Факультет технічних систем і енергоефективних технологій (ТеСЕТ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25
Browse
Search Results
Item Anodic aluminum oxide-membrane prepared in electrolyte “oxalic acid – matter with carbon nanodots”(Національна академія наук України, Інститут хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України, 2023) Kudelko, K.O.; Rozhdestvenska, L.M.; Пономарьова, Людмила Миколаївна; Ponomarova, Liudmyla Mykolaivna; Оgenko, V.M.Анодний оксид алюмінію досліджується та застосовується як нанорозмірні структури, покриття, шаблони та ін. Пористу структуру анодного оксиду алюмінію можна описати як поверхню, що складається з численних гексагональних комірок та характеризується «комірчастою структурою». У роботі викладені результати дослідження анодування алюмінію з використанням електроліту: «щавлева кислота-матеріал з вуглецевими наноточками». Отримано мембрану анодного оксиду на алюмінієвій підкладинці; мембрану додатково прожарювали. Використання субстрату-алюмінію дозволяє закріпити кераміку анодного оксиду алюмінію в отворах. Методи: анодування проводили в 0.3 М щавлевій кислоті з додаванням колоїдної системи вуглецевих наноточок та без них, температури процесів контролювалася на рівні 10 °C, використовували алюмінієву фольгу (анод) та платинову пластину (катод); товщина алюмінієвої фольги 0.1 мкм; морфологію та структуру поверхні анодного оксиду алюмінію визначали за допомогою скануючого електронного мікроскопа; кут змочування між поверхнею анодної оксидної-мембрани та деіонізованою водою вимірювали за допомогою методики «краплі». Вміст кальцію контролювали кондуктометром. Концентрацію білків визначали спектрофотометрично (метод Лоурі). Встановлено, що кут змочування для деіонізованої води у точці дотику з поверхнею анодного оксиду алюмінію отриманого в електроліті «щавлева кислота-матеріал з вуглецевими наноточками» становить 38°. Додавання до кислого електроліту вуглецевих наноточок діє як гідрофілізатор, змінює розмір пористої поверхні: в результаті можливо контролювати пористість плівок. Прожарювання мембрани анодного оксиду алюмінію при 500 °C приводить до розширення пор і стоншення їхніх стінок. Мембрану анодного оксиду алюмінію застосовано для діалізу молочної сироватки. Мембрана, отримана в електроліті «щавлева кислота-матеріал з вуглецевими наноточками», показала більшу ступінь відбиття білкових частинок в порівнянні з аналогічною мембраною, отриманою в електроліті щавлева кислота. Перевагою використання вуглецевих наноточок в електроліті є простота й екологічність синтезу. Підхід, який передбачає додавання колоїдної системи з вуглецевим матеріалом, дозволяє не використовувати сильнокислого електроліту для отримання мембран з порами меншого розміру. Одним із варіантів застосування отриманої анодної оксидної алюмінієвої-мембрани є діаліз біологічних рідин, наприклад, молочної сироватки.