Факультет технічних систем і енергоефективних технологій (ТеСЕТ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25
Browse
4 results
Search Results
Item Комбіновані електроіскрові припрацювальні покриття бронзових деталей. Частина 1. Структура і механічні властивості(Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, 2021) Гапонова, Оксана Петрівна; Haponova, Oksana Petrivna; Тарельник, В.Б.; Марцинковський, Василь Сигізмундович; Martsynkovskyi, Vasyl Syhizmundovych; Коноплянченко, Є.В.; Мельник, В.І.; Власовець, В.М.; Саржанов, О.А.; Тарельник, Наталія В'ячеславівна; Tarelnyk, Nataliia Viacheslavivna; Мікуліна, М.О.; Поливаний, А.Д.; Кирик, Г.В.; Баталова, А.Б.У статті представлено результати досліджень якості поверхневих шарів (мікроструктури, мікротвердості, шорсткості та суцільності) зразків з бронзи БрО10С10 з комбінованими електроіскровими покриттями. Дос-ліджено покриття трьох серій: 1) без сульфідування (Ag → Pb → Ag і Ag → Sn → Ag), 2) з нанесенням сірки у вигляді сірчаної мазі на оброблю-вану поверхню до сріблення (S + Ag → Pb → S + Ag і S + Ag → Sn → S + Ag), 3) з нанесенням сірчаної мазі на оброблювану поверхню перед наступним етапом електроіскрового леґування (S + Ag → S + Pb → S + Ag і S + Ag → S + + Sn → S + Ag). Встановлено, що на зразках першої серії зі збільшенням енергії розряду (Wр) зростає товщина комбінованих електроіскрових пок-риттів з 0,27 до 2,9 мм, водночас мікротвердість знаходиться в межах 80–140 і 130–183 МПа відповідно для покриттів зі свинцем і циною, шорст-кість Rz = 8,5–10,0 мкм. У зразків другої серії зі збільшенням Wр товщина комбінованих електроіскрових покриттів зростає від 0,19 до 1,3 мм, мік-ротвердість знаходиться в межах 80–180 МПа, а шорсткість Rz = 5,5–7,5 мкм. Суцільність для всіх зразків становить 100%. Показано, що комбі-новані електроіскрові покриття на зразках третьої серії руйнуються. Для практичного застосування рекомендовано комбіновані електроіскрові покриття, сформовані в послідовності S + Ag → Pb → S + Ag і S + Ag → → Sn → S + Ag, товщини яких достатньо для подальшого технологічного впливу будь-яким відомим способом (лезовою обробкою, безабразивною ультразвуковою фінішною обробкою та ін.).Item Комбіновані електроіскрові припрацювальні покриття бронзових деталей. Частина 2. Розподіл елементів у поверхневому шарі(Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НÀН України, 2021) Гапонова, Оксана Петрівна; Гапонова, Оксана Петровна; Haponova, Oksana Petrivna; Тарельник, В`ячеслав Борисович; Тарельник, Вячеслав Борисович; Tarelnyk, Viacheslav Borysovych; Марцинковський, В.С.; Коноплянченко, Є.В.; Мельник, В.І.; Власовець, В.М.; Тарельник, Н.В.; Герасименко, В.О.; Бондарев, С.Г.; Баталова, А.Б.; Кирик, Г.В.; Поливаний, А.Д.; Семирненко, Ю.І.; Рясна, О.В.У статті представлено результати локального мікрорентґеноспектрального аналізу припрацювальних сульфідованих комбінованих електроіскрових покриттів (КЕІП) бронзових деталей. Досліджені покриття одержано в послідовностях S + Ag → Pb → S + Ag і S + Ag → Sn → S + Ag. Встановлено, що для КЕІП характерна наявність елементів металів, що входять до складу електродів-інструментів (Ag, Pb і Sn). У покриттях, до складу яких входить оливо, зі збільшенням енергії розряду, за леґування як сріблом, так і оливом, збільшується дифузійна зона сірки до відповідно 90, 135 і 200 мкм. Сірка по глибині шару розподіляється нерівномірно; її вміст становить 1,59–3,3%. Після формування КЕІП на зразку з покриттям S + Ag → Pb → S + Ag його товщина складає 700 мкм. Сірку виявлено на поверхні і на глибині до 50 мкм, а також у перехідній зоні на відстані ≅650 мкм від поверхні. У разі