроди-інструменту криці 12Х18Н10Т, зі збільшенням Wр в поверхнево-му шарі відбувається незначне зменшення вмісту Хрому і збільшення Ні-клю та Титану. При заміні криці 12Х18Н10Т на нікель зі збільшенням Wр кількість Ніклю на поверхні покриття зменшується з 95,38 до 89,04%. По мірі поглиблення з поверхні покриття кількість Ніклю пос-тупово зменшується, відповідно при Wр = 0,13, 0,52 і 0,9 Дж з 96,29, 90,29 і 89,04% на поверхні до 9,0, 10,30 і 9,9% на глибині: 120, 165 і 240 мкм. При цьому кількість Хрому, Титану та Феруму поступово збі-льшується.Item Дослідження структури та властивостей антифрикційних покриттів на сталевих поверхнях, отриманих методом електроіскрового легування(Сумський державний університет, 2024) Кошельник, О.О.Кваліфікаційна робота магістра складається з 69 сторінок, які містять 2 таблиці, 8 рисунків, список із 67 використаних джерел на 8 сторінках. Під час експлуатації машини її деталі, вузли та агрегати так чи інакше піддаються тертю і, надалі, зносу. Це призводить до зменшення ефективності роботи трибосполучень і суттєвих енергетичних втрат під час експлуатації. У сучасній техніці необхідно застосовувати більш прогресивні матеріали під час виготовлення пар, що труться. Це зумовлено зростанням питомих навантажень, яких зазнають вироби, збільшенням швидкостей переміщення трибопар одна відносно одної, необхідністю експлуатації машин в агресивному середовищі та за підвищених температур. У зв'язку з цим досить актуальним є питання збільшення надійності трибопар, підвищення їхньої довговічності та зменшення енерговитрат, що витрачаються на тертя. Втрати на тертя в сучасних машинах і устаткуванні сягають 30 % споживаної ними енергії, а витрати на усунення наслідків їхнього зносу в розвинених промислових країнах становлять до 2 % валового національного продукту. Для зниження витрат на тертя розроблені та успішно застосовуються різні покриття, починаючи від зносостійких з керамічною основою та закінчуючи композиційними на основі металокераміки. Області їх застосування досить великі, але при контакті в режимі сухого тертя, подібні покриття мають високий коефіцієнт тертя. Це призводить до значних енергетичних витрат та небажаного місцевого нагрівання в області контакту трибосполучення. Крім цього, через високий коефіцієнт тертя у цьому випадку суттєво зростає знос трибопари. Надійність і довговічність більшості виробів сучасної техніки значною мірою залежить від працездатності та терміну служби численних вузлів тертя (трибосистем) різних систем і механізмів машин та їхніх агрегатів. Процеси руйнування деталей машин у переважній більшості випадків починаються з поверхневих зон. У зв'язку з цим величезну значущість мають роботи з розроблення принципово нових антифрикційних матеріалів, зокрема покриттів з антифрикційними властивостями, які б забезпечували безперебійну роботу важконавантажених виробів. Отже, розробка нових видів антифрикційних матеріалів, у тому числі покриттів, призначених для забезпечення безперебійної роботи важконавантажених деталей, є вкрай актуальним завданням. Мета роботи – встановлення закономірностей формування антифрикційних покриттів на стальній підкладці методом електроіскрового легування, що забезпечують зменшення коефіцієнту тертя в трибопарі. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: 1. Провести аналіз відомих методів поверхневого модифікування залізовуглецевих сплавів, що забезпечують зміну їх структури, забезпечення механічних та триботехнічних властивостей, та визначити напрямок досліджень у роботі. 2. Дослідити мікроструктуру і хімічний склад покриття та електродів залежно від параметрів електроіскрового легування. 3. На основі експериментальних досліджень розробити практичні рекомендації щодо призначення оптимальних технологічних режимів електроіскрового легування, що забезпечують функціональні властивості пар тертя. Методи дослідження: експериментальні дослідження мікроструктури методами оптичної й електронної мікроскопії, визначення мікротвердості та отримання її розподілу в модифікованих поверхнях. Об’єкт дослідження – процеси одержання на залізовуглецевих сплавах антифрикційних покриттів. Предмет дослідження – закономірності формування структури та складу антифрикційних покриттів, отриманих методом ЕІЛ. Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути покладені в основу отримання антифрикційних покриттів поверхонь на залізовуглецевих сплавах, шляхом електроіскрового легування.Item Дослідження структури та властивостей захисних покриттів на інструментальних сталях(Сумський державний університет, 2024) Рєзнік, Б.О.Дослідження спрямоване на визначення раціональних умов хіміко- термічної обробки інструментальних сталей У8А та 9ХС. В роботі запропоновано нова інноваційна технологія захисту поверхонь інструментальних матеріалів, яка включає в себе два етапи: булатування та титанування порошковим контактним методом. Операції проводили послідовно. Теоретично визначено раціональний склад булатотитанування: порошок титану, оксид алюмінію і хлорид амонію. Оптимальні параметри процесу: температура – 1050 0 С час насичення становить 4 години. Комплексне насичення проводили на сучасному обладнанні за стандартними технологіями. Сформовані в наслідок булатотитанування хімічний і фазовий склад, структура поверхні сталей У8А та 9ХС призводять до підвищення поверхневої твердості, зносостійкості, жаростійкості і стійкості до корозії. Даний тип покриття можна рекомендувати до впровадження в виробництво, як перспективну і не складну технологію.Item Дослідження структури та властивостей корозійностійких сталей після хіміко-термічної обробки(Сумський державний університет, 2024) Піменов, О.О.Наукова робота направлена на аналіз сучасної технології термічної та хіміко-термічної обробки сталей 14Х17Н2 і 15Х16К5Н2МВФАБ-Ш. Розглянутий в роботі метод полягає в одночасному насиченні азотом і вуглецем корозійностійких сталей. Процес реалізовували при температурі насичення 580 0 С, час ізотермічної витримки становив 9 годин. Двокомпонентне дифузійне насичення виконували на сучасному обладнанні в умовах виробничих. У результаті карбонітрації сталей 14Х17Н2 і 15Х16К5Н2МВФАБ-Ш сформувалися захисні покриття. Склад і структура отриманих покриттів забезпечує підвищення твердості поверхні, зносостійкості. Даний тип покриття можна розглядати як перспективну та просту у впровадженні виробничу технологію.Item Дослідження припрацювальних покриттів на сталевих поверхнях, отриманих методом електроіскрового легування(Сумський державний університет, 2023) Молдован, Б.А.За останні десятиліття інженерія поверхні набуває все більш вагоме значення у більшості галузей сучасного машинобудування. Її інноваційний характер розвитку охоплює комплекс наукових напрямків різних наук і знань, об'єднує методи цілеспрямованої зміни фізико-хімічних властивостей поверхневих шарів матеріалів шляхом модифікування, нанесення плівок, покриттів, захисних шарів різними методами та їх комбінаціями. Одним з актуальних напрямків технологій зміцнення є метод електроіскрового легування (ЕІЛ), який дозволяє покращувати механічні, термічні, електричні, термоемісійні та інші властивості робочих поверхонь за рахунок модифікування їх структури, що сприяє підвищенню фізико-механічних властивостей. Переваги цього методу полягають у можливості формування локальних покриттів з високою адгезією до основи; низькій енергоємності процесу; простоті здійснення обробки; екологічній чистоті та інше. Розглянуто вплив електроіскрового легування на структуроутворення покриттів на сталевих поверхнях. Структура покриття залежить від параметрів режиму легування та швидкості охолодження після обробки. Мікроструктурний аналіз покриттів Al-C-B показав, що поверхневий шар складається з кількох ділянок, кількість і параметри яких визначаються енергетичними режимами процесу ЕІЛ . Мікрорентгеноспектральний аналіз отриманих покриттів свідчить про те, що в процесі електроіскрового легування відбувається насичення поверхневих шарів алюмінієм, бором і вуглецем. Зона дифузії збільшується зі збільшенням енергії розряду. Вуглець і алюміній дифундують глибше з поверхні.Item Вплив режимів нітроцементації в пастах з нагрівом струмами високої частоти на структуру та механічні властивості сталі 25ХГТ(Сумський державний університет, 2023) Сергієнко, В.М.