Факультет технічних систем і енергоефективних технологій (ТеСЕТ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25
Browse
5 results
Search Results
Item Biotechnological Reclamation of Oil-Polluted Soils(Bentus, 2021) Аблєєва, Ірина Юріївна; Аблеева, Ирина Юрьевна; Ablieieva, Iryna Yuriivna; Пляцук, Леонід Дмитрович; Пляцук, Леонид Дмитриевич; Pliatsuk, Leonid Dmytrovych; Бережна, Ірина Олексіївна; Бережная, Ирина Алексеевна; Berezhna, Iryna Oleksiivna; Malovanyy, M.S.The aim of the paper was to determine the efficiency of petroleum hydrocarbons (PHs) degradation by developed bacterial consortium during bioremediation of oil-contaminated soils caused by accidental oil spills. The soil samples were collected from three different areas near the Bugruvate field of the Dnieper-Donets oil and gas region, Sumy region, Ukraine. The total petroleum hydrocarbon was determined by conducting measurements using a gravimetric method. Gas chromatographic analysis was performed for determination of polycyclic aromatic hydrocarbons. The level of oil contamination follows an increasing preferential order: Sample 1 < Sample 2 < Sample 3 (5, 10 and 15 g∙kg-1, respectively). The soil samples comprised different concentrations of PHs including n-alkanes, fluorine, anthracene, phenanthrene, pyrene, toluene, xylene, benzene and other PHs. The results of research indicated that the maximum oil degradation rate at the level of 80% was set at Cin within 4–8 g∙kg-1 and τ = 70 days, under natural condition. In order to improve the efficiency of bioremediation of oil-contaminated soils, bioaugmentation was performed using the developed preparation of such bacteria and fungi strains as Pseudoxanthomonas spadix, Pseudomonas aeruginosa, Rhodococcus opacus, Acinetobacter baumannii, Bacillus cereus, Actinomyces sp., Mycobacterium flavescens. The results showed 100% of oil concentration was assimilated after 20, 25 and 35 days for the soil samples with initial hydrocarbon concentrations at the level 5, 10 and 15 g∙kg-1, respectively. The bacterial consortium application (bioaugmentation) exhibited high efficiency compared to the indigenous microflora in the oil biodegradation. The optimal growth condition for the bacteria in this study can be set as follows: pH = 3–11, wide temperature range 0–35°C.Item Комплексний підхід до вирішення проблеми утилізації нафтових шламів(Сумський державний університет, 2017) Аблєєва, Ірина Юріївна; Аблеева, Ирина Юрьевна; Ablieieva, Iryna Yuriivna; Пляцук, Леонід Дмитрович; Пляцук, Леонид Дмитриевич; Pliatsuk, Leonid Dmytrovych; Москаленко, Д.Ю.Проблема впливу підприємств нафтогазової промисловості на стан атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, ґрунтово-рослинного покриву не втрачає актуальності і на сьогодні. Нафтова промисловість в силу специфіки своєї діяльності є потенційно небезпечною для довкілля. Це обумовлено токсичністю вуглеводнів, що видобуваються із супутніх їм речовин, та відносяться до 3–4 класів небезпеки.Мета роботи полягає у підвищенні рівня екологічної безпеки територій за рахунок впровадження раціональної комплексної системи поводження з відходами нафтопереробки.Item Сумісна утилізація бурового шламу та фосфогіпсу: оптимізація процесу(Сумський державний університет, 2016) Аблєєва, Ірина Юріївна; Аблеева, Ирина Юрьевна; Ablieieva, Iryna Yuriivna; Пляцук, Леонід Дмитрович; Пляцук, Леонид Дмитриевич; Pliatsuk, Leonid DmytrovychСумісна утилізація бурового шламу та фосфогіпсу з одержанням будівельного матеріалу є екологічно доцільною та економічно ефективною, оскільки сприяє не лише запобіганню забрудненню навколишнього середовища, але й вирішенню проблеми раціонального природокористування. Буровий шлам – відхід, що утворюється при бурінні нафтових свердловин, а фосфогіпс – відхід хімічної промисловості, що формується у результаті виробництва екстракційної фосфорної кислоти чи фосфорних добрив [1].Item Екологічні аспекти утилізації бурового шламу з використанням фосфогіпсу(Сумський державний університет, 2015) Аблєєва, Ірина Юріївна; Аблеева, Ирина Юрьевна; Ablieieva, Iryna Yuriivna; Пляцук, Леонід Дмитрович; Пляцук, Леонид Дмитриевич; Pliatsuk, Leonid DmytrovychОднією з актуальних проблем природоохоронних технологій в бурінні нафтових свердловин є максимальна утилізація відпрацьованих бурових розчинів і шламу.Item Склад та структура бурового шламу як визначальний фактор при виборі методу його утилізації(Сумський державний університет, 2014) Аблєєва, Ірина Юріївна; Аблеева, Ирина Юрьевна; Ablieieva, Iryna Yuriivna; Пляцук, Леонід Дмитрович; Пляцук, Леонид Дмитриевич; Pliatsuk, Leonid DmytrovychНа даний час в Україні гостро постає питання екологічного навантаження та стійкості екосистем на території нафтогазоносних регіонів. Адже невирішеною залишається проблема утилізації відходів, які утворюються при видобутку нафти. До них відносять бурові стічні води, відпрацьований буровий розчин та буровий шлам. За даними [1] обсяг вибуреного шламу може досягти 0,4 м3 з одного погонного метру проходки експлуатаційної свердловини. Буровий шлам у своєму складі містить важкі метали, незначну кількість нафтопродуктів, СПАР, КМЦ, синтетичні органічні речовини тощо [2]. Шламові амбари здійснюють негативний вплив на всі оболонки Землі – займаються значні площі земель, забруднюються ґрунти та ґрунтові води різними хімічними речовинами, страждає рослинний і тваринний світ [3]. Метою роботи є виявлення особливостей складу та структури бурового шламу, їх вплив на спосіб утилізації відходу.