збільшення енергії розряду в зразках з покриттям S + Ag → Sn → S + Ag товщина нанесеного КЕІП досягає 1,05 і 1,310 мм. Сірку виявлено на поверхні, її дифузійна зона простягається на 200 мкм від поверхні, а в перехідній зоні — на ≅100 мкм.Item Комбіновані електроіскрові припрацювальні покриття бронзових деталей. Частина 3. Трибологічні властивості(Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, 2021) Гапонова, Оксана Петрівна; Гапонова, Оксана Петровна; Haponova, Oksana Petrivna; Тарельник, В`ячеслав Борисович; Тарельник, Вячеслав Борисович; Tarelnyk, Viacheslav Borysovych; Марцинковський, В.С.; Коноплянченко, Є.В.; Мельник, В.І.; Власовець, В.М.; Кирик, Г.В.; Тарельник, Н.В.; Мікуліна, М.О.; Кутах, А.А.; Поливаний, А.Д.; Майфат, М.М.; Калнагуз, О.М.У статті в результаті проведених досліджень вдосконалена технологія нанесення на бронзу БрО10С10 припрацювальних комбінованих електроіскрових покриттів (КЕІП), сформованих у послідовності: S+Ag → Pb → S+Ag і S+Ag → Sn → S+Ag. Покриття, одержані за запропонованою технологією, містять сірку, що знижує схоплювання контактувальних поверхонь, мають достатню для подальшої механічної обробки товщину 0,19–1,31 мм. Трибологічними дослідженнями на тестері Т-01М за схемою «кулька-диск» встановлено, що зі збільшенням товщини КЕІП зростає сила тертя. У зразків з КЕІП (S+Ag → Pb → S+Ag), товщина яких залежно від енергії розряду дорівнює 0,19; 0,26 і 1,01 мм, сила тертя становить 1,454; 1,762 і 2,543 Н відповідно, а у зразків з КЕІП (S+Ag → Sn → S+Ag) товщиною 0,89; 1,05 і 1,31 мм відповідно 0,934; 1,904 і 2,152 Н. Сірка в КЕІП знижує силу тертя сталевої кульки по поверхні бронзових зразків на 19%. Для практичного застосування можна рекомендувати КЕІП (S+Ag → Pb → S+Ag) і (S+Ag → Sn → S+Ag), одержані за енергії розряду відповідно 0,52 → 0,13 → 0,05 і 4,6 → 0,36 → 0,36 Дж, які забезпечують зниження сили тертя у порівнянні з зразками без покриття відповідно у 1,90 і 1,22 раза.Item Цементація сталевих деталей електроіскровим леґуванням(Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, 2020) Тарельник, В`ячеслав Борисович; Тарельник, Вячеслав Борисович; Tarelnyk, Viacheslav Borysovych; Гапонова, Оксана Петрівна; Гапонова, Оксана Петровна; Haponova, Oksana Petrivna; Кирик, Г.В.; Коноплянченко, Є.В.; Тарельник, Н.В.; Мікуліна, М.О.Розглянуто спосіб цементації методом електроіскрового леґування (ЦЕІЛ). Досліджувалися зразки зі сталі 20. Як методи дослідження використовували металографічний, дюрометричний, мікрорентґеноспектральний аналізи та дослідження шорсткості поверхні. Показано, що традиційна технологія ЦЕІЛ графітовим електродом не дозволяє отримати покриття високої якості. Запропонована нова технологія ЦЕІЛ, що полягає в поетапному обробленні зразків: на першому етапі здійснюється ЦЕІЛ поверхні зразка відповідно до обраної енергії розряду і з продуктивністю 1 см2/хв; на другому етапі на сформовану на першому етапі поверхню деталі наносять, ретельно втираючи, порошок графіту у вигляді суспензії, виготовленої у співвідношенні ≅80% порошку графіту і 20% вазеліну; на третьому етапі, не чекаючи висихання, проводять ЦЕІЛ сформованої на другому етапі поверхні, причому на тому ж режимі і з такою ж продуктивністю, як і на першому етапі. Порівняльний аналіз якісних параметрів шару після традиційної і пропонованої технологій ЦЕІЛ показав, що після обробки поверхні за пропонованою технологією шорсткість поверхні зменшується з 8,3–9,0 мкм до 3,2–4,8 мкм, збільшується суцільність леґованого шару до 100% та глибина дифузійної зони Вуглецю до 80 мкм, а також мікротвердість «білого» шару і його товщина до 9932 МПа і до 230 мкм відповідно.