В роботі було проведено дослідження умов протікання процесів формування покриттів при нітроцементації в пастах з нагрівом струмами високої частоти на фазовий і хімічний склад, структуру і властивості сталі 25ХГТ та порівняння даного процесу з традиційною газовою нітроцементацією. Нітроцементація в пастах з нагрівом струмами високої частоти є одним із прогресивних і економічних методів хіміко-термічної обробки. Даний процес дозволяє: істотно зменшити деформації під час нагріву і охолоджування, що досягається за рахунок жорсткості холодної серцевини; усунути окислення і зневуглецювання; зменшити витрати енергії на нагрів: шар, що нагрівається, складає невелику частину від маси деталі; використовувати більш дешеві марки сталі; забезпечити властивості осердя незалежно від властивостей твердого шару. Нітроцементація в пастах з нагрівом струмами високої частоти: підвищує мікротвердість та поліпшує механічні властивості сталі 25ХГТ особливо контактну міцність та також зносостійкість, порівняно з газовою нітроцементацією, оскільки забезпечує отримання структури з дрібнодисперсним мартенситом; скорочує процес проведення ХТО, економить електроенергію, час та кошти.Item Структуроутворення борвмісних покриттів, отриманих методом електроіскрового легування, на конструкційних сталях(Сумський державний університет, 2023) Новітченко, А.І.На сьогодні розроблені різноманітні методи підвищення зносостійкості деталей вузлів тертя. Найбільшої актуальності набувають технології отримання зносостійких та зміцнених покриттів високоенергетичною обробкою. Кожен із відомих в даний час методів мають свої переваги та недоліки, що обмежують сферу їх застосування. Тому розробка ефективного, досить простого для освоєння в промисловому виробництві та економічного методу підвищення зносостійкості залишається актуальним науковим та практичним завданням. Мета роботи – встановлення закономірностей формування зносостійких покриттів на сталевій підкладці методом електроіскрового легування, що забезпечують підвищення зносостійкості сталевих деталей вузлів тертя. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: 1. Провести аналіз відомих методів поверхневого зміцнення конструкційних сталей та сплавів, що забезпечують модифікацію їх структури, підвищення механічних та триботехнічних властивостей, та визначити напрямок досліджень у роботі. 2. Провести експериментальне дослідження впливу матеріалів вихідних матеріалів та режимів електроіскрового легування на структуру та хімічний склад покриттів.. 3. Дослідити залежності мікротвердості покриттів від енергетичних режимів електроіскрового легування. 4. На основі експериментальних досліджень розробити практичні рекомендації щодо призначення оптимальних технологічних режимів електроіскрового легування, що забезпечують максимально високу зносостійкість пар тертя. Методи дослідження: експериментальні дослідження мікроструктури методами оптичної й електронної мікроскопії, визначення мікротвердості та отримання її розподілу в модифікованих поверхнях. Об’єкт дослідження – процеси одержання на сталевих поверхнях покриттів для підвищення зносостійкості. Предмет дослідження – закономірності формування структури та складу зносостійких покриттів, отриманих методом ЕІЛ. Практичне значення одержаних результатів. На основі дослідження структуроутворення зносостійких покриттів системи Al-C-B запропоновані режими електроіскрового легування сталевих поверхонь відповідальних деталей машин.Item Дослідження структури, властивостей та характеристик сталі 25Х17Н2Б-Ш після хіміко-термічної обробки(Сумський державний університет, 2023) Негреба, Н.Ю.Робота присвячена дослідженню структури, властивостей та характеристик сталі 25Х17Н2Б-Ш після хіміко-термічної обробки. Проведено критичний аналіз літературних джерел по темі роботи; проаналізувано умови роботи деталей, які виготовляються з даної сталі, і сформулювано основні вимоги до матеріалу. Зразки сталі 25Х17Н2Б-Ш були піддані комбінованій термічній обробці, яка включала відпал, гартування, обробку холодом та відпуск; призначено актуальну хіміко-термічну обробку сталі. Було підібрано оптимальний режим азотування при температурі 550 °C протягом 36 годин в середовищі дисоційованого аміаку. Додатково, в роботі визначено оптимальний ступінь дисоціації аміаку для забезпечення ефективного процесу азотування; досліджено структуру, властивості та характеристику сталі після ХТО. Максимальна товщина азотованого покриття спостерігається при ступенях дисоціації аміаку в межах 25-35%. Металографічний аналіз лунок зносу свідчить про абразивний характер зношування, де азотовані частинки матеріалу виступають як абразив, відокремлені від основи при випробуванні; розраховано економічну частину для пропонованого методу термічної обробки; визначено потенційні небезпеки на виробництві, індивідуальні та загальні засоби безпеки та охорону навколишнього середовища.