Факультет технічних систем і енергоефективних технологій (ТеСЕТ)

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Item
    Методи рекультивації ґрунтів після воєнних дій
    (Сумський державний університет, 2025) Кліменко, А.М.; Аблєєва, Ірина Юріївна; Ablieieva, Iryna Yuriivna
    Забруднення земельних угідь внаслідок воєнних дій є однією з найсерйозніших екологічних проблем, яка має довготривалі наслідки для довкілля, сільського господарства та здоров’я населення. Вибухи та ракетні удари, що відбуваються на території сільськогосподарських земель, призводять не лише до механічного та фізичного руйнування родючого шару ґрунту. Вони спричиняють забруднення ґрунтів хімічними речовинами та залишками військової техніки. У результаті таких процесів відбувається деградація ґрунтового шару, деструктивний вплив на ґрунтові екосистеми та виведення значної площі земель із сільськогосподарського обробітку. Як наслідок, втрачається або знижується врожайність, підвищується ризик онкологічних та хронічних захворювань у населення у зоні впливу цих факторів, а подальше використання земельних ділянок потребує спеціальної рекультивації.
  • Item
    Механізми використання дигестату та біосурфактантів під час біоремедіації ґрунтів
    (Сумський державний університет, 2025) Сіпко, Ірина Олександрівна; Sipko, Iryna Oleksandrivna; Аблєєва, Ірина Юріївна; Ablieieva, Iryna Yuriivna
    Військові дії завдають значної шкоди всьому живому, порушують баланс руху поживних речовин та процесів їх кругообігу. Відбувається забруднення територій нафтопродуктами, важкими металами, хімічними агентами, та, власне, технікою. Подібні результати бойових дій погіршують властивості ґрунтів, волого- та повітропроникність, руйнують їх цілісність і структуру, зменшують їх родючість, сприяють вилученню земель із придатних для сільськогосподарського використання, впливають на їх якість. Локальна мікробіота зазнає змін кількісного та якісного складу, що впливає на самовідновну здатність території [1]. Одним із технологічних рішень очищення ґрунтів від хімічних речовин різної природи є застосування підходу in-situ біоремедіації на основі дигестату, посиленого дією сурфактантів.
  • Item
    Технологічні підходи до очищення ґрунтів, забруднених вибуховими речовинами
    (Сумський державний університет, 2025) Кузьоменська, К.В.; Аблєєва, Ірина Юріївна; Ablieieva, Iryna Yuriivna
    Екологічна проблема забруднення ґрунту і води стійкими та токсичними вибуховими речовинами актуальна для колишніх військових полігонів та нинішніх військових об’єктів. Пошук у базі даних Scopus виявив, що більшість досліджень, пов’язаних із долею вибухових речовин у навколишньому середовищі, здоров’ям людини та ефективністю різних підходів до відновлення, були зосереджені в США, Канаді, Великобританії, Кореї, Китаї та Індії. Ця проблема набула особливо гострої актуальності для України під час війни, як результат бомбардувань, бойових дій та вибухів на земельних ділянках, у тому числі сільськогосподарського призначення.
  • Item
    Biotechnological Reclamation of Oil-Polluted Soils
    (Bentus, 2021) Аблєєва, Ірина Юріївна; Аблеева, Ирина Юрьевна; Ablieieva, Iryna Yuriivna; Пляцук, Леонід Дмитрович; Пляцук, Леонид Дмитриевич; Pliatsuk, Leonid Dmytrovych; Бережна, Ірина Олексіївна; Бережная, Ирина Алексеевна; Berezhna, Iryna Oleksiivna; Malovanyy, M.S.
    The aim of the paper was to determine the efficiency of petroleum hydrocarbons (PHs) degradation by developed bacterial consortium during bioremediation of oil-contaminated soils caused by accidental oil spills. The soil samples were collected from three different areas near the Bugruvate field of the Dnieper-Donets oil and gas region, Sumy region, Ukraine. The total petroleum hydrocarbon was determined by conducting measurements using a gravimetric method. Gas chromatographic analysis was performed for determination of polycyclic aromatic hydrocarbons. The level of oil contamination follows an increasing preferential order: Sample 1 < Sample 2 < Sample 3 (5, 10 and 15 g∙kg-1, respectively). The soil samples comprised different concentrations of PHs including n-alkanes, fluorine, anthracene, phenanthrene, pyrene, toluene, xylene, benzene and other PHs. The results of research indicated that the maximum oil degradation rate at the level of 80% was set at Cin within 4–8 g∙kg-1 and τ = 70 days, under natural condition. In order to improve the efficiency of bioremediation of oil-contaminated soils, bioaugmentation was performed using the developed preparation of such bacteria and fungi strains as Pseudoxanthomonas spadix, Pseudomonas aeruginosa, Rhodococcus opacus, Acinetobacter baumannii, Bacillus cereus, Actinomyces sp., Mycobacterium flavescens. The results showed 100% of oil concentration was assimilated after 20, 25 and 35 days for the soil samples with initial hydrocarbon concentrations at the level 5, 10 and 15 g∙kg-1, respectively. The bacterial consortium application (bioaugmentation) exhibited high efficiency compared to the indigenous microflora in the oil biodegradation. The optimal growth condition for the bacteria in this study can be set as follows: pH = 3–11, wide temperature range 0–35°C.